Английские фразы и выражения о жизни. |
At any price — любой ценой.
Be in for it — влипнуть.
Be that as it may — будь что будет.
Be too much for smb — оказаться не по силам.
Be well off — быть обеспеченным.
Can't do anything with — быть не в состоянии что—то поделать.
Carry / gain one's point — достичь цели.
Do well — достичь успеха.
Down and out — дела из рук вон плохо.
Get a grip on smth — совладать.
Get into trouble — нажить неприятности.
Get nowhere / not get anywhere — не продвинуться в чём — либо.
Get the worst of it / have the worst of it — потерпеть неудачу.
Give way to — уступить, поддаться.
Go / get far — далеко уйти, в прямом и переносном смыслах.
Go to waste — идти насмарку.
Go up in smoke — исчезнуть как дым.
Golden opportunity — блестящая возможность.
Good for nothing — ни на что не годный.
Good fortune — счастливый случай.
Good job! — Молодец, хорошо сделано!
I shall never get over it — Я не переживу этого.
In trouble with — иметь проблемы, связанные.
In vain — без толку.
It could have been worse — Могло быть и хуже.
It didn't work out — Ничего не вышло.
It is in the bag — Дело в шляпе.
It leaves much to be desired — Оставляет желать лучшего.
It serves you right — Так тебе и надо.
It was a failure — Это был провал.
It was a great fun — Было весело.
It was a success — Результат был успешный.
It was no fun — Ничего смешного.
It was quite a job — пришлось поработать.
It's no go — безнадёжное дело.
It's no good — Ничего хорошего.
It's not up to the mark — Это не на должном уровне.
Let smb down — подводить.
Make a fortune — разбогатеть.
Make good — выполнить успешно что—либо.
Make headaway — добиться прогресса.
Make one's way — пробивать путь.
Make the grade — добиваться успеха.
Make use of — извлечь пользу.
Next time lucky — В следующий раз повезёт.
On the nose — в точку.
On the right track — на верном пути.
Shit happens — Всякое дерьмо бывает.
Sink or swim — Была не была.
Stand a chance — иметь шанс.
Take a chance that — предположить, что.
Take advantage of — воспользоваться, извлечь пользу.
Take one's chance — пойти на риск.
Take one's chances — рискнуть, принять риск.
That'll do — Пойдёт.
That's the way to do it — Вот так это делается.
Things happen — Всякое бывает.
What a pity! — Как жаль!
What's done is done — ничего уже не поделаешь.
Within a hair's breadth — на волосок от.
Without a hitch — без задоринки или как ни в чём ни бывало.
.... в РФ просят проверить Библию на соответствие российскому законодательству |
+++
17.09.2015 | 09:27 (Киев) | Общество | joinfo.ua
Маразмы России, проявляющиеся в том числе, в действиях ее жителей, снова дали о себе знать. Один из обитателей Новосибирска направил обращение в региональную прокуратуру с просьбой осуществить проверку Библии на соответствие федеральному закону «О защите детей от информации, причиняющей вред их здоровью и развитию». Текст заявление оказался в распоряжении местного издания «Сиб.фм», передает Joinfo.ua.
Так, в обращении заявитель сообщает, что 26 августа 2015 года он приобрёл в магазине Библию, выпуск которой датирован 2013 годом, книга выпущена Российским Библейским обществом. В тексте книги он выявил фрагменты, которые, по его мнению, нарушают ФЗ «О защите детей от информации, причиняющей вред их здоровью и развитию».
Вчера данное заявление было принято к рассмотрению прокуратурой города Новосибирска.
Издание приводит доводы автора заявления касательно нарушения российского законодательства, встречающегося в приобретённой книге:
1. Стр.13: «И сказал Бог Ною: конец всякой плоти пришел пред лицо Мое, ибо земля наполнилась от них злодеяниями; и вот я истреблю их с земли».
Нарушение: Ст.5п.2пп.3: К информации, запрещённой для распространения среди детей, относится информация, обосновывающая или оправдывающая допустимость насилия и (или) жестокости либо побуждающая осуществлять насильственные действия по отношению к людям или животным, за исключением случаев, предусмотренных настоящим Федеральным законом;
2. Стр.18: «И сказала Сара Аврааму: вот, Господь заключил чрево моё, чтобы мне не рожать; войди же к служанке моей: может быть, я буду иметь детей от неё. Авраам послушался слов Сары»
Нарушение: Ст.5п.2пп.4: отрицающая семейные ценности и формирующая неуважение к родителям и (или) другим членам семьи;
3. Стр.19: «да будет у вас обрезан весь мужской пол; обрезывайте крайнюю плоть вашу: и сие будет знамением завета между Мною и вами. Восьми дней от рождения да будет обрезан у вас в роды ваши, всякий младенец мужского пола... Необрезанный же мужского пола, который не обрежет крайней плоти своей, истребится душа та из народа своего, ибо он нарушил завет Мой».
Нарушение: Ст.5п.2пп.1: побуждающая детей к совершению действий, представляющих угрозу их жизни и (или) здоровью, в том числе к причинению вреда своему здоровью, самоубийству;
4. Стр.21: «И сказала старшая младшей: отец наш стар, и нет человека на земле, который вошёл бы к нам по обычаю всей земли; итак, напоим отца нашего вином, и переспим с ним, и восстановим от отца нашего племя. И напоили отца своим вином в ту ночь; и вошла старшая и спала с отцом своим; а он не знал, когда она легла и когда она встала. На другой день старшая сказала младшей: вот, я спала вчера с отцом моим; напоим его вином и в эту ночь; и ты войди, спи с ним, и восстановим от отца нашего племя. И напоили отца своего вином и в эту ночь; и вошла младшая и спала с ним; и он не знал, когда она легла и когда встала. И сделались обе дочери Лотовы беременными от отца своего».
Нарушение: Ст.5п.2пп.4: отрицающая семейные ценности и формирующая неуважение к родителям и (или) другим членам семьи;
Ст.5п.2пп.2: способная вызвать у детей желание употребить наркотические средства, психотропные и (или) одурманивающие вещества, табачные изделия, алкогольную и спиртосодержащую продукцию, пиво и напитки, изготавливаемые на его основе, принять участие в азартных играх, заниматься проституцией, бродяжничеством или попрошайничеством;
Ст.5п.2пп.5: оправдывающая противоправное поведение.
