русские и не русские московиты - организаторы Голодомора - Голодомор..... "Живі..." |
https://uk.news.yahoo.com/archbishop-constantinopl...-turkey-112825488.html#nmicZoo
+++
Харків.Ви чули про РОЗСТРІЛЯНИЙ КОНГРЕС БАНДУРИСТІВ у Харкові у 30-ті роки? По всій Україні офіційно було оголошено, що кобзарів з усіх областей запрошують до тодішнь...ої столиці УРСР м. Харкова на Всеукраїнський кобзарський з’їзд. Усі мали з’явитися з бандурами, бо крім власне з’їзду, будуть, мовляв, творчі змагання.
Кобзарі, бандуристи, лірники приїхали на конґрес із цілої України, із маленьких забутих сіл. Було кілька сот їх присутніми на конґресі. Це був живий музей, жива історія України, всі її пісні, її музика і поезія. І ось майже всіх їх застрелили, майже всі ці жалісні співці були вбиті.
30 грудня 1930 року. Настав день відкриття з’їзду. Кобзарі заповнили один із кращих харківських театрів. У кожного в руках інструмент, кожен зодягнутий у святкову вишиванку.
З’їзд відкрився спільним виконанням Шевченкового «Реве та стогне Дніпр широкий…». Уявіть, увесь зал (а зібралися майстри найвищої проби) натхненно співає!..
Потім були вітання від уряду України, доповіді про стан кобзарства, шляхи подальшого його розвитку. Ось уже й надвечір’я, можна було б на сьогодні закінчити… Але хтось утримував всіх. Якась тривога вповзала в серця делегатів. А тим часом на всіх виходах із залу з’явилися молодики у цивільному, але з явно військовою виправкою. Невдовзі ряд за рядом почали піднімати делегатів і під суворим наглядом виводити на подвір’я, а там уже вантажівки. Кобзарів, а це були переважно літні люди, щільно пакували в машини і, прикривши брезентом, кудись везли. Ніхто ні на які питання не відповідав.
Валка машин мчала нічними вулицями Харкова в бік залізниці, до товарної станції. Там, у віддаленому тупику, вже стояв ешелон — десяток «телячих» вагонів.
Уже через годину всі делегати недавнього з’їзду були у вагонах. Забряжчали засуви, пролунала команда, і потяг рушив. І тут, підкоряючись велінню серця, ешелон заспівав:
«Як умру, то поховайте
Мене на могилі,
Серед степу широкого
На Вкраїні милій…»
Повантаживши до ешелону, їх підвезли до околиць ст. Козача Лопань.
Пізно увечері кобзарів і лірників вивели з вагонів до лісосмуги, де були заздалегідь вириті траншеї. Вишикувавши незрячих кобзарів і їхніх малолітніх поводарів в одну шеренгу, загін особливого відділу НКВС УСРР розпочав розстріл… Коли все було закінчено, тіла розстріляних закидали вапном і присипали землею. Музичні інструменти спалили поряд…
У грудні 1933 р. на пленумі Всеукраїнського комітету спілки працівників мистецтв комуністична верхівка назвала українські народні музичні інструменти кобзу і бандуру "класово-ворожими".
Друкують лише "викривальні" матеріали про кобзарів. Наприклад, таке: "Сумнівні бандуристи… під виглядом народної творчості протягають старий націоналістичний мотлох" чи "…треба вжити якнайрішучіших заходів щодо викорінення кобзарського націоналізму". А тим часом музичні фабрики влада зобов'язала навіть не сотнями, а мільйонами виготовляти "кудєсніци-гармошки", "кудєсніки-баяни" і "кудєсніци-балалайки". До цькування кобзарів підключають і українських радянських письменників – Юрій Смолич писав: "Кобза заховує в собі повну небезпеку, бо надто міцно зв'язана з націоналістичними елементами української культури, з романтикою козацькою й Січі Запорозької. Це минуле кобзарі намагалися неодмінно воскресити. На кобзу тисне середньовічний хлам жупана й шароварів".
Ця трагедія, як її називають, «харківська трагедія», завдала непоправного удару по колишньому кобзарству. Вже ніколи більше не ходили і не ходять кобзарі по селах України, не співають своїх славетних дум та історичних пісень, і збереглися їхні пісні тільки завдяки нашим етнографам-професіоналам, які з голосу кобзарів записали їх тексти і музику, і звучать вони тільки зі сцени у виконані професійних співаків.
+++
Гриць Горб shared Elena Volter's photo.
1 hr ·
Харків.Ви чули про РОЗСТРІЛЯНИЙ КОНГРЕС БАНДУРИСТІВ у Харкові у 30-ті роки? По всій Україні офіційно було оголошено, що кобзарів з усіх областей запрошують до тодішнь...ої столиці УРСР м. Харкова на Всеукраїнський кобзарський з’їзд. Усі мали з’явитися з бандурами, бо крім власне з’їзду, будуть, мовляв, творчі змагання.
Кобзарі, бандуристи, лірники приїхали на конґрес із цілої України, із маленьких забутих сіл. Було кілька сот їх присутніми на конґресі. Це був живий музей, жива історія України, всі її пісні, її музика і поезія. І ось майже всіх їх застрелили, майже всі ці жалісні співці були вбиті.
