-Рубрики

 -Я - фотограф

Kyiv. Lavra Pecherskaya - Lavra Nebesnaya

Lavra Pecherskaya nebesnaya krasa.Foto Paul Lashkevich_ 05.Mar.2007_ 082.JPGLavra Pecherskaya.All Saints Bell.Foto Paul Lashkevich_14.June.2007_049.JPGLavra Pecherskaya.Lavra Nebesnaya Bell.Foto Paul Lashkevich_20.Sept.2008_DSC08039.JPG

 -Подписка по e-mail

 

 -Поиск по дневнику

Поиск сообщений в Paul_V_Lashkevich

 -Статистика

Статистика LiveInternet.ru: показано количество хитов и посетителей
Создан: 08.09.2009
Записей: 15974
Комментариев: 6591
Написано: 25243

Выбрана рубрика ЧЕЛОВЕК: ИСКУССТВО,КУЛЬТУРА,РЕМЕСЛО,ТРУД.


Другие рубрики в этом дневнике: Я3._ССЫЛКИ МОЕГО ДНЕВНИКА(3667), Я2._ЦИТАТЫ МОЕГО ДНЕВНИКА(4483), Я1._МОИ ЗАПИСИ МОЕГО ДНЕВНИКА(2268), ЧЕЛОВЕК: СОЦИУМ(9166), ЧЕЛОВЕК: ДЕЯНИЯ(5303), ЧЕЛОВЕК: ВЫЖИВАНИЕ индивидуально и группой(5283), ЧЕЛОВЕК: ВЫБОР - СВОБОДА - ОТВЕТСТВЕННОСТЬ(3692), ЧЕЛОВЕК: Божа Істина і Сила - добрі ГУМОР і САТИРА(1053), ЧЕЛОВЕК: БОГУ угодно ли?(1254), ЧЕЛОВЕК: БОГ в храме Души(1729), Человек: БОГ - ВЕРА - НАДЕЖДА - ЛЮБОВЬ(1177), ЧЕЛОВЕК: БИОГРАФИЯ и ПОРТРЕТ(1937), ЧЕЛОВЕК РАЗУМНЫЙ: УМ разумный(2386), ЧЕЛОВЕК РАЗУМНЫЙ: НОРМА и экстремизм - нелюди(2179), ЧЕЛОВЕК РАЗУМНЫЙ: МАТЬ - отец - ближние - РОДИНА(2978), ЧЕЛОВЕК РАЗУМНЫЙ: ДУХ - ДУША - ТЕЛО(4289), ЧЕЛОВЕК РАЗУМНЫЙ: БОГ - ВСЕЛЕННАЯ - ИЕРАРХИЯ(2349), УКРАЇНА і Не российский мир(605), УКРАІНА - РОСІЯ - БЄЛАРУСЬ(1651), Слово рідне СЛАВЯНЕ(347), СЛОВО РІДНЕ мова РУСЬКА УКРАЇНСЬКА(343), Слова: ШРИФТ, печатные и виртуальные КНИГИ (492), СЛОВА: ПИСЬМЕННОСТЬ, РУКОПИСЬ, КАЛЛИГРАФИЯ(279), Слова: ОПРЕДЕЛЕНИЯ И ТЕРМИНЫ(773), Слова: КЛЮЧЕВЫЕ ищите(2330), СЛОВА: ИСТИНА-ЗАБЛУЖДЕНИЕ, ПРАВДА-ЛОЖЬ(1201), СЛОВА: Звук - Буква - Цифра - Цвет.(493), СИМВОЛ - ОБРАЗ - РЕЧЬ - ЗНАК (1343), РЕЛИГИЯ - УКРАИНСКАЯ ПРАВОСЛАВНАЯ ЦЕРКОВЬ(103), Религия - РАСКОЛЬНИКИ - ЕРЕТИКИ - ИНОВЕРЦЫ(664), Религия - ПРАВОСЛАВНОЕ ХРИСТИАНСТВО(2272), РЕЛИГИЯ - Объект - Служитель - Верный - Обряд(2918), РЕЛИГИЯ - Messe pour la liberté religieus(490), Процесс: ФОРМА ОБЩЕНИЯ В ИНТЕРНЕТЕ?(650), Процесс: УПРАВЛЕНИЕ - ТЕХНОЛОГИЯ - РЕЗУЛЬТАТ(3294), Процесс: СОБЫТИЯ,ФАКТЫ,ПРОГНОЗЫ,ИНФОРМАЦИЯ(3736), Процесс - ТЕЛО - СТРУКТУРА - ВЕРА.(1806), Процесс - ДУША - ФУНКЦИЯ - НАДЕЖДА.(1798), Процесс - ДУХ - ЦЕЛЬ - ЛЮБОВЬ.(1801), ПРОЦЕСС - ГАРМОНИЯ - ХАОС - СИСТЕМА - ФОРМА(3062), ПРОЦЕСС - Времени ход(1849), ПРОЦЕСС - Вектор(2173), Проблемы - Вопросы - Ответы(1981), ОПЫТ: ПОЗНАЁМ всем естеством(2698), МЫСЛИ: ЧЕРЕЗ ЛЮДЕЙ.(2996), МЫСЛИ: МЕДИТАЦИЯ - РАЗСУЖДЕНИЕ - deep thinking(902), МОЛИТВА(2967), КРЕСТ - ХРАНИТЕЛЬ ВСЕЯ ВСЕЛЕННЫЯ(739), ЗВОН КОЛОКОЛОВ(954), ДВИЖЕНИЕ: ЗВУК - ГОЛОС - ПЕНИЕ - МУЗЫКА - ШУМ(1242), БОГОРОДИЦА - ПРЕСВЯТАЯ - ПРИСНОДЕВА - МАРИЯ(587), БОГ: РАЗУМ-ЖИЗНЬ-ВСЕЛЕННАЯ(2738), БОГ: в единстве - БЛАГОДАТЬ и ЗАКОН(2293), А._МОЛИТВА_Читают-Поют(46), А. Павел В. Лашкевич. МУЗЫКА(56), А. Павел В. Лашкевич. Мои предпочтения.(757), А. Павел В. Лашкевич. Мои инициативы(80), А. Ознакомиться рекомендую - Paul_V_Lashkevich(2100), А. Ключевые ТЕМЫ СПИСКИ Ссылок(20), А. Как читать дневник Paul_V_Lashkevich?(54), TS - КОНФИДЕНЦИАЛЬНО - ИЗБИРАТЕЛЬНО(117), TS(179), Skype: You with Me(14), AUDIO - & - VIDEO - & - FOTO(4525), All Internet(2228), A. Людська думка і мова(4498)
Комментарии (0)

Инсбрук, Австрия, улица Марии Терезы

Среда, 26 Января 2011 г. 14:45 + в цитатник
Это цитата сообщения Kailash [Прочитать целиком + В свой цитатник или сообщество!]