5. Стр.23: «Бог сказал: возьми сына твоего, единственного твоего, которого ты любишь, Исаака; и пойди в землю Мориа, и там принеси его во всесожжение на одной из гор, о которой Я скажу тебе».
Нарушение: Ст.5п.2пп.3: обосновывающая или оправдывающая допустимость насилия и (или) жестокости либо побуждающая осуществлять насильственные действия по отношению к людям или животным, за исключением случаев, предусмотренных настоящим Федеральным законом;
Ст.5п.2пп.4: отрицающая семейные ценности и формирующая неуважение к родителям и (или) другим членам семьи;
Ст.5п.2пп.5: оправдывающая противоправное поведение.
6. Стр. 29: «Встань, пойди в Месопотамию, в дом Вафуила, отца матери моей, и возьми себе жену оттуда, из дочерей Лавана, брата матери моей».
Нарушение: Ст.5п.2пп.4: отрицающая семейные ценности и формирующая неуважение к родителям и (или) другим членам семьи;
7. Стр. 39: «И взял Иуда жену Иру, первенцу своему; имя ей Фамарь. Ир, первенец Иудин, был неугоден пред очами Господа, и умертвил его Господь... Зло было пред очами Господа то, что он делал; и Он умертвил его».
Нарушение: Ст.5п.2пп.3: обосновывающая или оправдывающая допустимость насилия и (или) жестокости либо побуждающая осуществлять насильственные действия по отношению к людям или животным, за исключением случаев, предусмотренных настоящим Федеральным законом;
Ст.5п.2пп.5: оправдывающая противоправное поведение.
На основании Федерального закона Российской Федерации от 29 декабря 2010 г. N 436-ФЗ «О защите детей от информации, причиняющей вред их здоровью и развитию» прошу:
1. Установить проверку книг издательства на объект нарушения вышеназванного закона.
2. Обязать издательство или реализующий товар магазин прекратить оборот данной книги без знака информационной продукции вплоть до момента присвоения данного знака на основании ст.11 п.4 вышеуказанного закона.
3. Обязать издательство или реализующий товар магазин допускать к распространению данную книгу в местах, доступных для детей, только в запечатанных упаковках на основании ст.16 п.2 вышеуказанного закона.
4. Запретить к распространению данную книгу и другие книги издательства, нарушающие вышеуказанный закон, в предназначенных для детей образовательных организациях, детских медицинских, санаторно-курортных, физкультурно-спортивных организациях, организациях культуры, организациях отдыха и оздоровления детей или на расстоянии менее чем сто метров от границ территорий указанных организаций.
Ответ на данное заяление жителя Новосибирска поступит в течение 30 дней. «Суть далеко не в том, чтобы запретить книгу. Гораздо интереснее показать абсурдность самого закона. К тому же, это вполне основательная проблема, которая всколыхнёт общество. Оно же начнёт перечитывать Библию, чего раньше не делало», – объяснил мотивы своего обращения заявитель.
+++
|
Алексей ЗАВОДЮК: Русская православная церковь – это банда жуликов, созданная Ордой - LANGUAGE |
|
Хазрат Инаят Хан - Заключительная Победа |
Дневник |
https://www.facebook.com/kievplashkevich/posts/10206046915709342
+++
Хазрат Инаят Хан
Заключительная Победа
С практической точки зрения жизнь - подобна путешествию, начатому из не проявленного состояния бытия и идущему к проявленному состоянию; и от проявления она снова возвращается к не проявленному или совершенному состоянию бытия. Подобно человеку жизнь имеет самую полную привилегию знания о путешествии и направлению до определенной степени делами в этом путешествии; делая путешествие удобным и прибытием к месту назначения в желаемое время. Мистик пробует использовать эту привилегию, и вся духовная мудрость учит способу, которым это путешествие должно быть совершено.
Поскольку человек прибывает от не проявленного, то, очевидно, что он прибывает один, с ним нет никого и ничего. После прибытия сюда он начинает обладать объектами, имуществом, свойствами, даже живыми существами. И сам факт того, что он прибыл один, без ничего, делает необходимым для него быть в одиночестве, чтобы снова в конце войти в место назначенное ему. Но, поскольку человек владел всеми вещами земли, он не желает их части, но он желает нести вес всего, чем он овладел в этом путешествии; эти вещи тянут его вниз, и, естественно, делают его путешествие неудобным. Как ничто и никто в действительности ему не принадлежат, это должно быть сброшено прочь в срок и сделать его одиноким против его желания. Только добровольное отречение, может спасать человека от этого бремени на пути.
Необязательно, что такое отречение должно быть практикуемо с безразличием к друзьям. Нет, человек может любить друзей и служить им и все же быть беспристрастным. Именно этот урок, преподавал Христос, когда говорил: "Кесарю - кесарево, Богу Богово". Тот отрекся, кто получил вещи мира, но отдает их миру; но тот, кто не знает отречения, получает вещи мира и держит их для себя. Любовь - благословение, но она превращается в проклятие привязанности; восхищение - благословение, но оно превращается в проклятие, когда кто-то пытается держать красоту для себя.
Путь тех, кто отрекаются, состоит в том, чтобы знать все вещи, восхищаться ими, получить все вещи, но отдавать все вещи; и думать, что ничто не принадлежит им, и что они ничего не имеют. Именно этот дух, освободит человека от земных зависимостей, которые хранят большую часть человечества в плену всю жизнь.
Заключительная победа в битве жизни наступает для каждой души, когда она покинута, это значит, когда человек поднялся над тем, что он однажды оценил превыше всего. Ценность этого, существует для человека только до тех пор, пока он этого не поймет. Когда это полностью понято, ценность потеряна, будь то самая низкая или самая высокая вещь. Это как смотреть декорации на сцене и принимать их за дворец. То же самое со всеми вещами мира: они кажутся важными или драгоценными, когда мы нуждаемся в них или когда мы их не понимаем, до тех пор, пока не будет поднята завеса, которая хранит человека от понимания, поднята и мы увидим что они ничто.
