Photo: Larry MacDougal/THE CANADIAN PRESS
Four man bobsled bronze medalist Chris Le Bihan, right, meets infant son Beau for the first time as wife Naomi looks on after arriving in Calgary from the Vancouver Winter Olympics. The baby was born during the Olympics.
Сім'я і близькі друзі Марлен фактично не постраждали, і будинки в них майже цілі, вікна там побило, дещо в середині, але то дрібниці. І зараз не мають світла, води, магазини вчора не працювали. Вони живуть в столиці.
З більшістю родин наших чіліських знайомих така ж ситуація, тільки от батьки Ізабел жили фактично в епіцентрі, вона до цих пір не отримали від них ніякої вісточки :(.
Всю зиму ми чули про снігопади в Європі і Штатах, а у самих зі снігом був дефіцит, не можна сказати, що снігу не було зовсім, він був, і мороз був, але все якось в малий кількості, на хорошу снігову бабу не набиралось :).
І ось коли зима вже мала б закінчуватись, природа одумалась, все-таки ж Канада :) і на минулому тижні видала порцію гарного снігу. І на вихідних, при +3 цей сніг фактично сам по собі ліпився:
Мої канадські колеги-пацани щасливі, але не із-за загальної кількості медалей, ні із-за 14 золотих. Єдине що їм було реально важливо- це хокей.
Під час Олімпіади один мені сказав "для мене, той хто виграє в хокей- той і виграв Олімпіаду", а інший- "без золотої медалі в хокей, всі інші медалі- сміття". Ось так тут люблять хокей :).
Lufthansa has announced a competition on naming its new A380. There is a popular vote online, and the grand prize for the best name is 1,000,000 airmiles. Well, poor Germans didn't expect the leading name would be "Stalingrad". http://a380.lufthansa.com/TAKEPART/#/DE/DE/NAMING
Звичайно з цією Олімпіадою є недоробки\недоліки, але що можу сказати хорошого, що освітлюють її по канадському телебаченню непогано.
Не тільки показують всі виступи, непогано коментують, а показують багато супроводжувальних матеріалів.
Одних із них - це серія передач Superbodies, ось приклад- http://www.youtube.com/watch?v=ywaXekG7qHA.
Після них не хочеш щоб твій син став спортсменом :) .
А ще минулих вихідних ми заскочили на кілька виставок, одна із них OUR BODY: The Universe Within today, теж картинки і моделі вражаючі, Данилко навіть злякався однієї в першу секунду :).
--
Пригадала що не дуже сподобалось 1) коментатори фігурного катання, мало розповідають про саму техніку, стрибки і т.д., 2) коли показують спортсменів , говорять про їх успіхи, майже не кажуть про тренерів, особливо коли це канадські спортсмени, а тренери - не канадці :). Ніхто наприклад не наголосив, що це саме завдяки колишнім радянським\російським тренерам канадці і американці змогли показати такі результати на танцях на льоді. Адже саме Марина Зуєва( зараз канадська громадянкаб Marina Zoueva and Ігор Шпільбанд( американське підданство, Igor Shpilband) тренують і Tessa Virtue and Scott Moir ( канадці, золото), і Meryl Davis and Charlie White( американці, срібло).
Два тижні тому я допомагала Маші з їх новонародженими двійнятами. А в результаті "розплатились" з Владом, Діма привіз упаковку пива. Ну і звичайно вони одразу сіли і випили по пляшці. Данилко побачив і собі до них зі своєю чашкою. Діма до нього шуткуючи- "cheers", а Даня і собі "cheers" і чашкою стукатись об пляшку.
Наступного дня Влад вже сам п'є пиво. Даня і собі хоче . Влад дав спробувати і каже "кака, кака". А Дані пиво сподобалось! і він почав випрошувати "дай кака" :).
А минулі вихідні ми ходили до Маші і Дімки вже всією сім'єю, з Данею. Данилко спочатку запитав "what is this ?", але це поки малята спали. Коли вони прокинулись, він до них намагався розмовляти, старанно гойдати і т.д. І приревнував мене до них:), коли я їх брала на руки, він одразу і собі ліз.
---
Минулої неділі народила ще одна дівчина з нашого кола знайомих, ще одного хлопчика. Зберемо як не футбольну, как хокейну команду точно :). Хоча тут і дівчатка в хокей грають :). Ще дізнаємось 4 березня, на кого чекає моя Марленка.
Я знаю що мне закидають тапками, але рахую що Evan Lysacek заслужено отримав золото, і відповідно Плющенко- срібло. Так, комбінація 4-3- це щось неймовірне, швидкість хороша, але всі його стрибки були на межі, "витягнуті", багато стояв на місці, елементів і деталей мало. А як же чисто Еван відкатав! ідеально я б сказала, і в нього було дуже багата, красива програма.
Вечором 14 лютого 1996 року ми з Наталею, другокурсниці Київського національного університету імені Тараса Щевченка, пили польське "Амарето" з пластикових стакаників і навіть пробували скурити по сигареті ( пробач мамо!) , не памятаю точно марку, здається Davidoff (довга така, тоненька, з вишневим смаком :).