Инсбрук, Австрия, улица Марии Терезы

Если вы случайно, а мало ли, попадете в австрийский город Инсбрук, то непременно посетите улицу Марии Терезы. Посмотрите, какие виды красивые открываются. Не просто так! Городок должен понравится всем любителям Европейской старины и неспешности.

Инсбрук, Австрия, улица Марии Терезы
Рубрики:  МЫСЛИ: ЧЕРЕЗ ЛЮДЕЙ.
БОГ: РАЗУМ-ЖИЗНЬ-ВСЕЛЕННАЯ
ЧЕЛОВЕК: СОЦИУМ
А. Ознакомиться рекомендую - Paul_V_Lashkevich
ОПЫТ: ПОЗНАЁМ всем естеством
ПРОЦЕСС - Времени ход
ЧЕЛОВЕК: ИСКУССТВО,КУЛЬТУРА,РЕМЕСЛО,ТРУД
A. Людська думка і мова
БОГ: в единстве - БЛАГОДАТЬ и ЗАКОН
AUDIO - & - VIDEO - & - FOTO
ПРОЦЕСС - ГАРМОНИЯ - ХАОС - СИСТЕМА - ФОРМА

Комментарии (0)

«Я представил образ единения с Богом»

Среда, 26 Января 2011 г. 14:42 + в цитатник
Это цитата сообщения Сперанская [Прочитать целиком + В свой цитатник или сообщество!]

«Я представил образ единения с Богом»

Основатель школы метафизического реализма презентовал новый роман
Юрий Мамлеев полагает, что писатель нового жанра должен владеть метафизическими знаниями    

«Новая цивилизация будет, как я думаю, более благоприятна для России, чем нынешняя, уже, по существу, заходящая в тупик и отмирающая», – заявил газете ВЗГЛЯД писатель и философ Юрий Мамлеев, рассказывая о своем новом и планирующихся трудах.

Один из самых необычных русских писателей, основатель школы метафизического реализма Юрий Мамлеев выпустил новый роман, который называется «Империя духа». В нем продолжается разработка тех же тем, что и в относительно недавних романах «Другой» и «Наедине с Россией», но многие авторские установки обозначаются еще более внятно и программно.

«Для моих героев самое главное – не современная цивилизация вообще, а Россия как таковая»

В интервью газете ВЗГЛЯД Юрий Мамлеев рассказал об особенностях своих героев и поделился предположениями о будущем человечества.

ВЗГЛЯД: Один из главных героев «Империи духа» Александр Меркулов обладает даром всеведения. Раньше у вас не было персонажей с этой сверхспособностью. В чем смысл появления такого человека? Возможно, это – антитеза тому ложному всеведению, которое сулят нам информационные технологии?

Юрий Мамлеев: С одной стороны, этот образ, конечно, уникален. Но с другой стороны, человек, осуществляющий то, что можно условно назвать реализацией Абсолюта, – это феномен, который с определенной точки зрения не является чем-то из ряда вон выходящим.

Явление это не с неба упало. Другое дело, что для выполнения подобной миссии нужен дар, который присущ очень немногим людям. Это великая традиция, которая на Востоке существовала на протяжении тысячелетий. Но у нас в России тоже существуют те, кто идет по этому пути. Их очень мало. Может быть, их можно сосчитать по пальцам. Но они знают традицию, знают учение, и у них есть дар. Я в курсе всего этого, поэтому создал такой вот в некоторой степени собирательный образ. Образ, основанный на реальной возможности полного соединения с Богом. Совершенно исключительный, индивидуальный элемент этого образа – те переживания, которые связаны с путешествием персонажа по духовному космосу.

В новом романе Мамлеев соединил классическое путешествие персонажа по духовному космосу с его сомнениями (обложка книги) (Фото: imperia-duha.ru)
В новом романе Мамлеев соединил классическое путешествие персонажа по духовному космосу с его сомнениями (обложка книги) (Фото: imperia-duha.ru)

Одно из лучших описаний аналогичного путешествия, имеющихся в христианской литературе, – это, как мы знаем, «Божественная комедия» Данте. У меня взят несколько другой вариант, основанный на ведантийской традиции. Так вот, я внес в это путешествие нечто такое, чего в применении к данной ситуации никогда не встречал, – сомнения. Этот момент придает путешествию совершенно особый смысл. Нужно внимательно читать, чтобы понять, что там происходит и к каким выводам герой приходит относительно смысловой связи Абсолюта и мира. Другие герои, между прочим, тоже обладают некими духовными способностями, и схема в целом взята из жизни: существует эзотерический круг, далее – круг художников и поэтов, как в свое время и было у нас на Южинском. Надо сказать, что кружок наш, в общем, не был изолирован от окружающего мира. Не случайно в конце романа один из героев отвечает на обвинения в том, что он и его друзья ушли слишком далеко в надзвездные сферы, и объясняет, как представляемый им круг относится к происходящему в нынешней России. Кстати, название романа – «Империя духа» – совпадает с названием журнала, в котором я печатался и в котором сейчас печатается, в частности, Гейдар Джемаль.

ВЗГЛЯД: Картину современности, данную в «Империи духа», не назовешь радостной. Может ли человек, основывающий свое существование на близких вам духовных практиках, найти что-то привлекательное среди ультрасовременных явлений, или он может уповать только на вековую традицию? Достойна ли цивилизация в ее нынешнем виде хоть какого-то оправдания?

Ю. М.: Это очень тонкий вопрос. Во-первых, любая цивилизация, как бы она ни была жестока или ограниченна, всегда имеет какие-то плюсы. Во-вторых, для моих героев, как видно из романа, самое главное – не современная цивилизация вообще, а Россия как таковая. А в России ведь сменилось две или три цивилизации, а может быть, и больше – дохристианская, православная и современная, причем в рамках последней сначала возобладали крайне левые идеи, и это тоже была какая-то иная цивилизация или, по крайней мере, была попытка ее создать. Наконец, есть та цивилизация, которую мы имеем сейчас, – ультрасовременная, слегка американизированная. Ее не отнесешь к числу лучших. Но для моих героев Россия гораздо больше, чем любая цивилизация, и потом, современный цивилизационный проект все равно является данностью, каким-то образом с ним нужно сосуществовать.

