+++++++++++

http://blog.i.ua/community/2808/787083/

++++++++++++

Бій УПА проти фашистів. Вересень 1943р. - Повстанці розташувалися біля Загорівського монастиря в Новому Загорові

http://blog.i.ua/community/2808/787083/

 

Росомон

Бій УПА проти фашистів. Вересень 1943р.

• 10.09.11, 21:11
 
• Військова Україна
 
• бій, власівці, окупанти, упа, фашисти

Влітку 1943-го року німецькі окупанти оголосили Україну «зоною анти партизанських операцій». Причиною цього рішення став несподівано сильний та ефективний спротив з боку УПА. До боротьби з українськими 
повстанцями було залучено Еріха фон дем Баха-Зелевскі – командувача німецьких проти партизанських формувань на Східному фронті. 
Ці “вдосконаленіші” заходи окупантів не лякали УПА. Вона безперебійно наносила їм усе більш відчутних ударів. На початку червня 1943 р. відділи УПА прогнали німецьку адміністрацію і встановили своє правління в Турійську, Мацієві, Голобах, Селищі, Головне, Шацьку. Населення цих районів надавало їм усебічну допомогу як дійсним господарям рідної землі.
Українські патріоти нападали на залізниці, порушували план руху поїздів,якими окупанти намагалися своєчасно доставляти військову техніку і військову силу для підкріплення своїх сил на тій чи іншій ділянці 
фронту, де зазнавали невдачі. Так, у ніч з 23 на 24 червня 1943 р. було перервано залізничну лінію між станціями Немовичі-Малинськ по шляху Рівне-Сарни. В передніх вагонах їхало 150 гестапівців карного загону. 
Вони верталися з погрому польських та волинських сіл, а в останніх вагонах були гармати, танки, амуніція та всякі припаси. Заспані гестапівці ще не встигли відчинити двері своїх вагонів, щоб довідатися про причину зупинки поїзда, як у передніх двох вагонах пролунали постріли. Сотенний командир Ярема із другом Дорошем стріляли по карателях. Гестапівці пробували тікати через вікна, але влучні постріли не давали ворогам вирватися з пастки. Зав’язався бій. Поранено Ярему та Дороша. Вранці повстанці зі зброєю та амуніцією повернулися в ліс .

У травні і червні 1943 р. відділи УПА в постійних боях з гітлерівцями контролюють усе Полісся і Волинь, обмежують володіння окупантів лише на територіях головних шосейних шляхів та залізничних лініях. На початку серпня 1943 р. відділ УПА напав на непрошених гостей, які грабували населення Гнідави (Луцький район). У запеклому бою, що почався, повстанці знищили грабіжників, а пограбоване майно було повернено 
населенню. Вночі з 19 на 20серпня відбувся напад повстанців на м. Камінь-Каширський. Після жорстокого бою повстанці перемогли і здобули цінні трофеї: понад 20 тис. набоїв, 5 кулеметів, 4 машини, понад сотню 
пістолетів, 16 друкованих машинок, 4 радіоприймачі, 11 коней з сідлами, 7мотоциклів, 1 легкову машину, 15 полонених і багато продуктів. Ворог втратив 100 чоловік вбитими.
   Бій повстанців з гітлерівцями в Новому Загорові став однією із найяскравіших сторінок боротьби українських націоналістів з окупантами. Вдень 8-го вересня 1943-го року повстанська чота особливого призначення під керівництвом Андрія Марценюка («Берези») увійшла до Нового Загорова.
    Повстанці розташувалися біля Загорівського монастиря, який на випадок зустрічі з німцями мав стати надійною точкою оборони. Довго на «гостей» чекати не довелося. За всипом місцевих поляків німецька адміністрація проти чоти з 44-х повстанців було кинуто роту німецької жандармерії, роту донських козаків 
( !!! ) і роту поліції із фольксдойчів – всього близько 400 осіб. Необережно наблизившись до повстанських позицій, вони потрапили під шквальний кулеметний вогонь, втративши близько 40 бійців. 
   Німці спробували підпалити смолоскипами монастир і піти на штурм. Однак,все це виявилося безрезультатним – окрім нових втрат, окупанти не домоглися нічого.