30 грудня 1930 року. Настав день відкриття з’їзду. Кобзарі заповнили один із кращих харківських театрів. У кожного в руках інструмент, кожен зодягнутий у святкову вишиванку.
З’їзд відкрився спільним виконанням Шевченкового «Реве та стогне Дніпр широкий…». Уявіть, увесь зал (а зібралися майстри найвищої проби) натхненно співає!..
Потім були вітання від уряду України, доповіді про стан кобзарства, шляхи подальшого його розвитку. Ось уже й надвечір’я, можна було б на сьогодні закінчити… Але хтось утримував всіх. Якась тривога вповзала в серця делегатів. А тим часом на всіх виходах із залу з’явилися молодики у цивільному, але з явно військовою виправкою. Невдовзі ряд за рядом почали піднімати делегатів і під суворим наглядом виводити на подвір’я, а там уже вантажівки. Кобзарів, а це були переважно літні люди, щільно пакували в машини і, прикривши брезентом, кудись везли. Ніхто ні на які питання не відповідав.
Валка машин мчала нічними вулицями Харкова в бік залізниці, до товарної станції. Там, у віддаленому тупику, вже стояв ешелон — десяток «телячих» вагонів.
Уже через годину всі делегати недавнього з’їзду були у вагонах. Забряжчали засуви, пролунала команда, і потяг рушив. І тут, підкоряючись велінню серця, ешелон заспівав:
«Як умру, то поховайте
Мене на могилі,
Серед степу широкого
На Вкраїні милій…»
Повантаживши до ешелону, їх підвезли до околиць ст. Козача Лопань.
Пізно увечері кобзарів і лірників вивели з вагонів до лісосмуги, де були заздалегідь вириті траншеї. Вишикувавши незрячих кобзарів і їхніх малолітніх поводарів в одну шеренгу, загін особливого відділу НКВС УСРР розпочав розстріл… Коли все було закінчено, тіла розстріляних закидали вапном і присипали землею. Музичні інструменти спалили поряд…
У грудні 1933 р. на пленумі Всеукраїнського комітету спілки працівників мистецтв комуністична верхівка назвала українські народні музичні інструменти кобзу і бандуру "класово-ворожими".
Друкують лише "викривальні" матеріали про кобзарів. Наприклад, таке: "Сумнівні бандуристи… під виглядом народної творчості протягають старий націоналістичний мотлох" чи "…треба вжити якнайрішучіших заходів щодо викорінення кобзарського націоналізму". А тим часом музичні фабрики влада зобов'язала навіть не сотнями, а мільйонами виготовляти "кудєсніци-гармошки", "кудєсніки-баяни" і "кудєсніци-балалайки". До цькування кобзарів підключають і українських радянських письменників – Юрій Смолич писав: "Кобза заховує в собі повну небезпеку, бо надто міцно зв'язана з націоналістичними елементами української культури, з романтикою козацькою й Січі Запорозької. Це минуле кобзарі намагалися неодмінно воскресити. На кобзу тисне середньовічний хлам жупана й шароварів".
Ця трагедія, як її називають, «харківська трагедія», завдала непоправного удару по колишньому кобзарству. Вже ніколи більше не ходили і не ходять кобзарі по селах України, не співають своїх славетних дум та історичних пісень, і збереглися їхні пісні тільки завдяки нашим етнографам-професіоналам, які з голосу кобзарів записали їх тексти і музику, і звучать вони тільки зі сцени у виконані професійних співаків.
Elena VolterЕВРОМАЙДАН ХАРЬКОВ
Харків.Ви чули про РОЗСТРІЛЯНИЙ КОНГРЕС БАНДУРИСТІВ у Харкові у 30-ті роки? По всій Україні офіційно було оголошено, що кобзарів з усіх областей запрошують до тодішнь...ої столиці УРСР м. Харкова на Всеукраїнський кобзарський з’їзд. Усі мали з’явитися з бандурами, бо крім власне з’їзду, будуть, мовляв, творчі змагання.
Кобзарі, бандуристи, лірники приїхали на конґрес із цілої України, із маленьких забутих сіл. Було кілька сот їх присутніми на конґресі. Це був живий музей, жива історія України, всі її пісні, її музика і поезія. І ось майже всіх їх застрелили, майже всі ці жалісні співці були вбиті.
30 грудня 1930 року. Настав день відкриття з’їзду. Кобзарі заповнили один із кращих харківських театрів. У кожного в руках інструмент, кожен зодягнутий у святкову вишиванку.
З’їзд відкрився спільним виконанням Шевченкового «Реве та стогне Дніпр широкий…». Уявіть, увесь зал (а зібралися майстри найвищої проби) натхненно співає!..
Потім були вітання від уряду України, доповіді про стан кобзарства, шляхи подальшого його розвитку. Ось уже й надвечір’я, можна було б на сьогодні закінчити… Але хтось утримував всіх. Якась тривога вповзала в серця делегатів. А тим часом на всіх виходах із залу з’явилися молодики у цивільному, але з явно військовою виправкою. Невдовзі ряд за рядом почали піднімати делегатів і під суворим наглядом виводити на подвір’я, а там уже вантажівки. Кобзарів, а це були переважно літні люди, щільно пакували в машини і, прикривши брезентом, кудись везли. Ніхто ні на які питання не відповідав.