А кроме того, надо иметь в виду, что никакая цивилизация не вечна. Можно вспомнить известную китайскую, и не только китайскую, но и вообще традиционную концепцию, согласно которой не существует однонаправленного развития, линейного прогресса. Эта концепция абсолютно верна, линейного прогресса действительно нет, все это выдумки эпохи Просвещения. Есть цикл, возвышение периодически сменяется упадком или какими-то срединными состояниями. Происходит циклическая смена цивилизаций, человек меняется, возникают новые ценности. Не думаю, что те ценности, которые выдвигает современная цивилизация, будут торжествовать долго. Вероятнее всего, человечество столкнется с такими явлениями, которые иерархию ценностей неизбежно поменяют. Как это произойдет – другой вопрос.

У меня есть еще не опубликованная работа, которая называется «Новая цивилизация». Новая цивилизация, о которой там говорится, будет, как я думаю, более благоприятна для России, чем нынешняя, уже, по существу, заходящая в тупик и отмирающая.

ВЗГЛЯД: Когда появится эта упомянутая вами работа?

Ю. М.: Точно еще неизвестно, это решится по ходу дела.

ВЗГЛЯД: В романе есть эпизод, в котором жена одного из героев впадает в странное состояние, имеющее сугубо потусторонние корни...

Ю. М.: Да, там получается так, что все ее существо оказывается поглощено идеей некой трансцендентной ласки, нежности со стороны высших сил. В тексте объясняется, что это такое: речь о духовной ласке, которая как бы уверяет человека в том, что он бессмертен. Но героиню, подходящую к этому чисто по-женски, такое устремление, в общем, приводит к гибели, потому что она как бы запуталась в отношениях между высшими силами и человеком.

ВЗГЛЯД: И для того чтобы ей помочь, близкие пытаются прибегнуть к помощи врача-психоаналитика. Врач – фигура откровенно карикатурная: он мыслит крайне примитивно, задает поверхностные вопросы, в которых как бы спародированы расхожие штампы психоанализа. Подразумевали ли вы здесь сатирическую полемику с этим популярным учением?

Ю. М.: Специально я себе такой задачи не ставил, это всего лишь эпизод. С точки зрения вопросов, которым посвящен роман, психоанализ – сущая мелочь. Но я согласен, что некий сатирический момент здесь присутствует.

ВЗГЛЯД: «Империя духа» – одновременно роман и философский трактат. Как вы считаете, насколько перспективна такая жанровая комбинация, смогут ли другие продолжить эту линию?

Ю. М.: В принципе, это вполне возможно. Но для этого писатель должен владеть метафизическими знаниями настолько, чтобы свободно использовать их в романе. А кроме того, важен принцип Достоевского: все философские моменты должны проходить через сюжет, через переживания героев.

Деловая Газета "Взгляд"

Рубрики:  Проблемы - Вопросы - Ответы
МЫСЛИ: ЧЕРЕЗ ЛЮДЕЙ.
Процесс - ДУХ - ЦЕЛЬ - ЛЮБОВЬ.
Процесс - ДУША - ФУНКЦИЯ - НАДЕЖДА.
Процесс - ТЕЛО - СТРУКТУРА - ВЕРА.
БОГ: РАЗУМ-ЖИЗНЬ-ВСЕЛЕННАЯ
ЧЕЛОВЕК: СОЦИУМ
ЧЕЛОВЕК: БОГ в храме Души
ОПЫТ: ПОЗНАЁМ всем естеством
Слова: КЛЮЧЕВЫЕ ищите
ЧЕЛОВЕК: ИСКУССТВО,КУЛЬТУРА,РЕМЕСЛО,ТРУД
МОЛИТВА
All Internet
ЧЕЛОВЕК: БОГУ угодно ли?
ЧЕЛОВЕК РАЗУМНЫЙ: ДУХ - ДУША - ТЕЛО
A. Людська думка і мова
БОГ: в единстве - БЛАГОДАТЬ и ЗАКОН
ЧЕЛОВЕК: ДЕЯНИЯ
ПРОЦЕСС - ГАРМОНИЯ - ХАОС - СИСТЕМА - ФОРМА
ЧЕЛОВЕК РАЗУМНЫЙ: БОГ - ВСЕЛЕННАЯ - ИЕРАРХИЯ
СЛОВА: ИСТИНА-ЗАБЛУЖДЕНИЕ, ПРАВДА-ЛОЖЬ
ЧЕЛОВЕК: ВЫЖИВАНИЕ индивидуально и группой
МЫСЛИ: МЕДИТАЦИЯ - РАЗСУЖДЕНИЕ - deep thinking

Комментарии (0)

Точка зору: І ще раз про Сатану. Погляд знизу

Среда, 26 Января 2011 г. 05:38 + в цитатник
Это цитата сообщения морда_зверя [Прочитать целиком + В свой цитатник или сообщество!]

І ще раз про Сатану. Погляд знизу

Людство мало потребу унаочнити зло - з абстрактного поняття перетворити його на образ, зрозумілий широкому, й до того ж неписьменному загалу. Християнський світ традиційно втілив образ зла в Диявола та його служників. У Князя Пітьми виокремились характерні риси, за якими його легко впізнати. Образ Диявола увібрав добре впізнавані риси язичницьких богів, зокрема сатирів і Пана, - роги, ратиці, пазурі, цапину борідку,а інші прикмети, наприклад крила, належали до християнської традиції, вказуючи на первісно ангельську природу демонів та нагадуючи про їх небесне походження. (с) - цитата Катерини Диси
Отже Зло християнської релігійної традиції є не чим іншим, як то: 1) запереченням дохристиянських об'єктів поклоніння; 2) уособлення непокори усталеним традиціям та кара за це у вигляді навішування ярлика "злого духа" і вигнання. Таким чином "традиційне" за уявленням Зло виявляється зовсім не злом у його теперішньому уявленні, а формою протесту. І тоді ж Сатана стає куміром протестуючих субкультур. А Зло лишається Злом завжди, незалежно від уособлень і традицій
Рубрики:  ЧЕЛОВЕК РАЗУМНЫЙ: НОРМА и экстремизм - нелюди
Проблемы - Вопросы - Ответы
МЫСЛИ: ЧЕРЕЗ ЛЮДЕЙ.
БОГ: РАЗУМ-ЖИЗНЬ-ВСЕЛЕННАЯ
ЧЕЛОВЕК: СОЦИУМ
А. Ознакомиться рекомендую - Paul_V_Lashkevich
ЧЕЛОВЕК: БОГ в храме Души
ОПЫТ: ПОЗНАЁМ всем естеством
ПРОЦЕСС - Времени ход
ПРОЦЕСС - Вектор
Слова: КЛЮЧЕВЫЕ ищите
Слова: ОПРЕДЕЛЕНИЯ И ТЕРМИНЫ
ЧЕЛОВЕК: ИСКУССТВО,КУЛЬТУРА,РЕМЕСЛО,ТРУД
МОЛИТВА
ЧЕЛОВЕК РАЗУМНЫЙ: УМ разумный
ЧЕЛОВЕК: БОГУ угодно ли?
ЧЕЛОВЕК РАЗУМНЫЙ: ДУХ - ДУША - ТЕЛО
A. Людська думка і мова
ЧЕЛОВЕК: Божа Істина і Сила - добрі ГУМОР і САТИРА
БОГ: в единстве - БЛАГОДАТЬ и ЗАКОН
ЗВОН КОЛОКОЛОВ
РЕЛИГИЯ - Объект - Служитель - Верный - Обряд
ДВИЖЕНИЕ: ЗВУК - ГОЛОС - ПЕНИЕ - МУЗЫКА - ШУМ
TS
ЧЕЛОВЕК: ДЕЯНИЯ
ЧЕЛОВЕК: БИОГРАФИЯ и ПОРТРЕТ
ПРОЦЕСС - ГАРМОНИЯ - ХАОС - СИСТЕМА - ФОРМА
СИМВОЛ - ОБРАЗ - РЕЧЬ - ЗНАК
Процесс: УПРАВЛЕНИЕ - ТЕХНОЛОГИЯ - РЕЗУЛЬТАТ
ЧЕЛОВЕК РАЗУМНЫЙ: БОГ - ВСЕЛЕННАЯ - ИЕРАРХИЯ
СЛОВА: ИСТИНА-ЗАБЛУЖДЕНИЕ, ПРАВДА-ЛОЖЬ

