В неділю ми ходили на Константина з Кіану Рівзом.
Цей раз мені більше сподобалось, народу було в залі не так багато, ми класно сиділи. Фільм мав цифровий звук і зображення, багато специфектів.
І сила звуку була нормальна, і долинав зі всіх сторін.Так що мабуть минулий раз проблема була в перших рядах, бо тут дуже високий кут нахилу в залу, стільці так стоять, що ніякі голови тобі заважати в принципі не можуть (що дуже класно, але в перших рядах погано чути задній звук ).
Історія правда трошки за вуха притянута, але досить цікава. Рекомендую для перегляду :).

Недавно повернулись з катка, опробували з Наталею ковзани, що купили собі. Дуже класні, кататись приємніше, ніж в тих що ми брали минулий раз на прокат.
Познайомились на катку з Роном. Його серце не витримало, коли він дивився, як ми їздимо :) і він дав нам кілька корисних порад.
Від час спілкуваня заявив, що він українець ( ми ще не казали, що з України). Уявляєте моє здивування? Бо по мові, імені і т.д.-чистий канадець :). Виявилось- його батько колись імігрував в 30 роки минулого століття з Західної України. Мови фактично не знає, на Україні ніколи не був, але знає про Україну дуже багато. Пошуткували, що мабуть всі на катку мають якісь українські корні:). Я доречі десь читала, що 1 мільйон канадців саме таке і заявили під час останнього перепису ( 30 мільйонів населення).
Українець Рон: ):

Сьогодні привезли об'єктив до фотоапарата, що Владден замовив. А вечором ми прикупили мені ковзани., кавоварку, набір тарілок (які можна ставить в мікрохвильову піч і посудомиючу машину). Наталя і Юра теж не просто так їздили :).+ ми ше кучу продуктів накупили. В результаті ледь донесли все це від машини до квартири.
Юрка купив собі набір інструментів (на ту картку, що ми подарували :)) і пацани вже півгодини вивчають його. Ми з Наталею сильно сумніваємось, що ці всі речі з набору потрібні, але хлопці доводять що вони дуже необхідні :).
Ну звичайно Владлен одразу почав робить фотки новим об'єктивом :). думаю, може одіти ковзани і в них сидіти за компом :).

Це я так свою вечірню групу називаю.
Як я вже говорила, дуже старанна і розумна група. Навіть випрошують домашку у вчителя, бо взагалі тут не дають, через них і я мушу робить :).
Сьогодні дуже повеселилась, ми розбились на дві команди і грались в хрестики-нулики - хто правильно зробить вправу, той має право ставить свій значок. Я їх всіх одною лівою, як дітей :). Виявляється в Китаї ця гра невідома. Так смішно, коли чотири дорослих пацана (бо після першої гри вони усмідомили, що я спеціаліст :) і я виступила проти всієї групи) обговорюють хід в хрестиках-нуликах і роблять самий неправильний :). А потім їх очі-як вона виграла? (це ще й при тому , що англійську я знаю гірше:)). Викладачка теж майже плакала зо сміху.
В перерві я їх правда трохи натаскала :). Думаю на наступне заняття карти принести і в преф научить :).

