Алексей ЗАВОДЮК: Русская православная церковь – это банда жуликов, созданная Ордой

Цьогоріч відзначаємо 99-у річницю жорстоких боїв на горі Лисоні, де в серпні – вересні 1916 року Українські Січові Стрільці захищали Україну і Європу від російської навали.

Бої за гору Лисоню в історію Легіону УСС, як відомо, увійшли під назвою «Кривавий тан». Полк УСС був оточений росіянами, однак не здавався й боровся з останніх сил. Зусиллями стрілецьких куренів, завдяки їх геройському чину був ліквідований прорив московських військ на Бережани. В околицях міста, на схилах Лисоні поблизу Бережан у кривавих боях полк УСС утратив убитими, полоненими й пораненими більше тисячі старшин та стрільців. Із 44 старшин у строю залишилось 16, 293 січовиків було поранено, 285 – потрапили до ворожого полону. Криваві бої за Лисоню закінчилися перемогою австрійських військ.

Полеглих героїв-січовиків наші краяни вшановували ще в часи польської та радянської окупацій. Та особливо – в роки незалежності України. Лисоня стала каталізатором духовного відродження українців. У 1989-у тут уперше за часів більшовицької окупації на Бережанщині замайорів національний синьо-жовтий прапор. На горі насипали символічну могилу, а 1994 року спорудили величний пам’ятник полеглим січовикам і побудували каплицю.

30 серпня на славній горі Лисоні відбувся регіональний фестиваль стрілецької та повстанської пісні «Дзвони Лисоні». Прозвучав Державний Гімн України. Вступним словом дійство відкрив заступник голови районної ради Роман Висоцький. На початку відбулося освячення спорудженої неподалік пам’ятника УСС стації «Хресна Дорога січового стрілецтва» (художник Ігор Крук). На стації – зворушлива картина бою січовиків з російськими військами і напис «Стрілецька Голгофа – гора Лисоня. Бої тривали з 13. VIII. до 30. IX . 1916 р.». Голова районної держадміністрації Володимир Петровський у виступі зазначив, що Лисоня – це символ героїзму, приклад незламної боротьби за волю України, осередок виховання патріотизму молоді. Наступного року, до 100-річчя боїв на Лисоні, вздовж калинової алеї, що веде на цю славну гору, буде споруджено 14 стацій «Хресної Дороги січового стрілецтва».

Молебень пам’яті Героїв Лисоні – Січових Стрільців та всіх борців за Україну провели священики різних християнських конфесій краю.

До прикрашеного синьо-жовтими полотнами пам’ятника дівчата поклали квіти і лампадки. Почесна громадянка м. Бережани, солістка Ярослава Мазурак виконала пісню «Лисоня». Далі у трьох блоках концертної програми у виконанні аматорів сцени Бережанщини і гостей фестивалю були цікаві інсценізації, гарні вокальні й танцювальні номери, присвячені сторінкам героїки УСС, УПА, Небесної Сотні, нинішньої жорстокої війни на сході України.

Ролі січовиків виконували Ігор Крук, Олег Маланій, Василь Зелінський, Василь Грициляк, у ролі командира УПА був Василь Венгринович, зв’язкової УПА Марусі – Наталія Крук, брата зв’язкової Андрія – Віталій Фортуна, повстанців – Іван Свинарик, Ігор Крук, Олег Маланій. Зі сценічними костюмами допомогли голова Братства ветеранів ОУН-УПА «Лисоня» Орест Гуменюк та художник, краєзнавець Ігор Крук. Багатьом сподобалась гра аматорів сцени з участю живого коня, якого привів господар із с. Посухів.

