Морожені банани в шоколаді

Це дуже , простий, смачний і веселий десерт я піддивилась колись в сальвадорців на Multicultural Festival. Але я щось не думаю що це їх національне блюдо :)
Мій рецепт: береться кілька бананів, чистяться , розрізаються половинки, надіваються на палички ( я використовую палочки для суші :)). Кладуться в фользі в морозилку на 20-30 хвилин, не більше, щоб не перетворились зовсім в камінь. В цей час я розтоплюю шоколад на плиті, інколи трошки розбавляю молоком, щоб був не такий густий. Минулий раз розтопила кілька цукерок Ліщини, мені подарували українських цукерок :). Суміш має бути теплою, але не гарячою.
Вмокаємо\поливаємо бананові половинки в цей теплий шоколад. Трошки чекаємо поки шоколад охолоне, це буквально менше хвилини, їмо і насолоджуємось.
Дуже смачно, трошки схоже на морозимо, але корисніше, можна дітям. Їм доречі дуже цікаво сами "готувати" .
Також можна самим приготувати шоколадну помадку, з какао, масла. цукру і молока і використати різні присипки.
Фото не моє, просто з інету :):


Ананаси на грілі

Це блюдо я вперше спробувала в бразильському ресторані, нажаль не в тому плані що ресторан в Бразилії, а ресторані що називає себе бразильським :).
Береться ананас, чиститься від шкурки, ріжеться на кружки чи дольки , якщо чесно то я купляю почищений\порізаний вже, я на грілі готує Влад :).
Береться одна ложка масла, одна ложка меду, сік половинки лайму чи лимона, змішується все і цією сумішшю мажеться ананас, кладеться на гріль, не дуже високу температуру і тримається десь 3-4 хвилини з кожної сторони. Все, готово, їсти теплим.
Ще ми готувли на фользі, без масла і лимонного соку, тільки з медом і корицею і тримали трошки довше, десь 15 хвилин, так виходить ще ніжніше.

Позавчора на ігровому майданчику Даня вибрав симпатичну дівчинку, чорнявеньку таку, з великими очима, всю в рожевому, мабуть трошки молодшу його за віком. І опікувався нею, підсаджував, подавав руку, намагався обняти і поцілувати, ми з Владом навіть думали що прийдеться одружуватись :), тим більше що мала із сім'ї мусульман і її мама із "черепашок-нінзя", як називає Влад жінок в закритій паранжі (такій що тільки очі видно).

--
Даня взяв маркер і потихеньку його ховає за спину. Влад помітив і питає- "Ты что взял маркер и хочешь стены обрисовать? ", Даня радісно- " А дадут? !"

Якщо хтось буде в наших краях дуже рекомендую ось це місце- http://www.horsebackadventures.ca/
Бо на конях і поні в нас можна покататись в багатьох місцях, але це, як на мене , найкраще.
По-перше дуже приємні інструктора, по-друге, коні дуже доглянуті, по-третє. дуже красиві маршрути, навіть коли діти катаються на поні. Їх не просто ганяють по кругу в загоні, а катають по території, мимо озера, тваринок-маляток . А на конях взагалі є 4-х годинні маршрути, з переходом річки убрід.


Фотки застарілі, це було тиждень тому, а зараз в нас спека +30, +35.

Місцевий лебідь

Сімейство канадських гусей, саме так порода і називається :)- http://en.wikipedia.org/wiki/Canada_Goose

Одне з найбільших щасть для Дані- це посидіти за кермом таткової машини, припаркованої звичайно. Він вже вміє сам відкрити машину, дуже любить робити світломузику на воротах гаража аварійкою, з дуже серйозним видом налаштовує дзеркала, вміє блокувати двері, щоб мама не забирала з машини :). Але головне, як тільки сідає за кермо, одразу намагається пристебнути ремінь безпеки :). ось який позитивний приклад ми показуємо :).

Ще він дуже любить чистити зуби, по кілька раз на день, і своєю зубною щіткою, і моєю :) . І так старається, хоче сам, мою допомогу не дуже радісно сприймає, хоча звичайно сам ще не дуже вправний.