Я вже веду майже рутинне життя :). Враження вже не такі яскраві, розповідати немає про що, хіба про щоденність :)
Основну частину мого часу займають курси. Я ходжу з 9 до 11:30 на загальні заняття мого рівня, викладачка Донна, з 11:30 до 12:30 різні ( в залежності від дня тижня міняються) спеціалізовані заняття, типу вимова, написання і т.л. Викладачі Шері і Людвіг. З 12:30 дл 1:00 маю перерву. Далі знову з 1:00 ло 3:30 заняття мого рівня, викладачка Сенді. Щовівторка і щочетверга я ходжу на Бізнес/Технікал , викладачка Джен. Всі викладачі класні, крім Шері :).
Подружилась з народом на курсах. Звичайно народ тусується по групах з однаковою рідною мовою, але я категорично не розмовляю на курсах російською( а українською взагалі не мала ще шансу :)) На заняттях мого рівня в мене дуже класний столик- Анаміка, Марлен, Марія і я. Індуска, чілійка, гаїтянка і українка :). Памятаєте малюнки про дружбу і мир в всьому світі? :) наша компанія-живий приклад. На курсах мене всі люблять, рахують розумною:), бо коли людина говорить з якої країни, я без проблем можу показати її на карті і можу сказати пару слів про неї :).
Сьогодні один перец сказав мені, шо він курд і чуть не втратив свідомість, коли я сказала, що знаю таку націю і показала на карті приблизну територію їх проживання:). А після фрази- бажаю, щоб ваша нація мала свою державу- я стала його другом :).
Мене всі рахують малою, не вірять в мій вік. Постійно чимось пригощають, скоро я знатиму кухню всіх народів світу :).
На курсах ми вчимо не просто англійську, от сьогодні до нас приходив спеціаліст і розповідав про заповнення Декларацій про прибуток і сплачені податки (якось так це називатиметься, якщо перекласти на українську :)). Таку річ за минулий рік повинен робити кожен, хто був резидентом Канади (тобто ми з Владленом поки ні). Це дуже довга і не цікава історія :), тим більше що я багато про це читала :), коротко скажу, що податки тут обраховуються досить складно із розрахунку за прибуток і витрати сім'ї за рік . І всі вони перераховуються після закінчення року. Може виявитись, що ти винний державі ще трохи податків:), аде зазвичай навпаки :), особливо, що тут є багато законних засобів для цього( щось не оподатковується, за якісь витрати тобі повернуть гроші і т.д.).
Ці декларації потрібно заповнити до 30 квітня, роблять це всі, і оскільки грамотно заповнена декларація дозволяє економити багато грошей( люди навіть часто звертаються до спеціалістів в цьому питанні), тому складається інколи враження шо Канада зараз живе цим :). Всі про це говорять, книги про це продаються і т.д.
Доречі податки тут високі, прогресуюча шкала, із Владлена вираховують близько 30%, правда він має 16 тисяч на рік, що не опадатковуються + відповідно можна багато списать.
Я вже почала розуміть народ в магазинах, транспорті і т.д., і навіть не дуже лякаюсь, коли хтось звертається до мене :). Правда був випадок, купляли ми з Наталею пролукти, в касир почала говорить- що ти з своєю girlfriend їсте багато фруктів і овочів( ми саме їх купляли) і гарно виглядаєте. Я тільки посміхалась, як ідіотка, але думаю, така б у мене була реакція і на Україні, коли б мене лесбі порахували :). Думала, що я не так щось почула, але Наталя почула теж саме. В принципі логічно- дві дівчини разом вибирають продукти, одна платить( ми потім всі рахунки пополам ділим) - значить живуть разом- значить лесбі :)

Ще на вихідних ми лазили по магазинам, робили масові закупки продуктів. Прикупили модний штатив до фотіка, і середньої модності колонки до компа.
Здали бутилки від пива і купили знову пива:). Я перший раз була в beer store. Я вже може згадувала, що тут (саме в Онтаріо, в інших провінціях можуть бути відмінності) спиртне продається тільки в спеціалізованих магазинах-LCBO, а пиво ще й в beer store. Цілий магазин і тільки пиво :) , десь сортів 200. Але українського не бачила :(. А ще тут пиво досить дороге- в середньому 2 долара бутилка. Зато мартіні коштує так само як в Україні, для Канади це дешево. І погано шо тут не має мого улюбленого качинського каберне :(.
Зараз почався сезон винограду з Чілі, надзвичайно смачний і тільки 2 долара кг, я прямо об'їдаюсь :).
Ще ми купиои картку для дзвінків на Україну, бо інколи, через той безкоштовний для нас, що ми зараз використовуємо, буває тяжко дозвонитись.В неділю звонили і через той і той до братиків і батьків. Вияснили, що для дзвінків в Київ і Севастороль краще картка, в Річки безкоштовний конект :). Причому навіть платно це дуже дешево-5 центів( 20 копійок) за хвилину, дешевше ніж по Україні .

В неділю ми ходили кататись на ковзанах, отримали масу задоволення.
Ще хочу відмітить, який тут стан справ з катками, іншими місцями для занять спортом. Нерахуючи маленьких катків в кожному парку( а їх тут багато), я нарахувала 12 арен ( на 100 тисяч населення!), в кожній по кілька катків. На них займаються різні групи , команди. Відповідно льод ну дуже класний.Але всі вони в різний час( і немалий) відкриті для всіх. І все це дуже дешево, от ми ходили 3 долара дві години.
http://community.webshots.com/album/278443080MjnQyD
тут я виклала самі смішні фото

Нам з Наталею так сподобалось, що вирішили ходити щовихідних, сезон тут 15 квітня закінчується :).