Зі спогадів учасників того бою: ” Загупали міномети, заторохкотіли кулемети, автомати... Одна за одною вибухали гранати, все злилося в один жахливий гул. Бій кипів, німці лізли як сарана, а разом з ними власівці та «фольксдойчі». Бій тривав цілу ніч. До повстанців долинали крики німецьких радистів, які викликали допомогу. Коли стало розвиднятися, бійці побачили, що до німців прибули нові машини з солдатами. Береза обміркував ситуацію і дав наказ відступити з шанців до монастиря.”

Вранці 9-го вересня до Нового Загорова були перекинуті додаткові сили жандармерії. Підмога до німців прибула з трьох боків: з Володимира, Горохова і Луцька. Перешикувавшись, вони негайно пішли в атаку, так що відступати було не просто. Але монастир був сполучений з шанцями ровом, завбачливо викопаним раніше, ним повстанці і скористалися. Тепер проти повстанців виступало понад 700 бійців, що мали на озброєнні міномети та артилерію. Обстріл монастиря тривав цілий день, а увечері до німців прибулопідкріплення – десять легких танків. Також три німецькі літаки розпочали бомбардування монастирю. Повстанці витримали авіаудари, сховавшись у глибоких підвалах святого храму, і відбили нічний штурм.

10-те вересня стало справжнім випробуванням повстанського духу. Протягомцілого дня німецькі сили штурмували монастир. Але кулеметник Коцюба, який сидів на дзвіниці, безперебійним кулеметним вогнем відкидав навалу противників.   З 44-х повстанців живими залишилося всього 18.

З ночі 10-го до середини дня 11-го вересня німецькі окупанти обстрілювали монастир з артилерії, танків та мінометів, а надвечір знов пішли на штурм монастиря. Повстанці втратили пораненими ще трьох побратимів, в тому числі і свого командира Березу, але позицій не здали.

Вночі на 12-те вересня вони вирішили прорватися з оточення. Сховавши у підвалах храму поранених товаришів, повстанці розділилися на дві групи по шість чоловік і, вдаривши по німецьким окупантам одразу у двох напрямах, вирвалися зі смертельного кільця.. . О 5-й годині ранку, користуючись густим туманом, вони кинули на позиції ворога гранати і в безладді пішли на прорив.. Кулеметнику Коцюбі, який лежав поранений на дзвіниці, пощастило також врятуватися, після того, як затих бій.

Зранку 12 вересня 1943 року німці увійшли до монастиря. Почувши стогін, вони виявили одного зі схованих поранених і повісили його того самого дня. Трупи 29 захисників монастиря зібрали й поховали місцеві 
селяни. Вони ж увечері 12 вересня, після відходу німців, знайшли у підвалах і врятували ще двох поранених.

Повстанці втратили 29 осіб у бою, один був убитий у полоні, дванадцятеро вирвалися, а двох врятували місцеві жителі. Німецькі втрати оцінюються в 90–100 чоловік убитими та 150–200 пораненими. За іншими джерелами німецькі втрати оцінюються в 540 чоловік убитими та більше 700 поранених.

Про боротьбу чоти Берези видана повість-хроніка Петра Боярчука „Бій під стінами храму ”, та поема-хроніка поета шестидесятника Миколи Холодного “Пям'яті 29”

Дмитро Снєгирьов.

+++

http://blog.i.ua/community/3062/1274836/

ВАРТА

предыдущая

следующая

 

УСС

Бій у Загорові

• 10.09.13, 11:04
 
• ВАРТА

8-11 вересня 1943 р. чота особливого призначення "Берези" із загону ім. Богуна у кількості 44 повстанців, яка розмістилася у монастирі Різдва Пресвятої Богородиці , в селі Новий Загорів Локачинського району Волинської області, була оточена німецькими карателями. Повстанці були озброєні трьома ручними кулеметами, станковим кулеметом "Максим" і легкими мінометами.

Повстанці на території монастиря, стиснуті кільцем переважаючими силами ворога, хоробро відбивали всі атаки. Фашисти кинули проти повстанців підрозділи мотопіхоти, польських поліцейських, міномети, артилерію, танкетки та 3 літаки-бомбардувальники. 

Пам'ятник загиблим бійцям чоти "Берези" під час героїчної оборони монастиря в с. Новий Загорів 8-11.09.1943 р.