Валка машин мчала нічними вулицями Харкова в бік залізниці, до товарної станції. Там, у віддаленому тупику, вже стояв ешелон — десяток «телячих» вагонів.
Уже через годину всі делегати недавнього з’їзду були у вагонах. Забряжчали засуви, пролунала команда, і потяг рушив. І тут, підкоряючись велінню серця, ешелон заспівав:
«Як умру, то поховайте
Мене на могилі,
Серед степу широкого
На Вкраїні милій…»
Повантаживши до ешелону, їх підвезли до околиць ст. Козача Лопань.
Пізно увечері кобзарів і лірників вивели з вагонів до лісосмуги, де були заздалегідь вириті траншеї. Вишикувавши незрячих кобзарів і їхніх малолітніх поводарів в одну шеренгу, загін особливого відділу НКВС УСРР розпочав розстріл… Коли все було закінчено, тіла розстріляних закидали вапном і присипали землею. Музичні інструменти спалили поряд…
У грудні 1933 р. на пленумі Всеукраїнського комітету спілки працівників мистецтв комуністична верхівка назвала українські народні музичні інструменти кобзу і бандуру "класово-ворожими".
Друкують лише "викривальні" матеріали про кобзарів. Наприклад, таке: "Сумнівні бандуристи… під виглядом народної творчості протягають старий націоналістичний мотлох" чи "…треба вжити якнайрішучіших заходів щодо викорінення кобзарського націоналізму". А тим часом музичні фабрики влада зобов'язала навіть не сотнями, а мільйонами виготовляти "кудєсніци-гармошки", "кудєсніки-баяни" і "кудєсніци-балалайки". До цькування кобзарів підключають і українських радянських письменників – Юрій Смолич писав: "Кобза заховує в собі повну небезпеку, бо надто міцно зв'язана з націоналістичними елементами української культури, з романтикою козацькою й Січі Запорозької. Це минуле кобзарі намагалися неодмінно воскресити. На кобзу тисне середньовічний хлам жупана й шароварів".
Ця трагедія, як її називають, «харківська трагедія», завдала непоправного удару по колишньому кобзарству. Вже ніколи більше не ходили і не ходять кобзарі по селах України, не співають своїх славетних дум та історичних пісень, і збереглися їхні пісні тільки завдяки нашим етнографам-професіоналам, які з голосу кобзарів записали їх тексти і музику, і звучать вони тільки зі сцени у виконані професійних співаків.
See Translation
LikeLike · · Share
+++
Paul_V_Lashkevich,
|
русские и не русские московиты - организаторы Голодомора - Голодомор..... "Живі..." |
|
русские и не русские московиты - организаторы Голодомора - Голодомор..... "Живі..." |
http://www.benybont.co.uk/moreword/arc/arc22-23.htm
+++
Stray Thoughts Archive (22-23)
No. 22 - Would have appeared in Cambrensis issue 68, November, 2006, if not for the magazine's sad closure.
* The other day in a Tesco supermarket I came across an advertisement that read 'Accessorize Your Armpits'. Do they want to take over the language as well as the country? Hmm.
* After my celebration of the word 'product' in the Stray Thoughts of Cambrensis 62, I've been asked what other words would set my bullshit detector spinning. There are too many of them to list, but how about 'choice', 'reform' and 'agenda' for starters? But, in the words of the old song, 'it ain't what you say it's the way that you say it'. That's what gets results.
* Or perhaps it's the singer not the song? 'Democracy' implies an altogether different concept when used in a Texan mouth.
* John Merritt wrote to The Times to give a definition of an intellectual: 'a person who can listen to the William Tell Overture and not think of the Lone Ranger'.
* Or you may prefer this: 'someone who, when left alone in a room with a woolly tea cosy, resists the urge to put it on his head.'
* Why do all Radio 2 DJ's sound like 'Steve Wright in the Afternoon', even those who grace the airwaves in the morning? And why does Wright himself sound like David Hamilton. And why (etc.)?
* According to an article in the Independent, 1.3 billion Chinese produce 3.8 billion tons of sewage a day. We'll never keep up with such productivity.
* Don't you think that Tony Blair's downfall being heralded by the peerages-for-sale scandal is a bit like Al Capone being gaoled for tax evasion?
* We're not going to suffer 'Digit Al' for the next three or four years, are we, for goodness sake? Even in my infant school he would have been regarded as too infantile. And that expensive TV campaign and brochure tell you so very little. This isn't 'dumbing down'. It's nappying down.
* Why is it that those who have the most boring conversations insist on having them loudly and publicly on mobile phones; those with the worst taste in music play it most thumpingly on their car stereos with their sidescreens down; and those with the yappiest dogs leave them untended for longest?
* Irony of the year: I was asked to provide a footnote explaining 'The Iron Curtain' for the title story of my collection Checkpoint. It's being published in Romania.
* I see that the Government is likely to quietly drop its ID Card nonsense. Let's hope so. Perhaps a few other daft ideas will go at the same time. Like the thought that any bunch of bossy bureaucrats can know all the answers to life, the Universe, and everything. Though perhaps this one's our fault.
* Roman Abramovich paid Ј285,000 for the 'VIP 1' number plate. '1 DIC' not available?
* Dashes are fast becoming the lazy writer's preferred form of punctuation. Even the double-dash has its proper place in the scheme of things, but the dash is now pressed into all kinds of service.