Ось і стало не вистачати часу :). А як час є, то комп зайнятий Владленом :). Пишу з затримкою .

В суботу ми з Владом спробували піти на змагання собачих упряжок , але виявляється для цього було мало снігу( не хочу навіть думати, скільки тоді багато :)), їх відмінили, і ми просто погуляли по центру міста. Звичайно, тут не Європа, архітектурних памяток мало, але збереглись деякі будівлі з 1820 року. Ще ми знайшли памятник пивоварам, перші заводи теж тут були засновані десь в 1820-30 роках, як я зрозуміла (все-таки німці місто заснували:)). І центрі також можна знайти приємні маленькі книгарні, кавярні і т.д.
Ми зробили трошки фоток, ось тут вони :):
http://community.webshots.com/album/279187373VnLpeJ

Вечором ми ходили в кіно на Hitch з Вілом Смітом. Фільм нічого, веселий, добрий. Я майже все зрозуміла :). Але сам похід в кіно був не дуже класний. Уявіть собі тут ціни на всі сеанси на всі місця( вірніше місць не вказують взагалі) коштує однаково. Ми пішли вечором і коли зайшли в зал за 15! хвилин до початку, місця були тільки в перших рядах. Наступний раз на вихідні вечором не підемо :). Плюс вони економлять на звуці, звук був якийсь тихий і не йшов зі всіх сторін( хоча може і це проблема перших рядів). Добре хоч народ себе досить тихо вів, не їв фактично ( бо тут не так як в нас попкорн і колу , тут цілі підноси їжі з собою можна брать).

Сьогодні в мене вихідний, зaнять немає, бо викладачі мають якісь заняття по підвищенню кваліфікавції і я маю трохи часу :).
Тому вирішила описати які ж тут люди зовні.
Одразу хочу сказати- так, товсті є :). Причому вони якось дивно товсті, в нас людина рівномірно товста зазвичай, а тут трапляються випадки, коли верхня половина людини нормальна, а знизу дуже товста. Грушевидна якась форма тіла. Але це рідкість.
Більшість людей самі звичайні, причому не має великої різниці з віком. Бо в Україні більшість молодих дівчат дуже стрункі, а ось в 50 років- це вже рідкість. Тут не так, юні тут більш товстіші, чим в нас, але з віком таке враження, що вони ваги не набирають.
Дві речі, які мене здивували- 1)тут трапляються чоловіки з товстою попою:), у нас же якщо чоловік і набирає вагу- то це як правило живіт :).2) тут часто в мороз можна побачити роздітих, наприклад на вулиці 0, хдопець іде в футболці. А самий популярний варіант- коротка курточка, джинси і голий живіт. Тепле взуття рідко хто носить :)( всі ж на машинах), крoсовки і кеди дуже популярні. Дівчата на каблуках рідкість.
Але в цілому в нас люди сиппатичніші, особливо молоді дівчата.
Окремо хочу розповісти за підлітків, я коли з курсів повертаюсь, їду з ними в автобусі, вони саме в цей час з уроків їдуть (а на курси мене на машині відвозять). Самий популярний одяг в хлопців- це широченні штани, що ось-ось упадуть. Дуже модно, щоб було видно труси :). в багатьох пірсінг на бровах, мабуть теж остання мода. Дівчата якісь не примітні, всі однаково одіті, зачесані, все дуже просто.
Аще тут багато не тільки білих, а і монголоїдної раси, ці як правило стрункі, серед дівчат трапляються ну дуже красиві. Є ще афроамериканці:), араби, пакистано-інлуси. Ці звичайні, повнуватих багато, індусок багато симпатичних. Дуже симпатичний народ з Латинської Америки, і характером вони мені подобаються, всі дуже веселі, активні. Самі симпатичні хлопці на курсах саме із Колумбії, Аргентини і т.д. :), ще вони дуже галантні і уважні. Дівчата теж симпатичні, сексуальні і не втрачають цього з віком, в нас на курсах є народ по 40-50 років, так в них горять очі, завжди посміхаються, носять красивий одяг, зачіски, макіяж, все завжди ідеальне.

Вирішила розповісти про деякі цікаві факти, що взнала на курсах.