Руїни Різдво-Богородицького монастиря, де 8-11 вересня 1943 р. чота УПА "Берези" тримала оборону проти німців з поляками.

Німці проводили масоване бомбардування монастиря і околиць авіацією та гарматний обстріл з танкеток. Однак штурм, який німці розпочали після бомбардування був відбитий. У результаті бою, після 8 атак, німці з поляками відступили, зазнавши великих втрат (точно число загиблих невідоме, але, очевидно, складало кілька сотень осіб, дехто нараховує 400 - 540, інші - 90-100 загиблими). Після цілого дня боїв о 2 годині ночі 12 вересня під покривом туману повстанці на чолі з політвиховником "Гивою" здійснили відчайдушну спробу прориву через німецькі окопи. Вирватися вдалося 12-тьом, троє сховалося в нішах і підвалах монастиря, 29 загинуло в бою. 


Тоді загинули: 
1.кулеметник Бабій Давид Васильович (1917 р.н., с. Стрільче Горохівського р-ну Волинської обл.)
2.ройовий Брись Семен Петрович (1923 р.н., с. Деречин Іваничівського р-ну) 
3.стрілець Гаврисюк Кузьма Степанович (1921 р.н. с. Старий Загорів Локачинського р-ну) 
4.стрілець Дорощук Петро Кирилович (1920 р.н., с. Брани Горохівського р-ну) 
5.стрілець Зеленський Олександр Антонович ("Зелений", 1922 р.н., с. Озірці Горохівського р-ну)
6.стрілець Книш Іван Григорович (1922 р.н., с. Скобелка Горохівського р-ну) 
7.стрілець Коваленко Олександр Михайлович (1925 р.н., с. Деречин Іваничівського р-ну) 
8.ройовий Ліщук (Лищук) Михайло Оксентійович (1923 р.н., с. Мар'янівка Горохівського р-ну)
9.стрілець Ліщук (Лищук) Григорій Оксентійович (1922 р.н. с. Мар'янівка Горохівського р-ну)
10. стрілець Ліщук Іван Петрович ("Вишня", 1922 р.н., с. Мар'янівка Горохівського р-ну) - дані про участь у бою суперечливі. Можливо ішлося про Григорія Ліщука.
11.Ліщина Михайло (1924 р.н., с. Мар'янівка Горохівського р-ну) - дані про участь у бою суперечливі, можливо ішлося про Михайла Ліщука.
12. стрілець Максимчук Олександр (імовірно, 1922, з Локачинського р-ну)
13.кулеметник Майко Іван Федорович ("Славко", 1921 р.н.)
14.стрілець Матвійчук Микола Олександрович (1925 р.н., с. Городище-2 Луцького р-ну) 
15.чотовий Марценюк Федір (Андрій?, Антон?) ("Береза", імовірно, 1919 р.н., імовірно, с. Княже суч. Сокальського р-ну Львівської обл.) 
16.стрілець Мороз Василь Павлович (1923 р.н., с. Риковичі Іваничівського р-ну)
17.стрілець Новосад Василь Романович (1923, с. Риковичі Іваничівського р-ну)
18.стрілець Панасюк Володимир ("Чорний", 1920 р.н., с. Жашковичі Іваничівського р-ну)
19. стрілець Хринюк Степан Семенович ("Терен", можливо, 1923 р.н., с. Скобелка Горохівського р-ну)
20.стрілець Шеремета (1922 р.н., с. Журавники Горохівського р-ну)
21.стрілець Шуст Іван (1922 р.н., уродженець с. Зборишів Горохівського р-ну)
22. стрілець Янюк Сергій Михайлович (1925 р.н., с. Скобелка Горохівського р-ну) 
23.Невідомий наймолодший (бо мав 17 років)
24. Невідомий росіянин-мінометник
решта - невідомі.

Ліщук (Лищук) Михайло Оксентійович та Ліщук (Лищук) Григорій Оксентійович. Загинули у бою чоти УПА проти нацистів у Новому Загорові 11.09.1943 р.


Майко Іван Федорович. Загинув у бою чоти УПА проти нацистів у Новому Загорові 11.09.1943 р.


Книш Іван Григорович. Загинув у бою чоти УПА проти нацистів у Новому Загорові 11.09.1943 р.


