На Київщині лелека загинула від шахеда, захищаючи своїх дитинчат.
Пташенят забрали місцеві



Під час обстрілу Київської області мама-чорногузиха загинула, коли прикривала своїх пташенят крильми. У дитинчат залишився лише батько, однак небайдужі люди забрали їх до себе, оскільки чорногуз навряд чи вигодував би їх.

Итальянский скульптор Ferdinando Andreini (1843-1922). Купальщица. (Деталь)

Итальянский скульптор Фердинандо Андреини (Ferdinando Andreini, 1843-1922) учился у Улиссе Камбо. В 17-летнем возрасте начал демонстрировать свои работы в салонах, особенно во Флоренции и Турине. Среди его шедевров так-же есть работа "La Bagnante" (Купальщица), она занимает особое место, покоряя зрителей своей изысканной красотой и неподвластной времени ...


Итальянский скульптор Ferdinando Andreini (1843-1922). Купальщица

Один эксперимент, который, возможно, описывает нашу жизнь точнее, чем мы думаем.
В стеклянную банку сажают блох. Эти крошечные создания способны прыгать до метра в высоту —
в сотни раз выше собственного роста. Но банку закрывают крышкой.
Блохи продолжают прыгать — снова и снова, ударяясь о преграду.
Они не понимают, почему больше не могут выбраться.
И вскоре… адаптируются.

Через несколько дней крышку снимают. Пространство открыто.
Свобода вернулась. Но блохи больше не пытаются выпрыгнуть.
Они прыгают только до прежнего уровня крышки — не выше.
Они даже не пробуют. Для них свободы больше не существует.
Их прежний опыт стал их реальностью. Навсегда.

Максиміліан Волошин –
поет, перекладач, пейзажист, мистецький та літературний критик

Свої клекітливі пристрасті уміло переносив у віршовані рядки та фарбами на полотно. Його вірші барвисті, насичені яскравими колірними епітетами й образністю, тоді як акварельні пейзажі схожі на лаконічні й точні вірші. Література та живопис Волошина нагадують твори майстрів традиційного японського образотворчого мистецтва.


Максиміліан Волошин, портрет роботи українського маляра Олександра Якимченка, Париж, 1902 р.

Максиміліан народився 28 травня 1877 року в Києві. Невдовзі після народження сина, мати покинула батька хлопчика. Вольова жінка із залізним характером намагалася виростити дитину з такими ж рисами, проте їй того не вдалося – син ріс миролюбним, чуйним і приязним. Коли вони замешкали в Коктебелі на півдні Криму, мати навіть наймала місцевих розбишак, щоб вони провокували 16-літнього юнака на бійки, та все дарма. Мрійливий, завжди з книжками, захоплений красою кримської природи, він жив у своєму світі. У гімназії хлопець залишався по декілька років в одному класі, жінка тим не переймалася. Навіть вчитель говорив, що навчити такого ідіота хоч чому-небудь не під сили нікому. Але за півроку, на похороні того ж самого викладача, Максиміліан декламував свої чудові вірші.