Что бы не быть голословной


Профессор ГУУ Валерий Алексеевич Чудинов, академик РАЕН, председатель Комиссии РАН по культуре древней и средневековой Руси, занимается археологическим поиском, изучением и дешифровкой древних рунических и руничных (термин В.А. Чудинова) надписей более 12 лет.

Валерием Алексеевичем исследовано в общей сложности более 3000 археологических и других объектов, несущих на себе надписи, выполненные рунами. В их числе древние святилища и священные камни, предметы культа и утварь античных и до античных времен, грамоты, содержащие тайнопись, христианские иконы первых веков и другие реликты заповедных уголков как России, так и ближнего и дальнего зарубежья.

Наиболее яркими научными достижениями академика Валерия Чудинова являются:

Дешифровка полного силлабария (азбуки) древнейшей русской руничной письменности, как слоговой, так и буквенной.

Строгое научное доказательство того факта, что именно от руничного строя руссов ведут происхождение алфавиты и силлабарии наиболее древних языков мира.
На основании расшифровки более сотни реликтовых текстов неоспоримая реабилитация русской истории как наидревнейшей, насчитывающей не менее 24 тысячелетий.

Академик Валерий Чудинов является автором более 300 научных трудов, наиболее значимыми из которых являются:
«Загадки славянской письменности» М. «Вече» 2002
«Руница и тайны археологии Руси» М. «Вече» 2003
«Тайные Руны древней Руси» М. «Вече» 2005
«Священные камни и языческие храмы древних славян» М. «Фаир-Пресс» 2004
«Вернем Этрусков Руси» М. «Поколение» 2006
«Русские Руны» М. «Альва-Первая» 2006
«Правда о сокровищах Ретры» М. «Альва-Первая 2006
«Идея эволюционного словаря» М. «Альва-Первая» 2006


Электронные версии работ В.А. Чудинова представлены по адресу
http://www.trinitas.ru/rus/doc/avtr/00/0005-00.htm

Привожу ссылку на работы Чудинова как ответ на предыдущий пост о русском языке.
отсюда http://www.runitsa.ru/author.php?id=1932

Ладья небесная-китайская механическая игрушка

Ладья небесная-китайская механическая игрушка
Выставка из серии "Мир одного предмета"

В III в. до н. э. создатель первой всекитайской империи Цинь Ши-хуан, озаботившись достижением бескрайнего долголетия, не раз посылал в далекие моря экспедиции в поисках островов,
где обитают небожители-бессмертные — люди,
которым подвластно время и стихии, — удивительные существа, в веселье вечности путешествующие по морям на невиданных кораблях, которым не страшны любые шторма. На ладьях небесных

Трудно сказать, были ли похожи эти ладьи — ибо кто их видел? — на выходившие из рук китайских мастеров макеты, модели и игрушки, и в частности, на эту игрушку — механический кораблик, представляющий собой модель традиционного прогулочного судна, на котором, в сопровождении слуг, музыкантов и танцовщиц путешествует знатный китаец
>>>>>>>

Как фотография влияет на вашу судьбу

Разглядывая фотоснимки в своем альбоме, мы даже не предполагаем, что они обладают своей энергетикой, могут влиять на нашу жизнь и сделать нас моложе и здоровее. Парапсихологи уже давно узнали о тайной силе фотоизображений человека и даже разработали своеобразную технику безопасности обращения с фотографиями.... Читать далее...

Этруски - Тайны славянской цивилизации-возвращаясь к языку

Книга космогонических знаний: от тайн Вселенной до земных иерархий

Ее называют легендарной. Но при этом никто из ученых не видел "Голубиную книгу" воочию. До наших дней дошли лишь отдельные духовные стихи, сильно "отредактированные" временем и народными сказителями. И, тем не менее, некоторые исследователи... называют "Голубиную книгу" священной, полагая, что в ней содержатся сакральные знания. А потому и ищут так настойчиво, да не могут найти.
О тайнах "Голубиной книги", ее поисках и предполагаемом местонахождении рассказывает известный этнограф и путешественник, исследователь Карелии, вице-президент КРО "Расея" Алтеей Попов. Читать далее...

SOS!!!

