МОЖЛИВОСТІ УКРАІНСЬКОІ МОВИ

Олеся Адамська РОЗПОВІДЬ ПРО НАДЗВИЧАЙНІІ МОЖЛИВОСТІ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ.

Було це у 1916 році. В купе першого класу швидкого потягу Львів - Відень їхали чотири пасажири: англієць, німець, італієць. Четвертим був відомий львівський юрист Богдан Косів. Розмова велася навколо різних проблем і тем. Нарешті заговорили про мови - чия краща, котрій з них належить світове майбутнє.

Першим заговорив англієць: - Англія країна великих завойовників і мореплавців, які рознесли славу англійської мови по всьому світі. Англійська мова - мова Шекспіра, Байрона, Дікенса, Ньютона та інших великих літераторів і вчених.

- Ні в якому разі, - гордовито заявив німець. - Німецька мова - це мова двох великих імперій - Великої Німеччини й Австрії, які займають більше половини Європи. Це мова філософії, техніки, армії, медицини, мова Шіллера, Гегеля. Канта, Вагнера, Гейне. І тому, безперечно, німецька мова мас світове значення.

Італієць усміхнувся і тихо промовив: - Панове, ви обидва помиляєтеся. Італійська мова - це мова сонячної Італії, мова музики й кохання, а про кохання мріє кожен. На мелодійній італійській мові написані кращі твори епохи Відродження, твори Дайте, Бокаччо, Петрарки, лібретто знаменитих опер Верді, Пуччіні, Россіні, Доніцетті. Тому італійській мові належить бути провідною у світі.

Українець довго думав і нарешті промовив: - Ви ж по суті нічого не сказали про багатство і можливості ваших мов. Чи могли б ви написати невелике оповідання, в якому б усі слова починалися з тої самої літери? - Ні. ні, ні! Це ж неможливо, - відповіли англієць, німець та італієць. - На ваших мовах неможливо, а нашою - просто. Назвіть якусь літеру, - звернувся він до німця. - Нехай буде "П" - сказав той. - Добре.

Оповідання буде називатися. ПЕРШИЙ ПОЦІЛУНОК

Популярному перемишлянському поетові Павлові Подільчаку прийшло поштою приємне повідомлення: "Приїздіть, пане Павле,- писав поважний правитель повіту Полікарп Паскевич,-погостюєте, повеселитесь". Пан Павло поспішив, прибувши першим потягом. Підгорецький палац Паскевічів привітно прийняв приїжджого поета. Потім під’їхали поважні персони - приятелі Паскевичів... Посадили пана Павла поряд панночки - премилої Поліни. Поговорили про політику, погоду. Пан Павло прочитав підібрані пречудові поезії. Панна Поліна програла прекрасні полонези Понятовського, прелюд Пуччіні. Поспівали пісень, потанцювали падеспань, польку. Прийшла пора пообідати. Поставили повні підноси пляшок: портвейну, плиски, пшеничної, підігрітого пуншу, пільзенське пиво. Принесли печені поросята, приправлені перцем, півники, пахучі паляниці, печінковий паштет, пухкі пампушки під печеричною підливкою, пироги, підсмажені плецки. Потім подали пресолодкі пряники, персикове повидло, помаранчі, повні порцелянові полумиски полуниць, порічок. Почувши приємну повноту, пан Павло подумав про панночку. Панна Поліна попросила прогулятися по Підгорецькому парку, помилуватися природою, послухати пташині переспіви. Пропозиція повністю підійшла прихмелілому поетові. Походили, погуляли. ...Порослий папороттю предавній парк подарував приємну прохолоду. Повітря п’янило принадними пахощами. Побродивши по парку, пара присіла під порослим плющем платаном. Посиділи, помріяли, позітхали, пошепталися, пригорнулися. Почувся перший поцілунок: прощай парубоче привілля, пора поетові приймакувати! В купе пролунали оплески.

Всі визнали: милозвучна, багата українська мова буде жити вічно поміж інших мов світу. Зазнайкуватий німець ніяк не міг визнати своєї поразки. - Ну а коли б я назвав іншу літеру? - заявив він. - Ну, наприклад, літеру "С"!

- Я на своїй мові можу укласти не лише оповідання, але й навіть вірш, де всі слова будуть починатися на "С". Якщо Ваша ласка, прошу послухати.

САМІТНИЙ САД

Сонно сипляться сніжинки,

Струмінь стомлено сичить.

Стихли струни, стихли співи,

Срібні співи серенад

Сріблом стеляться сніжинки

Спить самітній сонний сад...

Сипле, стелить сад самітній

Сірий смуток - срібний сніг,

Сумно стогне сонний струмінь

Серце слуха скорбний сміх

Серед саду страх сіріє.

Сад солодкий спокій снить.

- Геніально! Незрівнянно! - вигукнули англієць й італієць.

Вышиваем-шьем вышиванку



1.


