Ми перевідкрили Україну для Європи,
що не вдавалося зробити буквально 800 років



На Бі-Бі-Сі вийшла програма про російську експансію впродовж історії.
Причому історія росії там починається від 1340-х,
від московського князівства як васала Золотої Орди.
Це прям монументальне зрушення в західному сприйнятті.
До цього завжди починали з Київської Русі. Вже ні.

Якщо тебе вибрали королем, а корона виявилася великою,
то спочатку вона впаде тобі на очі - і ти нічого не побачиш.
Потім вона опуститься на вуха - і ти нічого не почуєш.

Далі вона сповзе на уста - ти нічого не зможеш сказати.
Зрештою вона впаде тобі на шию і стане тобі нашийником,
за який тебе твої слуги поведуть на страту.

І ти все бачитимеш, все чутимеш, і все зможеш сказати...
Але тебе вже ніхто не слухатиме і тобі вже не буде чого сказати!

@ Нікколо́ ді Берна́рдо дей Макіавеллі,
мислитель, гуманіст, поет і драматург епохи Відродження

Дьяволу сказали:
– Вот тебе фитиль, а вот спички. Уничтожь мир, если ты олицетворение зла.
– Я Дьявол, а не Дурак, – ответил Дьявол. – Если я уничтожу мир, то где я буду проявлять то, что вы называете злом? Никогда в истории я не имел цели уничтожить весь мир. Ведь я хочу постоянно оставаться при деле.

Увы, Дьявол, не самое большое зло, которым вы постоянно пугаете друг друга.
Куда страшнее Дьявола – Дурак.
– Как же нам узнать Дурака?
– Дураки узнаются по их стремлению к войне.

25 січня 1938 року народився Володимир Висоцький.
Попри те, що видатний поет, співак і актор народився і помер у москві, він та його родина нерозривно пов’язані з Україною



Прадід Володимира по батьковій лінії, Шліом Гершевич Висоцький (близько 1860–1916), походив з містечка Селець (нині Березівський район Берестейської області Білорусі), працював склодувом. Наприкінці життя переїхав до України і помер у Катеринославі (зараз місто Дніпро).

Син Шліома – Вольф Висоцький (1889 – 1962) – переїхав 1911 року до Києва, де здобув аж 3 вищих освіти. Він закінчив економічний відділ Київського комерційного інституту (будівля якого нині є головним корпусом Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова), юридичний факультет Київського університету Святого Володимира (зараз Київський національний університет імені Тараса Шевченка) і технічний (промисловий) факультет Київського інституту народного господарства (попередник сучасного Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана).

«Привет, это я…»

Serghei Ghetiu о себе:
«Искусство для меня — это прежде всего эмоции, которые я получаю в процессе работы. Насколько я помню себя в раннем детстве, я любил визуализировать свои чувства и настроения, поэтому я рисую все, не выбирая одного направления, так как в этом мире есть много вещей, которые я хочу запечатлеть на своих картинах, будь то люди, природа или натюрморты. Моя любовь к деталям нисколько не усложняет это восприятие, а мой многолетний опыт работы в живописи позволяет мне быстро, без особых поисков, решать задачи в живописи. Мои картины отражают мое душевное состояние и эмоции, поэтому они такие яркие и насыщенные деталями».

У нее не было актерского образования, за всю творческую жизнь, так и не довелось сыграть главных ролей, а имя на афишах, чаще всего, можно было увидеть в строке «и другие». Коллеги называли Фаину Георгиевну «королевой второго плана». Но имена актеров, игравших главные роли, канули в лету, а великолепную Фаину Раневскую мы помним до сих пор. Над ее матерью невесты в чеховской «Свадьбе» зал гомерически хохотал, а слушая Люси Купер в спектакле «Дальше – тишина», не скрывая слез, плакали даже мужчины.

Великая русская актриса, ее высказывания били точнее снайперского выстрела. В каждой короткой фразе – глубочайший смысл и невероятная мудрость, которую Раневской удавалось искусно маскировать под одежками сарказма. Она предпочитала прятать за ширмой самоиронии свою глубокую душу, боль, разочарования, одиночество. Словно не жила, а играла главную роль в трагикомедии под названием «Моя жизнь».