* The only mystery about Zinedine Zidane's much-replayed World Cup head-butt is why it wasn't delivered to the bridge of Marco Materazzi's nose. Any clues? Answers on a postcard to FIFA.
* Robert Nisbet writes to give me another Richard Sheridan story. Sheridan was once in debate in the Commons when an opponent claimed 'I verily do believe that the Right Honourable gentleman will come to be hanged or to die of the pox'. The reply from the playwright was: 'That will depend, sir, on whether I embrace your principles or your mistress.' Robert also tells me that Sheridan's ambitions were originally political more than literary. He is said to have turned aside to write The Rivals in a fit of pique after he hadn't got the job of Foreign Secretary.
No. 23 - An on-line only edition, covering the period (roughly) September, 2006 - April 2007.
* James Egan writes to the IoS to ask if, in view of the concern Tony Blair has for the people of Iraq, 'could he not consider doing 12 months voluntary work in a Baghdad hospital after he leaves office?' I'm sure he would, but unfortunately he's already got a $erious job lined up in America.
* The Western Mail recently ran a feature on a poll for the '15 greatest living Welsh figures'. I hope you took this very seriously: 'hundreds of people' took part in the poll.
* Don't believe it if you get an e-mail from a robot called Maxine offering to 'Blast your ad to millions!' She blasts most of them to me.
* Texas Tom is to have his scenes of one-handed cigarette rolling painted out frame-by-frame from a 1950 cartoon for the Boomerang TV channel. That'll please Jerry no end.
* I knew the spelling of 'fillip', but Chris Williams told me it also means 'a snap of the fingers'. Still, I'd try to find some other way of lifting a restaurant waiter's day if I were you.
* 'Skipping is the knees' way of laughing'. says The Guardian.
* Do we have to put up with the Domestos rubber-sucker germ singing about 'people vom'?
* I'd been trying to find a copy of Dennis Lewis's novel, The Corrupted, in Waterstones book shop. Eventually I found just one copy - buried among the tourist guides and whatnot in 'Local Interest'. Do we have so little faith in our home-grown writers?
* Acronyms can be a doubtful source of etymology. 'Posh' is reputed to come from 'Port out and starboard home', whereas its real origin is unknown. The offensive 'wog' is often ascribed to 'westernised oriental gentleman', whereas the word is more likely a short form of 'golliwog'. Meanwhile, 'Chav' is currently being assigned to 'council house and violent', whereas it really come from the old Romany word 'chavi' for 'bloke' (originally 'girl'). In future years we'll read that 'Womd' (as the need for a pronounceable acronym will make it) comes from 'weapons of mass destruction', whereas we now know it really comes from 'words of mass deception'.
* I wish the TV weather people would stop saying 'a lump of cloud'. It may have sounded cutesy the first time, but I counted it being used four times in a single forecast recently.
* 'Blair speaks of staying [in Iraq] until the job is finished,' says Simon Jenkins in The Guardian. 'What job? The only job he can mean is his own.'
* I recently found an interesting story about a distant relative of mine, Gareth Jones. In the 1930s he did some staggering investigative journalism for the Western Mail in Manchuria, and was also known as 'the hero of the Ukraine'. Can you imagine one of our local journalists doing that today?
* We must be running out of news. The front-page headline in an April Western Mail was about the complaint from a designer about 'celeb-designers'. He obviously fancies himself as a celeb.
* It wasn't that I planned for this to be a 'grouch about the Western Mail special'. But a feature in the 'National Newspaper of Wales' was about 'Britain's best celebrity hat wearer.' Do they wonder why the circulation of all newspapers is going down?
* Or is this really yet another 'grouch about Blair special'? You'll have heard of his agreement with David Frost's comment that the Iraq invasion was a disaster? Downing Street was quick to say that this was just a slip of the tongue; that he wasn't properly listening to what was being said. I can believe that. He's got an inglorious record of not listening to what was being said.
* And talking about grouching, TJ Davies tells me that 'Groucho' (as in Marx) comes from the 'Grouch-Pouch' in which vaudeville artists carried enough money to get them home if a job didn't pay up ... a circumstance that would make anyone ... Grouchy.
* Jim Crace's otherwise excellent novel, The Pesthouse, was marred for me because of the American spellings. It's set in America right enough, but was written in the Midlands.
* Writing in his Tribune column of 28 March, 1947, George Orwell referred to 'recent rumours that this was the beginning of another Ice Age'. Global cooling?
Robert Nisbet sent me a number of pieces that would have appeared in Stray Thoughts.
Here they are:
* How about there being be a banned list of terms that are well past their sell-by date. 'Postcode lottery' would be high on his own list.
* Who validates the TV news 'analysts' and 'experts'?. 'Media analysts' bore us by dissecting the affairs of minor 'celebs'. 'Retail analysts' pontificate earnestly that if M&S sell more goods, they will increase their profits. Once he even heard an analyst billed as a 'happiness expert'.
* Robert saw a job advert from Swansea University for an 'Entrepreneurship Development Officer'. He thought that bad enough, but saw that the person appointed will have to draw upon something called the 'Knowledge Exploitation Fund'. He says he knew that the exploitation of knowledge has worked its way through from the Spanish Inquisition to the Kremlin, but couldn't quite believe that there were grants for it in the UK.
