РОЗМІР ШРИФТУ 

Марічка Набока

Київ – Будь-яку інформацію можна перетворити на зброю, говорить колишній державний експерт із проблем міжнародної безпеки при РНБО Євген Жеребецький. І проблема тут не лише в прослуховуванні телефонів чи створенні Єдиного держаного демографічного реєстру – надпотужної бази даних про кожного українця. Проблема ще й в тому, що використовують цю зброю сусідні держави, переконаний фахівець.
 
– Ніхто насправді не знає реального масштабу втручання служб в інтернет і телефонний трафік, не говорячи про те, що ще є можливість індивідуально когось слухати. Але особисто я думаю, що тенденція така, що якщо ти добровільно у «Фейсбуці» виставляєш фотографії, дані, визначаєш локацію через GPS, то це твої проблеми. Не хочеш, не реєструйся, не включай локацію, говори на загальні теми, не світи. Це справа не спецслужб. Спецслужби роблять свою справу, і всі спецслужби намагаються шпигувати і за іншими державами, і за своїми громадянами, які піднімають ті чи інші питання. І після оприлюднення інформації про те, що найбільші фірми – такі як Yahoo, Google, Microsoft, Facebook і так далі, всі вони контактували з американськими структурами, якогось скандалу не вийшло. Так, німці за своїми слідкували, німці, як з’ясувалося, за місяць 800 мільйонів телефонних дзвінків відслідковували. Тому пропорції сказати важко. Натомість те, що всі спецслужби шпигують за всіма, то це теж відомо. Це банальні речі.
 
– В Україні загроза тероризму значно менша, ніж у Європі чи, тим більше, в Америці. Однак експерти стверджують, що тут так само прослуховується багато хто. Чому, кому це потрібно?
 
– У нас ситуація гірша. По-перше, я дуже сумніваюся, що наші спецслужби працюють виключно на Українську державу. Я не сумніваюся, що всередині є контингент, який інфільтрований нам «братньою Росією», і вся інформація потрапляє прямо туди. У нас розгулюють, це відомі речі теж, відкрито працюють люди, які є агентурою впливу, не кажучи вже про їхніх резидентів, спецслужб братніх, які працюють і працюють проти цієї держави. СБУ робить видимість, що вона контролює прослуховування, чи реєстрацію, якою займаються державні структури. Але я дуже в цьому сумніваюся. Криміналітет теж такими речами займається. Тому у нас ситуація гірша, бо у нас не державні структури цим займаються, які принаймні хоч відповідальність несуть за те, що роблять. А у нас це роблять і приватні структури. І я не знаю, що з цією інформацією буде далі. Тому у нас ситуація погана тим, що вона просто слабо контрольована.
 
– Але ж кожен випадок прослуховування має санкціонувати суд?
 
– Абсолютно. В Америці для того зробили секретні суди і формально вони отримують дозвіл на те, щоб когось слухати. Мені доводилось бувати в Штатах, я розмовляв з деякими людьми, які працювали колись у таких службах. Якщо потрібно інформацію отримати не в рамках розслідування про когось, то поліцейський десять разів подумає, перш ніж залізе в телефонну базу даних і взнає, що це за людина за тим номером, де вона живе і так далі. Тому, що це карається, причому доволі серйозно. У нас міліціонери самі торгують номерами автомобілів, можна зайти в інтернет, пошукати прізвище, знайти номер телефону домашній, адресу проживання, хоча я цього нікому не давав і незважаючи на те, що є закон.
 
У нас формально теж є, звичайно, що ніби спецслужби тільки за рішенням суду, спеціальної постанови суду, можуть контролювати, прослуховувати щось. Насправді так не відбувається. У нас за народними депутатами їздять, їх прослуховують. Людей, які прослуховують, ловлять, і це нічим не закінчується. Тобто недотримання закону – це одна з найбільших проблем. А це  у нас явище повсякденне.
 
– Це прослуховування якихось конкретних людей чи це, можливо, моніторинг певних слів, так само, як у США, наприклад?
 
– Таке прослуховування відбувається за двома принципами. Є конкретні особи, фізичні чи юридичні, які прослуховуються відповідно до політичних поглядів. Є конкретно адресне прослуховування, це безумовно. Скажімо, у мене постійно – не знаю, хто це робить, – але в мене постійно ламають комп’ютер, нищать систему. Я вже на Ubuntu перейшов, це певна модифікація Linux . Я не працюю у Windows, тому що там дуже багато є дірок. Але й тут читають мою кореспонденцію. Натомість, безумовно, я впевнений, що є спеціальні програми, які спрацьовують від ключового слова. Говориш ключове слово, вона включається і вже пише. Хоча у нас немає стільки грошей, скільки мають американці, крім того, цей безлад, який панує у державних структурах… Наші, можливо, думаю, російські однозначно це роблять. І не мають ніякої перешкоди. Скажімо, якісь товариші, які незаконно прослуховують, купують спеціальне обладнання, яке доволі дороге, і підключаються до мережі. Ламаєш коди і слухаєш, кого хочеш, незаконно.
 
– Чим загрожує ось така ситуація з прослуховуванням – безперешкодним, неконтрольованим? 
 
– Усі знають про те, що легко слухати зараз когось, маючи абсолютно фантастичну техніку і можливості, які є. Знаєте історію в Грузії, коли грузинські спецслужби без відома користувачів включали відеокамери, підключалися, слухали, що робиться в приміщенні. У нас теж є такі речі. Мені доводилось працювати в одному з підрозділів РНБО, то інформація, яка мала гриф «Для службового користування», її на комп’ютерах не можна було набирати. На комп’ютерах стояв папірець, що всяка інформація з грифами забороняється. Тобто люди, які мають справу з державною таємницею, формально повинні дотримуватися певних правил. Це перше.
 
Але так чи інакше, спецслужби всіх країн зараз збирають інформацію, не лише що стосується прямої інформації держслужбовців чи людей, які працюють у спецслужбах. Тобто, збирається економіка, ідеологія, політичне життя, не кажучи вже про державні військові таємниці. Але збирають особисті дані цих людей. Далі що робиться? Приїжджає особа, про неї знають усе. Далі стараються надавити на те, що називається слабкі точки. Маніпуляція людиною. Тому всяка інформація будь-якої людини, починаючи від групи крові, починаючи від хвороб, від алергій, якими можна людину, наприклад, запросто «вирубити» під час якихось переговорів, давши їй червоне вино, на яке вона має алергію, або цукор наприклад, якщо він діабетик. Тому люди на Заході стараються тримати цю інформацію в секреті.
 
Що стосується нас, то навіть, скажімо, мої знайомі депутати, коли переміщаються по території України на машинах, намагаються телефон виключати. По телефону ніколи не повідомляти, де вони є. Всяка інформація в наш час перетворюється у зброю, тому кажу всім, що якщо ви входите в телефон, в мережу, в Skype, у Facebook, то пам’ятайте, що все, що ви скажете, може бути завжди використано проти вас. І все це пов’язано з тим, що безпека – це вже не так, як раніше: збудували фортецю, поставили дві гармати і охорону коло складів з порохом. А найбільше, що маючи справу з Путіним, який як середньовічний японський ніндзя, який віяло, черевики, заколку для волосся міг перетворити у зброю, тут проти тебе будуть застосовувати все, що є під руками. Тому повинні бути кваліфіковані спецслужби, грамотні, навчені, контррозвідка, правоохоронні органи і зрештою державні структури повинні бути чистими від агентури. В іншому випадку державу порвуть, розірвуть, вона буде просто неефективною.

 У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ ім. Тараса Шевченка. У 2010 отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Має публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі Ера. На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.