Комментарии (0)

Про Ілліча За Достоєвським і Донцовим

Среда, 26 Января 2011 г. 05:29 + в цитатник
Это цитата сообщения морда_зверя [Прочитать целиком + В свой цитатник или сообщество!]

Про Ілліча За Достоєвським і Донцовим

..а також про раба, про розпусного невігласа, який перший вдряпається на драбину з ножицями в руках і розідре світлий лік великого ідеалу в ім’я рівності, заздрості і травлення..
Офіційна програма ленінізму - рівність. Рушійна сила - заздрість. Правдива мета - заспокоєння найнижчих інстинктів збунтованого раба.
Усе, що досі уважалось за сильне, величне і гарне - стягнути в діл, наклеївши ярлик насильства (весь мир насилья м разрушим)
Усе, досі нікчемне і погорджуване, піднести до значення нових моральних цінностей - змішати все поетичне з болотом і опоетизувати проституцію і бандитизм (м наш, м новй мир построим)
І потрібна була теорія, яка б вказала на Зло, порівняно з яким, їх світ видавався Добром. Автором теорії став Ленін, геніальний демагог і казуїст, а геніальна демагогія живуча.
Він поділив людство на два класи: буржуазію, зачислюючи до неї і людей праці, коли вони мали чисті руки і не знали сороміцької лайки; пролетаріат, зачислюючи до нього фахових нероб, каторжників і повій, цілу бакунінську «простонародну наволоч». Їх боротьбу назвав соціальною революцією, а «країну негідників» царством свободи і справедливости.
Програма «Рівність» мала виправдати органічну нездібність «нових людей» шанувати чужі особистості. Все, що хоч трохи підноситься над загальним рівнем мало бути спрощено і згладжено. Всі спротивні його нівелюючому ідеалові сили оголошувались буржуазними і ворожими. Всяка ієрархія – духова, економічна, політична повинна бути скасована «в ім’я рівності». Приклад зі світової історії – спалення каліфом Олександрійської бібліотеки (коли в ній є те, що в Корані, вона зайва, коли що інше – непотрібна)
Другий член ленінської формули – заздрість. Ленінська соціальна революція – не повстання ображеної в своїм праві, свідомої своєї гідності вільної людини, а п’яний бунт хама. Не в ім’я усвідомленого права, що не соромиться денного світла, лише в ім’я заздрості, що мститься за свою нікчемність, намагаючись зтерти сліди крові з рук. «Ви вітаєтесь, не поважаючи, - ми наступатимемо на ноги, не перепрошуючи». Це хворобливе бажання нікчеми насолити комусь, наробити збитків вищому від себе, занурити його в своє болото, лише це стремління, позбавлене всяких інших вищих мотивів, але задумане в величезному обсягу великої революції – ось були ті рушійні сили, які викликали до життя більшовицький Молох.
Травлення, або шлунок над усе. За словами Леніна суто кримінальне минуле для більшовика не мало жодного значення, аби лише вона склала молитву на «Капіталі» та вміла працювати. Він апелював до найпримітивніших сторін людської свідомості, граючи на заспокоєнні її найпримітивніших потреб. Матеріальна користь мас стояла у нього понад усякі абсолютні цінності, понад усякі загальнолюдські постулати. Родини, рідний край, релігія, особиста честь, - хто має їх собі за Бога, є небезпечним масі, бо ставить щось над нею і її примітивними пожаданнями. А кожна релігія, в тому числі і большевицька, забороняє творити собі кумира, окрім одного-єдиного. І стала любов сексуальним апетитом, національні прапори ганчірками, почуття власної гідності бандитизмом.
Рубрики:  Проблемы - Вопросы - Ответы
МЫСЛИ: ЧЕРЕЗ ЛЮДЕЙ.
ЧЕЛОВЕК: СОЦИУМ
ОПЫТ: ПОЗНАЁМ всем естеством
ЧЕЛОВЕК: ИСКУССТВО,КУЛЬТУРА,РЕМЕСЛО,ТРУД
МОЛИТВА

Комментарии (5)

І якби Душа повірила у власне безсмертя в часі...

Среда, 26 Января 2011 г. 05:27 + в цитатник
Это цитата сообщения морда_зверя [Прочитать целиком + В свой цитатник или сообщество!]