Stray Thoughts 1 - 3
Stray Thoughts 4 - 6
Stray Thoughts 7 - 9
Stray Thoughts 10 - 12
Stray Thoughts 13 - 15
Stray Thoughts 16 - 18
Stray Thoughts 19 - 21
Back to More Words
Latest Stray Thoughts
Wild Thoughts
+++
Paul_V_Lashkevich,
|
русские и не русские московиты - организаторы Голодомора - Голодомор..... "Живі..." |
Дневник |
русские и не русские московиты - организаторы Голодомора - Голодомор..... "Живі..."
+++
+++
Фільм «Живі» (англ. Living) (2008) Сергія Буковського здобув Гран-прі Міжнародного північно-південного медіафоруму в Женеві. Історико-документальна картина поєднала дві сюжетні лінії.
Перша — це свідчення майже трьох десятків свідків Голодомору.
Друга лінія розповідає історію британського журналіста Гарета Джонса, випускника Кембриджського університету та радника колишнього прем'єр-міністра Сполученого Королівства Дейвіда Ллойда Джорджа.
Він готував для світової громадськості справжні факти про масштаби Великого голоду, за що його було депортовано до Москви енкаведистами.
«Живі» — тому що фільм про живих, тих, хто зумів вижити і залишитись людиною. Він про мертвих, але живих в нашій пам'яті та історії.
+++
Gareth Jones
| Gareth Richard Vaughan Jones | |
|---|---|
| Born |
13 August 1905 Barry, Vale of Glamorgan |
| Died | 12 August 1935 (aged 29) |
| Nationality | Welsh |
| Occupation | Journalist |
| Website | |
| www.garethjones.org | |
http://www.garethjones.org/german_articles/german_articles.htm
http://www.garethjones.org/soviet_articles/soviet_articles.htm
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D2%90%D0%B0%D1%80%D0%B5%D1%82_%D0%94%D0%B6%D0%BE%D1%83%D0%BD%D1%81
+++
+
http://www.theguardian.com/media/greenslade/2012/jul/06/bbc4-ukraine
+
Friday 6 July 2012 13.59 BST
+
It is so frustrating to watch a TV documentary that is so poorly produced that it doesn't do justice to its subject.
That was the case last night in BBC4's Storyville: Hitler, Stalin and Mr Jones, the remarkable and intriguing story of Gareth Jones, a journalist who was murdered in mysterious circumstances in China in 1935.
When I spotted that the programme was coming up, and not knowing a thing about Jones, I consulted the Wikipedia entry about him.
It revealed that in 1933, while working for Lloyd George, he travelled to Russia and the Ukraine and discovered that Stalin's collectivisation policy had created a famine (in which 10m were to die). He witnessed horrific scenes of starvation.
But Jones's truth-telling, eye-witness report was disowned by Lloyd George, ignored by other politicians and derided by most of the rest of the media (it was published only in the Manchester Guardian and the now-defunct New York Evening Post).
Worst of all, the substance of his report was disputed by the New York Times's Moscow correspondent Walter Duranty under the pro-Soviet headline "Russians hungry, but not starving." (And Wikipedia is good on Duranty's duplicity too).
So a man who told the truth - which emerged many years later, after Stalin's death - suffered from the political desire in Britain and the US not to rock the Soviet boat.
Banned from Russia, Jones travelled to Japan in late 1934 and then China, eventually arriving in the Chinese province of Inner Mongolia along with a German journalist. They were kidnapped by bandits who demanded a ransom for Jones but released the German.
According to the Wikipedia profile, the bandits shot Jones on the eve of his 30th birthday. It adds: "There were strong suspicions that Jones' murder was engineered by the Soviet NKVD, as revenge for the embarrassment he had previously caused the Soviet regime."
So, with all that information on board, I looked forward to the documentary to cast light on Jones's adventures. Well, it did that - but one had to concentrate very hard while putting up with an over-long programme and an absurd hammy narration.
It failed to relate the story, built around rich material from Jones's diaries and notebooks, in a straightforward fashion.
It turned out that Jones, aside from being an aide to Lloyd George, also worked as a journalist for The Times, The Economist and the Western Mail. And he also operated on behalf of British intelligence.
He shared a flight with Hitler, had dinner with Goebbels, got close to Stalin's foreign affairs ambassador Maxim Litvinov and also managed to meet William Randolph Hearst at both his Welsh and Californian castles.
As for the manner of his death, there was no conclusive proof. But the programme did reveal that the Chinese contact who loaned Jones and the German "journalist", Muller, a car to travel to Inner Mongolia was definitely an NKVD agent. And Muller was probably one as well.
Anyway, it is a terrific story. Evidently, Jones is regarded as a hero in the Ukraine. In 2008, he was posthumously awarded the Ukrainian Order of Merit for his exceptional services to the country and its people. Sadly, the documentary omitted to tell us that.
See reviews in The Guardian here, the Daily Telegraph here and The Independenthere.
+++ +++ +++
http://www.bbc.co.uk/blogs/legacy/waleshistory/2010/03/gareth_jones_investigative_journalist.html
+
Post categories: History, Past Master, Places, Radio
Phil Carradice | 15:35 UK time, Friday, 19 March 2010
These days we live in a world of investigative journalism - much of it not very palatable. But back in the 1930s, when the term hadn't even been invented, one Welshman used his pen to expose what was, in effect, a holocaust of major proportions.