Наприклад, в Китаї за законом чоловікам можна одружуватись лише з 25 років, жінкам з 22. Там дійсно можна мати лише одну дитину, але звичайно мають дві,хоч за другу потрібно платити штраф :).
Коли я розповіла про стан з цим і Україні і про указ Ющенка відносно допомоги на дитину, вони страшно заздрити почали :).

В Індії люди вірять, що, якщо вони себе якось наказують, наприклад відмовляються від чогось, що дуже люблять( наприклад відмовляються пити каву), поки не виповниться щось, чого вони сильно бажають, то це прискорює бажану подію :).

Мої курси мені все більше подобаються.
І не тільки самі заняття, а просто спілкуваня з народом. От сьогодні я 1,5 години протріщала з індускою Анамікою. Звичайно, я багато читала про Індію, мала якусь предствлення, яле коли людина розповідає про своє щоденне життя, це зовсім інше.
От раніше я читала, як вони одружуються, і думала, бідні дівчата, мають отримати дозвіл батьків, зовсім мало знають свого чоловіка до весілля і т.д.
Але коли про своє одруження розповідала Анаміка, я бачила її очі, вона щаслива! Вона рахує це нормою, причому вона освітчена, і знає, що існують інші традиції :).
Тобто я тут не тільки взнаю щось нове, я дивлюсь на відомі речі по іншому, вчусь розуміти інше бачення світу. Взагалі потрібно ввести такий предмет в всіх школах- культура народів світу:), щоб люди з дитинства вчились поважати, розуміти інші культури і не ставити себе в центр світу , може і воєнних конфліктів би поменшало.

Сьогодні рівно місяць, як ми приїхали в Канаду.
Звичайно, робити якісь висновки рано, ми ще зовсім мало побачили, не зі всім стикнулись. Реально я то Канади і не бачила, тільки Ватерлу :).
Але узагальнити свої враження спробую :). Головне- мені тут подобається. Основні плюси в порівнянні з Україну- спокій, захищенність, на кожному кроці ти це відчуваєш. Вся державна система дійсно працює для забезпечення твоїх потреб, не створення проблем :). І все суспільство якесь цивілізованіше, чи що.Ось хоча б приклади-всі сортують мусор(тобто не тільки не кидають його де попало :), а й розділяють для подальшої переробки). Кожен зобовязаний прибирати від снігу тротуар біля себе і він робить це , нікому навіть не приходить в голову це не зробити :). Звичайно це дрібниці, але саме з них і складається життя.
Я думаю, це хороша країна для життя, якась така домашня , затишна.
Якщо порівняти кожну країну з циєюсь домівкою, то Франція можливо це квартира художника, Росія- алкоголіка :), то Канада- це будинок сімї з трьома дітьми, він інженер, вона вчитель, законослухняні і дуже люблять своїх дітей., але і нічим не видатні. Може образ вийшов троши якимось не веселим, але думаю більшість людей хотіли б жити в такій домівці, так, класно потусуватись в молодості з художниками :), пару раз в рік зустрічатись з другом-алкоголіком, подорожувати, але повертатись, де держава турбується про тебе.
Є звичайно і мінуси :).Немає тут красивої архітектури Києва, друзі і рідні не тут :(, тут інша атмосфера , ментальність, все-таки це не батьківщина :(. Я до цих пір якось не усвідомлюю, що я вже живу в іншій країні, коли думаю про майбутнє, якось все одно пов'язую його з Україною :). Побачимо, що буде через рік :).

Я сьогодні в перерві між уроками ходила в кафешку обідать. Підхожу, чую, перец переді мною замовляє 2 яйця з чимось, о думаю, спобую теж типової канадської їжі, підхожу і кажу- два яйця- а вони - а які вам? виявилось що вони бувають омлетом, глазур'я чи колочені, перевертаються чи ні, різної степені засмаженості і т.д, з сосисками чи з беконом. Я поки все сказала, на всі питання щодо цієї яєшні відповіла, аж впотіла і пожалкувала, що не тикнула пальцем в щось на вітрині :). А ще я подумала- що там два яйця і замовила піту з овочами до цього і каву. В результаті моє замовлення на двух тацях принесли:). Виявляється до двух яєць іде ще смажена картопля, три сосиски, 4 тости і т.д.. А я ще була подумала, ого, два яйця 3 долара коштують:). Не зрозуміло, чого це блюдо називається 2 яйця, а не не здоровенна тарілка хавчика? :). Дурять народ, як можуть :).
Але сьогодні я себе в кафе вже впевненно почувала, а то один раз в самі перші дні ми з Наташею зайшли кави випить, вона відішла, а я сиджу, навколо всі англійською тріщать, все в єдиний потік зливається, з колонок кантрі грає, за вікном пікапи їздать, в мене прямо паніка почалась була, одна думка - де мій Київ ? :).
А ще я сьогодні класно олівці і точилку купляла, олівці то знайшла на поличках, а точилку ні, і вирішила в продаця запитати, незнаючи, як це звучить англійською. Нічого, мову жестів ще ніхто не відміняв :), я так талоновито показала, що після першого ж руху мені дістали з закутків потрібне :).

