Благодать или подзарядка?

В некоторых кругах нашего общества распространено заблуждение, которое ярко отличает оккультное мировоззрение от христианского. Оккультист мыслит категориями космической, или астральной, энергии, которой якобы можно подзарядиться на земле определенным способом, медитацией, ритуалом. Христиане же приобщаются благодати Духа Святого – нетварной энергии Божией. В этом отношении христианство отличается от мистико-оккультных систем так же, как отличается полноводное озеро от песчаной пустыни с ее миражами, иллюзорно представляющими хранилище вод.

Космическая энергия для оккультистов – это как бы энергетический потенциал мироздания, из которого можно заимствовать силы для личной подзарядки, подобно как водитель заправляет на заправке топливом свой автомобиль. Часто оккультисты говорят об энергетике, которая присутствует не только в астральной сфере, но и в самом человеке наподобие «биополя», и которая может трансформироваться из одной сферы в другую. Известный апологет оккультизма Папюс в своем произведении «Практическая магия» писал, что наивно было бы думать, будто сами по себе ритуалы и заклинания что-то делают, но маг свою физическую и психическую работу превращает в астральную энергию, которую сосредотачивает на принадлежностях магических ритуалов. И подобно тому, как громоотвод принимает на себя электрический разряд молнии, так и маг, по мысли Папюса, воспринимает энергию, сосредоточенную в системе астральных сил.

Упомянутое оккультное мировидение по существу есть язычество пантеистического толка, обожествляющее космос и наделяющее силы природы духовным могуществом. Для оккультистов божество – это некое высшее энергетическое начало, которому, как безликому, невозможно молиться, но с которым можно соединиться посредством самонастроя, особых психических упражнений и медитации. Самое же печальное то, что и на христианские храмы оккультисты смотрят как на альтернативные места подзарядки.

Сейчас-то уже не так, а в девяностые годы XX века экстрасенсы повально спешили в храм, чтобы именно подзарядиться. Некоторые перед иконами специально расставляли руки с растопыренными пальцами, чтобы зарядка была наиболее продуктивной. Даже невежественные колдуньи и те считают, что в день Пасхи во время крестного хода надо прикоснуться к замку, повешенному на двери закрытого храма – «взять энергию». Оккультисты вообще полагают, что храмы (не только христианские, но и мусульманские, и языческие религиозные здания) раньше строили там, где космическая энергия действует с особенной силой. Если же стать под купол, говорят некоторые из них, то можно якобы почувствовать, что какая-то энергия пронизывает тело. По сути дела, это кощунство, так как вместо личного обращения к Богу человек в храме обращается к космосу словно всемогущему, хотя и безликому божеству, частицу силы которого воспринять он желает. Субъективное переживание подзарядки для оккультистов выше, нежели личностное общение с Богом. В самом христианском храме им не нужен Христос, не нужны Его заповеди и Небесное Царство, к которому Спаситель всех нас призвал. Верно говорил о подобных людях Господь: Народ сей ослепил глаза свои и окаменил сердце свое, да не видят глазами, и не уразумеют сердцем, и не обратятся, чтобы Я исцелил их (Ин. 12: 40).

Если выразиться образно, адепт оккультизма превращается в электроприбор, которому для подзарядки нужно всего лишь подключиться к бездушной сети с электричеством. Здесь нет нужды молиться кому-либо, поскольку божественным де-факто признается сам космос, а вместо неотмирной благодати Духа Святого исповедуется холодная энергия мира сего. Читать далее

 

http://www.pravoslavie.ru/put/45672.htm

 

Сыроедам на заметку

 

Тайны древности

 Откровенно о монголах

Основатель и великий хан Монгольской Империи - Темуджин, еще мальчиком оставшийся без отца, вырос непреклонным и жестоким человеком. Устранив всех своих соперников, он объединил татаро-монгольские племена под своим единоличным правлением и создал фанатично преданную ему и дисциплинированную армию. В 1206 году его провозгласили Чингисханом, что означает "властелин мира". Чингисхан сделал немало для того, чтобы оправдать свое имя. Организатор военных походов против стран Азии и Востока Европы, сопровождавшихся опустошениями и гибелью целых народов, Чингисхан навеки вписал свое имя в мировую историю.

