ЯК СЕБЕ ЮРИДИЧНО ЗАХИСТИТИ В ІНТЕРНЕТІ ТА НА МАЙДАНІ:
1. Блок захисту інтернет-користувачів:
Якщо Вам подзвонили, написали, чи прийшли особисто з різними питаннями щодо інформації, розміщеної на ваших соціальних сторінках, вимагайте їх представитися та надати наявні у них докази, що це ваша сторінка.
Якщо говорять про те, що мають Ваш ІР-адресу, відразу жорстко про те, в рамках яких негласних слідчих розшукових, оперативно-розшукових або контррозвідувальних заходів отримана інформація про ІР. Якщо не дають посилання – пишіть заяву про перевищення службових повноважень та про незаконне обмеження конституційних прав, зокрема, незаконному зборі інформації. При цьому, під запис всі дані посадової особи з посвідчення.
Далі повідомляєте, що якби навіть це була Ваша ІР-адреса, то Ви цей запис не розміщували (лишали ноут ввімкненим в кафе, були відчинені двері в квартиру і т.д.).

2.Блок пояснень відносно застосування зброї чи сили.
2.1.Прохання більш обізнаним інформаційно розширити цей підпункт текстами і цитатами президента і всіх інших.
Законом України Про засади внутрішньої і зовнішньої політики, ст.11 як один з пріоритетів зовнішньої політики є забезпечення інтеграції України в європейський політичний , економічний, правовий простір з метою набуття членства в Європейському Союзі.
Вищим керівництвом держави неодноразово наголошувалося на тому, що РФ чинить великий тиск на Україну, підриваючи економіку і суверенітет.Підривний характер дій РФ підтверджений вітчизняними й закордонними експертами (тут теж можна розширити).Виходячи з цього, трактуємо дії уряду по зміні курсу як допомогу іноземній державі в проведенні підривної діяльності проти України як ДЕРЖАВНУ ЗРАДУ (ст.111 ККУ).

Свобода мирних зібрань передбачена Конституцією України (ст.. 39) і є елементом демократичної і правової держави. Згідно ст. 1 Конституції України, Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.
Ст. 109 Кримінального кодексу України передбачає кримінальну відповідальність за дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади.
Тому насильницькі дії відносно учасників мирних зібрань є спрямованими на насильницьке повалення конституційного ладу (на повалення демократичного і правового ладу України).

Отже, всі дії обумовлені намірами народу не допустити скоєння цих злочинів є крайньою необхідністю (ст.39 ККУ):
Не є злочином заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам у стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує особі чи охоронюваним законом правам цієї людини або інших осіб, а також суспільним інтересам чи інтересам держави, якщо цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами і якщо при цьому не було допущено перевищення меж крайньої необхідності.
2. Перевищенням меж крайньої необхідності є умисне заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам, якщо така шкода є більш значною, ніж відвернена шкода.
3. Особа не підлягає кримінальній відповідальності за перевищення меж крайньої необхідності, якщо внаслідок сильного душевного хвилювання, викликаного небезпекою, що загрожувала, вона не могла оцінити відповідність заподіяної шкоди цій небезпеці.

3. Окремо щодо протидії Беркуту та іншим.
Працівники Беркуту є озброєними та діють групами проти мирних громадян (Вас та інших). Скоюючи насильницькі дії, вони не представляються та нападають на громадян групою, часто – з використанням спецзасобів та з наявністю зброї. Їхні дії створюють загрозу життю і здоров'ю громадян як найвищій соціальній цінності, гарантованій Конституцією. Такі працівники міліції підлягають кримінальній відповідальності за різні діяння: віддання та/або виконання явно злочинного наказу, нанесення побоїв або тілесних ушкоджень різної тяжкості, перевищення службових повноважень, та окремо – несуть моральну відповідальність за порушення Присяги.
Згідно ч.5 ст. 36 Кримінального кодексу України, не є перевищенням меж необхідної оборони і не має наслідком кримінальну відповідальність застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів для захисту від нападу озброєної особи або нападу групи осіб, а також для відвернення протиправного насильницького вторгнення у житло чи інше приміщення, незалежно від тяжкості шкоди, яку заподіяно тому, хто посягає.

