Александр Палий
об исследовании генетиков о происхождении славян

Можно сказать,
что славяне это просто другое предыдущее название украинцев.
Как казаки, малороссы или русины.





Коментар @codokit:
россия теперь нуждается в адаптации китайского языка. Будут говорить, что Китай это исконно российские терртитории. Дай только настояться.

Княгиня Ольга – зірка Tik Tok! Користувачі цієї популярної соціальної мережі по всьому світі із захватом переповідають один одному легенди про «українську Дейнеріс», яка спалила вороже плем’я за допомогою птахів. Більшість українців знають ці легенди з дитинства: як Ольга за допомогою птахів спалила столицю древлян Іскоростень, помстившись за вбивство чоловіка Ігоря, потім спалила у київській лазні древлянських послів, а наступну делегацію закопала живцем у землю. Тепер жорстокість Ольги обговорює весь світ.

Але що з цього правда, а що красива легенда? Невже Ольга, яку церква вважає святою, була на справді такою садисткою? Відповіді на ці питання – у новому епізоді «Реальної історії» з Акімом Галімовим:





Деякі зображення у випуску створенні за допомогою штучного інтелекту.

Збереглася історична світлина,
де майбутній король Великої Британії,
тоді ще Принц Чарльз танцював гопак
з українським ансамблем “Говерла” у місті Дербі



Фото датоване 1981 роком.
Разом із Принцом танцюють учасники ансамблю “Говерла”.

Максиміліан Волошин –
поет, перекладач, пейзажист, мистецький та літературний критик

Свої клекітливі пристрасті уміло переносив у віршовані рядки та фарбами на полотно. Його вірші барвисті, насичені яскравими колірними епітетами й образністю, тоді як акварельні пейзажі схожі на лаконічні й точні вірші. Література та живопис Волошина нагадують твори майстрів традиційного японського образотворчого мистецтва.


Максиміліан Волошин, портрет роботи українського маляра Олександра Якимченка, Париж, 1902 р.

Максиміліан народився 28 травня 1877 року в Києві. Невдовзі після народження сина, мати покинула батька хлопчика. Вольова жінка із залізним характером намагалася виростити дитину з такими ж рисами, проте їй того не вдалося – син ріс миролюбним, чуйним і приязним. Коли вони замешкали в Коктебелі на півдні Криму, мати навіть наймала місцевих розбишак, щоб вони провокували 16-літнього юнака на бійки, та все дарма. Мрійливий, завжди з книжками, захоплений красою кримської природи, він жив у своєму світі. У гімназії хлопець залишався по декілька років в одному класі, жінка тим не переймалася. Навіть вчитель говорив, що навчити такого ідіота хоч чому-небудь не під сили нікому. Але за півроку, на похороні того ж самого викладача, Максиміліан декламував свої чудові вірші.

У сучасній росії ім’я Миколи Гоголя традиційно згадується серед "великих російських письменників", однак численні історичні факти свідчать – насправді цей письменник мав куди сильніший зв’язок з Україною, ніж з державою, яка сьогодні намагається привласнити його спадщину

Народжений на Полтавщині, він не тільки черпав натхнення з українського фольклору, а й відкрито симпатизував українській культурі, дистанціюючись від імперських цінностей. Про це у відео на YouTube-каналі "Історія для дорослих" розповів український письменник та історик Олег Криштопа.



Він наголосив, що саме Україна була для Гоголя головним джерелом творчого натхнення, що підтверджується і його першими творами – такими, як "Вечори на хуторі біля Диканьки" та "Миргород".

Попри це, у пошуках визнання та кар’єрного зростання Микола Гоголь вирушив до Санкт-Петербурга – столиці тодішньої імперії. Проте життя у холодному чиновницькому середовищі не принесло йому задоволення. Як розповідає Криштопа, вже у 1834 році Гоголь прагнув залишити Петербург, до якого він з часом почав ставитися з відразою. Його мрія – переїхати в українську Гетьманщину.