Слои реальности

Понять весь слоенный пирог земли дано не каждому. И тем не менее каждый человек живет в своем слое реальности. Простой пример слоя: ваша комната в сознании другого человека может быть другой (иной слой комнаты). Большинство людей считают, что комната всегда одинакова. Одинаков только образ комнаты, или ее базовый архетип, остальное «материализуется» исходя из образа веры, которую держит внутри себя человек.

Читать далее...

Тайный договор Властителей Мира или Об Управлении Сознанием Человека

Как раньше строили дома на Руси?

 

Инструменты.

Главным, и часто единственным орудием древнерусского зодчего был топор. Пилы, хотя и известны с X века, но применялись исключительно в столярном деле для внутренних работ. Дело в том, что пила при работе рвет древесные волокна, оставляя их открытыми для воды. Топор же, сминая волокна, как бы запечатывает торцы бревен. Недаром, до сих пор говорят: "срубить избу". И, хорошо нам сейчас знакомые, гвозди старались не использовать. Ведь вокруг гвоздя дерево гнить быстрее начинает. В крайнем случае применяли деревянные костыли.

Читать далее...

Израильский историк: Израиль будет вынужден стереть Европу с лица земли

ОККУПИРОВАННЫЙ ИЕРУСАЛИМ Известный израильский военный историк Мартин ван Кревелд заявил, что Израиль в один прекрасный день может быть вынужден уничтожить европейский континент, используя все виды оружия, включая свой ядерный потенциал, если почувствует приближение гибели своего государства, при этом подчеркнув, что Израиль также считает Европу враждебной целью.

Об этом говорилось в интервью журналистам во время передачи на седьмом еврейском радио и это было переведено в среду на арабский язык информационно-аналитическим и исследовательским пресс-центром.

«У нас есть сотни ядерных боеголовок и ракет, которые могут достигать различных целей в сердце европейского континента, в том числе и целей, расположенных далее Рима, столицы Италии», сказал Кревелд, добавив, что большинство европейских столиц станут предпочтительными целями для ВВС Израиля.

Израильский историк подтвердил способность Израиля уничтожить весь мир, если Израиль почувствует, что обречён на исчезновение.

Что касается палестинцев, заявил историк, то Израиль в настоящее время следует конкретной стратегии, основанной на массовых депортациях палестинского народа, и имеет намерение изгнать всех палестинцев без исключения, но находится в ожидании подходящего случая, чтобы сделать такой шаг.

«Два года назад только семь-восемь процентов израильтян поддерживали это решение относительно палестинцев, два месяца назад этот показатель вырос среди израильтян до 33 процентов, а сегодня по данным опроса, проведённого Институтом Гэллапа, эта величина поднялась до 55 процентов», отметил он.

Историк подчеркнул, что Израиль должен использовать любой инцидент, который даст ему прекрасную возможность изгнать палестинцев, например, как это произошло во время резни в Дейр Ясине в 1948 году (об этом противоречивом событии можно прочитать в Википедии – прим. пер.).

Отвечая на вопрос о том, нет ли у Израиля опасений, что его будут считать преступным государством в случае изгнания палестинцев, он заявил: «Израиль это государство, которое не волнует то, что о нём говорят другие, и Вы должны помнить слова бывшего министра обороны Моше Даяна, когда он сказал, что “Израиль всегда должен действовать, как дикая собака, чтобы выглядеть опасным в глазах других, и не должен быть государством, которому можно нанести ущерб”».inoforum.ru/inostrannaya_pressa/izrailskij_istorik_izrail_budet_vynuzhden_steret_evropu_s_lica_zemli/

Глава Минюста Израиля предложил ввести суд Торы

источник www.palestine-info.co.uk/en/default.aspx
http://kiberbob2000.livejournal.com/705742.html

Дмитро Донцов - Титан української ідеї...