Не будьте, поэтому, удивлены отречением мудрецов. Возможно, каждый человек на духовном пути должен пройти через отречение. В действительности это не отбрасывание прочь вещей или разъединение себя с друзьями; это непринятие вещей близко к сердцу настолько серьезно, как человек это естественно делает из-за недостатка понимания. Ни похвала, ни упрек не имеют цены; боль или удовольствие не имеет какой-либо важности. Возвышение и падение - естественные последствия, так же как любовь и ненависть; разве будет иметь значение, если это будет так или эдак? Это имеет значение до тех пор, пока мы не понимаем. Отречение – это, несомненно, чаша с ядом и только храбрый будет пить ее; но, в конце концов, только это оказывается нектаром, и эта храбрость приносит человеку заключительную победу.
+++
|
Московское наречие руського языка (української мови): 90 доказів того, що російська мова походить від української |
Дневник |
http://vsviti.com.ua/ukraine/38207
++
Мне, как русскому по национальности долгое время было приятно верить в то, что украинский язык произошел от русского. Но вынужденно отключившись от российской пропаганды и начав изучать этот вопрос глубже – я понял, что все как раз наоборот.
Еще долгое время российский ватник и ура-патриот всеравно будет свято верить в то, что украинский язык – это даже не язык, а диалект. И при поддержки на уровне правительства этот украинофобский миф выглядит для них правдой. Убеждать их в обратном нету никакого смысла.
Но кому интересно дальше приведу статью от пользователя Google+ Leshijy.
На самом деле украинский язык – один из старейших языков мира. Из всех индоевропейских языков Европы он сохранил наибольшее количество архаичных черт. Ни один народ Европы не имеет такого количества народных песен. По официальным данным фольклористов их насчитывается более 300 000 (по неофициальным – их около полутора миллиона). Тексты, которые накапливались в течение тысячелетий, почти невозможно перевести. Есть у нас и языческие песни о создании мира, которых, к примеру, нет у россиян. Ни один славянский народ не имеет такой богатой лексики.
На самом деле общее количество слов языка, включая не только литературные, но и диалекты и архаизмы, зафиксировать очень трудно. Но можно говорить о том, что русский язык насчитывает 200 000 слов (словарь Даля), в то время как в украинском языке – около 250 000 слов (Великий тлумачний словник сучасної української мови). Чей язык чьим диалектом является?Можно любое российское слово со славянским корнем вывести, пользуясь украинским языком. Но не каждое украинское слово вы выведете, пользуясь русским языком.
Только задумайтесь. Украинское “од” задом наперед читается как “до” (обратное направление). В русском же как ты не пытайся, а из слова “от” ты слово “до” не получишь. В русском языке нету украинских слов “до рогу” (до перекрестка), зато есть производное от них – слово “дорога”.
Нету в русском языке украинского слова “прати” (стирать), зато есть производное от него – “прачка”.
Нету в русском языке украинского слова “пружній” (упругий), зато есть производное от него – “пружина”.
Нету слова “тягнути” (тянуть), зато есть “тяготы”.
Нету слова “гребти” (грести), зато есть производное от него “грабли”.
Нету в русском языке слова “місити” (месить), зато есть у русских производное от него – слово “миска” (посудина для замешивания теста).
У нас “пеньок”-“опеньки”. В обоих словах встречается корень “пеньок”. У русских же єто будет “пенёк”-“опята” (во втором слове настолько искривили корень, что слово пенек уже не получается).
У нас сир-сироватка (от слов сыр мять – сыроватка – то что остается после отжимки сыра) (в обоих словах корень сир). В русском же языке настолько искривился корень, что слово “сыр” уже не получается – “сыворотка”.
В украинском языке “ведмідь” – тот кто ведает где мед. В русском же языке “медведь” – мед, который ведает где он есть. Маразм, не правда ли?
И после этого нам рассказывают, что мы от них произошли. Может наоборот? И кое кто при этом плохо усвоил наши слова.
У нас діти-дитина (множественное число – единственное число).
В русском же языке “дети” (много ребенков) – “детина” (великан). Абсурд, не правда ли?
По-украински “бджола” (от слов “буде жалити”). По русски “пчела”.
Украинская цепочка: людина-люди-людство. Русская цепочка: человек-люди-человечество.
Украинская цепочка: будинок-будувати-буда. Русская цепочка: дом-строить-будка. Сплошные исключения из правил.
Украинское “суворий” (вспомните Суворова) – русское “суровый” – перекрутили.
Украинское “нагромадження” (от слова “громадити”). Русское “нагромождение” (слова “громождить” нету). Украинское “лихий” (плохой. а дословно – от слова “лишения” – в русском языке это слово имеет негативную окраску). Но русское “лихой” – это герой.
Украинская цепочка: очі-окуляри. Русская цепочка глаза-очки (немецкое слово glass – стекло).
Украинская цепочка: праска-прасувати. Подчиняется одному правилу.
Русская цепочка: утюг-гладить. Не подчиняется одному правилу.
В сборнике Святослава 1073 года встречаем украинское “дав” вместо церковнославянского “дал”.
Украинское “буджу” (от “будити” – корень буд – везде присутствует) – в Российском же “бужу” (корень “буд” вообще не получается). русское ж (из слова бужу), появилось только в 16 веке и было переделано из церковнославянского жд. (жд до сих пор встречается в слове “возбуждать” – но корень “буд” – от будить из этого слова аж никак не получится. То бишь церковнославянский язык – производный от староукраинского, а не наоборот).
Украинское бути-буду (и там и там “у”). Русское быть-буду (не подчиняется одному правилу).
У всех славян пишется “его”, но только русские читают это слово как “ево”.
От украинского мелко “посікти” произошло слово “песок” (по есть посеченный мелко), но слова “секти” в русском языке нету. Отсюда ж и украинское слово “сокира” – от слова “сікти”. А в русском ему соответствует тюркское “топор”.
Украинское “вдома” (то есть в + домі) – имеет значение. Русское “дома” – не имеет значения.
В украинском “зобов’язувати” в корне присутствует слово “в’язати”. В русском же язіке буковку “в” выкинули – “обязывать”.
В русском вместо украинского слова “коло” употребляют “круг”. Но присутствует производное от нашего кола – это слова “колода” (в разрезе колоды в форме заложено коло).
Российское “стена” происходит от украинского “з тину” – брали тын и обмазывали его глиной.
Украинское “дім” (дом) производное от слова “дым”. Да и по звучанию оно ближе к исходному варианту, чем российское “дом”.
Украинское слово “лан” (поле) присутствует в корне российского слова “поляна”, но слова “лан” в русском языке нету.