The man in question was Gareth Jones, a young journalist from Barry, and the manmade disaster he wrote about was the famine in the Ukraine.
"He was a brilliant student," says historian Patrick Wright. "He got a 1st in French at Cambridge and taught himself Russian. When he left University he worked as a journalist and as Secretary toLloyd George.
He visited Germany regularly but Russia, where his mother had once lived, was where he really wanted to go." In the late 1920s this was not possible - it was barely 10 years since the Communists had killed the Czar and relations between western powers and the Soviet Union were, to say the least, frosty.
However, in 1930 a diplomatic thaw gave Gareth his chance and over the next four years he made three visits to the Soviet Union. What he saw horrified him.
With his knowledge of Russian, Gareth was able to get off the beaten path and look at people and places no other westerner possibly could. He roamed the country, met the people and saw for himself that Stalin's wonderful "new world," particularly in the Ukraine, was very far from ideal. Murder, mass deportation, burning of farms, deprivation of essential food and medical aid, Gareth Jones witnessed it all.
On his return he wrote about the conditions of the Ukraine, where the persecution of the people eventually resulted in ten million deaths - state directed genocide on a massive scale.
Stalin and his government were not best pleased and banned him from the country. Even many western journalists howled him down. Men like Pulitzer Prize winner Walter Duranty, desperate to maintain his good relations with the Soviet Union, wrote "There is no death from starvation in the Ukraine - but there is widespread mortality from diseases due to malnutrition."
Gareth Jones did not back down in the face of this criticism. He was determined that the world should hear about the famine that had taken, and would continue to take, so many lives. And his journalistic career continued unabated. He went to America and was a spectator to the great Depression. Then he travelled to report on events in Germany where he actually flew in the same plane as Adolf Hitler.
"If this aeroplane should crash," he wrote, "the whole history of Europe would be changed. For a few feet away sits Adolf Hitler, Chancellor of Germany and leader of the most volcanic nationalist awakening the world has ever seen - - - He does not look impressive. His handshake was firm, but his large outstanding eyes seemed emotionless as he greeted me."
Sadly, Gareth himself did not have long left to live. His curiosity in world events next took him to China.
He travelled to Inner Mongolia. And here, on the eve of his 30th birthday, he was captured by bandits and killed.
Gareth Jones. (Image provided by www.margaretcolley.co.uk)
It was a troubled time in this part of the world and there is no doubt that Chinese leaders knew what Gareth had uncovered in Russia. Whether or not his death was politically motivated will probably never be known - and if it was, who or what was the moving force behind the murder?
The story of Gareth Jones is told on Past Master, Sunday 21 March, 2pm, BBC Radio Wales.
If you want to add a comment to the Wales History blog (or any BBC blog) you will need to sign into your BBC iD account. If you don't have an account, you can register here to set up a BBC iD account. Read about BBC iD.
+++
http://www.benybont.co.uk/moreword/arc/arc22-23.htm
+
Stray Thoughts Archive (22-23)
No. 22 - Would have appeared in Cambrensis issue 68, November, 2006, if not for the magazine's sad closure.
+++
|
антихристовый поход против Украины |
+++
«Православие в опасности!», ‒ один из главных постулатов кремлевской пропаганды, усиленно навязываемый с февраля.
Корреспондент «Комсомольской правды» умудрился даже репортаж с похорон бойцов Небесной сотни в Киеве подать в таком ключе, злобно написав о безумных ксендзах и карпатских волхвах, снующих и спотыкающихся о гробы на Майдане. Что не удивляет: в России идет своя мусорная люстрация ‒ элементарная человеческая этика, вслед за реальностью, летит на помойку, а пустоту заполняет миф «русского мира».
«Православие в опасности» ‒ краеугольный камень этого параллельного «русского мира», который без него не мыслим. «Православие в опасности» ‒ это и оправдание войны против народа Украины, совершившего побег из империи «русского мира». Но что угрожает православию в Украине? Майдан был более чем экуменистическим, ‒ на нем соседствовали все религии и конфессии, включая неоязычников. На нем были атеисты и неверующие, слабо верующие и сторонники версии Эриха фон Дэникена, что боги ‒ это имя инопланетян, некогда посетивших Землю. Носители всех мировоззрений преспокойно соседствуют и после Майдана, и только Русская православная церковь (РПЦ) разжигает в Украине религиозную войну по стандартам средневековья, благословляя так называемую «Русскую Православную Армию» на войну с людьми Украины. Патриарх Кирилл и РПЦ начали свой крестовый поход.
Увы, крестовый поход РПЦ и Кремля против Украины не пропагандистский образ, а реальность. Многие попавшие в плен россияне утверждают, что приехали на Украину спасать православных от католиков и протестантов. Говорят это взрослые люди в возрасте 30-40 лет. Что поражает, часть из них приехало из Сибири. Той самой Сибири, которая, как и Украина, в Российской империи, были территориями религиозной веротерпимости, отчего в Сибирь и Украину и бежали старообрядцы ‒ эти «протестанты в православии», не признававшие самодержавия и крепостного права. Как говорили: дальше Сибири не сошлют, но инакомыслящего Пушкина сослали в Украину.