Дмитро Снєгирьов, БФ «Підтримки Українських ініціатив», м.Луганськ
Дмитро Донцов (*30 серпня 1883, Мелітополь — †30 березня 1973, Канада)
Дмитро Донцов (*30 серпня 1883, Мелітополь — †30 березня 1973, Канада)
Сьогодні Донцова називають “апостолом української ідеї”, "“батьком українського націоналізму”", а його твори читають і перечитують українці від Львова до Луганська. Але це – лише відгомін тієї слави і впливу, які Донцов мав за життя. “Секрет” популярності його творів – в їхній актуальності і відвертості.

Але не тільки твори, але й сама постать Дмитра Донцова є надзвичайно цікавими, особливо для нас, луганців.

Будучи визнаним "живим класиком" українського радикального націоналізму, Дмитро Донцов мав мішане українсько-російське походження – він народився поблизу Мелітополя, а його рід походив з Воронежчини. Так само і на Луганщині тисячі людей не певні, українці вони чи росіяни, адже в нашому краї перемішалися і ті, і інші. Цю проблему Донцов вирішив для себе досить рано. В листі до Євгена Маланюка від 1931 року він відверто написав: "Українця з мене зробили: Гоголь, Шевченко, Куліш і Стороженко, яких я знаю з того часу, як навчився читати, цебто від 6 років життя". Саме в їхніх творах він відчув те, що було суголосне його українській душі, тому і зробив свій вибір на користь української нації, на користь свого українського, а не російського коріння.

Донцова не можна звинуватити у "вузьколобості", яку часто приписують націоналістам їхні опоненти. Вже в 14 років Донцов був знайомий з творами Гюго, Дікенса, Гете, Сервантеса, Шиллера та інших світових класиків. Взагалі, нестримний потяг Донцова до самоосвіти захистив його від російских впливів під час навчання у реальному училищі в Мелітополі, а пізніше – і у Петербурзькому університеті, де він здобув фах юриста. Як видно, Донцову "пощастило" зіштовхнутися з русифікаторством царського уряду особисто, але завдяки своїй українській самосвідомості він не поповнив ряди тих, про кого Шевченко писав "раби, підножки, грязь Москви". В студентські роки Донцов певний час був прихильником соціалістичних ідей. Будучи членом Української соціал-демократичної робітничої партії, він активно займався політикою, за що його було двічі заарештовано. Після другого арешту він виїхав до Галичини, а потім поступив до Віденського університету. У 1917 році Дмитро Донцов отримав ступінь доктора юридичних наук.

Приблизно в цей період він пориває з соціалістичними і ліберальними ідеями, зрозумівши, що за ними криється що завгодно, але не український патріотизм. Не знайшовши на політичній арені жодної ідеології, яка б послідовно обстоювала інтереси України і українців, Донцов розпочав створення власної духовно-політичної концепції – інтегрального націоналізму. Щоби викласти навіть в загальних рисах основні ідеї інтегрального націоналізму, не вистачить і цілої газети. Тож зупинимося на тих ідеях Донцова, які сьогодні є найбільш актуальними.
Дмитро Донцов з видатною українською поетесою Оленою Телігою (кінець 30-х років ХХ століття)
Дмитро Донцов з видатною українською поетесою Оленою Телігою (кінець 30-х років ХХ століття)
Одним із головних ворогів України Донцов вважав "провансальство" – ідейну течію, яка вбачає розвиток України лише в популяризації історії і народних традицій. Сьогодні такий умонастрій називають "шароварщиною". Дехто навіть вважає, що ота шароварщина – це і є націоналізм. Однак, така думка дуже далека від істини. Шануючи героїчні сторінки української історії, Донцов гаряче наголошував, що на одних калинових гаях і вишиванках державу не розбудуєш. У своїх чисельних статтях він писав про необхідність сильної провідної верстви, яка б, відкинувши демократичні забобони, зуміла зорганізувати і повести за собою народ. Причому повести його не на поклін до Європи чи Росії, а повести до дійсної Незалежності. Не буває націоналістів, які ладні рачки плазувати, аби тільки їм дозволили постояти навколішках біля порогу "цивілізованного світу" чи "братської Росії"! "Націоналізм має боротися з "трьома М": З матеріалізмом, з Москвою і з... західньоевропейською мафією, що виступає під псевдонімом "демократії"" – так писав Донцов. Тільки свої сили, своя держава і своя армія – тільки до цього може закликати дійсний націоналіст. Для того, хто справді розуміє інтереси України, набагато важливіша обороноздатність країни і добробут громадян, ніж калинові гаї та популяризація старожитностей. Сьогодні це очевидно, як ніколи.