Украинская цепочка “вітер-вітрило”. Русская цепочка “ветер”-“парус”. До Петра 1 в российских диалектах употреблялось украинское слово “ветрило” и “щегла” (вместо западноевропеского “мачта”). Сравните єто с украинским “щогла”.
До Петра 1 употреблялось российское “тятя” – аналог украинского “тато” (папа). Папа ж в русский язык попало из французского при Екатерине 2-й.
Так же и славянские названия месяцев, мы, украинцы сохранили, а в России их заменили на французские соответствия.
Украинское слово “годити” (родить, угождать). От него происходит российское “год”, но слова “годити” в русском нету. То есть год – это пора от урожая до урожая (годити – родити). Зато есть производное от слова “годити” – это “выгода”. Из украинского “лагодити” выпало “го” – получилось русское “ладить”. Таким образом Ладога – это перекрученное украинское “Злагода” (спокойствие, порядок) – то есть дословно – спокойное озеро.
Украинская цепочка “харчі-харчуватися-харчовий”. Русская цепочка “харчи”-“питаться”-“пищевой”.
В украинском языке буква “в” стабильна в таких словах “взяв”, “дівати”, “дів”. В русском же языке такого постоянства не наблюдается – наблюдается то появляение буквы “в”, то буквы “л” (чередование в-л): “взяЛ”-“деВать”-“деЛ”.
Украинская цепочка “розповідь-оповідання-оповідка-повідати-відати-скуштувати-відвідати-заповідати.” Русская цепочка “рассказ-повествование-рассказ-поведать-ведать-отведать-посещать-завещать” – не подчиняется одному правилу, такое впечатление что набрана из разных славянских языков-диалектов.
Украинская цепочка “керувати”-“кермо”-“корма” (на корме было кермо – руль). Русская цепочка “руководить” (руками водить) – руль (английское слово) – корма.
Для украинцев “намагатися” (на + могти) то есть пересиливать себя, превосходить свои силы. В русском же языке ему соответствует слово “попытка” от слова “пытка” – яркий пример разного способа мышления, заложенного в языке. Соответственно украинский язык учит работать, а русский язык учит лениться.
Украинская цепочка “Рух”-“ворушити”-“руйнувати”. Русская цепочка “движение”-“ворошить”-“рушить”. Русское “рушить” – уничтожать – производное от украинского “рушати”-“рух” – (двигать-движение). Подвинешь стену – она рухнет.
Украинское “крапати” “р” отпала – получилось русское “капать”.
Украинское “лелека” (аист) от имени богов Леля и Лили и ихнего ребенка – Ляли. Отсюда и вера в то что ребенка приносит аист. Итсюда ребенок лежит в люльке и ему поют Люли. Но слова “лелека” в русском языке нету, а детей он все равно приносит. Аист – сокращенно от украинского “жАб ЇСТь” (жаб ест).
В русском языке нету украинского “плескати”, но когда русские пляшут – они “плескають” (хлопают в ладоши). Отсюда и слово пляс.
Украинское “їжак” (от слов їжа – еда – в сказках ежик носит еду на иголках). Русское “ежик” – это исковерканное украинское “їжак”, но слова “їжа” в русском нету. Зато есть в русском “ешь” – производное от “їжа”.
Украинское “рідкий”-“рідина” происходит от слова “родити”. Без рідини (жидкости) ничегоне родит на огороде. Русское ж слово “жидкий” – єто искревленное на польский манер слово (поляки меняют букви “р” на “ж”, как в словах Ряшів-Жешув – украинское и польское название одного и того же города).
Украинская цепочка “дуХ-диХати-диХання.” (везде “х”) Русская цепочка “дух-дышать-дыхание” (“х” чередуется с “ш” – нету постоянства). Все эти слова производные от украинского “дмухати” (м выпала – получилось дух).
В русском языке нету украинского слова “купа”, “копа” (куча). Зато есть слова производные – “куплять”, “копить” (на купу – на кучу).
Российское “еще” – производное от украинского “є ще” (есть еще).
Русские слова “сегодня”, “сейчас”, “сию минуту” – содержат украинское слово “це” (се) (цього, цей, цю). В русском языке такого слова нету. Вместо него употребляют слово “этот”.
Украинская цепочка: кошти-коштувати-кошторис-коштовний-кошерний-кошель. Российская цепочка: деньги-стоить-бюджет-драгоценный-кошерный-кошелёк.
Украинская цепочка: ліки-лікувати-лікувальний-лікар. Российская цепочка: лекарство-лечу-лечебний-врач.
Украинская цепочка: їжа-їж. Российская цепочка: еда-ешь.
Украинская цепочка: жувати-жую. Российская цепочка: жевать-жую (то “е”, то “у”).
Украинская цепочка: йти-прийти. Российская цепочка: идти-прийти.
В русском языке присутствует имя “Володя”, но украинского “володіти” (владеть) нету.
От украинского “плутати” отпала “л” – получилось русское “путать”. Но слово “плут” в русском языке присутствует в первоначальном состоянии.
Украинская цепочка: рост-рости. Российская цепочка: рост-расти (то “о”, то “а”).
Украинская цепочка: ловити-виловлюю. Российская цепочка: ловить-вылавливаю (то “о”, то “а”).
Русское “зеркало” происходит от украинского “зиркати” (смотреть). Русское “зрение” – искривленное украинское слово “зір” (зрение).
Украинское “радуга” (дуга в рай) – буква “й” отпала – получилось русское “радуга”.
Украинское слово “вирій”-“вир”. Российское соответсвие – (рай)”ирий”-“водоворот”. То есть слова “вир”, “вирувати” в русском нету. Вир – это портал в рай. Свет в конце тонеля. Дословно выр – это портал, водоворот.
Украинская цепочка: негідник-гідний. Русская цепочка: негодяй-достойный.
Украинская цепочка: ступня-ступаю-поступово. Русская цепочка: стопа-ступаю-постепенно. Последнее слово есть в англ. языке: step – шаг.
Украинское “мій” и “мий” звучат по разном. Им соответствует русское “мой” и “мой” (читаются одинаково – возникает путанница – признак деградации склонения слов).
Украинское “мити”-“мию” (везде “и”). Русское “мыть”-“мою” (то “ы”, то “о” – нету постоянства).
Русское “порядок” получилось из украинского “по + рядок” (по строках), но слова “рядок” (строка) в русском нету.