РЕЗЮМЕ.
1. Неможливо за використання вищевикладених аргументів довести Вашу причетність до розміщення інформації в інтернеті, якщо Ви самі в цьому не зізнаєтесь (навіть в такому випадку в подальшому від цього можна відмовитись).
2. ВСІ Ваші дії обумовлені крайньою необхідністю, спрямованою на недопущення скоєння злочинів, передбачених ст.ст. 109, 111 Кримінального кодексу України (дії правоохоронців, спрямовані на насильницьке повалення конституційного ладу, а також державна зрада з боку уряду та президента у формі надання допомоги РФ у підривній діяльності протии України).
3. Ви можете при нападах беркутів та «тітушок» використовувати будь-що, в тому числі зброю і закликати до цього як до використання ефективних інструментів захисту, оскільки це – необхідна оборона від нападу групи осіб або озброєної особи. Забороняється використовувати ці засоби ініціативно. Забороняється використовувати ці засоби після нейтралізації загрози. Використовувати зброю і закликати використовувати зброю можна тільки для необхідної оборони!!!

Рекомендації (крім тих, що логічно виходять з резюме).
1. Повна відеофіксація всього, що відбувається.
2. Кожен (!) громадянин, якому відомо про злам пошти, нероботу мобільного звязку, злам сторінки в мережах, інші порушення порядку роботи автоматизованих систем, повинен (!!!) направити заяви або телефонні повідомлення про злочин та вимагати відкриття кримінального провадження за злочин, відповідальність за який передбачена ст. 361 ККУ.
3. Кожен (!) громадянин, якому відомо (!!!) про скоєння злочинів урядом та іншими (вище за текстом), передбачених ст. ст. 109, 111 ККУ, направити відповідні заяви в СБУ та вимагати відкриття кримінальних проваджень!
4. Виключно важливо інформаційно, конкретними фактами, підтвердити схеми по ст.ст. 109, 111, зробити їх логічно побудованими та загальнодоступними.
5. Кожен (!) громадянин, якому відомо про злочини працівників міліції (вище за текстом), повинен (!!!) направити відповідні заяви в МВС, прокуратуру та СБУ з вимогою відкриття кримінальних проваджень.
6. Для усіх заяв обов'язково відстежувати направлення письмових (!) і вичерпних відповідей.
7. Дуже бажано всі ці заяви направляти в центральні органи МВС, СБУ, прокуратури.

У радянських виданнях передрепресійного періоду вказувалося, що у СРСР українців було більше, ніж росіян. За шість років кількість українців скоротилася на 55 мільйонів.

"У 1931 році в СРСР проживав 81 мільйон українців і тільки 77 мільйонів росіян", - заявив на презентації карти "Репресії проти українців в СРСР" президент фонду "Україна-Русь" Ростислав НОВОЖЕНЕЦЬ.

За його словами, така цифра вказана у книзі "На велікой стройкє", виданій 1931 року в Ленінграді.

"...После того, как гетмана отпели, его прах перевезли в Галац. Здесь останки гетмана захоронили на территории болгарской церкви св.Георгия. На могилу положили  гранитную плиту с надписью на болгарском языке. Рассказывают, во время Прутского похода сам царь Петр лупил по этой плите молотом и она раскололась на четыре части.

Во время русско - турецкой войны 1877-78г.г. русские офицеры по приказу ген. Скобелева раскопали и осквернили могилу. Кости гетмана собрали в одном месте и по распоряжению русских их нужно было выбросить в Дунай. Однако, болгары это перепоручили казакам охочекомонного полка , расквартированного в то время в Галаце. Об этом рассказал очевидец этих событий , настоятель церкви священник-болгарин, юрисконсульту украинского посольства в Бухаресте Модр -Михальскому в 1918г. Могилу планировали реставрировать, однако этого не случилось и обломки стеллы перекочевали в с. Волонтиры в бывшее расположение охочекомонных казаков. Это рассказала  дочь  станового пристава Волонтиров, Кириллова в 1930г. русской эмигрантской комиссии, которая искала последнее место захоронения Мазепы.

Из дальнейших ее рассказов было установлено, что в Волонтирах  нашел  заброшенную могилу гетмана ее отец, становой пристав Кириллов.Кости гетмана пролежали в Кириллова в его доме на чердаке с 1920 до 1925г.   

В 30-е г.г. удалось установить, что кости гетмана румынская сигуранца изъяла из дома Кириллова, который к тому времени умер и о их дальнейшей судьбе ничего неизвестно".

По воспоминаниям С.И.Матвиенко, сотрудника Украинской Сельськохозяйственной академии (30- г.г.). Работал инженером в Румынии, Молдавии, Болгарии, Австрии.Был арестован в 1937г. и находился вместе с автором книги в Харьковской обл. тюрьме в одной камере.

Из книги А.Семенеко "Харків, Харків..". Перевод herodot_10.