Цитати сірої ночі

За рефлексіями С.Процюка (№2УЛГ)
Немає меж витонченій підступності пам"яті, що пропонує нам, коли найменше того бажаємо, або тліючі уривки травматичного досвіду, або ідилійні картинки з життя наших, вімріяних ідеальним Я, лубкових біографій.
Булімія, як наслідок нестачі любові. На цій нестачі базується кожен душевний дискомфорт. Невроз. Трагічне невезіння. Криводзеркалля усередині та зовні. Переважно носії нестачи любові є людьми надвразливими щодо навіть дрібних невдач, відмови, осуду чи несхвалення тощо. Вони переважно шляхетні і чесні, мають загострене відчуття справедливості.
Коли мефістофелівська Банкнота бачить приклади самопожертви чи некрикливого альтруїзму, то намагається замовчати або висміяти. Адже майже кожна людина боїться глуму. Чи остерігається, хоче уникнути. Ніхто не певен дії глуму на власну психіку. А от варварська оргія Банкноти всередині наших душ не боїться нічого. Були такі, хто зумів уберегти свою душу від колінкування перед фригидною царицею, чи можлива нічия в такому поєдинку? Душа безсила перед молохом Банкноти, але остання безсила перед часом. І якби Душа повірила у власне безсмертя в часі...
Щасливі - глухі і переважно байдужі до навколишнього, і за це не можна осуджувати. Інші старанно маскують власні порожнини фасадами благопристойності та ознаками вдалого життя, а щасливих жеребків ніколи не вистачить на всіх, наслідок - болісний пласт розчарування та прихованої агресії, жаска самотинність повільного в"янення.
Тягарі пристрастей та обов"язків інколи можуть розчавити. Те, що ми називали Порожнечею, є лише грою світлотіней цього згустка великої таємниці. Зір не витримає Порожнечі.
Рубрики:  ЧЕЛОВЕК РАЗУМНЫЙ: НОРМА и экстремизм - нелюди
Проблемы - Вопросы - Ответы
МЫСЛИ: ЧЕРЕЗ ЛЮДЕЙ.
Процесс - ДУХ - ЦЕЛЬ - ЛЮБОВЬ.
Процесс - ДУША - ФУНКЦИЯ - НАДЕЖДА.
Процесс - ТЕЛО - СТРУКТУРА - ВЕРА.
БОГ: РАЗУМ-ЖИЗНЬ-ВСЕЛЕННАЯ
ЧЕЛОВЕК: СОЦИУМ
А. Ознакомиться рекомендую - Paul_V_Lashkevich
А. Павел В. Лашкевич. Мои предпочтения.
ЧЕЛОВЕК: БОГ в храме Души
ОПЫТ: ПОЗНАЁМ всем естеством
ПРОЦЕСС - Времени ход
ПРОЦЕСС - Вектор
Слова: КЛЮЧЕВЫЕ ищите
ЧЕЛОВЕК: ИСКУССТВО,КУЛЬТУРА,РЕМЕСЛО,ТРУД
МОЛИТВА
ЧЕЛОВЕК РАЗУМНЫЙ: УМ разумный
All Internet
ЧЕЛОВЕК РАЗУМНЫЙ: ДУХ - ДУША - ТЕЛО
A. Людська думка і мова
БОГ: в единстве - БЛАГОДАТЬ и ЗАКОН
РЕЛИГИЯ - Объект - Служитель - Верный - Обряд
ДВИЖЕНИЕ: ЗВУК - ГОЛОС - ПЕНИЕ - МУЗЫКА - ШУМ
TS
ЧЕЛОВЕК: БИОГРАФИЯ и ПОРТРЕТ
СИМВОЛ - ОБРАЗ - РЕЧЬ - ЗНАК
Процесс: УПРАВЛЕНИЕ - ТЕХНОЛОГИЯ - РЕЗУЛЬТАТ
ЧЕЛОВЕК РАЗУМНЫЙ: БОГ - ВСЕЛЕННАЯ - ИЕРАРХИЯ
СЛОВА: ИСТИНА-ЗАБЛУЖДЕНИЕ, ПРАВДА-ЛОЖЬ
ЧЕЛОВЕК: ВЫЖИВАНИЕ индивидуально и группой

Комментарии (0)

Звичайна історія за мотивами Климентини Попович

Среда, 26 Января 2011 г. 04:55 + в цитатник
Это цитата сообщения морда_зверя [Прочитать целиком + В свой цитатник или сообщество!]

Звичайна історія за мотивами Климентини Попович

К.Попович - поетка-провидиця, близька учениця Івана Франка, його муза і надія. Через свою любов, таку суперечливу зовні, вона дивилась на люд свій, зусібіч дивилась, і сум, і жаль огортав свідомість.
>Окрилюють лелеки береги.
І чайки викигикують у лузі.
Над витоками вічної снаги
Втирає жінка сльози своїй Музі. font>
(Г.Петрук)
Вона спостерігала за життям і бачила причини, чому всі зайди, не встигнувши скочити до хати, гупали ратицями об стіл, вимагаючи негайно їсти-пити й свинячий писок цілувати. А причина в тому, як себе поводить розчарований наш чоловік. Він ображається. Просто ображається і б'є свого. А через деякий час не може додумати, чому в нього відібрали все - і мову, і землю.
Іде чутка по всім селі, у двір забігає,
Пан до пані за обідом стиха промовляє:
"І ти кажеш, хлопи - люди! Ні, моя кохана!
От бач, вдень п'є, вніч жінку б'є до самого рана!
Де ту прошу гідність людська? Ах, мені бже збридло
Все товкти: нема душі в них! Хлоп - це тілько бидло"
 (393x584, 19Kb)

Доля наблизила її до Каменяра, передчуваючи оту близкість, поет завчасно перестерігав, що яке б не було побожнювальне ставлення до жінки у великої людини, але певних умов для гармонії стосунків не уникнути, вона чула, але не здолала.. навіть вона не здолала
Гарна дівчино, пахучая квітко!
Оком і словом стріляєш ти мітко.
В серці чутливий потайник укритий:
Хто тебе видить, той мусить любити.
Тільки не гнівайсь за щиреє слово.
Світ і життя ти береш поверхово,
Мислиш, хто спів твій полюбить і очі,
Той вже нічого на світі не схоче.
Сли для очей і для пісні твоєї
Кине він все: боротьбу та ідеї,
Працю для тих, що їх тиснуть окови —
Вір мні, дівчино, не варт він любови!
Сли ж, крім очей і крім співу дзвінкого,
Ти не даси йому в жизні нічого,
В бій не загрієш і ран не загоїш,
Вір мні, й сама ти любови не стоїш.
Блиск чародійних очей потускніє,
Зміниться голос і гнів заніміє.
Сли в твоїм серці і мислі пустинно.
Чим ти тоді причаруєш, дівчино? - (І.Франко)
На сході життя ми одмірюємо собі певні висоти, а не маючи сили перестрибнути, погоджуємось на гній, або не погоджуємось ні на що
„Не можна виправдуватися навіть тим, що таке вже було призначення долі. Бо доля, на яку ми любимо так жалітися, не має іншої зброї проти нас над ту, яку самі ми їй до рук подаємо. Вона не судить, лиш вказує в деяких рокових хвилинах шляхетні помилки і дрібничкові чесноти".
Рубрики:  ЧЕЛОВЕК: СОЦИУМ
ЧЕЛОВЕК: ИСКУССТВО,КУЛЬТУРА,РЕМЕСЛО,ТРУД
ЧЕЛОВЕК: БИОГРАФИЯ и ПОРТРЕТ
Процесс: СОБЫТИЯ,ФАКТЫ,ПРОГНОЗЫ,ИНФОРМАЦИЯ

Комментарии (0)

Звідки - не звідки, бо не було: "Ми з майбутнього-2. Бродівський котел-44"

Среда, 26 Января 2011 г. 04:44 + в цитатник
Это цитата сообщения морда_зверя [Прочитать целиком + В свой цитатник или сообщество!]