2.

+ дуже башато схем та викройок

Вышитая женская рубашка "Нежность"

 

Детские вышиванки
 

Читать далее...

Ооооо! Интерьер костёла иезуитов во Львове!!!

Читать далее...

Як буде доля, то буде й льоля

Як буде доля, то буде й льоля
Екатерина Васильевна Билокур (укр.Катерина Василівна Білокур) (1900-1961)-самобытная художница из народа, мастер украинской народной декоративной живописи
и ее ученица Анна Николаевна Самарская (укр.Самарська Ганна Миколаївна) (род.1942) - заслуженный мастер народного творчества Украины.
Их живопись цветов (масло на холсте или акварель на бумаге) восходит, с одной стороны, к декоративным росписям хат, с другой обнаруживает дальнее родство с образами цветов в искусстве барокко и модерна. Роскошные садовые и простые полевые цветы образуют мерцающие ковры, внушающие чувство волшебного сна.

Работы Анны Самарской:
Называть свои работы художница не любит и говорит, что одно универсальное название для всех своих работ она давно придумала: «Моя Украина».

Смотреть

Народна лялька - мотанка – оберіг наших душ

Лялька, як дитяча іграшка і оберіг родини й Роду, як могутній магічний талісман та символ зв’язку між поколіннями, знана в багатьох традиційних культурах земної кулі – від Аляски до Австралії, від Африки до України.

Ляльки різних народів відрізняються між собою ззовні і матеріалом, з якого зроблені – в Африці вона здебільшого кам’яна або дерев’яна, десь глиняна, а ще десь – зроблена з тканини, але суть і призначення ляльки – незмінні, і це споріднює більше, аніж відмінність матеріалу.

Головне призначення ляльки – берегти душу свого власника від зла й нечистих помислів. Іноді з рук майстра народжувалися ляльки, про які складалися легенди, і передавалися від матері до дочки, як священний переказ...

Читать далее...

Лялька -мотанка
 

 

Читать далее...

Значение(символика) оберегов

значение оберегов

Злаки, бобовые — символ достатка, сытой жизни, благополучной в материальном аспекте.
Лапти символизируют домашний уют, семейное счастье.
Мак, зерна мака — символ исполнения желания.
Красный горький перец — мужское начало, символ мужского здоровья.
Шишка — символ трудолюбия и достижения успеха.
Лекарственные травы, ягоды шиповника — символ крепкого здоровья.
Лук оберегает семью от слез.
Ягоды рябины — символ женской молодости, красоты.
Бессмертник — символ долголетия.
Мешковина — изобилие.
Тыква, семена тыквы — символ плодородия, женского начала.
Хлеб — всему голова — согласие и достаток в доме.
Лавровый лист — слава, успех.
Плетение символизирует знакомства, дружбу с новыми интересными людьми.
Солнце, цветок подсолнуха — главный славянский оберег, славяне —дети солнца.
Семена подсолнуха — здоровье детей в доме.
Семя — зарождение новой жизни.
Кувшин — символ воды, полная чаша в доме.
Яйцо — продолжение рода.
Кукуруза — символ здоровья у детей, продолжения рода, сплоченности семьи, взаимопонимания.
Веник, направленный вниз, выметает ссоры из избы.
Веник, направленный вверх, — к деньгам.
Орех — символ умственной силы и здоровья.
Монетка — успех в делах.
Горшочки с кашей и молоком — достаток.
Фигурки мужчины и женщины, перевязанные ниточками, — любовь, неразрывность уз.
Петушок сахарный — чтобы в доме звучал радостный детский смех.
Чеснок и перец изгоняют нечистую силу.
Домашняя выпечка символизирует хлебосольность.
Сухоцветы — символизируют уют и красоту.Мешочек с можжевельником — символизируют чистоту мыслей.
Горох — мир и дружбу.
Мешок — символ богатства.
Полотно — счастье в доме.
Узелок оберегает от скандалов в доме.
Гнездо — продолжение рода.
Бублик, цепь — непрерывное кольцо, символ крепкой семьи.
Домик — символ семьи.
Мельница — перемелется — мука будет.
Крупа — мир, лад в доме, желая этого, молодых после венчания осыпали крупой.
Колосья, ягоды, дары природы — урожай в хозяйстве.
Коса, венок — символы бесконечности и непрерывности рода, возрастания благополучия.

...в возрасте с 4 до 12 лет я прожила с родителями в городке Сторожинец Черновицкой области.

И время это запомнилось мне навсегда пропитанным солнцем, воздухом, лесом. Горами в снегу. До румынской границы было 18 километров. До начала горного хребта старых лесистых Карпат всего ничего. Мягкий климат. Такие яркие, простые и красивые праздники, особенно новогодние. Вкусная вода, которую мы бесстрашно пили просто из любого колодца и ручья. И чувство тихого счастья, которое, наверное, бывает только в детстве...

Читать далее...