Янюк Сергій Михайлович. Загинув у бою чоти УПА проти нацистів у Новому Загорові 11.09.1943 р.



У брошурі Мелетія Семенюка "Боротьба УПА з німецькими окупантами" вказується, що одного з повстанців, росіянина, німці зловили й повісили. Загиблих героїв місцеві жителі поховали у спільній могилі біля храму. Завдяки спогадам жителя села Старий Загорів Василя Максимовича Барана, записаних влітку 2003 року, можемо ідентифікувати одного з невідомих героїв тієї битви, який у Семенюка виступає як росіянин. Насправді, це українець, уродженець Житомирщини, Андрій Болботко. Вихований у дитячому будинку, на початку німецько-радянської війни рядовий Червоної армії. Потрапив до німецького полону, звідки втік й пішов до УПА. Можливо, він є одним із невідомих бійців чоти "Берези", які поховані у спільній могилі.


Наказ-повідомлення про славетний бій з німцями в с. Новий Загорів Волинської обл. Опубліковано: Літопис УПА. Нова серія. - Т.2. - Торонто-Львів, 1999. - с.505-506.

Бійці УПА, які вижили в бою:

1.Андрійчук Іван (можливо, колонія Зигмунтівка)
2.Бабій Федір Іванович ("Макаренко", 1914 р.н., с. Стрільче Горохівського р-ну Волинської обл.) - кулеметник
3.Баламут Іван Андрійович ("Марко" або "Граб", 1924 р.н., с. Мар'янівка Горохівського р-ну)
4.Бурачинський Андрій Юрійович ("Черешенко", с. Озютичі Локачинського р-ну) - зв'язковий штабу загону ім. Богуна, до складу чоти не входив.
5.Войтович Степан (із с. Твориничі Локачинського р-ну Волинської обл.)
6."Гайсик" - кулеметник
7."Гива" (можливо, Іщук Михайло Петрович, 1917 р.н. с. Підбереззя) - політвиховник
8.Грибок Захар Микитович (1923 р.н., с. Скобелка Горохівського р-ну)
9.Кащук Микола Антонович ("Нора", "Бура", "Скита", 1912 р.н.)
10.Коцюба Петро Михайлович ("Грізний", 1921 р.н., с. Зелене Горохівського р-ну) - ройовий
11.Лукашук Феодосій (із с. Риковичі Іваничівського р-ну)
12.Сорока Петро Миколайович (із с. Скобелка Горохівського р-ну)
13.Стасевич Семен (с. Кваси Горохівського р-ну)
14.Федорчук Василь Леонтійович (1921 р.н., с. Ревушки Турійського р-ну)
15.Якубчук Ніл Ксенофонтович ("Малий", 23.05.1921 р.н., с. Стрільче)
16.Яремчук Григорій Андрійович ("Ліщина", 1922 р.н., с. Довге Горохівського р-ну Волинської обл.)


Яремчук Григорій Андрійович. Учасник бою чоти УПА проти нацистів у Новому Загорові 11.09.1943 р.

Член суспільно-політичної рефрентури, згодом відомий дисилент Данило Шумук так писав про героїв Нового Загорова:

"Звичайно, коли б це були не стрільці УПА, а червоні партизани, то їм би всім потім присвоїли звання «героїв» і про них писали б багато репортажів, а може й романів. Але це були не червоні партизани, а стрільці УПА. Тим із них, що лишилися живими, довелося потім каторгу відбувати на далекому Заполяр'ї в Норильську. І їх там обзивали «фашистами» й «німецькими підсобниками»..."

Останній з учасників бою, що вижили, Григорій Яремчук, помер 2001 р.

У 2003 р. біля місця бою поставлено пам'ятник, на якому викарбувано імена загиблих солдатів УПА.

Схематично бій проти нацистів у Новому Загорові відтворено в кліпі Тартака й Нічлави "Не кажучи нікому". Поет-шістдесятник Микола Холодний написав поему "Пам'яті 29" (Холодний Микола. Пам'яті 29-ти. Поема-хроніка. Передмова проф. Михайла Шалати. – Дрогобич: Коло, 2003).