Ми з майбутнього-2. Бродівський котел-44

"Деякі епізоди картини є досить провокаційними у моральному плані і викликають особливе занепокоєння, зважаючи, що фільм передусім, спрямований на молодіжну аудиторію. На нашу думку, в цих фрагментах простежується тенденція до розпалювання міжнаціональної ворожнечі та суб'єктивний погляд на історичні події.
На підставі вищезазначеного, Міністерство культури і туризму не рекомендує фільм «Ми з майбутнього 2» в такому варіанті для перегляду на території України." - з постанови Міністерства культури і туризму України.
Отут я не поспішу погодитись з Міністерством. Жанр фільму оголошено, як бойовик, пригоди, фантастика. Останній момент досить переконливо виправдовує нечисленні історичні похиби, як то: під Бродами влітку 1944 року не могло бути дієвих частин УПА тому, що там були дивізійники, а по-друге, фантастичний епізод розстрілу упівцем людей в ямі, тих самих людей, які підтримували вояків харчами, притулком і т.п., але фільм російський, до того ж фантастичний, це вже дає привід припинити обговорювання теми історичної достовірності. Заради чого варто його дивитись: відтворення атмосфери подій, знову таки не найвищий бал, але матеріалу маємо небагато, особливо в Росії, для якої прямо можна сказати: імперський шовінізм в стрічці майже відсутній. Героїзація радянських вояків відчутна порівняно з "недалекими і без певної мети" упівцями, однак жоден склоокий комісар з ненавистю до усіх, крім товариша Сталіна, на передній план не вискочив. Більш того, громадянин Росії, петербуржець, підступно лупить по пиці радянського офіцера і краде вантажну автівку в радармійців. Негероїчно з погляду на події 2-ї світової сьогоднішнього кремлівського керівництва. Дивакуватий історик, ризикуючи життям, кидається попередити майора Дьоміна про прорив німців з оточення, ніби без нього хід подій був би інакшим. А в цілому автори фільму чітко відзначили, що є москалі, і від них нікуди не дітись. Тендітна сестричка, що обізвала місцевого розбишаку фашистом, могла б цого не робити, і не була б тоді москалицею..
 (361x500, 67Kb)
Рубрики:  ЧЕЛОВЕК: СОЦИУМ
ЧЕЛОВЕК: ИСКУССТВО,КУЛЬТУРА,РЕМЕСЛО,ТРУД
A. Людська думка і мова
ЧЕЛОВЕК: Божа Істина і Сила - добрі ГУМОР і САТИРА
AUDIO - & - VIDEO - & - FOTO
ЧЕЛОВЕК: ДЕЯНИЯ
ЧЕЛОВЕК: ВЫЖИВАНИЕ индивидуально и группой

Комментарии (0)

Друге прочитання Ольги Кобилянської

Среда, 26 Января 2011 г. 04:35 + в цитатник
Это цитата сообщения морда_зверя [Прочитать целиком + В свой цитатник или сообщество!]

Друге прочитання Ольги Кобилянської

Мати Ольги Кобилянської, Марія Вернер, будучи спольщеною німкою, з любові до свого чоловіка вивчила українську мову, прийняла греко-католицьку віру та виховувала усіх дітей у пошані та любові до українства. Я з глибокою пошаною ставлюсь до таких людей.

Як писали ще й радянські літературознавці, повість О. Кобилянської «Земля» — гостро драматичний твір, сповнений гірких роздумів про тяжку селянську долю у буржуазному суспільстві, про залежність селянина від землі, яка для нього стає фатумом, молохом, поглинає всі його думки і почуття. Ми повернулись знову до соціального ладу, на який плювалась прогресивна інтелігенція сто років тому, бо ж зогнив, і бачимо з висоти свого досвіду, де були ті хвороби. Де поділись ті селяни, почуття яких поглинає годувальниця-земля? Що б сказав насильницько спролетарізований селянин з «Банку рустикального», коли б побачив, що в сьогоднішньому суспільстві, незважаючи на зрослу в порівнянні з ХІХ століттям кількість людей, землі вистачає! Тут нема, так є в іншому місці, але реально її стільки, що ніхто не має голодувати. Отже хто мав тоді рацію, соціалісти чи реформісти ліберальні? Важко відповісти, мабуть справа в тому, що тогочасні українські соціалісти і в жахливому сні не бачили світової революції з єдиною панівною нацією росіян і панівним номенклатурним класом всередині. Та повернувшись до «Землі», слід зазначити, що там порушується дуже давня проблема існування людини в будь-яких суспільствах – примусовий відрив від найприроднішого, для чого з 'явилась у світ душа людська. Закони, якими себе захищають різні режими, саме й хибують на поторочення людської душі і природи її.

«Битва» - не тільки реквієм Карпатському лісу під час нашестя варварів з Заходу, а ще й гімн красі народу карпатського, який настільки досконалий, що його не зачіпають чужі судження і оцінки.
 (700x446, 98Kb)

А найвчасніше мені трапилась новела «Некультурна». Це оповідь про жінку, яка підійшла до етапу незалежності в побудові особистого щастя, незважаючи ані на зовнішні обставини, ані на соціальний устрій суспільства. Її прості і гармонійні, як сама природа, рецепти я підсвідомо застосовую останнім часом сам. Це дуже переконливий приклад, як внутрішній світ людини розвивається за власними законами, лише одному йому властивими, і він самодостатній у природності своїй, і ніякі громадські стереотипи не в силі зсунути його з постаменту. Нема й мови про архаїчність творів Кобилянської. Хто зна, чи виняток гуцулка Параска з її життєвою мудрістю, чи серед люду буковинського винятком вважати треба стару Зою з новели «Вовчиця», яка ніби проклята на життя своє спотвореним розумом гноїти найдорожче для будь-якої людини? Та обидві авторські знахідки крають і чіпляють, як явища не зовсім звичні, проте невід'ємні від світу нашого.

1940 року, коли Північну Буковину було приєднано до Радянської України, у пресі з’явилося кілька життєстверджуючих і пафосних статей за підписом Ольги Кобилянської, яка нібито вітала цю подію. Родичі Ольги Юліанівни стверджують, що вона, на той час уже прикута до крісла, взагалі не цікавилася політикою. Одного разу, розмовляючи з журналістом і літературознавцем Дмитром Косариком, сказала: «Якось проживемо, тільки б більшовики не прийшли». Він вискочив з кімнати наче ошпарений, пообіцяв мовчати про цей інцидент, а з того часу письменницю родичі саму з чужими людьми не лишали. Саме за ті статті і почала переслідувати письменницю румунська окупаційна влада. Гадаю, як вийде ще один наклад повного зібрання її творів, цих статей там не буде, а останній роман «Апостол черні» нарешті піддадуть належному прочитанню.