Сьогодні ж День Валентина. В Канаді активно відмічається. Навіть на курсах тільки про це і мови :)( я ж сьогодні перший раз цілий день була).
В них прийнято не тільки коханих вітати і т.д., а ще всіх шоколадом пригощати, я прямо об'їлась :) Вчила народ на курсах говорити- Я кохаю тебе :) і майже вивчила, як це буде китайською, іспанською і т.д. Здивувала німку- швидше неї німецькою сказала, коли вона коли побачила що я знаю пару слів німецькою, почала мене рідною душею рахувати :)
А реклами різні відносно цього свята були ще за місяць, коли ми тільки приїхали. Навіть посуд, одяг саме для цього дня продають.
Погода в нас сьогодні просто чудо :)- можете собі уявити коли з неба падає дощ, а на землі він перетворюється на льод (на вулиці -1). Хлопці на роботу, а я на курси, поїхали на автобусі, бо на машині страшно :). Всі так помалельну рухаються, часто падають, я сама бачила два випадки.

В суботу відмітили День народження Юрки. Класна річ пунш !( Наталя робила). П'ється як кампотик :).
Відмітили весело, потім ще компанією в ночі гуляли по Ватерлу :). Це місто і так схоже на село, а в ночі взагалі :). Спокій, тиша, будинки як з казки, краса:) Ми тільки кілька машин зустріли, це правда в спальному районі, але ж ніч з суботи на неділю!
В неділю з Наталею ходили на інше заняття в фітнес-клубі, а потім в сауну.Пацани з нами не хочуть, кажуть вони і так красиві і сильні, всю неділю пропрацювали :(.

Сьогодні ходилана вранішні курси, нормально.
Що не сподобалось- досить велика і розношерстна група. Наприклад Лідія, жінка з Росії , років 60 і дівчина Ліза, років 18 з Колумбії і т.д. З однієї сторони ніби цікаво, багато нового взнаєш про інші країни і т.д. . Але якось менше концетрації на тобі ( я ж була звикла до групи в дві людини, де ти багато говориш і т.д.). А ще якась несерйозна в мене група, до навчання як до розваги відносяться (тут взагалі так прийнято), і ще, вибачте, якось до них туго все доходить :), я себе відчуваю сильнішою за групу, "мої китайці" в цьому плані зовсім інші, вони дуже старані і розумні, все лювлять на льоту. І вік в вечірній групі в всіх десь 25-35 років. Але викладачна мені сподобалась, приємна.
Ще хочу розповісти про таку відмість від України. Тут взагалі немає зошитів в звичайному розуміні, тут продаються папки і листки з дирками (саме для папок, А4, але в клітинку чи лінійку), всі ходять з такими, дуже зручно, легко тусувати, викидати непотрібні, вставлять де хочеш і т.д. І викладачі на таких листах роздають матеріали. Така елементарна річ здавалось, але так зручно, потрібно і в Україні ввести моду на такі:).
А з понеділка я вже буду загружена по повній програмі- на курсах буду пять разів на тиждень з 9 до 15:30+ два рази вечором. А ще ж хочу два-три разив тиждень в спортклуб ходить, ну і домашнім господарством потрібно займатись:) .
Сьогодні в Юрки День народження, ми вже частково відмітили пивом, але основне на завтра намітили :), з гостями. На роботі в них на День народження компанія організовує солодкий стіл (торти).
Владлен вже ніби зовсім на роботі освоївся, в крайному разі розповідає, про те як вони там з Клінтом (хлопець, яким він найбільше по роботі спілкується) шуткують і т.д. До речі про приколи :), Юрка розповідав, що один раз чув, як Владлнен говорить до Клінта- Once Bob сказал, тхю, told .... А Юрка Клінта шуткуючи питає- Do you understand Russian?- а Клінт відповідає російською!-Да :).

