Львов. Художник Кухарский Игорь |
Украинский художник Кухарский Игорь Степанович родился 23 октября 1976 года в г.Львове. С 1992 по 1996 год учился в Львовском колледже прикладного и декоративного искусства им. И.Труша. В 2002 году окончил Львовскую академию искусств. Работает в области станковой живописи. В своем творчестве часто использует мастихин. Принимал участие в региональных выставках. Работы хранятся в частных коллекциях Украины и за рубежом.
Площадь Мицкевича
М.Таривердиев - Ожидание любви
 |
Тот город, мной любимый с детства, |
Вечерняя Прага
|
Фарфор |
Делюсь. Любимый музей. Мебели и фарфора, что на Рынке. Представляю фарфоровую часть. До чего же это все мне нравится! Эти наряды, пасторали, кукольная посуда. Эти мужественные воины с красавицами в мощных объятьях. Эти святые в обнимку с крестами. Ах! Дома только одна пасторалька в темноте горки, а так - минимализм, порожденье нашего века. Всю эту красу хожу смотреть в музей.
Метки: Фарфор |
Львовская скульптура |
Мы проходим мимо каждый день. Мы к ним привыкли. Они не раздражают глаз. Они незаметны, они нам нравятся или не нравятся. Часто мы их просто не замечаем. Они следят за людьми уже четыре столетия или меньше. Мы не знаем их имен и не знаем имен их создателей. Львовская скульптура. Пора. Пора открыть имена. К сожалению, о них известно до обидного мало, хотя талант, несомненно, заслуживает славы. Львовские скульпторы. От гениального, недавно открытого Пинзеля до Курчинского. Пинзля выставляют в Лувре. Курчинский никому неизвестен. Уверена, и его время наступит.
Метки: Львовская скульптура |
Past Moments Lviv |
Дневник |
Альбом в процесі доповнення новими фото! Інформація до фотографій зібрана з багатьох різних інтернетів, тому якщо в когось будуть якісь
уточнення, то буду радий їх отримати. Це все в блозі: nickolaykravtsov.blogspot.com
Метки: львів lviv |
Художественная ковка города Львова |
Дневник |
|
Один из красивейших городов Западной Украины – город Львов. Особенно известен коваными изделиями Львов – прекраснейший город Восточной Европы, напоминающий музей под открытым небом. Огромное количество памятников архитектуры сохраняют черты ушедших столетий и стилей, придавая городу очарование старины. Со дня основания Львова, находящимся на перекрестке важных путей из Киева в Западную Европу, от Черноморья к берегам Балтики, оседали многие ремесленники и купцы. Подтверждение тому упоминание о «мастерах всяки… седельници, и лучници, и тульници, и кузнецы железу и меди и серебру». |
Метки: художественная ковка |
Набєляка-Котляревського |
Оригінал статті у “Галицька брама” №3-4 2007
Автор: І.М.
Ця закручена вулиця з’явилась вперше на планах архітекторів Юліана Захаревича та Івана Левинського, коли вони у 1886-1888 рр. проектували нову дільницю вілл та садів - Кастелівку.
Вулиця називалась спочатку “На віллах” і мала символізувати ідею нового передмістя Львова, де мальовничі вілли, розкидані серед зелених насаджень реалізували мету нових урбаністичних ідей - міста-саду. Реалізувати свій задум архітекторам вдалось лише частково, бо Кастелівка виявилась занадто близькою до центру. її” ідея народжувалась у часи кінних фіакрів, а в епоху появи електричних трамваїв та автомобілів мальовниче передмістя було поглинуте багатоповерховою міською забудовою.
|
Для тех, кто любит львов |
Дневник |
Ну, может быть не самих львов, а их графические или скульптурные изображения. Живой лев страшен, как правило грязен и источает специфический запах. Иное дело - его изображение! Тут художникам есть где развернуться, ведь львы из семейства кошачьих и их морды весьма выразительны, во всяком случае любой кот владеет мимикой не хуже человека :)
Откуда у людей такая тяга ко львам? Пожалуй, есть две причины. С одной стороны, каждый лев - это кот, правда дикий и сильный, но это не лишает его кошачьей грации. С другой, кого не поражает его царственная осанка? Царь, пусть и царь зверей, - это звучит и вызывает почтение.
А для львовян лев с детства ассоциируется со Львовом. Говорят, что Львов - город тысячи львов. Действительно, гуляя по городу, вы часто встретите скульптурные изображения львов и в этом как отголосок львовской традиции, так то уважение и интерес, который человечество испытывает к этим удивительным животным.