Довго дивилось на це взуття http://www.ssense.com/women/product/rick_owens/cutout_wedge_boots/25620, мучилась чи підійде, адже без примірки, але все-таки вирішила брати і повернути якщо що. Додала в корзину і тільки тоді усвідомила, що не помітила чи то нулик чи то іншу цифру в ціні, тобто думала що там трьохзначна цифра тільки. Мабуть просто мозок не повірив очам :)).

Нагадую що канадський долар майже на рівні американського.

Я якось була плакалась що светр трошки розтянувся після першого прання . Так от, я не склала руки :), спробувала його посадити, спробувала перепрати, закріпити і пересушити в потрібній мені формі\розмірі, не допомогло :( А допоміг метод, який використовувати не рекомендує ніхто, сушка теплим повітрям, я робила кілька обережних заходів на короткий час, в результаті сіло ледь-ледь, саме так як я хотіла :

From knitting

Це про вязання, ховаю від кат more

Як там з мого дитинства " Папа, мама и я- дружная семья" ?, не пам'ятаю точно, але щось в тому дусі.
Ми з Данькою вдарились в спорт. Вже місяць ходимо на гімнастику і я скоро продовжу свою футбольну кар'єру :), тільки вже з сином .
Гімнастику Даня обожнює, особливо такі заняття як стрибання на батуті і перекидання через голову. Взагалі він з гімнастики багато виносить, не тільки в фізичному плані, а в плані організованості, цілеспрямованості, навчився елементарного притримування черги :).

Доречі Влад мріє про теніс для малого, але професійного спортсмена ми ростити не плануємо , тому ще рано, почнемо десь з 4-5 років.

Існує два варіанта:
1. Ідуть спати, а через тридцять хвилин\годину я йду в Данину кімнату, обережно бужу Влада і перекладаю Данила з дивана в його ліжечко. Колись я запитала, як так виходить , Влад розповів: " Мы читали, потом обнимались, снова читали, снова обнимались, а потом ты меня разбудила". Цей варіант був дуже частий в минулому , але нажаль зараз переважає варіант №2.
2. Йдуть спати , через 10 хвилин з кімнати починає лунати сміх, якісь вигуки, звуки падаючих предметів. Через 30 хвилин Данька і Влад вибігають, граючись. Влад -" Мы читали, а потом Данька захотел играться, по-моему он еще не хочет спать". В результаті наприклад вчора Даня заснув тільки в 11 вечора, зі мною звичайно :)

Але взагалі в нас радість - Даня почав засинати і сам. Тобто в дитсадку то він так робить давно, а от дома не давав мамі розслабитись.
Я знаю що рекомендують дитину ще до 6 місяців привчити засинати самою, дати поплакати і т.д. Але я так би не змогла , і навіть спробувати не хотіла.
Я ж взагалі годувала його до 23 місяців, з них останні півроку тільки на ніч. Так і засинав. А останні кілька місяців був час довгого читання на ніч. Я і зараз читаю трошки , чи розмовляю з ним, але в кінці роблю хитрість, кажу що скоро прийду, йду, повертаюсь через 10 хвилин- спить :).

Мої чоловіки влаштували для мене концерт, на День Мами, майже добровільно :)

From May, 2010

http://www.pravda.com.ua/articles/2010/04/19/4945068/

Незабудка вона і з англійською forget-me-not :)
Зараз в мне весь задній дворик засипаний цим ніжнім синім квітом, ними і барвінком, прямо траву глушать.

А мій синуля вчора вперше подарував мені квіти ( зірвав один із тюльпанів з клумби перед будинком і урочисто вручив ) :).

У Данилки останні кілька місяців смішний період, не знаю як навіть назвати, "цілісності сім'ї і справедливості" чи що.
Хоче щоб ми проводили як можна більше часу саме всі втрьох. Ну це мабуть у всіх дітей.
Але в нього це дуже яскраво проявляється, наприклад він навіть не любить коли ми розділяємось в магазині, якщо я залишаюсь з ним, а Влад йде в інші відділ, то одразу примушує мене шукати тата, і навпаки. Причому річ не в тому, щоб з ним був хтось був поряд, він не боїться незнайомих чи залишитись сам, частенько сам втікає від нас обох :), таке враження, що він за нас хвилюється, щоб не загубились :).
Якщо хтось і з нас робить чай\каву собі, то Даня одразу хвилюється за другого із батьків і собі також чашку просить.

