У сучасній росії ім’я Миколи Гоголя традиційно згадується серед "великих російських письменників", однак численні історичні факти свідчать – насправді цей письменник мав куди сильніший зв’язок з Україною, ніж з державою, яка сьогодні намагається привласнити його спадщину

Народжений на Полтавщині, він не тільки черпав натхнення з українського фольклору, а й відкрито симпатизував українській культурі, дистанціюючись від імперських цінностей. Про це у відео на YouTube-каналі "Історія для дорослих" розповів український письменник та історик Олег Криштопа.



Він наголосив, що саме Україна була для Гоголя головним джерелом творчого натхнення, що підтверджується і його першими творами – такими, як "Вечори на хуторі біля Диканьки" та "Миргород".

Попри це, у пошуках визнання та кар’єрного зростання Микола Гоголь вирушив до Санкт-Петербурга – столиці тодішньої імперії. Проте життя у холодному чиновницькому середовищі не принесло йому задоволення. Як розповідає Криштопа, вже у 1834 році Гоголь прагнув залишити Петербург, до якого він з часом почав ставитися з відразою. Його мрія – переїхати в українську Гетьманщину.

1 квітня 1809 року в Сорочинцях (нині Великі Сорочинці, Миргородський район, Полтавська область) народився Микола Гоголь – найяскравіший представник плеяди знаменитих класиків літератури

Існує безліч цікавих фактів про Гоголя. Усе життя письменника – 1 велика таємниця, оповита мітами. Містика, щось надприродне й нез’ясовне буквально ходили за ним по п’ятах. І навіть після його смерті залишилося більше питань, ніж відповідей.



Рід Гоголів походив із українських козаків, знаменитим пращуром яких був гетьман Остап Гоголь. Мати Миколи Марія, вийшла заміж у 14 років за вдвічі старшого чоловіка Василя Панасовича Гоголь-Яновського. Двоє перших дітей народилися мертвими, за ними з’явився на світ Микола. Здоров’ям не вирізнявся, був кволим, хворобливим, та попри все – жив.

Ейлін Уоркман,
автор книги «Священна економіка: валюта життя»



«Я знаю одну річ, яку багато хто не розуміє у Дональді Трампі, але яку ми, працюючи з ним у сфері фінансових послуг, знаєм уже десятиліттями – задовго до того, як він прийшов у політику. Його заяви і мотиви рідко віддзеркалюють його справжні цілі. Його шоу та харизма засліплюють тих, хто не вникає у суть – саме так, як він любить.

Він ніколи не підписував контракт або угоду, які не міг би порушити або обійти, якщо це відповідало його прихованим цілям. Він ніколи не зустрічав інвестора, чий гаманець не вважав би своїм – у стратегічному сенсі. І ніколи не зустрічав людину, яку не готовий був би використати задля власної вигоди.

«Дела дурные мы чеканим в бронзе,
а добрые мы пишем на воде.»
— Уильям Шекспир


Уильям Шекспир, Photo: onedio

Существовал ли Шекспир, вот в чем вопрос. Одни исследователи считают, что это имя — всего лишь псевдоним менее известного драматурга. Другие утверждают, что авторами многочисленных произведений были сразу несколько человек. Третьи выдвигают гипотезу, что часть его текстов создана в соавторстве. Например, в 1850 году литературные критики предположили, что пьеса «Генрих VIII» написана совместно с Джоном Флетчером — английским драматургом, работавшим в жанре трагикомедии. Флетчер любил сотрудничать с коллегами: до наших дней дошло более 50 его произведений, из которых только 15 написаны самостоятельно.

Сторонники этой гипотезы указывали на то, что в отдельных сценах «Генриха VIII» автор нарушает привычный ритм, использует другой словарный запас и часто сокращает слова. Это характерно как раз для Флетчера: он охотно отступал от 5-стопного ямба, добавляя в конце строки короткие слова (sir, still, next), а также заменял you на ye и them на ’em. Особенно страстные споры велись вокруг того, чьему перу принадлежат пролог и эпилог, не типичные для Шекспира.

Я всегда буду помнить те моменты, когда хотелось остановить время.
Тому, кто любит жизнь, никогда не хватит слов, чтоб ее описать. Красота дня, очарование ночи. Головокружение от вина и чувственных наслаждений. Скрипки нежности, азарт работы, здоровье.

Немыслимое счастье проснуться утром, имея впереди целый день, огромный день, полный радостей и забот. И можно упиваться им, пока сон не скуёт тебя неподвижностью до следующего утра.

Никогда я не найду слов, чтобы отблагодарить небеса, или Бога, или мою маму за то, что я явилась в этот мир, где всё для меня...

Франсуаза Саган, цитата из книги «Ангел-хранитель»