Как дочь еврейского ювелира из маленького прусского городка стала героиней войны с Наполеоном, захватила в плен французского генерала и в первых кавалерийских рядах вошла в Париж, а потом стала хозяйкой самого знаменитого злачного кабака в Петербурге



Когда в 1806 году император Наполеон наголову разгромил Пруссию, один из жителей гессенского городка Фульда, имя которого история для нас не сохранила, не смог перенести такого национального позора: он замкнулся, ушел в себя, а потом решил продолжить борьбу в рядах русской армии и поступить волонтером в кавалерийский полк. Его жена Луиза Графемус, дочь еврейского ювелира из города Ханау, сначала убеждала, потом – кричала и топала ногами, а под конец даже плакала, но ничего не помогало: он собрал дорожную сумку, простился с ней и отправился в путь.

Первая весточка от него пришла только в 1808-м: мол, приняли в уланский полк, где служит много немецких волонтеров, из которых сформировали отдельный эскадрон. Поначалу письма приходили часто, потом – всё реже, а года через 2 и вовсе перестали. Когда зимой 1812 года разбитый Наполеон тайком бежал из россии, прусский король понял, что пришло время брать реванш – россия и Пруссия вновь союзники в общей войне против Франции. А Луиза Графемус решила, что пришла пора разыскать любимого.

Голда Меир часто шутила.
Ее иронический юмор всегда попадал в точку и часто был пророческим.
Величина ее фигуры заставляет задуматься над ее юмором.
Кроме улыбки ее шутки всегда несут смысл.
Вашему вниманию анекдоты с ее участием



Голда Меир приезжает в москву, и в нее безумно влюбляется Брежнев. Он одаривает ее подарками, звонит ей по 100 раз на день, требует от нее постоянного внимания. Голда не знает, что делать, и, наконец, она принимает решение: — Леонид, — говорит она. — Я так больше не могу. Я буду ваша, но при одном условии. Сначала вы откроете все границы, и те, кто хотят уехать, смогут это сделать безо всяких препятствий…

Брежнев с обожанием смотрит на Голду и говорит со счастливой улыбкой:
— О, какая же Вы плутовка! Вам не терпится остаться со мной наедине!

Древние римляне считали греков изначально распущенными и в доказательство указывали на созданные ими обнаженные скульптуры. Но, во-первых, однажды сами римляне переймут эту традицию, а, во-вторых, греки начали делать их довольно поздно — во времена Александра Македонского. И первая же статуя оказалась настолько реалистичной, что один особо горячий поклонник искусства занялся с ней сексом. Она известна как Афродита Книдская и написана с потрясающей гетеры по имени «Жаба».

Українська народна пісня - в її обрядовому чи побутовому значенні - жива й органічна частина традиційної багатонаціональної культури сучасного Краснодарського краю. У ній зберігається пам'ять про історію України, її славу і волю, про появу перших на Кубані українських козаків, зелене українське поле, що почорніло від козацької крові, про чорну хмару, яка виступає з-за гори у вигляді тисячі козаків, гнаних за Дунай, та про славного козака Миколу Рябовола, що загинув за свободу свого народу й рідного Кубанського краю...

Сотні образів, доль, історичні та побутові ремінісценції з життя минулих поколінь, настрої горя, суму чи радості - все це й багато іншого несе з собою українська пісня, що побутує на Кубані. Пісня, яка є унікальним явищем вже тому, що не загинула в умовах двовікової трагічної боротьби запорозько-чорноморсько-кубанського козацтва проти зловорожого наступу російського царату на його права.

20 (30) березня 1639 року народився Іван Мазепа
Постать Гетьмана ймовірно ще довго буде залишатись контраверсійною в української історії. Адже для старшого покоління він міцно асоціюється з пушкінськими рядками про «гетмана-злодея», молодь же, в кращому випадку, щось про нього чула, як про діяча української держави, котрий чимось не догодив росіянам


Фото: Погруддя Мазепі у селі Мазепинці/Українська Вікіпедія

Це не дивно – протягом останніх 10-літь ставлення до Івана Степановича Мазепи в українській історіографії змінилось від різко негативного до ледь не шанобливо-молитовного. Що ж, історія – не точна наука. Але людині на те й дано розум, аби вона сама аналізувала, думала і визначала своє ставлення до світу загалом та історичних постатей зокрема.