В Очамчире начали реставрировать грузинский Бедийский монастырь. Начали с закрашиванием древних уникальных фресок десятого столетия!!!
Точно так же поступала с нашими церквями и монастырями РПЦ после аннексии Грузии Российской Империей!

Переворот

17 Авг Переворот
Posted by: santa in О политике, Разное, Статьи
Про нелегітимність всіх гілок української влади - Микола Рябчук

Вторник, 17 Августа 2010 г. 23:30 (ссылка)редактировать + в цитатник или сообщество +поставить ссылку

Переворот
Микола Рябчук _ Вівторок, 17 серпня 2010, 13:11
Версія для друку Коментарі 35
Поділитись:
Микола Рябчук, письменник, поет, літературний критик, політолог, дослідник

Дмитро Потєхін, один із чільних українських теоретиків і практиків ненасильницького спротиву, розіслав нещодавно і-мейлом кілька запитань, котрі виглядають, на перший погляд, суто риторичними, a проте, як і класичні запитання вольтерівського Кандіда, заслуговують серйознішого розгляду:

“Хіба це не дивно, що в країні, де
- “уряд” нелегітимний, оскільки призначений неконституційною більшістю голосів;

- “парламент” нелегітимний, оскільки, попри відсутність конституційної більшості, не був розпущений та переобраний;

- судова система нелегітимна, оскільки діє відповідно до “закону”, ухваленого “парламентом”;

- “президент” нелегітимний, оскільки не відновив конституційність законодавчої, виконавчої та судової гілок влади;

- блоґери незадоволені, що підписка цього угруповання видаляє повідомлення зі щоденників, але беруть якісь зобов’язання перед цією Службою безпеки узурпаторів, яка називає себе “Службою безпеки України”;

- підприємці скаржаться, що податки занадто високі, але продовжують сплачувати - чи ухилятись від сплати - групі рекетирів, які називають себе “Державною податковою адміністрацією”;

- правозахисники скаржаться, що “міністр” внутрішніх справ не збирає громадську раду послухати про порушення прав людини, пишуть “президенту” відкриті листи, але мовчать про те, що конституційної влади в країні нема;

- журналісти вимагають зупинити цензуру, але осіб з організованого доброчинного угруповання, яке зайняло урядові будівлі, вперто називають “президентом”, “прем’єр-міністром”, “міністрами” тощо;

- опозиція має намір взяти участь у виборах у відповідності з новим “законом”, прийнятим цим “парламентом”, але ніхто з депутатів і не подумав скласти мандат на знак протесту проти існування нелегітимного парламенту (…)

Люди, про що ми говоримо?!!”

Простіше кажучи, чому фактичний парламентський путч і узурпація влади політичною меншістю була мовчки й, по суті, без спротиву прийнята політичною опозицією та суспільством загалом?

На це запитання є цілий ряд відповідей, котрі пояснюють, хоча й не виправдовують химерну ситуацію, описану вище.

По-перше, державний переворот був фактично схвалений Конституційним судом - дарма що той самий суд півтора роки тому прийняв протилежне рішення з подібного питання. Власне, авторитет цього суду був істотно надщерблений ще в 2003 році, коли тамтешні мудреці виключно з любові до істини, а не до грошей постановили, що Леонід Кучма може втретє кандидувати на посаду президента, бо перший термін, виявляється, не був справжнім. Кучма на нього, мовляв, вибирався за старою Конституцією.

Помаранчеві вожді не тільки не зробили нічого для європеїзації цієї середньоазіатської інституції, тобто її перетворення на справді фаховий і незалежний суд, а й самі приклалися до її подальшої інструменталізації та перетворення на сервільний, непотичний орган. Суспільство тим часом на це не зважало, тож тепер ми всі справедливо покарані за громадянську пасивність та опортунізм.

По-друге, західні уряди делікатно зігнорували парламентський переворот та узурпацію влади донецькою кланом, чим поставили опозицію у доволі скрутне становище: важко заперечувати легітимність національного уряду, коли його легітимність залишається міжнародно визнаною чи, принаймні, не ставиться відверто під сумнів.

І по-третє, нездарне правління помаранчевих лідерів дискредитувало не тільки їх - як колишніх урядовців і теперішніх опозиціонерів, - а й демократію та пов’язані з нею цінності. Це посилило, своєю чергою, принадність авторитарної альтернативи для однієї частини суспільства та деморалізувало й відчужило іншу, ослабивши її здатність до опору.

В такій ситуації, як відомо з історії, меншинна партія з відповідним ресурсом та належною мобілізацією здатна легко захопити всю владу - як це трапилося свого часу в Італії та Німеччині, а порівняно недавно - в Росії.

Таким чином можна сказати, що визнання легітимності українського уряду є до певної міри умовним і великою мірою вимушеним - просто тому, що нема ані іншого уряду - оскільки Тимошенко несподівано легко віддала в березні виконавчу владу путчистам, ані нема реальної альтернативи - оскільки опозиція розбита й розгублена, а суспільство або розчароване і відчужене, або ж усе ще покладає надії на новообраного вождя.

Під цим оглядом прогноз Олександра Мотиля та деяких інших аналітиків щодо швидкого падіння Януковичевого режиму - правдоподібно, 2012 року - виглядає сумнівним. І то зовсім не тому, що, як стверджує один із критиків цього погляду Девід Марплз, в Україні “помітно поліпшується економічна ситуація і зростає популярність Януковичевого керівництва”.

Насправді ані істотного поліпшення, ані зростання не відбувається.

Відносне поліпшення пов’язане виключно із загальним виходом світової економіки з кризи, а також із дуже низькою базою для порівнювання. Ну, а відносна популярність зумовлена не вигаслими ще сподіваннями Януковичевого електорату на “поліпшення життя вже сьогодні” - Ющенко мав іще вищу популярність перших півроку, але зумів успішно допровадити її майже до нуля.

В кожнім разі, жодних економічних реформ, які справді могли б забезпечити стале поліпшення економічної ситуації, в Україні не видно. А всі ті заходи, які уряд під тиском обставин та МВФ запроваджує, передбачають подальше затягування пасків для простих громадян, але аж ніяк не для самих урядовців та пов’язаних із ними олігархів. Тож навряд чи президентові популярність за цих обставин зростатиме й надалі.

Мотилева помилка, гадаю, в іншому. Він вважає, що парламентські вибори 2012 року і президентські 2015-го будуть, як і за Ющенка, більш-менш чесними й справедливими.

Тим часом, враховуючи темп і напрямок здійснюваних донецьким режимом політичних та правових “реформ”, російська “керована демократія” буде збудована в Україні уже в найближчі місяці.

Власне, місцеві вибори, перепризначені (теж, до речі, нелегітимно) на жовтень, наочно покажуть, як далеко Партія регіонів готова піти в ґвалтуванні демократичних інституцій та процедур задля забезпечення собі монопольної влади і наскільки українське суспільство, пригнічене помаранчевою поразкою, готове сьогодні цей ґвалт терпіти.

Поки що все те, що відбувається в Україні, не викликає особливого оптимізму. Радше - нагадує незабутні слова Януковича шестилітньої давності про те, що “мы пришли во власть, и нас из власти не выдавишь”.

Як давній дослідник місцевої політичної антропології, я особисто не сумніваюся, що задля такої святої мети ці хлопці, на відміну від Ющенка чи Кравчука чи навіть Кучми, замочать кого-завгодно в сортирі, насамперед - не втримаюся знов від Януковичевої цитати шестилітньої давності - “тех козлов, которые мешают нам жить”.

Наразі “донецькі” обмежилися лише зачисткою медійного простору, чисткою кадрів, поверненням КҐБ-СБУ звичних функцій політичної охранки та профілактичним залякуванням усіх “козлів”, які ще не зрозуміли, з ким мають справу. Ну, і звично змінили в останню мить закон про вибори на власну користь, аби суперники, що намірилися з ними зіграти в шахи, дістали натомість дошкою по голові.

Те, що закон не може мати зворотної дії, а отже й не може вимагати, аби сьогоднішні учасники виборчого процесу зареєструвалися заднім числом рік тому, є очевидним, здавалося б, для кожного юриста-початківця, проте навряд чи котрийсь “незалежний” український суд наважиться належно це оцінити.

Гра з правилами, а не за правилами є характерною рисою всіх українських “еліт”, і в цьому сенсі новий режим відрізняється від попередніх лише більшою нахрапистістю та безсоромністю.

Тож саме час, мабуть, повернутися до простодушних запитань Дмитра Потєхіна і чесно сказати собі та іншим, що наш король та його свита насправді голі. Вони отримали сумнівний карт-бланш на запровадження закону й порядку та здійснення невідкладних реформ.

Натомість вони запроваджують іще більший нелад і беззаконня, а “реформи”, які вони здійснюють, слугують виключно їхнім місцевим бізнес-партнерам та московським патронам.

Тому для початку постараймося скрізь, де можливо, вживати їхні звання та посади виключно у лапках чи з приміткою “так звані”.

Тому що насправді ми не маємо легітимного уряду, легітимного парламенту, легітимного суду. Ми маємо просто людей, які себе називають “міністрами”, “депутатами” й “суддями”.

Хай собі називають. Ми не зобов’язані їм підігрувати у цій їхній грі з правилами.

/Українська правда, http://www.pravda.com.ua/columns/2010/08/17/5307069/

Планетой правит кучка сумасшедших

Планетой правит кучка сумасшедших

Т.н. «элита», рвущаяся к «мировому господству», не имеет никакого понятия о том, к чему упрямо стремится. Фатальное невежество выскочек, норовящих порулить планетой, постоянно и неизбежно приводит к большим проблемам и бедам...



У каждого человека есть мечты, суть которых зависит от уровня и направления развития мечтателя. Кто-то мечтает о продвижении своего наРода по «золотому пути» развития, а кто-то – о том, как поудобнее устроиться на шее своих собратьев и беззаботно жить за их счёт. Второй тип людей – это социальные паразиты, идеологию которых наиболее точно выражает сионизм.

Для своего нормального существования паразитической системе необходимо держать людей на уровне разумных животных, потребности которых ограничиваются удовлетворением простейших инстинктов. А тугой на голову народ, как вы понимаете, полноценной наукой, способной гармонично сочетать быт людей с окружающей природной средой, заниматься не способен, что и демонстрирует наша цивилизация, ведомая паразитами по пути использования только примитивных машинных технологий.

В силу того, что при таком пути развития ресурсы планеты довольно быстро исчерпываются, мировая «элита» беспокоится о поддержании стабильного, но непременно относительно небольшого количества своих рабов. Так беспокоится, что не особенно и скрывает от них своей озабоченности. Ниже приводятся широко распространённые в Сети цитаты мировой «элиты», касающиеся ограничения рождаемости и убийства «лишнего» населения планеты:

Читать далее

А было ли крещение Руси?

Что за глупый вопрос, скажет большинство. Ведь все знают, что на рубеже тысячелетий князь Владимир крестил Русь. Однако давайте посмотрим на доказательство этого.

В.М.Назарук. Часть диптиха “Крещение Руси”

И так откроем учебник истории и будем читать с мыслю что всё могло быть не так:

Повисть временных лит.

Фундаментальным источником для истории Руси есть «Повисть временных лит». Именно эта летопись дёт представление о Киевской Руси, её быт, историю. Однако: данная летопись не дошла до нас в оригинале. Всё что мы имеем это копии, намного позже переписанные с первоисточника. Всё сказанное выше должно сильно насторожить:.

Читать далее...

Просьба о молитвенной поддержке Георгия-Илии. + вопросы и ответы.

Некоторые ответы на некоторые вопросы . Продолжение.