Что касается тысячи львов во Львове, то может их и больше. Но львов с ярко выраженной индивидуальностью, я например, во Львове знаю не больше сотни. Хотя, если честно, никогда львовских львов не считал.
Но на днях услышал фразу: "
Я взагалі люблю левів" и мне захотелось показать тех львов, которых я знаю. Всех, которые у меня есть, за один раз не удастся - уж больно сложно их выбирать из архивов :) Но некоторых - пожалуйста!
Смотрите, если Вы их так любите :) Может эти тоже понравятся...
Метки: львов львы |
Двери |
Сразу скажу, такие двери – предмет моей зависти, несмотря на их состояние. Это не какие-нибудь особенные двери. Это - двери обычных жилых домов конца 19, начала 20 века. Именно тогда во Львове появилось такое понятие, как парадное. До этого в дом попадали через браму, это ворота , которые вели в широкий коридор и уже из него можно было попасть в подъезд (мой дом, который старше представляемых дверей лет на 70, спланирован именно так). Двери квартир выходили не на лестничную клетку, а на галерею-балкон, который кольцом сжимал двор колодец. Все поняли? Скорее всего, нет. Для иллюстрации – брама Дома ученых, бывшего Конского казино - на обложке. Но новое столетие принесло новую моду. Изящные металлические, и не мене красивые деревянные двери эпохи модерн заменили окованные железом ворота. Тема дверей продолжает тему маскаронов. Я не стала приукрашивать эти фото. Все как в жизни. Даже некрасивые желтые газовые трубы, которые встречаются почти у каждой двери, оставила. Эти трубы натолкнули меня на мысль сделать еще более интересный пост о львовских печах, пока они еще не исчезли окончательно, втоптанные в землю неразборчивой ногой прогресса.
|
Зодиак по львовски... |
Тут все перемешалось: улицы, рельефы Курчинского, музей магнитов, что на Сербской и музей-аптека. Близнецы из последнего романа Рубиной. Вообще, не судите строго. Ну и еще хулиганский стишок Заболоцкого на закуску...
|
Фридерик Бауман |
Дневник |
Фридерик Бауман (Baumann Fryderyk; 1765/1770, Мітава (Латвія) - 1845, Пшеворськ (Польща)) - архітектор і скульптор-декоратор в період класицизму і романтизму. Освіту отримав у Варшаві й Берлині. Працював у Ланьцуті (Польща), разом з сином Антоні Бауманом (1809-1895), який був майстер-штукатур, реставратор інтер'єрів Ланьцутського замку та автором спогадів про Ланьцут. З 1817 р. працював у Львові, де залишився на постійне місце проживання. Збудував для себе будинок на Личакові.
Проектував разом з Христіаном Петром Айгнером інтер'єри Ланьцутського замку, а саме бальну залу (1800), оранжерею (1798 – 1802) та велику класичну їдальню (1802-1805).
Здійснив реставрацію на пл. Ринок Палацу Корнякта № 6 (1793 р.) та Кам'яниці Бернатовичівської (Ю.Калиновського) № 8 (40-і роки).
За власними проектами були перебудовані: Палац Холоневських (1818—1820), Палац Бесядецьких (20-30-і роки, а саме Білий зал, Жовтий кабінет та Червоний покій), Палац Сєменських-Левицьких (1849 p.), Палац Целецьких, Палац Мірів.
Спроектував фасади: Палацу Уруських в с. Верхня Білка (1820 р.), садибного будинку в с. Йосиповка (біля Олеська).
Зробив оздоблення фасаду кам'яниці № 12 на вул. Шевській (бл. 1817-1826). Був арх. будинки № 20 на вул. Коперника (1820-і роки).
Виконав оформлення інтер'єрів та перебудову фасаду Оссолінеуму на вул. В. Стефаника № 3 (1828-1833).
Можливо, є автором декоративного оздоблення театру Скарбека, палацу Камелло, палацу Страхоцьких під Мостиськами. Виконав кілька пам'ятників на Личаківському цвинтарі.
 проектував інтер'єри Ланьцутського замку |
 проектував інтер'єри Ланьцутського замку |
||
 проектував інтер'єри палацу |
p.s.
остання версія статті wiki
Метки: фридерик бауман |
Софія Батицька |
Дневник |
Софія Батицька (pl. Zofia Batycka) народилась 22 серпня 1907 р. у Львові, померла 1989 р. у Лос-Анджелесі. Була актрисою театру і кіно. В 1930 виграла конкурс Міс Полонія, на який зголосилось 5000 претенденток.