Я вже не хворію, сходила на курси, сьогодні взагалі класна група була- 5 китайців і я :). але я вже почала їх краще розуміти+ прийшов новий пацан, він вже три роки в Канаді, так взагалі як людина говорить:).
І не дивуйтесь, що в мене так в групі багато китайців, їх взагалі серед імігрантів не мало, і більшість з них мають саме технічну освіту+ середній англійськй, тому їх для продовження кар'єри цікавить саме Діловий\Технічний англійський.
Взагалі вони мені подобаються, такі працьовиті, чемні, скромні. В мене в групі правда мабуть кращі представники їх країни :), як не як всі мають вищу освіту, дехто кандидант наук по нашому. В мене тільки проблеми з їх іменами, ніяк позапом'ятовувати не можу :). А вони мене гарненько правильно називають Таня, дехто правда Танйа фром Юхрейн каже :). Вчила їх сьогодні правильно говорити до мене- Доброго вечора, успіхи поки так собі :(. Наталіна група більш розношерстна, сьогодні познайомилась з одним румуном і одним афганцем.
І я вже з завтрашнього дня починаю ходити на вранішній англійський, з 9 до 11:30 5 разів на тиждень. Ура, ура, ура!
Плюс до того я сьогодні записалась в фітнес клуб, в який ходять Наташа і Юра. Була сьогодні з Наталією на Body Blast і в сауні. Просто супер себе почуваю! Дуже сподобалось.
Принцип клубу такий- платиш за членство і ходиш на все що хочеш, коли хочеш. Коштує в місяць 46 доларів і перші два місяці безкоштовно. Ніби і не дешево(майже 200 наших гривень), але мені доступно дуже багато, ось розклад занять : http://www.familyfitnesscentres.com/printer_friendly.php?id=6&sched_type=1, плюс сауна, джакузі, тренажерний зал коли хочу. І в цю вартість входить відвідування ще одного фітнеса, тільки для жінок, в них також насичена програма. В Києві за такі гроші такого сервісу не отримаєш. Крім того, якщо Владлен захоче приєднатись, то для нього це буде коштувати 23 долара, в них знижки для сімей . Залишилось тільки його вмовити :).
Сьогодні перший раз скористалась чеком з чекової книжки, не знала як заповнювати :).
А ще завтра в Юрки День народження , в суботу святкуватимемо. Ми довго мучились з подарунком, не знали що купити, Юрка захоплюється рибалкою і ще мабуть йому як майбутньому домовласнику будуть потрібні різні інструменти:). І врешті решт купили gift certificate одного із магазинів (там є і риболовні штучки і інструменти ). А діє це так, ти купляєш сертифікат на якусь суму, а людина може прийти і набрати на неї речей, які сама захоче. Красна річ, в Україні я такого не бачила.

Ура! Ура!Ура!
Хоча матчу я не бачила, тільки читала
http://www.ua-football.com/live_ua/live_text.phtml?r=1
відчуття зовсім не ті, навіть радості менше, бо не бачила на яву :(.

Скоріше б мене покликали ходити на англійський на цілий день, я так хочу класно знати мову!. Бо не тільки нормальної роботи, нормального спілкування не виходить. От позвонив сьогодні перец до Наташі і Юри і захотів, щоб я передала їм інформацію, і говорить так швидко , я йому - ви знаєте- це діло не надійне- краще ще раз перезвоніить, я трубку не братиму і все залиште на автовідповідачі. Після третього прослуховування запису я навіть все зрозуміла :).
А ще надоїло сидіть дома! правда для цього потрібно як мінімум виздоровіть, я вже найже, горло же фактично не болить, а от насморк вже мене дістав!
А ще я почала скучати за Україною, за рідними і друзями :(. І звичайно це підсилюється від того, що дома сиджу. Вчора , коли розмовляла з братиками, помітила, що кілька раз прямо сльози виступали. А так вони в мене молодці, я прямо не чекала.
Надіюсь хоч завтра на вечірні курси піду і буду їх мучить, чи не звільнилось місце на цілий день :).

Меблі вчора зібрали. Переставили речі по квартирі і тепер хлопцям належить куток в living room. Наталя називає його гордим словом серверна, а я інколи назваю фанатською :)( народ із гуртожитка мабуть ще памятає, що це таке :)).
Ось так він виглядає: