-Рубрики

 -Я - фотограф

Kyiv. Lavra Pecherskaya - Lavra Nebesnaya

Lavra Pecherskaya nebesnaya krasa.Foto Paul Lashkevich_ 05.Mar.2007_ 082.JPGLavra Pecherskaya.All Saints Bell.Foto Paul Lashkevich_14.June.2007_049.JPGLavra Pecherskaya.Lavra Nebesnaya Bell.Foto Paul Lashkevich_20.Sept.2008_DSC08039.JPG

 -Подписка по e-mail

 

 -Поиск по дневнику

Поиск сообщений в Paul_V_Lashkevich

 -Статистика

Статистика LiveInternet.ru: показано количество хитов и посетителей
Создан: 08.09.2009
Записей: 15975
Комментариев: 6591
Написано: 25243


(Mona von Bismarck)

+ в цитатник

Cообщение скрыто для удобства комментирования.
Прочитать сообщение


Ответить С цитатой В цитатник
Ответить С цитатой В цитатник
Ответить С цитатой В цитатник
Ответить С цитатой В цитатник
Paul_V_Lashkevich   обратиться по имени Четверг, 26 Ноября 2020 г. 04:41 (ссылка)
Ответить С цитатой В цитатник
Paul_V_Lashkevich   обратиться по имени Четверг, 26 Ноября 2020 г. 04:42 (ссылка)
Ответить С цитатой В цитатник
Paul_V_Lashkevich   обратиться по имени Четверг, 26 Ноября 2020 г. 04:43 (ссылка)
Ответить С цитатой В цитатник
Paul_V_Lashkevich   обратиться по имени Четверг, 26 Ноября 2020 г. 04:45 (ссылка)
Ответить С цитатой В цитатник
Paul_V_Lashkevich   обратиться по имени Четверг, 26 Ноября 2020 г. 04:46 (ссылка)
Ответить С цитатой В цитатник
Paul_V_Lashkevich   обратиться по имени Четверг, 26 Ноября 2020 г. 04:47 (ссылка)
Ответить С цитатой В цитатник
Paul_V_Lashkevich   обратиться по имени Четверг, 26 Ноября 2020 г. 04:48 (ссылка)
Ответить С цитатой В цитатник
Paul_V_Lashkevich   обратиться по имени Четверг, 26 Ноября 2020 г. 04:52 (ссылка)
https://www.wikiwand.com/en/Mona_von_Bismarck
++
Williams died in 1953, and in January 1955, Mona married her "secretary" Albrecht Edzard Heinrich Karl, Graf von Bismarck-Schцnhausen (1903–1970), an "interior decorator" of an aristocratic sort and the son of Herbert von Bismarck and grandson of the German Chancellor Otto von Bismarck, civilly in New Jersey and, in February 1956, religiously in Rome. They lived mostly in Paris at an apartment in the famed Hфtel Lambert, later at Mona's townhouse at 34 avenue de New York, and at Capri.

In 1970, Mona was widowed again and, in 1971, married Bismarck's physician, "Count" Umberto de Martini, a nobleman (after Mona acquired a title for him from King Umberto II of Italy) who was 14 years younger than she. It was only after his death in a sports car accident in 1979 (later referenced by socialites as "Martini on the rocks") that Mona realized that Martini, like Bismarck, had married her for her money (exactly the same way she had married Schlesinger, Bush and Williams, so many years before). Martini turned out to be already married and had been secretly bilking Mona of funds for his children.
Ответить С цитатой В цитатник
Paul_V_Lashkevich   обратиться по имени Четверг, 26 Ноября 2020 г. 04:54 (ссылка)
Ответить С цитатой В цитатник
Paul_V_Lashkevich   обратиться по имени Четверг, 26 Ноября 2020 г. 04:55 (ссылка)
Ответить С цитатой В цитатник
Paul_V_Lashkevich   обратиться по имени Четверг, 26 Ноября 2020 г. 04:56 (ссылка)
Ответить С цитатой В цитатник
Paul_V_Lashkevich   обратиться по имени Четверг, 26 Ноября 2020 г. 04:56 (ссылка)
Ответить С цитатой В цитатник
Paul_V_Lashkevich   обратиться по имени Четверг, 26 Ноября 2020 г. 04:59 (ссылка)
Ответить С цитатой В цитатник
Paul_V_Lashkevich   обратиться по имени Четверг, 26 Ноября 2020 г. 05:17 (ссылка)
https://gazeta.ua/articles/history/_bismarka-v-ros...slova-nichego-i-sejchas/509657
+++
У берлінському журналі Die Gegenwart ("Сучасність") 1888 року вийшла стаття німецького філософа Едварда Гартмана "Росія та Європа". Вона викликала зацікавлення не лише в середовищі української інтелігенції у Галичині й Наддніпрянщині, а й у всіх європейських столицях.

У статті чи не вперше у 19 ст. висловлювалася ідея незалежної України у формі Київського королівства (фактично — відновленої Київської Русі). Держава мала постати під контролем Німеччини й Австрії шляхом передачі їй "максимальної кількості російських земель". Стаття викликала резонанс, бо її автор належав до кола однодумців канцлера Отто фон Бісмарка — творця Німецької імперії. Через 30 років імператор Вільгельм II згадає плани свого канцлера й підтримає Центральну Раду, а згодом гетьмана Павла Скоропадського.

Бісмарк добре знав Росію: у 1859–1862 роках він був послом Пруссії у Санкт-Петербурзі. Спершу його вразили масштаби країни й клімат. До найближчого російського залізничного вокзалу — у Пскові — новопризначеному послові довелося їхати каретою 100 год. Там, гріючись та відпочиваючи, він написав першого листа дружині. Поскаржився на люті морози. Тоді ж у дорозі він уперше почув від візника слово "ничего". Довго не міг зрозуміти його переносного значення, аж доки хтось не пояснив: це значить "не варто хвилюватися, нехай усе буде як буде". По поверненню додому Бісмарк наказав викарбувати це слово на внутрішньому боці персня.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Німці в українській армії були добрими політруками"

Ще він дивувався зі слова "сейчас". "Вони постійно кажуть "сейчас", але нічого не роблять. А потім усі зриваються і ми летимо стрімголов", — писав Бісмарк. Звідси він зробив свій відомий висновок: "Росіяни довго запрягають, але швидко їдуть". Коли він від'їжджав із Росії, то сказав, що російський народ чекає велике майбутнє, якщо його не погубить схильність до пиятики. А ще він не радив воювати з Росією, бо через нескінченні природні та людські ресурси її годі перемогти. І ще одне його спостереження: "Угоди з Росією не варті й паперу, на якому написані".

1862-го Бісмарк став канцлером Пруссії — найбільшої з-поміж усіх тодішніх німецьких держав. Їх налічувалося майже 300. Після перемоги у війні з Австро-Угорщиною — конкурентом в об'єднанні Німеччини — канцлер домагається створення Північнонімецького союзу на чолі із "президентом" прусським королем Вільгельмом I. Перетворити союз у повноцінну державу перешкодити могла лише Франція, яка остерігалася потужного суперника в себе під боком. Бісмарк зухвалими заявами став провокувати війну. Врешті терпець французів увірвався, ті 1870 року самі її оголосили Німеччині й були розбиті. У Дзеркальній залі Версальського палацу під Парижем проголосили Німецьку імперію.

1888-го новим імператором став запальний Вільгельм II. У березні 1890 року він зробив те, що не вдавалося ворогам і суперникам Бісмарка майже три десятиліття — відправив його у відставку. Посаду канцлера той залишав, коли Німеччина була однією з головних дійових осіб світової політики.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Угоди із Росією не вартують паперу — експерт

1815, 1 квітня — Отто фон Бісмарк народився в сім'ї дрібних дворян у Шьонхаузені, нині — земля Саксонія-Анхальт у ФРН
1847 — заручається із Марією Йоганною фон Путткамер, стає депутатом Об'єднаного ландтагу (парламенту) Пруссії
1848, 1849, 1852 — народжуються діти Марія, Герберт і Вільгельм
1859–1862 — посол у Росії, згодом у Франції
1862, вересень — стає канцлером Пруссії
1871 — після війни із Францією постає Німецька імперія, Бісмарк стає її канцлером
1884 — помирає дружина
1890 — імператор Вільгельм II відправляє Бісмарка у відставку
1898, 30 червня — Отто фон Бісмарк помирає у маєтку Фрідріхсру під Гамбургом

Автор: Артем КОВАЛЕНКО
Ответить С цитатой В цитатник
Paul_V_Lashkevich   обратиться по имени Четверг, 26 Ноября 2020 г. 05:19 (ссылка)
https://gazeta.ua/articles/life/_vidnajdeno-yedini...olosu-otto-fon-bismarka/422979
++
https://www.youtube.com/watch?v=4WBUv3229u0&feature=emb_logo


Robert Steed
71 подписчик
The voice of Otto von Bismark, the first Chancellor of the German Empire, can now finally be heard. It was only in 2011 was the wax cylinder, found in 1957, discovered to be his authentic voice. Bismark recited parts of poetry, songs and a few lines from the French national anthem in English, Latin, French and German. At the end he gives advice to his son, Herbert, to live a life of moderation.
Ответить С цитатой В цитатник
Комментировать К дневнику Страницы: [1] [Новые]
 

Добавить комментарий:
Текст комментария: смайлики

Проверка орфографии: (найти ошибки)

Прикрепить картинку:

 Переводить URL в ссылку
 Подписаться на комментарии
 Подписать картинку