Создается впечатление, что из мозгов «православных крестоносцев» начисто стерли всю информацию о месте крещения Руси, о более чем тысяче лет православия в Украине, а заодно и факт, что в Украине большая часть населения ‒ православные или традиционно считают себя такими, даже если в церковь заходят раз в год. В последнем легко лично убедиться, не заглядывая в книги. Но воины Русской православной армии не думают, а верят на слово своим пастырям, поучающим: православия на Украине почти не осталось, идите и спасите его. Началось это не сейчас. Еще в 2006 г. стал свидетелем разговора двух семейных пар из России. Стоя в Киеве на Подоле возле восстановленной церкви Успения Богородицы (Пирогощи), они посовещались и сочли её архитектуру «странной», а потому ‒ католической. Притом, что Пирогоща восстановлена в стиле XII века.
Невежество россиян поражает, особенно в информационный XXI век. Но оно имеет объяснение, ‒ РПЦ пустили в школы и она норовит влезть в университеты России, и при этом умудряется искажать свою собственную историю в угоду текущим политическим заказам Кремля. Очень скоро услышим от патриарха Кирилла или его правой руки «по связям с общественностью» протоиерея Чаплина, что христианство распространялось не из Киева, а из Москвы. Сейчас Московская дума аврально обсуждает проект установки стометрового памятника киевскому князю Владимиру Крестителю на Воробьевых горах. Сдать «объект» планируется 28 июлю 2015 г. ко дню смерти князя. Так что, ждем новых «сенсаций» в непредсказуемой истории России.
Командир одного из батальонов Русской православной армии Верин в интервью летом утверждал, что в ней 4 тыс. бойцов, а среди ее командного состава только 20% россияне, а остальные ‒ уроженцы Донбасса. Поражает, что «воинами православия» себя стали называть те, кто менее полугода назад навязчиво обвинял жителей Западной Украины в тунеядстве из-за постоянных молитв и сельско-церковной забитости, и противопоставлял им всегда работающий атеистический городской Донбасс. Совсем не логичное обвинение, учитывая, что в православии, как и в католичестве, молитва высшая добродетель. Но в РПЦ давно бессмысленно искать какую-либо логику, даже христианскую.
РПЦ со времен Петра I официально и окончательно превратилась из церкви как общественной организации в часть государственного аппарата, ведающего идеологией. Можно сказать, что РПЦ ‒ это отдел пропаганды при Кремле. Таковым де-факто РПЦ стала и при Сталине, почему некоторые ее сторонники и рисуют иконы со Сталиным. В ранг святого Сталина РПЦ не возвела, но это пока. В дивном симбиозе православия и марксизма в России нет ничего невозможного, тем более, сейчас, когда в Москве хотят возвести памятник вроде князю Владимиру, но, похоже, не столько ему, как Владимиру Путину. Могли бы соорудить и «святую троицу» из князя, Путина и Ленина, ‒ все они Владимиры.
В современном политкорректном мире над такими странностями россиян можно было бы лишь посмеяться: каждый волен сходить с ума по-своему, если бы только Русская православная армия не перешла бы границу Украину в крестовом походе. Разоренный Донбасс, беженцы с него и тысячи убитых и искалеченных людей не только на совести Путина, Шойгу, Лаврова и Януковича, но и гражданина России Гундяева, именующего себя патриархом Кириллом. Именно с его негласного благословения в Украину из России завезена религиозная война. Служители РПЦ не стесняются благословлять крестоносцев «православия» на убийства во имя «чистоты» веры, и сами подчас берутся за оружие. Лишь крест на шее отличает их от служителей культа террористической организации «Исламское государство», транслирующей показательные казни инакомыслящих. Сегодня Россия ‒ это «православный» аналог «Исламского государства», но с ядерным оружием, что осложняет процесс остановки его экспансии.
Остановить экспансию этого новоявленного «православного фундаментализма» с его «джихадом» ‒ вопрос жизни или смерти для людей Украины. Для Украины, где после Революции Достоинства принцип свободы мысли принят, что называется по умолчанию, а потому диктатура РПЦ или любой другой церкви неприемлемы по определению. Любые организации, которые нарушают элементарные правила человеческого общежития, не могут существовать в Украине. Тем более, если они как РПЦ не столько организация религиозная, как политуправление Кремля, ведущее войну против народа Украины. По этим причинам деятельность РПЦ в Украине должна быть запрещена. Подписи под петицией о запрете РПЦ собираются давно и хочется надеяться, что вновь избранная Верховная Рады все-таки последует логике и совету: остановить имперскую агрессию Кремля можно лишь ликвидировав его филиалы в Украине. Один филиал Кремля ‒ КПУ уже уходит в небытие, настала и очередь второго ‒ РПЦ. Связка Кремль ‒ РПЦ это более чем заслужила, а православие в Украине обойдется и без их кураторства, как и обходилось сотни лет в своей долгой истории. Новые виды экспорта из России ‒ религиозная война и мракобесие средневековья нам не нужны. Не заказывали, в отличие от газа.