Цьому бою присвячено народну пісню "В Загорові на горі":


1. В Загорові на горі,
у старім манастирі,
у неділю, рано-вранці,
там молилися повстанці.

2. "Благослови, Божа Мати,
на ворогів міцно стати,
боронити Україну
по лицарськи - до загину."

3. "Борітеся, мої діти,
бідну землю бороніте,
за прикладом мого Сина
встане з мертвих Україна."

4. В понеділок, на світанку,
в Загорові блищать танки, *
гудуть авта й літаки -
облягають німаки.

5. "Друзі, алярм, гей вставайте,
манастиря не давайте,
бороніте Україну."
"Здобудемо або згинем!.."

6. Стало дніти у вівторок -
"Їх тисячі, а нас сорок..."
Налягяють німаки -
не даються козаки.

7. Той ранений вже в четверте,
одмагається від смерти, -
"Зажди, смерте, хоч хвилину -
ще зіб'ю з одну машину."

8. Той під розп'яттям конає
і на Христа поглядає:
"Ти за нас вмер, Божий Сину,
і ми гинем за Вкраїну."

9. Стало в середу смеркаться -
залишилось вісімнадцять.
З полеглими попрощались...
Крізь ворожий стрій прорвались.

10. В Загорові, на горі,
спочивають лицарі.
Хрест високий в головах:
"Полягло тут 22"...

11. Спіть спокійно, друзі милі,
у високій цій могилі...
Пімстимо смерть і руїну,
здвигнем з мертвих Україну.

Л-ра:
1.Боярчук П. Бій під стінами храму - Луцьк, 2005. - С.245 - 272.
2.Денищук О. Боротьба УПА проти німецьких окупантів. Хронологія подій. – Т.1. Волинь і Полісся. – Рівне, 2008. – С.313
3.Дзьобак В. 1943-й - рік посилення, оновлення і активізації боротьби//ОУН і УПА в 1943 році. Документи. - Київ, 2008. – С.43
4.Загорів віддає шану боївці особливого призначення // http://www.ukrnationalism.org.ua/news/?n=635
5.Шумук Д. Пережите і передумане. Спогади й роздуми українського дисидента-політв’язня з років блукань і боротьби під трьома окупаціями України (1921-1981 рр.) – Київ, 1998 – С.130
6.Щур Ю. Правда відкрилась лише через 65 років. 26.02.2008 http://www.ukrnationalism.org.ua/news/?n=3313

http://urb-a.livejournal.com/3758367.html

+++ ++++ ++++

Paul V. Lashkevich

Только что

 

 

 

 

Так хотілося побачити урочистості біля руїн монастиря в Новому Загорові - завдяки Вам побачив. (((  http://youtu.be/g1-fHXdv_U8?list=UUaECiybqKzEo7KCH-_cUffw

Перевести

Ответить

 · 

Paul V. Lashkevich

 

Только что

 

 

подають таку інформацію - слухаю всіх - http://reibert.info/threads/bij-upa-1943-09-09-12-v-s-novij-zagoriv.67790/page-3

Перевести

Ответить

 · 

+

Paul V. Lashkevich shared a link.

17 seconds ago near Kyiv

 

http://obozrevatel.com/politics/90278-zhurnalistyi...ejshih-sponsorov-dnr-i-lnr.htm

/fbexternal-a.akamaihd.net/safe_image.php?d=AQDi3rGXgtFMxw4e&w=116&h=116&url=http%3A%2F%2Fi.obozrevatel.ua%2F8%2F1628622%2F951865.jpg&cfs=1" target="_blank">https://fbexternal-a.akamaihd.net/safe_image.php?d...1628622%2F951865.jpg&cfs=1); background-position: 50% 50%; background-repeat: no-repeat;" width="116" />

Журналисты выяснили, кто является одним из главных спонсоров "ДНР" и "ЛНР"

obozrevatel.com

Фонд российского бизнесмена Константина Малофеева называют одним из самых крупных поставщиков помощи самопровозглашенным "Донецкой народной республике" и...