Украинское “вимога” (требование) отсутствует в русском языке. Зато есть производное от него – “вымогатели”.
Российские слова “требовать”, “потребность” происходят от украинского “треба” (нужно).
В русских сказсках есть “Сивка-Бурка” и слово “сивый”. Но украинского слова “сивіти” (седеть) нету, как и слова “сивина” (седина).
Российское “обойма” происходит от украинского “обіймати” (обнимать), но слова обіймати в русском нету.
Украинская цепочка “слиз”-“слизький”. Русская цепочка “слизь”- “скользкий”.
Украинское “пряжене молоко” (топленое молоко) – “п” отпала – получилась российская “ряжанка”. Пряжити – это “нагревать” по украински. Но слова “пряжити” в русском нету.
В русском есть слово “размякнуть”, но украинского слова “м’який” (мягкий) нету.
В русском “шальной” есть, а украинского слова “шал” (баловство) нету.
В русском “порожняк” есть, а слова “порожній” (пустой) нету.
В русском “смерд” есть, а “смердіння” нема. Есть исковерканное – “смрад”.
В русском языке есть такое растение – “солодка”. Но украинского слова “солодка” (сладкая) в русском языке нету. Корень этого растения сладкий на вкус.
В русском есть слово “якобы”, но украинского слова “як” (как), от которого оно создано нету.
русские деепричастия на -чи, -вши украинского происхождения. Вони скорее составляют исключение. Тогда как за правило взяты форми на -я. Примеры: идучи-идя, глядевши-глядя. Будучи. Евши, Хлебавши.
В русском языке есть “потуги”, но нету слова “потужний” (мощный).
В русском языке есть слово “беспечный”, но нету украинского слова, от которого оно создано – “безпека” (безопасность).
От украинского слова “кістка” (косточка) происходит российское “кисть”, “кисточка”. Но украинского “кістка” в русском нету.
Во всех славянских язіках есть слово “голова” (голая). Но только украинцы голили голову (брили). Голити – єто по украински – брить. То есть вістригать оселедец – чуб. Хотя на ранних єтапах все славяне носили чубы. Тот же Святослав, например, польская династия Пястов, хорваты на картине Целестина Медовича “Приход хорватов” с чубами нарисованы. Новгородский идол с чубом найден.
Украинская цепочка: теля-телята. Русская цепочка: теленок-телята.
Наши предки орали землю и при этом пели песни – гимны богам. Отсюда у нас орать – это вспахивать землю, а в русском языке местные финно-угры не допоняли что мы делаем и орать – это у них кричать (даже не славить богов, заметьте).
Во всех славянских языках невістка – это молодая жена (свадьбу они уже давно отыграли). Только в русском языке невеста – это еще не вышедшая замуж, а только выходящая замуж девушка. То есть российское население слабо понимало смысл славянских слов.
++
|
"Дорогий ворог" Путін провалив італійський бліцкриг |
+++
Сергій Сидоренко, Європейська правда _ Четвер, 11 червня 2015, 18:10
"Історичний" візит Путіна до Італії, на який в Кремлі покладали великі надії, завершився неймовірно успішно для Києва.
За його підсумками не було жодних натяків на те, що російському лідеру вдалося переконати (або змусити) Рим знизити підтримку України. Хоча саме на це очікували в Москві.
Ніхто не знає напевне, про що російський президент говорив за закритими дверима із прем’єром, керівником правлячої партії Італії Маттео Ренці. Але достеменно відомо, якою стала відповідь Рима.
В четвер – досить неочікувано і всупереч побажанням Путіна – нижня палата парламенту Італії ратифікувала Угоду про асоціацію. Нагадаємо, Україна просила про це майже рік.
І, нарешті, навіть зустріч Путіна з Папою Римським стала для Росії безуспішною. Російському лідеру "вдалося" образити понтифіка своїм запізненням, а у підсумковій заяві з’явилися нотки роздратованості Ватикану, зазначають профільні ЗМІ.
А тепер про це – дещо детальніше.
Артпідготовка до візиту
Як вже повідомляла "Європейська правда", візит Путіна до Італії був екстреним і надважливим – в Москві зрозуміли, що почали втрачати підтримку Італії, свого багаторічного та вірного партнера.
І те, як майбутній приїзд Путіна висвітлювався в італійських ЗМІ, додало оптимізму в Кремлі.
Ми вже писали про інтерв’ю Путіна найпопулярнішій газеті Італії, Corriere della Sera – воно, без перебільшення, стало прикладом того, як робити компліменти інтерв’юйованому політику.
Це, звісно, мало певні суб’єктивні причини – головний редактор та ключовий журналістCorriere della Sera, які їздили на інтерв’ю до Путіна, мають зв’язки з Росією – сімейні чи історичні. Але це – типова картина для тих журналістів, які опікуються також і Україною в італійських ЗМІ.
Але реальність виявилася іншою – сумною для Росії та позитивною для України.
Вже після початку візиту позитивне ставлення в Італії змінилося на критичне. І це так само було очевидно за публікаціями провідних ЗМІ.
До вашої уваги – титульна сторінка газети La Repubblica, другої за впливовістю в Італії, від 10 червня.
Її заголовок – слова "Дорогий ворог" на тлі фото Володимира Путіна – є більш ніж промовистим.
 |
Проросійської позиції тут немає, але в матеріалі змальовано надпотужну медійну підтримку візиту президента РФ, якого під час поїздки до Італії супроводжували 70 (!!!) представників російських ЗМІ і "батальйон російських олігархів" (цитата).
Навіть Corriere della Sera знизила проросійський запал. Видання детально аналізує позицію папи Франциска, який не відмовився від зустрічі з Путіним. Між тим у Corriere впевнені, що, "незважаючи на потужний тиск з боку США", Ватикан "має прихильну позицію до російського лідера".
В сухому залишку
Перший провал чекав на Путіна у Ватикані, і він, без сумніву, сам долучився до його створення.
Російський президент на годину запізнився (!) на зустріч з Папою Римським (!).
Хоча об’єктивних причин для цього не було – це не було запізненням через погодні умови чи щось на зразок цього. Папа не скасував зустріч і годину смиренно чекав на російського гостя. Хоча місцевим ЗМІ, які не звикли до регулярних запізнень Путіна, довелося розмірковувати – чи не було це показовим жестом.