Про демократію Донцов писав настільки влучно, що наші сучасні реалії впізнаються, як у дзеркалі. Читаймо: "Коли замаскована під "демократію" мафія має змогу впливати на правлячу еліту, в суспільстві наступає анархія: починається систематичне нищення християнської релігії і церкви... Далі – нищення моралі, одверта пропаганда порнографії, сексоманії, – в пресі, в телевізії, в літературі, в мистецтві, вульгарність "модерної" жіночої моди... Така сама вульгарність в модах "модерної" і "прогресивної" молоді, шал злочинства і параліч влади...". Хіба не опис нашого суспільства і тієї "демократії", яка знищує українців не менш успішно, ніж сталінські репресії...

Чого ж прагнув Донцов замість ненависної йому демократії? Донцов не був теоретиком соціально-політичного устрою. Концепцію націократичної держави виплекали інші – Микола Сціборський, Дмитро Мирон-Орлик, Ярослав Стецько. Донцов же заклав філософські підвалини нового суспільного ладу: націоналізм, вірність християнській релігії, традиції. Але під традиціями Донцов розумів, знов-таки, не вишиванки і рушники, а, перш за все, спадковість княжої та козацької слави, здобутки національного духу і культури. Ніколи Донцов не хворів отим "галичанством", яке часто закидають українським націоналістам на яке, на жаль, деякі націоналісти дійсно хворіють. Донцов, як ніхто, був далекий від того, щоб прагнути замкнутися у прикарпатському закапелку, тихо ненавидячи москалів. Навпаки, він обстоював ідею створення Великої Держави, яка не обиватиме порогів міжнародних інстанцій в пошуках жебрацької подачки.

Сьогодні ідеї Донцова (та й націоналізму взагалі) нерідко називають застарілими, посилаючись на "нові світові тенденції", "глобалізацію" і т.д. Натомість єдиноправильними називають "демократію", "лібералізм", "відкрите суспільство". Дехто відчуває ностальгію за радянським минулим. Однак, саме життя вказує на те, що "демократичні цінності" (кажучи прямо – цінності західноєвропейських суспільств) у нас приживаються погано. Та й на Заході оті цінності вже вилазять боком – варто лише подивитися на засилля імігрантів з Азії, легалізацію наркотиків, потурання сексуальним збоченцям, поширення сектантства, занепад сімейних цінностей і т.д. Неможливо повернення і в радянське минуле, що б там не обіцяли комуністи або соціалісти. Ні Захід, ні Росія не будуватимуть нам сильну і незалежну державу. Україну можуть підняти тільки українці. І чим скоріше ми це зрозуміємо, тим краще.

Джерело:
http://www.aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=1933

НЛО: Обзор

1. Неопознанные объекты в небе Южного Урала

29.03.11
В редакцию "Первого областного" обратился житель Уйского района. Он сообщил, что каждую ночь неопознанные летающие объекты пролетают над поселком Ларино. Первые НЛО появляются примерно в 21.00, чем ближе к полуночи - тем больше их в небе



Житель поселка рассказывает, что неопознанные объекты в небе Южного Урала наблюдаются уже давно.



"Вот уже десять лет где-то летают. Пока одну сигарету куришь, штук пять пролетало. А теперь за 40 минут один пролетает. Сейчас как-то непонятно стали летать. Они маскируются под самолеты, чтобы люди меньше внимания обращали. Летит и мигает. Самолеты со звуком летают, а НЛО - без звука", - уверен очевидец происшествия.

Ларинец утверждает, высота полета космических объектов - примерно один километр. Необычное явление он не может наблюдать только в пасмурные дни и при хорошей видимости Луны.

Кроме того, несколько лет назад южноуральцы видели огромный космический объект, длина которого превышала 200 километров. Но как удалось установить размеры космического объекта, а главное удалось ли выйти на связь с пришельцами, жители поселка предпочитают не комментировать.
Читать далее...