На сцені з чудовими стрілецькими, повстанськими, українськими народними, патріотичними піснями цього недільного дня виступили народний аматорський жіночий вокальний ансамбль «Бережаночка», народний аматорський жіночий камерний хор «Глорія», народний аматорський жіночий вокальний ансамбль «Журавка», народний аматорський театр пісні «Золота Липа», чоловічий вокальний ансамбль с. Божиків, жіночий вокальний ансамбль с. Волощина, народний аматорський гурт «Берег Жанни», хор «Родоспів» с. Шибалин, мішаний вокальний ансамбль с. Нараїв, жіночий вокальний ансамбль «Просвіта» с. Посухів, вокальний дует Наталії Боянович і Христини Крамар, чоловічий вокальний дует у складі Івана Лапшинського і Василя Венгриновича, солісти Вікторія Івасіків естрадної студії «Крок», Олександра Борусевич с. Божиків, хореографічний колектив «Водограй», дитячий театр «Зернятко» та літературний театр районного Будинку культури, танцюристка Оля Сорочан (танець «Чорна вишиванка») та ін.

Порадували глядачів виступами й гості фестивалю: народний аматорський чоловічий хор «Дзвін» Бурштинської ТЕС, дует Людмили та Василя Шестерняків з м. Біла Церква на Київщині.

Зворушив патріотичним виступом керівник Білоцерківського крайового Братства ОУН-УПА, комбатант УПА, політв’язень, уродженець Тернопілля 88-літній Теодор Дячун.

Присутні мали можливість посмакувати стравами польової кухні й поспілкуватися з юними патріотами вишкільного табору «Лисоня – 2015», що діяв два дні на горі січового стрілецтва.

Тетяна Бідзіля, м. Бережани.

Фото автора.

Each year in mid-July, Ukrainians celebrate the anniversary of the introduction of Christianity to the ancient Kyiv Rus state - an event believed to have occurred when Grand Duke St. Volodymyr the Great oversaw a mass conversion in Kyiv in 988 AD.

Over the years, this religious holiday has proved a popular target of Russian attempts to take possession of the Kyiv Rus inheritance. Kremlin leaders have long since sought to claim Volodymyr’s legacy for themselves and tie him exclusively to the official Russian historical narrative, while at the same time erasing Ukraine from the history of the region.

Russian efforts to monopolize the early history of the East Slavs are part of a broad geopolitical strategy designed to undermine Ukrainian claims to statehood and bolster Russian pretensions as the sole successor to the Kyiv Rus state. These efforts have their roots in the Tsarist era and can be traced back for centuries.

In the current climate of conflict between Russia and Ukraine, Moscow officials have opened a new historical front and doubled up their efforts to seize Volodymyr for themselves. This summer, Russian Federation President Vladimir Putin declared that Grand Duke Volodymyr ‘laid the foundations for a united Russian nation and paved the way for a strong, centralized Russian state.’

The historic record offers little to support these claims. Instead, there are virtually no historical facts connecting Kyiv Rus with Moscow. The modern Russian capital city did not even exist in 988, and would not be founded until hundreds of years after the historic conversion of the Rus in Kyiv.

The name ‘Russia’ itself is actually a relatively modern invention, emerging in the early eighteenth century. Before that, the name of the state that would eventually become Russia was the Duchy of Moscow or simply ‘Muscovy’.

The Duchy of Moscow rose to prominence long after the heyday of the Kyiv Rus civilization, and was part of the Mongol Golden Horde. For hundreds of years, the people of the Duchy of Moscow where known as Muscovites. While the Kyiv Rus state was very much a part of the European family of nations, Muscovy was an isolated outpost of the Mongol Empire.  

Muscovy eventually expanded into the modern Russian state, taking over the lands once ruled by the Golden Horde. As well as spreading throughout the territory of the autocratic Golden Horde, Russia also took on many aspects of the Mongol Empire’s political culture and traditions.

Ukraine’s historic connection to the Kyiv Rus is far more tangible. For example, silver coins minted by Kyiv’s Grand Duke Volodymyr in the period 980 to 1015 feature the trident symbol, which has been associated with Ukrainian statehood for centuries and remains a key symbol of today’s Ukrainian state.

Judging by Putin’s comments this summer, it seems that Russia is determined to seize Ukrainian history along with Ukrainian lands. However, this effort is destined to fail and historical justice will eventually prevail. The facts speak for themselves.  

ABOUT THE AUTHOR: Serhiy Dzherdzh is Head of the NATO-Ukraine Civic League