Про підсумки цієї зустрічі "Європейська правда" вже повідомляла. У комюніке Ватикану виявилося декілька сигналів про те, що Папа Римський не задоволений діями російського лідера. Він натякнув на нещирість російських зусиль про встановлення миру і не став вживати стандартний для Ватикану епітет про "сердечну зустріч".
Насамкінець папа Франциск подарував Володимиру Путіну медальйон з янголом-миротворцем і закликав до солідарності зі світом у побудові миру.
Та розмова з понтифіком – це питання високої політики, не дотичної до болючого для РФ санкційного питання. А головною для Путіна стала зустріч із прем’єром Ренці, яка відбулася в Мілані в середу пообіді.
Відповідь Ренці
Переговори не завершилися підписанням якихось стратегічних документів чи анонсом важливих домовленостей, але російські ЗМІ (згадаймо про медійний десант з Москви!) після неї повідомили про переможний візит свого президента.
До вашої уваги, приміром, стаття російського "Комерсанта".
"Сегодня он (Ренці) был, безусловно, в очень хорошей форме.
После демонстрации такой формы "семерка" может и в "шестерку" превратиться",
– пише Андрій Колесніков.
Щоправда, при цьому в "Комерсанті" не наводиться жодної цитати Ренці, яка б підтверджувала, що Ренці погодився змінити позицію щодо РФ. Але є цитата Путіна, яка доводить, що господар Кремля шантажував свого італійського колегу:
"Итальянские компании, которые боролись за российские контракты, встали — из-за санкций в адрес некоторых российских финансовых учреждений… решайте эти проблемы… мы партнеров найдем… по линии ВТС (военно-технического сотрудничества. — А. К.) итальянские компании могли заработать миллиард евро. Это не случилось".
Відповідь Ренці на російський шантаж надійшла дуже оперативно і виявилася більш ніж красномовною.
Нижня палата парламенту Італії, за ініціативою партії Ренці, терміново і неочікувано навіть для Києва ратифікувала Угоду про асоціацію з Україною. Тобто зробила саме те, чого Путін закликав Ренці не робити.
Як свідчать дипломатичні джерела "Європейської правди", ще за добу рішення про ратифікацію не було. "З парламенту в середу ввечері повідомили, що мають намір голосувати", - розповів один з дипломатів.
Нагадаємо, Україна протягом року просила Рим розпочати нарешті ратифікаційний процес, і жодні вмовляння не діяли. Але одного візиту Путіна виявилося достатньо, щоби схилити терези на бік України.
"Це вкотре доводить, що найкращим чинником євроінтеграції України є Володимир Путін", - жартома сказав у розмові з "Європейською правдою" співробітник одного з європейських посольств.
...
Тому лишається побажати Володимиру Путіну таких самих плідних візитів до інших проблемних країн, починаючи з Австрії.
Дякуємо, Володимире Володимировичу.
+++
|
Духовная слепота и православная религиозность - слово Митрополита Александра Драбинко |
Дневник |
ДУХОВНАЯ СЛЕПОТА И ПРАВОСЛАВНАЯ РЕЛИГИОЗНОСТЬ - СЛОВО МИТРОПОЛИТА АЛЕКСАНДРА ДРАБИНКО |
+++
+++
+++
http://www.preobraz.kiev.ua/2015/05/slovo-mytropolyta-oleksandra-na-nedilyu-pro-slipoho-2/
Сьогоднішня оповідь про сліпого — гарний привід для нас замислитися над нашим життям, над нашою долею, майбутнім нашої Церкви.
«Царство Небесне, — говорить Христос, — подібне до купця, який шукає добрі перли, і, знайшовши одну коштовну перлину, йде і продає все, що має, і купує її» (Мф. 13, 45–46). Східне, православне передання — це дійсно скарб, це дійсно «коштовна перлина», заради якої хочеться відмовитися від усього іншого. Але у того, хто володіє таким скарбом, є й свої спокуси. Віками оберігаючи дорогоцінні перлини православ’я, ми ризикуємо перетворитися на «скупого лицаря». Перетворитися на людину, яка відмовилася від ближніх, суспільства, Божого світу не заради Христа, а задля споглядання краси та величі своєї конфесійної традиції…
Сучасна Українська Православна Церква — це єдина в Україні церковна структура, яку визнає вселенське православ’я. Проте, володіючи скарбом канонічного визнання, ми іноді поводимося немов колективний сліпий або немов колективний сновида.
Ми вибудували власний світ і комфортно у ньому почуваємося. Наш світ — це світ молитви, впорядкованості та благочестя, світ урочистих богослужінь. День у день ми живемо за тисячолітнім літургічним календарем… Й іноді ця упорядкованість богослужбового церковного життя немовби витісняє з нашої свідомості пам’ять про реальний світ, у якому ми всі живемо.
Євангельський сліпий був сліпим від народження, а його сліпота таємничо пов’язана з «відкриттям Божих діл». «Учителю, — питають Спасителя учні, — хто згрішив — він чи батьки його, що сліпим народився?» Але Господь пропонує їм зовсім іншу відповідь, яка мала би зруйнувати їхнє уявлення про гріх як неодмінну причину сліпоти. «Ні він не згрішив, ні батьки його, а це для того, щоб відкрилися на ньому діла Божі».
А ми? У чому полягає причина нашої колективної сліпоти? Що це? Гріх чи особливий Божий промисел?
Під час революції гідності наша Церква змогла подолати найбільшу спокусу, яка тоді існувала. «Засудіть Майдан», — вимагали тоді від нині спочилого у Бозі Митрополита Володимира представники режиму. «Назвіть людей, що там зібралися, бунтівниками, порушниками Божих заповідей». На жаль, дехто з нас спокусився і повторював ці рекомендовані владоможцями слова. Але Церква в цілому відмовилася від цього і змогла зберегти лице.
Сьогодні ситуація, в якій ми опинилися, набагато складніша. Триває війна на Донбасі. Цю війну розв’язано ззовні. Розв’язано політиками, які вважають, що спроможні спираючись лише на ресурси власної держави, протистояти всьому світові та домогтися перегляду державних кордонів у повоєнній Європі.