Але особливо мило і зворушливо, коли він просить нас сісти поряд, бере наші лиця своїми маленькими ручками, зводить наші губи і просить щоб ми цілувались .

А вчора він взяв до дитсадка фотографію, на якій ми всі втрьох і носив з собою її цілий день. Вихователька хотіла прикріпити її на дошку до решти фотографій, але він не дав .

--
Доречі це в нього від мене, я такою ж була в дитинстві.

http://www.theglobeandmail.com/news/world/chaos-in...ian-parliament/article1548198/
http://drugoi.livejournal.com/3233907.html#cutid1
http://gallery.korrespondent.net/ukraine/2244?img=14

В канадській пресі про все це , і сам документ і про події в парламенті, багато пишуть, відео показували.

Очікувана середня тривалість життя для маленького українця народженого в 2010 році - 68 років, причому для дівчинки -74 роки, для хлопчика- 62 роки .
Канадської дитини народженої того ж року- 81,2 роки і різниця між хлопчиками і дівчатками не така і велика, 5 років, країна в цьому питанні знаходиться на 7-му місці в світі.
https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/fields/2102.html

141 Belarus 70.63
142 Honduras 70.45
...
145 Iraq 69.95
...
150 Ukraine 68.25
...
158 Guyana 66.31
159 Bhutan 66.13
...
162 Russia 66.03
...
164 Papua New Guinea 65.75
...
224 Angola 38.20

так Юрка назвав цю фотку :):

А взагалі класно погуляли в минулу неділю в Ярослава на триріччі :)- http://picasaweb.google.com/yuriy.gapon/HappyBirthdayYaroslav#
В суботу були в Марлен і Девіда. А всі позаминулі вихідні в нас були гості. А перед тим ми знову ж компаніями збирались. Ми навіть втомились трошки. Влад сказав- "все, в дальнейшем планируем только одни гости на выходные, один выходной -для друзей, а другой выходной- для семьи только"

Десь з місяць тому ми з Данькою гуляли біля дому, зайшли в магазин недалечко і купили повітряну кулю. По дорозі додому Данилко випадково випустив кульку з рук і відкрив для себе гру "я випускаю кульку, а мама смішно бігає і ловить ". Гра так сподобалась , що він нас частенько веде в той магазин і одразу біжить до відділу з кульками. Як правило гра закінчується тим, що мам втомлюється і куля летить в небо назавжди :(. Надіюсь ці кульки хоч нікому не заважають . Сьогодні спортом займався татко :
pictures

Дівчатка і хлопчики..

Коли ми були перший раз в дитсадку ( в тому що більший, де 10 дітей в групі) . Я відповідно разом з Данею, щоб звик.
В групі є дві дві дівчинки-подружки , їм вже майже по 2,5 роки , дуже розвинуті, балакучі. Даня їм цікавий , бо новенький же :). Зачіпають його, красуються перед ним і мною :). Одна - "my baby is crying" ( моя дитинка плаче), схопила ляльку-малюка, почала колисати . Інша "my baby is hungry" ( моя дитинка голодна), схопила іншу ляльку і давай "годувати". А Даня дивиться на них великими очима, бере трактор, починає водити по підлозі зі словами " трактор дир-дир".

Ще одна дівчинка, зі старшої групи, заскочила , побачила Данилка і голосно так до решти своєї групи "They have a new boy!", прибігли дивитись тільки дівчатка :).

Я вже йду, а Даня лишається і трошки не задоволений цим фактом. Одна із дівчаток підходить до мене і каже " Don't worry, I will play with Daniel " ( не хвилюйтесь, я буду гратись із Данилком) . Але Данило з дівчатками його віку не грається, хіба тільки з тими які беруть до рук машинки :).