Итальянский скульптор Ferdinando Andreini (1843-1922). Купальщица. (Деталь)

Итальянский скульптор Фердинандо Андреини (Ferdinando Andreini, 1843-1922) учился у Улиссе Камбо. В 17-летнем возрасте начал демонстрировать свои работы в салонах, особенно во Флоренции и Турине. Среди его шедевров так-же есть работа "La Bagnante" (Купальщица), она занимает особое место, покоряя зрителей своей изысканной красотой и неподвластной времени ...


Итальянский скульптор Ferdinando Andreini (1843-1922). Купальщица

«"Квітуча Україна" — тут усі жіночі образи прикрашені квітами.
Вони уособлюють Україну, жіночість, ніжність. Зараз у ці важкі часи, я не хочу виносити негатив, а навпаки – хочу показати наскільки ми сильні.
Ми працюємо, малюємо, творимо, навчаємо і йдемо далі»,
– розповідає художниця.



Мисткиня Наталія Дубовицька використовує графічні техніки, щоб передати символіку квітів, пейзажів і національних мотивів, створюючи твори, що відображають патріотизм та любов до рідної землі.

Андрей Маркив (Andriy Markiv) — талантливый украинский художник, который внес значительный вклад в развитие современного искусства. Родился и вырос в городе Дрогобыч, Львовская область, который славится своей культурной и исторической атмосферой. С юных лет Андрей увлекался живописью, что привело его к поступлению во Львовскую национальную академию искусств, где он получил профессиональное образование. После окончания академии он решил остаться во Львове — городе, вдохновляющем своими архитектурными шедеврами, богатой историей и творческой средой.

Слегка касаясь тротуара, Дыша легко, как птички дышат, Она как будто бы летала, По гулким улицам Парижа. Туман ложился  дымкой серой; Завеса скрыла горизонт… Она тихонько что-то пела, Раскрыв огромный красный зонт. В бистро, недалеко от Сены, Бармену кофе  заказала; На мягкий стул едва присела, Но, кофе выпив, тут же встала. Прошла до Эйфелевой башни Коротким шагом в юбке узкой… И лёгкий флёр почти миражный Витал там в воздухе французском. Автор: Светлана Крутянская, Одесса

Рамочка от Beauti_Flash

Напередодні Дня Захисників та Захисниць України співак та композитор Павло Табаков (Tabakov) представив новий сингл «Та, що біжить по лезу». Переможець популярних телепроектів «Шанс» і «Голос країни» присвятив пісню українським жінкам-воїнам, які поруч із чоловіками боронять Україну

– Де б я не виступав – у військових частинах, лікарнях, бізнес-компаніях, для рятувальників чи вчителів, – всюди зустрічаю дівчат і жінок, які викликають захоплення, – розповів Tabakov. – Дехто з них уже став справжніми легендами. Моя нова пісня – про кожну із таких українок. І про снайперку, яка, перебуваючи на реабілітації після ампутації кінцівок, шукає можливість повернутися до побратимів на фронт. І про 23-річну дівчину, яка вже 3-й рік не просто воює, а керує підрозділом дронщиків. І про юну госпітальєрку, яка покинула престижну роботу на Волл-стріт та вступ у Гарвард – й стала на захист нашої землі. І про дівчат-натхненниць, які у реабілітаційних центрах на власному прикладі допомагають хлопцям знаходити сенси у житті після ампутацій.

Українська дизайнерка Христина Рачицька:
“Вишита сорочка – це генетична пам’ять народу”
Одяг бренду Khrystyna Rachytska – це не про звичний бізнес, це насамперед про цінність спадщини і про сакральність. Етно-простір бренду Khrystyna Rachytska заворожує. Тут – сорочки, вишиті шовковими нитками, з неймовірними орнаментами, сукні, з унікальним кроєм та в гармонійних кольорах; у пальтах поєднане сукно, шкіра та мережки, а у прикрасах – латунь, корали та перламутр.

Етнографиня, засновниця бренду Христина Рачицька змалечку знає цінність такого вбрання, тому й вибирає найкращу сировину, найдорожчі матеріали, відновлює забуті техніки та орнаменти. Її місія – залишити нашим внукам вишивку, яка дійшла до нас від наших прабабусь. Її завдання – передати ту любов і ціну, яку ми платили і платимо за збереження нашої національної ідентичності. Тому одяг від бренду Khrystyna Rachytska – це не про звичний бізнес, це насамперед про цінність спадщини і про сакральність.

Доброе утро всем!
Пожалуй, свой день здесь начну с рассказа
об одном из моих любимых образов
замечательного художника Густава Климта
В конце XIX-го века в судьбе живописца случилась череда трагедий – умер отец, скончался брат, а в 1915 году Густав потерял мать. Это потрясение тут же отразилось на его картинах – мрачные краски, унылые сюжеты.

«Привет, это я…»

Serghei Ghetiu о себе:
«Искусство для меня — это прежде всего эмоции, которые я получаю в процессе работы. Насколько я помню себя в раннем детстве, я любил визуализировать свои чувства и настроения, поэтому я рисую все, не выбирая одного направления, так как в этом мире есть много вещей, которые я хочу запечатлеть на своих картинах, будь то люди, природа или натюрморты. Моя любовь к деталям нисколько не усложняет это восприятие, а мой многолетний опыт работы в живописи позволяет мне быстро, без особых поисков, решать задачи в живописи. Мои картины отражают мое душевное состояние и эмоции, поэтому они такие яркие и насыщенные деталями».