 (295x413, 26Kb)
Рубрики:  Проблемы - Вопросы - Ответы
МЫСЛИ: ЧЕРЕЗ ЛЮДЕЙ.
ЧЕЛОВЕК: СОЦИУМ
ЧЕЛОВЕК: БОГ в храме Души
ОПЫТ: ПОЗНАЁМ всем естеством
Слова: КЛЮЧЕВЫЕ ищите
Слова: ОПРЕДЕЛЕНИЯ И ТЕРМИНЫ
ЧЕЛОВЕК: ИСКУССТВО,КУЛЬТУРА,РЕМЕСЛО,ТРУД
A. Людська думка і мова
ЧЕЛОВЕК: БИОГРАФИЯ и ПОРТРЕТ
ПРОЦЕСС - ГАРМОНИЯ - ХАОС - СИСТЕМА - ФОРМА
СЛОВА: ИСТИНА-ЗАБЛУЖДЕНИЕ, ПРАВДА-ЛОЖЬ
ЧЕЛОВЕК: ВЫЖИВАНИЕ индивидуально и группой

Комментарии (0)

Нотатки на полях. Гоголь і Росія

Среда, 26 Января 2011 г. 04:32 + в цитатник
Это цитата сообщения морда_зверя [Прочитать целиком + В свой цитатник или сообщество!]

Нотатки на полях. Гоголь і Росія

Мико́ла Васи́льович Го́голь, що народився у Великих Сорочинцях на Полтавщині, син праправнука полковника козацького війська часів Богдана Хмельницького Остапа Гоголя офіційно вважається геніальним російським письменником. Сперечатись з письменницьким генієм Гоголя не варто, і використання ним російської мови для творчості деякі підстави росіянам щодо Гоголя також дає, безліч прикладів, коли російськими письменниками називають будь-кого, хто пише російською і про Росію, візьмемо хоч Іллю Еренбурга чи Осипа Мандельштама, але питали колись самого Гоголя, з яким народом, як письменник, він себе уособлює? Згаяне надолужити неможливо, Гоголь давно помер, і єдиними свідками його внутрішнього світу залишаються саме твори і листи. І що читаємо у листі до його друга, професора Максимовича: «Бросьте в самом деле кацапию да поезжайте в гетьманщину… что ж, едешь или нет? Влюбился же в эту толстую бабу Москву, от которой, окроме щей да матерщины, ничего не услышишь». Дивно! Вважається, що письменник творив російську культуру, але ж виходить, що він одночасно не любив Росію. Я читав листи Тараса Григоровича Шевченка до друзів, написані з заслання, і вже після нього, так цей геніальний український поет свою Україну любив до нестями, і тоді, і тепер це видається цілком природним.
Інший приклад «.., пов’язаний зі сприйняттям «Вибраних місць листування з друзями». Як тільки не картали російські критики Гоголя за цей твір, причому з різних позицій, починаючи від Віссаріона Бєлінського, «неистового» революційного демократа, до Сергія Аксакова, затятого слов’янофіла. А подивіться, що казали про цю книгу Тарас Шевченко чи Пантелеймон Куліш. Це слова захоплення. У чому річ? Та все в тій же ментальності. В глибокій релігійності української людини, в неприйнятті радикальної зміни картини світу.» (Віталій Коломієць «Українська газета №45, 2008р.)
Різні фахівці підкреслювали безцінний вклад Гоголя в російську літературу, і як же ці твердження конкретизувались: « Гоголю не випадково закидали незнання російської мови, надмір українізмів у творах, …і сьогодні, коли ми не просто читаємо твори письменника, а й знаємо історію розвитку російської мови за останні два століття, то розуміємо, що Гоголь витворив власний стиль російської мови. Він не завжди узгоджується з російською семантикою. Один із перших системних дослідників мови Гоголя, І. Мандельштам, схилявся до думки, що письменник перекладав з української, яку, за свідченням Максимовича, блискуче знав. Не завжди стовідсотково попадаючи в російське слово (часом до цього призводив контекст написаного), Гоголь прищепив російській літературі смак до словотворчості» (дж. попереднє). Так, геній цієї людини міг творити іншу літературу.
І дещо з цього приводу колись (минулого року) казала онука Єлизавети Василівни Гоголь - 93-річна полтавчанка Софія Миколаївна Данилевська: «Геній Миколи Гоголя по крові й за мовою належить трьом великим державам — Україні, Росії та Польщі. А тим, хто огульно звинуватив письменника в зраді рідної мови, Гоголь коротко і ясно відповів ще 1830 року в листі до своєї матері: «Я буду писать на иностранном языке!» Не великоросійською мовою, як заведено було тоді говорити, а саме іноземною. У мого батька, племінника Гоголя, було дев’ятеро дітей. І в нас у паспорті записано, що ми — українці! Слід підкреслити, що в сім’ї Гоголя всі розмовляли рідною українською мовою»
«Чому Гоголь вибрав саме Петербург? Пояснення знаходимо в листі Євгенія Гребінки до М. Новицького, датованому 1834 роком. «Петербург - то колонія інтелігентних українців. По всіх інституціях, академіях, в університеті - повно наших земляків. І при прийманні на посаду кандидат з українців звертає на себе увагу яко «un bonne d’esprit». Про тяжке входження у великосвітське оточення, про те, як він страждав у атмосфері традиційної зневаги до «хохлів», довідуємося з його листа до Михайла Максимовича від 1833 р.: «Якби ви знали, які жахливі перевороти в мені доконалися, до якої міри все в мені замордоване! Боже, скільки пережив, скільки перемучився!».

Хтозна, чи не ті муки були пов’язані з вибором мови для творчості. О. Мандельштам, який 1902 року першим видав монографію про стиль Гоголя, довів, що «мовою душі» письменника була мова українська, що не тільки лексика й семантика, а й синтаксис письменника були українськими й що писав він «перекладаючи».

Перша маленька книжечка «Ганс Кюхельгартен. Ідилія в Картинках» (під придбаним ім’ям В. Алов), яка вийшла у Петербурзі 1828 року, мала негативну оцінку в тодішніх російських журналах, і Гоголь негайно зібрав усі примірники цього видання і спалив їх, як невдалу спробу наслідування російської літератури в дусі Жуковського і Пушкіна. Непомітно зник з російської літератури В. Алов і з’явився веселий український оповідач – «пасічник Рудий Панько» з його «Вечорами на хуторі поблизу Диканьки».