Сергей Климовский, Хвиля
Один из лучших постов за сегодня - Бачо КОРЧИЛАВА: В США устали от украинской лапши+++
|
Яретик Иван Иванович - Украинкец - интервенты =сепаратисты отрезали ухо в плену |
Дневник |
Яретик Иван Иванович - Украинкец - интервенты =сепаратисты отрезали ухо в плену
https://www.facebook.com/elklimina/posts/1018145504881489?pnref=story
+
https://www.facebook.com/kievplashkevich/posts/10203940189002491
+++
Ребята, нужно помочь:-) Прошу как для себя.
Иван, 29 лет, Айдар.
Уроженец Полтавской области.
Во время одного из боевых заданий попали под обстрел.Тяжелые ранения ног, руки, головы.
Дальше страшнее. 28 дней плена. Итог плена на фото видно. Ухо.
Но война не так страшна, когда есть любовь:-) В Старобельске Ваня встретил замечательную девушку Юлю. Именно благодаря ей парня удалось освободить.
По Ивану давали инфу, что он 200-ый, Юля не поверила, по крупицам собирала информацию, искала.
Сейчас Ваня, Юля и её 4х летняя доця Кира в госпитале.
Парню предстоит длительное лечение и реабилитация.
Друзья-журналисты, ваша помощь как никогда актуальна.
Номер карты Приват
5168 7423 4777 1978
Яретик Иван Иванович
Ну и репост:-)
Фото Christopher Johnson
+++
|
Знакомое личико ? |
Дневник |
+++
- Боря, и где ты познакомился с такой девушкой?
- Как "где"? На Дерибасовской, под фонарём!
? - И шо, фонарь тогда не работал ... !!!
+++
+++
- Боря, и где ты познакомился с такой девушкой?
- Как "где"? На Дерибасовской, под фонарём!
? - И шо, фонарь тогда не работал ... !!!
+++
Юмор - Курьёзы автоперевода .... Европейская аристократия |
Дневник |
+++
http://commons.wikimedia.org/wiki/Category:Dukes_of_Ferrara_and_Modena
+++
Данная категория содержит следующие 7 подкатегорий из 7 всего.
A
В
|
D
Е
|
R
|
Следующие 2 файла этой категории из 2.
+++
+++
|
Что немцу хорошо - то Русскому - СМЕРТЬ |
|
Что немцу хорошо - то Русскому - СМЕРТЬ |
+++
http://www.charter97.org/ru/news/2014/11/26/128117
+++
319:50, — Украина
Служба безопасности Украины пресекла попытку похищения российскими спецслужбами украинского военного самолета в Николаеве.
Об этом на брифинге сообщила начальник пресс-службы СБУ Елена Гитлянская, сообщают "Украинские новости".
По ее словам, операция была спланированная российскими спецслужбами.
Фото из архива
.
+++
Paul_V_Lashkevich,
|
Comments
Sign inor register to comment.
Comment number1.
At 15:17 21st Mar 2010, Noreen wrote:Reading the blog on Gareth Jones and then listening to the Past Master programme, you realise that huge diversity and range of unsung Welsh heroes. Gareth Jones, the journalist from Barry, is a clssic example and deserves to be remembered not just by his fellow countrymen but also by Britain as a whole.
More is known about the likes of Lord Haw Haw, who tried to belittle Britain, than this remarkably brave young man. Gareth Jones wasn't trying to run down anybody, just trying expose some of the attrocities happening at the time.
complain about this comment(comment number 1)
Comment number2.
At 19:11 29th Mar 2010, mcolley242 wrote:This blog by Phil Carradice is a great complement to the young Welsh journalist, my uncle, Gareth Richard Vaughan Jones. His death was so premature and it has been my ambition to have him remembered in Wales. Thank you Phil for your article praising him. To read more about Gareth visit my website www.margaretcolley.co.uk
Margaret Siriol
complain about this comment(comment number 2)
Comment number3.
At 16:58 31st Mar 2010, Phil wrote:Your uncle Gareth Jones really is an unremembered hero of Wales. When I think about what he achieved in his tragically short life it saddens me - what might he have done had he lived? But then, being the sort of man he was, he'd probably have put himself in the firing line in the Spanish Civil War - and again in WW2. Whether or not he would have survived those conflicts is mer conjecture. Investigative journalists have a lot to learn from people like Gareth.
complain about this comment(comment number 3)
Comment number4.
At 14:42 4th Apr 2010, Raymond wrote:Gareth Jones is also a relative of mine, though a lot more distant in my case than in Siriol Colley's. I appreciate all that she and Phil say about him. As I said in my STRAY THOUGHTS back in 2005, it's hard to imagine any of today's local journalists emulating the 'Hero of the Ukraine'. Anyway, it's good to see Gareth Jones remembered in this way. Well done, Phil. You can see my comment (together with more irreverent ones) on the STRAY THOUGHTS ARCHIVE http://www.benybont.co.uk/moreword/arc/arc22-23.htm
complain about this comment(comment number 4)
Comment number5.
At 13:53 28th Apr 2010, Peter wrote:Driving in to work this morning listening to the World Service, I caught the last 5 minutes or so of a reading from Gareth Jones' account of travels in the Ukraine in the 1930's. It wasn't until the credit at the end that I realized who the author was. My grandparents lived next door to Gareth Jones' mother in Barry and growing up all I ever knew about him was that he was a correspondent who had been kidnapped and murdered by Chinese bandits shortly before WWII. I never appreciated the kind of journalist he was until now. Thank you.
complain about this comment(comment number 5)
This entry is now closed for comments