«Засудіть зовнішнього агресора» — звертаються до нас, пастирів Церкви, сьогодні наші парафіяни, ближні та друзі. Не вважаю, що моральна позиція нашої Церкви зможе сьогодні зупинити агресію. Ми схильні жити у світі благочестя та молитви. А наш північний сусід нині живе у вигаданому світі, де її величі нібито загрожують інші. Як не прикро це визнавати, там вже давно не чують голосу України. Там живуть політичними міфами стосовно нашої країни. Там вірять у те, що цілісність нашої країни захищають лише «уніати» та «розкольники», від яких бороняться на Сході. Там вірять у те, що більшість нашого народу нібито чекає «визволителів». Там вірять у те, що наше з вами бажання свободи та незалежності — нібито нав’язане нам Америкою…
Правда не може змінити тих, хто не хоче її чути. Проте вона може змінити нас самих…. Від Церкви, яка повинна бути совістю країни і народу, чекають слова. Однак у відповідь – тиша. Вважаю, що варто сьогодні відмовитися від дипломатичних евфемізмів і почати говорити слово правди. Вірю в це, бо знаю, що саме цього чекає від нас, пастирів, наша паства… Вірю в це, бо знаю: почавши говорити те, що ми думаємо насправді, почавши говорити правду, ми змінимося самі.
Громадянська війна — це величезна трагедія для народу. Але сучасна війна на Донбасі не може бути визнана такою, оскільки загальновідомо, що її розв’язали та штучно підтримують ззовні. Ми народ, що живе у своїй окремій, суверенній державі. І ніколи у нас не було передумов для громадянської війни. Не може така війна розпочатись в один момент.
Наш обов’язок як пастирів — молитися за мир в Україні та зцілення громадянського конфлікту, який, на жаль, культивований ззовні, і вже існує нині між Україною та більшістю населення Донбасу. Ми визнаємо цей конфлікт і маємо робити все, щоб його припинити. Проте ми не можемо закривати очі на те, що «ополченці» так званої ДНР воюють за допомогою сучасної російської військової техніки — тактичних ракетних комплексів, танків, установок «Град» і «Смерч». Звідки це все у «народних ополченців», у вчорашніх шахтарів? Хто навчає цих донецьких ополченців і де? Інструктори звідки навчають цих людей пекельним премудростям терористичної діяльності?
Ми, звісно, можемо робити вигляд, що цього не бачимо. Але чи від Бога буде ця наша «сліпота»? Чи не зраджуємо ми свій народ, власну країну? Чи не порушуємо ми 9-ту заповідь, коли кажемо, що нинішня війна — це війна «міжусобна» або громадянська?
Російські політики та російські урядовці називають нашу Церкву «Русской Православной Церковью в Украине». А ми самі називаємо Церкву, до якої належимо, Українською Православною Церквою. Нам дорікає за цю назву суспільство. Нам щодня кажуть: «як ви можете бути Українською Церквою, тобто Церквою українського народу, коли ви зраджуєте цей народ у найтрагічніший для нього час?»
Знаючи безліч «відповідей» на подібні докори, все ж відчувається докір сумління, коли це чується. Українське суспільство сьогодні схильне до надто емоційної та не завжди справедливої реакції стосовно нашої Церкви. І щиро співчуваю клірикам нашої Церкви, які зустрічаються сьогодні з непорозумінням та агресією… Проте погоджуюся з представниками громадянського суспільства, які вважають, що війна — це загальнонаціональне лихо, і ми не маємо сьогодні права на байдужість.
У нашій Церкві дійсно «уразлива» ситуація. Наша кіріархальна влада — знаходиться у Росії.
«Нехай ваш патріарх засудить агресію Росії, хай там щось скаже» — чути емоційні докори. Але хіба уявляють собі ті, що їх виголошують, в яких реальних умовах існує нині Православна Церква в Росії? Хіба можна уявити собі рівень несвободи та авторитаризму, що панують там сьогодні?
Церковна історія знає випадки, коли на чолі Помісних церков стояли подвижники, мученики та правдолюбці, яких згодом зараховували до лику святих. Таким був святитель Іоанн Златоуст. Цей дивовижний святий мужньо повстав проти неправди імператорського двору Константинополю і помер у вигнанні, позбавлений церковної влади та єпископського сану… Таким був і Митрополит Московський Филип. Цей Божий святитель намагався зупинити терор опричників Івана Грозного і вберегти життя людей. «Ти сидиш високо на троні, — сказав святитель Филип в очі царю, — але є Всевишній, Суддя наш і твій. Як прийдеш на суд Його?» У відповідь цар позбавив Филипа сану, ув’язнив його та зрештою наказав Малюті Скуратову його задушити.
Що ми маємо сьогодні робити? Вимагати від інших подвигу або самим взяти на себе відповідальність? Роками ми перекладали свою відповідальність на «вище церковне керівництво» на несвоєчасність та неузгодженість про бажання єдності і канонічної церковної самостійності.
Чекати — справа мудра. Але не під час таких доленосних подій, які відбуваються сьогодні у житті нашого народу. У цей трагічний для України та її народу час ми просто не маємо морального права чекати «кращих часів». Війна ставить усіх нас у ситуацію нагального та негайного вибору. Бути чи не бути Україні як державі? Бути чи не бути українській самостійності? Бути або не бути аутентичній українській культурній традиції? Бути або не бути Українській Церкві?
Ніхто, крім нас самих, не дасть сьогодні відповіді на ці питання перед лицем Бога та історії. Ніхто, крім нас самих, не захистить сьогодні нашу українську землю від новітніх орд завойовників. Ніхто, крім нас самих, не зможе примирити та об’єднати сьогодні український церковний народ.
Не варто кивати головою або ображатися на Москву. Врешті-решт безпосередня канонічна відповідальність за долю та єдність українського народу лежить саме на нас — архіпастирях і пастирях Церкви, які живуть і несуть служіння на українській землі, серед українського народу.
Всі ми боїмося розколів. Усі ми прагнемо єдності, а не поглиблення конфронтації та створення нових церковних розділень. Але ми маємо усвідомити: сховатися від відповідальності сьогодні ніхто не зможе… «Це мине… Мине, як минуло й усе інше, все, що було досьогодні». Я згоден з цією біблійною мудрістю. Але хотів би нагадати деяким своїм співбратам: «минути» (як і все інше в природі) можемо і ми з вами, наш з вами авторитет, наш з вами вплив на суспільство.