Так закінчився перший акт боротьби двох культур за Гоголя – перемогла українська стихія. І саме це дало Гоголя - автора мистецьких творів світового значення. Цим він завоював найвидатніше місце в російській літературі й відіграв визначну роль у російському літературному процесі.» (http://newzz.in.ua/politic/1148845244-mikola-vasilovich-gogol-ne-buv-malorosom.html)
 (338x415, 73Kb)
Рубрики:  Проблемы - Вопросы - Ответы
МЫСЛИ: ЧЕРЕЗ ЛЮДЕЙ.
ЧЕЛОВЕК: СОЦИУМ
ОПЫТ: ПОЗНАЁМ всем естеством
ПРОЦЕСС - Времени ход
ЧЕЛОВЕК: ИСКУССТВО,КУЛЬТУРА,РЕМЕСЛО,ТРУД
МОЛИТВА
A. Людська думка і мова
ЧЕЛОВЕК: БИОГРАФИЯ и ПОРТРЕТ
МЫСЛИ: МЕДИТАЦИЯ - РАЗСУЖДЕНИЕ - deep thinking

Комментарии (0)

Письменник із Златопільського краю

Среда, 26 Января 2011 г. 04:31 + в цитатник
Это цитата сообщения морда_зверя [Прочитать целиком + В свой цитатник или сообщество!]

Письменник із Златопільського краю

«І річ не в загальній культурі, потребах глядача, і не в мистецтві. А в агресивній випадковості, яка неадекватно заповнила не свою нішу, тим самим впливаючи на смак, створюючи орієнтири, що знищують особистість, з успіхом культивуючи примітивізм майбутніх поколінь» - так в однім з своїх інтерв’ю відізвався Олександр Жовна про український телерадіоефір. І хоч він мав на увазі зовсім не те, від чого в’януть вуха і мозок звужується до розміру волоського горіха, безперечно те, що я повністю поділяю його думку по суті.
«Якого одкровення можна чекати, поєднуючи каву із солодким перцем?» - а будь-яку із збірок Олександра Жовни. Грані життя, такі різні, і кожного разу впізнані, викладаються несподівано реалістично, ніби останній калейдоскоп власних спогадів перед раптовою зустріччю зі смертю. Янгол водив пером автора «Маленького життя», ця коротка новела найсильніша за емоційним впливом, вона переконує, що віра у вищу силу добра робить дива справжні.
У новелі «Вдовичка» душа молодої людини у пошуку, вона прагне музи, прикута до своєї Рози Ісаківни,не просто квартирної господарки, а явища, що супроводжує початок і може залишитись з тобою до кінця. «Найнестерпніше ставало тоді, коли місто окутували сутінки і Роза Ісаківна настійно нагадувала, що час вкладатися спати. Вона спочивала у великій кімнаті, на широкому дерев'яному ліжку, над яким висів жовтий трухлявий килим. Голову її облягав вицвілий з мережкою чепчик, і стара була так схожа на гоголівську Коробочку, що мене охоплювало неприємне почуття.» Я сам згадав, читаючи ці рядки, про жахливі хвилини осінніх ночей в Ставрополі, коли це вже моя «Ісаківна» голосно пихкала, а я марно огортав голову широкою подушкою. Картина Я.Ф.Капкова «Вдовичка» була і в мене. Звичайно не сама «Вдовичка», я пам’ятаю «Портрет дочки» Рокачевського в Національному художньому і «Інфанту Маргариту» Веласкеса у тому ж музеї російського мистецтва, де зустрів свою скороплинну зірку герой новели. Моя перспектива була менш райдужною, шансів перестріти замріяну родичку Веласкеса наприкінці ХХ століття практично не лишилось.
«Бабка» певною мірою перегукується з «Людиною в футлярі» великого українського поета А.П.Чехова. І знову власні спогади, мені був 21 рік, я зовсім ще не знав життя, а герою оповідання під сорок, і що ж – він чинить так само, як я у 21. За іншими обставинами і з купою зовсім інших деталей та забарвлень, але ж я пізнаю ті внутрішні заборони і стереотипні забобони пізнього радянського виховання «високоморальної людини».
У «Партитурі на могильному камені» ніби немає нічого містичного, все можна пояснити хворобливою уявою, що страждає на муки сумління, але сама атмосфера оповіді насичена містикою, немов струменями сонячного дощу. Саме так у Едгара По – жодного чаклунства, але таємні закутки людських бажань і страхів виплескують на поверхню картини, що торкають читача прозорими клубами могильного холоду.
«Її тіло, що пахло зимовими яблуками» - варіація інтернет-кохання у доцифрову епоху. Листи, яких довго чекаєш, але справжність яких не викликає сумнівів. І знову майже чеховська розгубленість і невпевненість, а невмолимий час від боязких почуттів залишає самі могили.
«Історія одного похорону» - історія людини-зомбі, «білого комірця» епохи пізньої радянщини, який з молоком радянської батьківщини всотав її моральний кодекс. Запізнюючись на потяг, він полишає на цвинтарі труну з непохованим тілом матері.
«Судний день» - спроба проникнути вглиб душі людської потвори, і виникає думка, що таке жахіття в подобі людини лише подальший розвиток в певному напрямі «білого комірця» з попередньої новели. Канцероген радянського виховання таємно вирощував ракові пухлини.
«Самотній будинок» - тема існування душі в неживому. Людина, для якої річ має духовну цінність, може одухотворити її, вдихнути в неї частку своєї душі, і річ починає жити особистим життям, як сама людина. Я хочу дати життя своєму будинкові, який стоїть самотою, і лише раз на рік-два зустрічає мене докором полупленої стіни.
 (484x698, 90Kb)
Рубрики:  Проблемы - Вопросы - Ответы
МЫСЛИ: ЧЕРЕЗ ЛЮДЕЙ.
ЧЕЛОВЕК: СОЦИУМ
ОПЫТ: ПОЗНАЁМ всем естеством
ПРОЦЕСС - Времени ход
ПРОЦЕСС - Вектор
ЧЕЛОВЕК: ИСКУССТВО,КУЛЬТУРА,РЕМЕСЛО,ТРУД
МОЛИТВА
A. Людська думка і мова
ПРОЦЕСС - ГАРМОНИЯ - ХАОС - СИСТЕМА - ФОРМА
СИМВОЛ - ОБРАЗ - РЕЧЬ - ЗНАК
МЫСЛИ: МЕДИТАЦИЯ - РАЗСУЖДЕНИЕ - deep thinking


 Страницы: 737 ... 111 110 [109] 108 107 ..
.. 1