Метки: софія батицька |
У Львові створили перший в Україні парк фортифікаційних споруд в мініатюрі |
Дневник |
Серед них - Високий Замок у Львові, Олеський замок, оборонна церква Сутківцях (Поділля), замок Тамплієрів у Середньому (Закарпаття), костел у Біще (Тернопільська обл.), замок в Острозі (Рівненська обл.), стовп-вежа у Кам’янці (Білорусь), церква у Посаді Риботоцькій (Польща).
Як зазначив директор Львівської галереї мистецтв Борис Возницький, у світі немає стільки фортифікаційних споруд, скільки було в Україні. "Наша країна знаходилася на такому місці, що не було іншого виходу, як будувати фортифікаційні споруди для оборони. Свого часу був складений каталог з усіма фортифікаційними об’єктами, які мала Україна, там зібрано близько 4 тис. таких об’єктів. У цьому парку фортифікаційних споруд ми хочемо показати речі, які існують, і які вже не існують. Представлені об’єкти – це лише перший крок, плануємо, що тут буде так представлений Підгорецький замок, Кам’янець-Подільський та інші", - зазначив Б.Возницький.
За його словами, ідея виникала уже давніше у нього та в.о директора Львівського палацу мистецтв Юрія Гнатковського, останній, до речі, і знайшов благодійників, які допомогли матеріально втілити проект в життя.
"Відкриття парку історичних пам’яток має велике туристичне значення для нашого регіону, оскільки всю величну красу нашої історії можна буде не лише побачити а й доторкнутися до неї. В Європі такі парки історичних мініатюр дуже популярні, вони привертають увагу туристів та сприяють залученню коштів від владних структур та спонсорів для реставрації історичних об’єктів" - зазначив Юрій Гнатковський.
Майже всі запропоновані укріплення, що дійшли до нашого часу, були розбудовані у XIV-XVII ст. на місці фортифікацій княжої доби, або містять рештки давніх княжих укріплень.
Як зазначив реконструктор старовини Ігор Качор, усі фортифікаційні об’єкти відтворено у масштабі 1:50 і зроблено із бетону.
Власне, при співпраці з Європейською партією України у парку фортифікаційних споруд у мініатюрі має з’явитися понад двадцять експонатів замків, фортифікаційних споруд, церков та палаців України. Для відтворення плануються найбільш відомі з історичного та мілітарного погляду укріплення, розміщені на теренах давнього королівства Русі (пізніших Руського, Волинського, Подільського воєводств Речі Посполитої). Частині з них на сьогодні завдячують своєю популярністю туристичні маршрути, інша частина - відома за історичними подіями, з життя відомих постатей, але є важкодоступною через відсутність відповідної інфраструктури.
www.zaxid.net/newsua/2010/10/8/132904/
Метки: парк фортифікаційних споруд |
A sky of one Lviv afternoon |
Дневник |
Метки: Lviv |
Олег Рибчинський - Львівські портали. Фрагменти біографії |
Дневник |
|
Олег Рибчинський - Львівські портали. Фрагменти біографії |
||||||||||
|
Сторінка 2. Ринок, №№2 (будинок Бандінеллі), 9, 16 |
Сторінка 3. Ринок, №№14, 28 |
|||||||||
 |
 |
 |
 |
 |
 |
|||||
 |
 |
 |
 |
|
Сторінка 4. Ринок, №4 (Чорна кам'яниця) |
Сторінка 5. Ринок, №№6 (кам'яниця Корнякта), 23 |
||||||||||
 |
 |
 |
 |
 |
 |
||||||
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
|
Сторінка 6. Ринок, №№17, 18, 21, |
Сторінка 7. Вірменська, №№15, 17, 25, 30 |
||||||||||
 |
 |
 |
 |
 |
 |
||||||
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
|
Сторінка 8. Вірменська, №№13, 20, 31, 35, |
Сторінка 9. Вул. Руська та Івана Федорова |
||||||||
 |
 |
 |
 |
 |
|||||
 |
 |
 |
 |
||||
 |
 |
 |
 |
|
Сторінка 10. Золочівський замок - |
||
 |
 |
|
 |
 |
|
 |
 |
|
На першу сторінку розділу |
| http://www.lvivrem.org.ua/22/portaly_all.htm |
|
Олег Рибчинський. Подвір'я Львівських кам'яниць |
Дневник |
|
Олег Рибчинський. Подвір'я Львівських кам'яниць |
||||||||||
|
Сторінка 2 |
Сторінка 3 |
|||||||||
 |
|
 |
|
 |
|
 |
|
 |
|
 |
 |
|
 |
|
 |
|
 |
|
Сторінка 4 |
Сторінка 5 |
|||||||||
 |
|
 |
|
 |
|
 |
|
 |
||
| |
 |
|
 |
|
 |
|
 |
|
 |
|
Сторінка 6 |
Сторінка 7 |
||||||||
 |
|
 |
|
 |
|
|
 |
|
 |
|
|
 |
|
 |
|
 |
|
 |
На першу сторінку розділу
http://www.lvivrem.org.ua/22/portaly_all.htm
Метки: олег рибчинський. подвір'я львівських кам'яниць |
Лики Львова (маскароны) |
«Маскарон (от франц. "mascaron", от итал. "mascherone" – большая маска) – декоративный рельеф на здании в виде маски, изображающей (часто в гротескном или фантастическом облике) человеческое лицо или голову животного». Вот так просто, а какое разнообразие, а какой полет фантазии!.. Тут и львы, и сатиры, и Меркурий, и женские головки, и отталкивающие морды, и бородатые мужи, и нежные купидоны... Маленькие, размером с ладонь и огромные, в рост человека, украшения-напоминания о славной и прекрасной эпохе модерна, и еще более древние, барочные. Лики Львова, вот они – перед вами. Сожалею, но коллекция далеко не полна. Возможно, будет продолжение.