Звичайно ми тоді б не повірили в те, що через 10 років ми обоє житимемо в якомусь канадському Ватерлу, і що 14 лютого 2010 року питимо хороше вино, звичайно не куритимемо :), а наші сини так гратимуться один з одним : http://www.youtube.com/tanchik123#p/a/u/0/5CkwTjr8ryE
- 250 мл молока
- 1 яйце
- трошки ванільки
- солі грамульку
- десь 150 гр муки
- 2 ст.ложки цукру
- 1 банан
- 1ст. ложка олії ( або не додавати в тісто, а змазувати кожен раз сковороду)
Молоко змішати з цукром, додати сіль і ванільку.
Додати яйце і гарно розмішати\збити.
Поступово додати муку.
Додати олію.
Додати розімнятий банан.
( Взагалі в кожної господині свої хитрощі як змішувати, щоб мука гарно розійшлась , дехто додає все до муки , дехто збиває міксером, вибирайте свій варіант, змішуйте як звичайні млинчики)
Дати постояти 30 хвилин.
Жарити.
Їсти і насолоджуватись :)
P.S. коли готувати без цукру, а їсти з медом, то навіть краще.
Отримую велике задоволення дивлячись на синулю, на те як він пізнає світ, робить маленькі, але такі важливі для нього, відкриття.
---
Вступ. Тато і наші друзі\родина постарались, щоб в Дані була велика кількість автопарку на радіокеруванні, відповідно в них сідають періодично акумулятори і відповідно Влад їх міняє, міняє в присутності Данилка. Так що малий вже добре знає, що коли якась машинка перестала їздить - несемо до тата, беремо відкрутку і міняємо батарейки\акумулятори.
А на днях Даня грається зі звичайно машинкою, без радіо, возить її по підлозі зі звуками "бі-бі". А потім підходить до зарядника, витягує акумулятор звідти і намагається вставити в машинку. Зміг пристроїти тільки в кабіну :). Взяв пульт від іншої машинки і спробував направити на свою, "оновлену". Зрозуміло, що не запрацювало :). Особливо цікаво було подивитись на його лице . Не засмутився :). Типу, ок, не вийшло, але спробувати було варто.
--
А ще пригадалось як Дані було близько року і він досліджував дзеркало-дверцю шкафа. Кілька перших днів він просто підбігав, махав рукою сам до себе рукою, уважно дивився як ми з Владом підходимо до нього ззаді. Потім почав приносити різні предмети, махати ними і кидати їх, "сравнивал траектории в зеркале и вживую". І навіть кілька раз відкривав дверцю шкафу, залазив в середину, мабуть хотів точно впевнитись, шо другого Дані там немає :).
12 лютого стартує Олімпіада. В канадських медіа проходить дуже красива, патріотична компанія. І магазини підключились. Наприклад акція в Gap- купуєш на 50 баксів і отримуєш футболку з написом CANADA, а в іншому- приходиш з одязі з кленовим листком і отримуєш знижку в 15% :).
Влад прикрившись, Тетяниним днем і тим що наша компанія так турбується про здоровя своїх співробітників шо виділила кожному по 200 доларів на ці цілі ( на нас двох виходить 400 і їх можно використати чи на членство в якомусь спортклубі чи на спорядження чи навіть ан вітаміни, дрібниця по канадським міркам , але приємно) купив додому величезний тренажер тренажер, не гірше ніж в великих спортивних залах, з кучею функції, музичним плеєром і навіть обдувом :)
І навіть маленький телевізор купив і прикріпив на стінку перед тренажером. Виглядає так :
( якість так собі, але зрозуміло що за махина).
Тобто створені всі умови, щоб я займалась. Ще і Даня чомусь любить дивитись коли я займаюсь, підводить мене за ручку по інвентаря і заставляє бігати, мабуть зговорився з татом :). Але мене так просто не візьмеш! :)
В магазині.
Даня побачивши здаля хлопчика десь його віку побіг знайомитись, ну і я за ним, але відстаю на кілька кроків. Підходимо , а жінка з якого був незнайомий малюк, каже до свого- " хлопчик, хлопчик", показуючи при цьому на Данилка. Ті хто живе на чужині зрозуміють, яке це щастя так неочікувано почути рідну мову. Бо російську в нас ще досить часто почути можна, а ось українську все-таки рідше. Ну і я до неї зі щасливою посмішкою- "Добрий день! ". В відповідь здивований погляд і польською Dobry dzień :).
Виявилось, я приняла полячку за українку ( хлопчик і там і там) , а вона мене за сильно оканадчину полячку, яка вже погано, з акцентом розмовляє польською :).
Я так багато купую (не для себе, а для Данилки), особливо в інеті, що сьогодні мені позвонили з компанії моєї кредитной картки дізнатись як на це реагує мій чоловік чи не вкрали в мене картку, і накуповують на неї що попало :).
Мене вже знають по імені на поштовому відділені (а я ж туди заходжу тільки за малою частиною посилок), решту залишають біля дверей або застають мене дома. І мені сьогодні одночасно прийшло три посилки.
Вирішила, що буду себе обмежувати.