16.08.2010

-Вы в последнее время мало пишите на сайте. Почему ? -У меня был отпуск. -Где вы проводили отпуск ? -На море, конечно же. -На Черном море ? -Нет, на зеленом ! -То есть ? -Шутка это, избитая причём! Зелёное море, это поле, земля… . Сельские жители так называют… . У меня есть земельный пай, достался в наследство от бабушки, при распаивании колхоза. Вот и нужно что то выращивать, трудиться, одним словом. -Но на реальном море Вы когда ни будь были ? -Нет, ни разу. Да и этот отпуск не совсем был отпуском. Продолжаются судебные разбирательства, жалобы некоторых учителей на меня лежат в прокуратуре, отделе образования … . Приходилось ездить, писать объяснительные, и т.д. Вертушка это ! -Как это понимать, вертушка ? -Князь этого мира раскрутил ситуацию, как карусель и мне не получается пока её остановить, а соскочить не будет правильным. Нужно поставить всё на свои места, то есть нужно остановить карусель. И тогда грязь осядет на дно, а чистая вода будет сверху. -Вы полагаете это у Вас получиться ! -Полагаю,что да ! Но мне нужна поддержка моих читателей. -Чем они могут Вам помочь ? -Молитвой, постом, добрым словом … . Это очень важно ! Послезавтра в школу приезжает комиссия отдела образования по этих вопросах. Вот в эти дни поддержите меня молитвой, постом… . -Вы напишите как всё происходило ? -Постараюсь ! -Но стоит ли так воевать за школу ? -Викнинская школа это очень важный стратегический объект в духовной борьбе. Нельзя его просто так отдать ! Этот объект удерживает многое… . -Например ? -Например. В конце учебного года по школах было дано предписание провести, согласно приказу №267 от 23.03.2009 г. военно- спортивною патриотическую игру Украинского козачества «Джура». Раньше был «Козачий гарт», теперь «Джура» но смысл один – популяризация казачества. Нужно, согласно приказу, создавать отряды (рои), называя их, согласно рекомендациям, «Нічними кажанами», «Волоцюгами», «Сіроманцями», «Чорними вершниками», «Залізными вовками» и т.д. Тот, кто читал мои сообщения о казачестве, тот понимает духовною опасность этого движения и никто, кроме директора Викнинской школы, то есть меня, этих вопросов не поднимает. И уже не в первый раз эта волна докатывается до Викнинской школы, отбивается и катится назад и гаснет… . И хотя сейчас эти вопросы не ставятся так остро, как раньше, но … . Если плотина не будет удерживаться, волна переосвящений и поклонений покроет сначала школы, а позже жизнь всего общества. Это только один момент, а есть ещё немало разных тонкостей, которых не видят ни директора, ни методисты, ни учителя, все они молча проглатывают верблюдов и тщательно отцеживают комаров в сфере образования. Моё же дело указывать на верблюдов ! -Вы сказали то, что некоторые учителя жалуются на Вас в разные инстанции. Много таковых ? -От пятерых учителей поступили заявления против меня, а 32 члены трудового коллектива собрали подписи в мою поддержку. -Кто же написал заявление с обвинениями против Вас ? -Завуч Кантицкая Л.Л., учитель географии Мельничук У.В., учитель математики Мельничук О.Н., учитель иностранного языка Барчук И.В., учительница начальных классов Вальчук Л.Н. -Вы полагаете они победят ? -Они опозорятся! -А есть ли таковые, которые не идут против Вас и Вас не поддерживают ? -Да, в общем то. Кушнирук Л.Я., и Берекета С.Я. не подписались в мою поддержку и против меня, как сказала Кушнирук Л.Я, ничего не имеет. Впрочем , Берекета С.Я. возможно и не знала о сборе подписей в мою поддержку-была на сессии. -Вы уважаете такую позицию ? -Не очень ! В духовной борьбе нет нейтралитета. -Вы полагаете, что нужно вот так указывать конкретно имена людей, которые «за», «против» и т.д. -Я буду это делать, у меня нет другого выхода, иначе потопят в грязи обмана, лжи, осуждения, оскорбления и т.д. Мне нечего стыдиться, а если мои оппоненты считают себя правыми, то что же оскорбительного в том, что я назвал их имена ? Пусть люди читают и знают, кто есть кто ! -Вы песни, стихи продолжаете писать ? -Да, пишу ! -А для чего, при Вашем служении, нужно ли это ? -Правда, истина это таблетка которую нужно принять для исцеления души. А люди, взрослые люди, часто как дети, не хотят таблеток. Поэтому приходиться обволакивать истину, в какую то оболочку, привлекательную оболочку и тогда предлагать людям. Вот поэтому ! Это основная причина, есть ещё некоторые. -Вы будете теперь чаще писать ? -Буду стараться чаще !

Внимание!
Перед изучением материалов сайта, рекомендуеться произнести следующую молитву:
«Господь, я отрекаюсь от диавола и призываю: Господь, Иисус Христос войди в мое сердце.»

http://ralf.com.ua/index.php?act=news&show=yes&page=695