Метки: львов |
«Львів стародавній» |
Дневник |
Скачайте екскурсію в mp3! Один zip-архів, 15 Mb
На перетині вулиці Гонти і площі Осмомисла, там де починається вулиця Богдана Хмельницького, на невеликому узвишші стоїть костел Марії Сніжної (вулиця Сніжна, 1), до якого піднімаємося кам’яними сходами. Цей храм заснували німці-колоністи, які оселилися у Львові ще за часів короля Данила і князя Лева у XIII столітті. До того часу, поки не збудували Катедральний костел у новому середмісті, костел Марії Сніжної був парафіяльним. У 1888-1892 роках храм капітально реконструював львівський архітектор Юліан Захаревич у неороманському стилі, який мав би нагадувати риси давньої будівлі. Дуже цікавим є будиночок органіста з XVIII століття, прибудований до храму з лівого боку. До 1962 року перед костелом стояла фігура Матері Божої авторства славетного скульптора Іоанна Пінзеля, яка була знищена радянською владою. Всередині храму можна оглянути фрески Едварда Лєпшого з 1893 року. Від початку 90-х років минулого століття храмом, який до цього часу слугував тоталітарній владі як склад, а згодом як музей фотомистецтва, почали опікуватися отці-редемптористи. Зараз тут церква Матері Божої Неустанної Помочі УГКЦ.
Піднявшись надзвичайно гарною вуличкою Сніжною трохи догори, виходимо до в’їзної брами костелу і монастиря Бенедиктинок на вулиці Вічевій № 2 (нині греко-католицький храм Усіх Святих Святопокровського монастиря), збудованого у кінці XVI століття. Монастирський комплекс під Замковою горою нагадує укріплену фортецю. Монастир Бенедиктинок започаткували три сестри–черниці, доньки багатого шляхтича Адама Сапоровського. Костел будував наприкінці XVI століття славетний львівський архітектор італієць Павло Римлянин у стилі пізнього ренесансу. На початку XVII століття розбудовується монастир, відділений від світського життя товстими стінами. З потужних укріплень залишилася значна частина мурів. Стіни костелу підпирають могутні кам’яні контрфорси. Верхній ярус вежі прикрашений різьбленням і завершується чудовим аттиком. Чистота стильових форм вежі ставлять її в перший ряд найкращих пам’яток ренесансу у Львові. Арки галереї мають білокам’яне обрамлення, над ними ніші зі скульптурами. Зі старовинної Вічевої площі ви пройдете через стрункі, з барочним завершенням, ворота. За ними широке подвір’я з костелом і монастирськими будівлями. Спочатку все тут вражає настороженим оборонним настроєм, але водночас риси монастиря-фортеці дивним чином поєднані з архітектурною гармонією, співрозмірністю, затишком, спокоєм і оптимізмом. Від часу української незалежності у монастирі відновилася чернеча діяльність сестер-студиток, які займаються мистецькими справами (ткацтвом, вишиванням, писанкарством). У монастирі працює дуже популярна серед львівської молоді та дітей школа Святої Софії. Учні школи вже декілька років на Паску малюють писанки і продають їх на благочинному аукціоні, аби зібрати гроші на відновлення фігури Божої Матері на аттику костелу, яку невідомий грішник у 1947 році зруйнував, відірвавши голову скульптури у золотій короні.