Брати на себе відповідальність у кризовій історичній ситуації не хочеться нікому. «Потрібно зрозуміти, чим це все закінчиться» — сказав мені один священик. «Якщо переможе Україна, то будемо підтримувати Україну. А якщо Росія — Росію». Людина сільської вдачі та філософії, цей пастир звик мислити масштабами своєї сільської громади, де час від часу конфліктували між собою два кандидати на голову сільради. Проте ця архаїчна аграрна психологія може сьогодні погубити долю нашої Церкви. Адже ми маємо усвідомити масштаб того, що діється. Мова йде про саме існування України як держави і саме існування нашої Церкви як Церкви українського народу, Церкви, що має авторитет у суспільстві, Церкви до якої належать тисячі православних громад.
Блаженніший Митрополит Володимир часто мені говорив: «Владика, спочатку треба все обміркувати, а лише потім діяти. Сім разів поміркуй і лише потім чини». «Ваше Блаженство! — спитав я колись Старця. А є такі випадки, коли потрібно негайно діяти? — Звісно ж є, — відповів Митрополит Володимир. — От якщо, не дай Боже, трапиться війна…»
На жаль, трапилося те, що не міг уявити ані Блаженніший, ані хтось інший. Доля та зла воля — зіткнула два сусідніх народи, яких об’єднували православна віра та культурна традиція…
Що ми — архіпастирі та пастирі Церкви — маємо робити під час війни? Перше, чого від нас чекає Бог та українське суспільство, це усвідомлення власної відповідальності. Ми не маємо перекладати свою відповідальність на інших. Ми маємо нарешті «прокинутися» і зрозуміти, що наш комфортний світ — це лише ілюзія. Ми маємо «прокинутися» і зрозуміти, що Бог кличе нас до відповідальності. Ми маємо нарешті розплющити очі й побачити, що народ України чекає від нас, що ми переборемо свій конфесійний егоїзм, своє почуття ексклюзивності і зробимо крок назустріч Україні та своїм братам.
Так, на відміну від інших православних церковних ієрархів, ми маємо безсумнівний канонічний статус та перебуваємо у євхаристійному та молитовному спілкуванні з повнотою вселенського православ’я. Але не будемо робити зі своєї канонічності подобу нового старозавітнього Закону. Не будемо наслідувати релігійний формалізм фарисеїв та книжників. Відкриємо свої очі на реалії нашого історичного дня. Відчуємо власну відповідальність за майбутнє Української Православної Церкви та православ’я в Україні в цілому. Відкриємо свої обійми братам, що колись від нас відокремилися. Будемо просити у Господа, щоб Він надіслав у наші серця любов до правди та мужність її боронити.
Господи, Іісусе Христе! Доторкнися наших очей і дай нам побачити біль та потреби нашого народу. Господи! Благослови наш народ миром і церковною єдністю. Дай нам сили стати вищими від вчорашніх образ та неправд. Дай нам сили прощати і приймати прощення інших. Господи Іісусе, не зважай на наші гріхи та завжди перебувай з нами.
Христос посеред нас! І є, і буде!
17 травня 2015 р.
+++
http://www.preobraz.kiev.ua/2015/05/slovo-mytropolyta-oleksandra-na-nedilyu-pro-slipoho-2/
|
Ліна костенко, доборолися |
+++
Доборолися! Добалакались!
Досварилися, аж гримить!
Україно, чи ти була колись
незалежною хоч на мить:
від кайданів, що волю сковують,
від копит, що у душу б'ють,
від чужих, що тебе скуповують,
і своїх, що тебе продають?!
Популяція! Нація! Маси!
І сьогодні, і вчора, й колись
українського пекла гримаси
упеклися мені. Упеклись!
Весь цей розбрат, і рейвах, і ремство,
і віки без голів'я вогонь, -
хай він спалить усе це нікчемство,
українського пекла вогонь!
+++
|
АВТОПЕРЕКЛАД - L’EXPIATION - ЖИЗНЬ ОДНА..... (( Смертна кара (( ПЕРЕКЛАД ДО КІНЦЯ |
ПОЧАТОК ПЕРЕКЛАДУ ( http://www.liveinternet.ru/users/paul_v_lashkevich/post361119822/ )
ПЕРЕКЛАД ДО КІНЦЯ -
( http://www.liveinternet.ru/users/paul_v_lashkevich/post361121058/)
+++
+++
|
АВТОПЕРЕКЛАД - L’EXPIATION - ЖИЗНЬ ОДНА..... (( Смертна кара (( ПОЧАТОК ПЕРЕКЛАДУ |
Дневник |
http://www.liveinternet.ru/users/paul_v_lashkevich/post361119063/ ( http://artifexinopere.com/?p=3891 )
АВТОПЕРЕКЛАД - L’EXPIATION - ЖИЗНЬ ОДНА..... (( Смертна кара
+++
|
81,126
5 коментарів до "Спокута"
Я спантеличений! Що читання! Спасибо.
При читанні свій цікавий аналіз роботи, я мав на увазі слова відомого німецького фізика ХХ століття, "коли я описую явище, я, насправді, які описують те, що викликає це явище будинки.
В іншому випадку, щоб мати думку автора картини з цього питання, 100 років тому, у суспільстві з різними звичаями і контекстно-хто міг?! - Ви не можете шукати віжки і серця - був, навпаки, думка автора блогу ...
Ви помітили, що я зацікавлений тільки в мертвих художників і дуже балакучий, хороший спосіб не суперечить. Назва блогу також абсолютно ясно: це може бути "художник у своїй роботі" або "делатель в роботі інших." Просто намагаюся продовжити задоволення від споглядання в моїх коментарів не повністю взяли гору, ні повністю сфабрикованою.
З метою вашого прізвища, ви могли б бути зацікавлені в поглядах Петрус Bombardier, в проблемі Жінка з стрічкою
Там помилка в цій статті, так що важко знати, де почати !!!
Давайте почнемо з місця, це аж ніяк не в Парижі, а в Нансі, що ця сцена відбувається більш саме з воріт в'язниці Карла III (будівлі знесені там 2 роки). Для інших, живописець ви зацікавлені, подивіться, хто вчився, і ви знайдете дещо виправити це!
Я думаю, що я виправив першу помилку, на місці страти і ім'я виконані. Не соромтеся, дайте мені знати такі ... Є документи на положення Фриана проти смертної кари?