Метки: львів стародавній |
ПОСЛЕДНИЕ ДНИ ЛЬВОВСКОЙ СЕЦЕССИИ |
В конце девятнадцатого века возникает новый стиль в архитектуре (и не только) который так и назовут – ар нуво (новый) или модерн. У нас же во Львове прижилось иное название – сецессия. Как бы его не называли, но это было новаторство. Переступив через надоевший ордер, в наступление пошли витые колонны, цветочные орнаменты, керамическая плитка. Оконные проемы изменили форму, сандрики отправились на свалку. Только задумчивые маскароны, как скромное наследство классицизма, по-прежнему, взирали на прохожих с фасадов. Но и они изменились, стали крупнее. А кованные решетки и двери. Это целая поэма в металле. Сецессия просуществовала недолго. Гуцульская сецессия – это вообще уникальное явление. Надо честно признаться, Львовская сецессия доживает свои последние дни. Можно спорить о художественной ценности некоторых объектов, но их нужно сохранить, а то и спорить будет не о чем. И так: «ПОСЛЕДНИЕ ДНИ ЛЬВОВСКОЙ СЕЦЕССИИ». Слабонервным архитекторам – не смотреть.
Метки: львовская сецессия |
МИ ПАМ'ЯТАЄМО. Граф Станіслав Скарбек |
Дневник |
Mankurt для ZAXID.NET
Розповідають, що під час будови театру Скарбек особисто допомагав робітникам, хоча це більше схоже на легенду. На урочисте відкриття 1842 року театр презентував львів’янам німецьку драму "Ілюзія життя", на другий день - польську виставу "Шлюби паненськє" Ол.Фредро. Станіслав Скарбек керував театром близько семи років, аж до смерті.
Текст про графа Станіслава Скарбка віддавна був у наших планах. Знав я про нього мінімум: він збудував театр М.Заньковецької і психіатричну лікарню в Закладі. Поштовхом став одержаний у березні лист від знавця Львова і автора книги "100 видатних львів’ян" шановного Ігоря Чорновола, в якому він, зокрема, писав: «Щойно повернувся з Миколаєва, де у лісі мені показали поховання графа Станіслава Скарбка. Точніше, ту жалюгідну руїну, яка залишилася від розкішної поховальної каплиці графів Скарбків та цвинтаря римо-католицької громади. Признаюся Вам, що такого вандалізму (схоже, вандали там розкопують могили досі!) я ще не бачив…
Нагадаю, що почесний громадянин Львова і перший чоловік княгині Софії Яблоновської (бабці митрополита А.Шептицького) граф Станіслав Скарбек (1780-1848) – щедрий меценат нашого міста, а також Миколаєва».
Метки: станіслав скарбек |
Обливаний понеділок: "жорсткі" розваги по-львівськи |
Дневник |
Прошу уважно передивитись фотографії відомих фотографів відносно подій, які відбулися нещодавно у самому центрі Львова:
1.Фотографії Юрка Дячишина
http://dyachyshyn.livejournal.com/19853.html
2.Фотографії Кості Смолянинова
http://smolyaninow.livejournal.com/223894.html
3.Фотографії Петра Задорожного
http://dnipro73.livejournal.com/55687.html
а також
http://ttexnolog.livejournal.com/49333.html
та
http://livemarian.livejournal.com/15389.html
Як влада оцінює вчинки, які відбулися у самому центрі міста?
Що було зроблено з врахуванням попередніх років?
Що планується робити в цей день у майбутньому?
Хто саме буде відповідати за знущання над туристами в тому числі?
Чекаю на обґрунтовану відповідь!
Стаття 296 УК України. Хуліганство
1. Хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом,-
карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.
2. Ті самі дії, вчинені групою осіб,- караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк до чотирьох років.
...
наразі це єдина оцінка, що пролунала від працівника прес-служби Львівської міської ради Марти Іващишин на події?
Обливаний понеділок пройшов у Львові без ексцесів ??????????????????????
http://zaxid.net/newsua/2010/4/5/204520/ :
"Як поінформували у центральній диспетчерській комунального підприємства «Львівелектротранс» сьогодні під час традиційних розваг молоді у центрі Львова – обливати водою пасажирів тролейбусів та трамваїв, на відміну від попередніх років до диспетчерської «Львівелектротрансу» не надійшло жодної скарги від пасажирів чи водіїв електротранспорту на некоректну поведінку «обливальників», які раніше могли вихлюпнути на ошатно вбрану панянку ціле відро води, а цьогоріч «символічно окропляли пасажирів та перехожих».
Обливаний понеділок: "жорсткі" розваги по-львівськи
http://life.pravda.com.ua/surprising/4bbaf12b2d9cc/
Великодній понеділок у Львові – день не для людей зі слабкими нервами. Тут цей день називають також "обливаним понеділком"...
Метки: обливаний понеділок |