+

РАССЛЕДОВАНИЯ

Журналисты выяснили, кто является одним из главных спонсоров "ДНР" и "ЛНР"

 

• 

  /cdn.oboz.ua/css/i/sprite.png" target="_blank">http://cdn.oboz.ua/css/i/sprite.png); background-position: -393px -306px; background-repeat: no-repeat;">  

   

  268

Данилов: Вова Моль

/cdn.oboz.ua/css/i/sprite.png" target="_blank">http://cdn.oboz.ua/css/i/sprite.png); background-position: -393px -306px; background-repeat: no-repeat;">  

 

14.4т

/cdn.oboz.ua/css/i/sprite.png" target="_blank">http://cdn.oboz.ua/css/i/sprite.png); background-position: -393px -306px; background-repeat: no-repeat;">  

 

110

Виталий Кличко рассказал когда будет горячая вода в Киеве

/cdn.oboz.ua/css/i/sprite.png" target="_blank">http://cdn.oboz.ua/css/i/sprite.png); background-position: -393px -306px; background-repeat: no-repeat;">  

 

841В МИД объяснили, что подписание минского протокола не означает легитимизацию "ДНР" и "ЛНР"

/cdn.oboz.ua/css/i/sprite.png" target="_blank">http://cdn.oboz.ua/css/i/sprite.png); background-position: -393px -306px; background-repeat: no-repeat;">  

 

1.1тВ Украине запретили 15 российских телеканалов

/cdn.oboz.ua/css/i/sprite.png" target="_blank">http://cdn.oboz.ua/css/i/sprite.png); background-position: -393px -306px; background-repeat: no-repeat;">  

 

522Порошенко наградил за героизм более 200 бойцов АТО

/cdn.oboz.ua/css/i/sprite.png" target="_blank">http://cdn.oboz.ua/css/i/sprite.png); background-position: -393px -306px; background-repeat: no-repeat;">  

 

38

11.5т"Спикеру" Крыма студенты в лицо спели гимн Украины

/cdn.oboz.ua/css/i/sprite.png" target="_blank">http://cdn.oboz.ua/css/i/sprite.png); background-position: -393px -306px; background-repeat: no-repeat;">  

 

7

1.7тПольша подсчитала, что Крым будет стоить России до 50 млрд евро за пять лет

+++

2014 год от Рождества Христова -

Украинцам и Мариупольцам -

Золотий вересень. Хроніка Галичини 1939-1941 (2010)

+++

http://youtu.be/CxVpGedh9XA

+++

Более 500 000 человек

депортировано из Западной Украины

в 1939 - 1941 годах

+++

Ответить

 · 

+++

Лживая российская власть нарушила перемирие в Мариуполе - 2014.08.06-07

+

Пол В. Лашкевич разделили ссылку .

2 секунд назад возле Киева

http://censor.net.ua/photo_news/301539/obstrel_proizvodilsya_iz_dvuh_napravleniyi_za_40_minut_vypustili_30_snaryadov_podrobnosti_napadeniya

Обстрел производился из двух направлений: за 40 минут выпустили 30 снарядов, - подробности ...

censor.net.ua

Журналисты восстановили детальную картину вчерашнего обстрела Мариуполя, а также рассказали о ситуации в поселке Широкино.

+

http://www.0629.com.ua/news/613755

Новости      Все     за месяц     за неделю     за 3 суток     за сутки

Ключевые слова

В Мариуполе от осколочного ранения скончалась 33-летняя женщина

 

/www.0629.com.ua/design/img/icons_tools.png" target="_blank">http://www.0629.com.ua/design/img/icons_tools.png); background-position: -68px 0px;" title="Напечатать">  

/www.0629.com.ua/design/img/icons_tools.png" target="_blank">http://www.0629.com.ua/design/img/icons_tools.png); background-position: -51px 0px;" title="Добавить в блокнот">  

10:1107.09.2014

 

Сегодня после полуночи в одну из городских больниц привезли женщину, получившую осколочное ранение в область сердца в микрорайоне "Восточный".

Об этом 0629 сообщили медики.

33-летняя мариупольчанка скончалась на операционном столе.

Известно, что в момент происшествия она была с детьми. 

Подробности происшествия выясняются.

7

8

0

3

1

1

 

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции

+

Поки РФ порушувала перемиря, ОБСЄ показала договір про припинення вогню

pravda.com.ua  / 7 сентября в 11:11

У ніч на 7 вересня на сайті ОБСЄ був опублікований протокол, підписаний представниками України, РФ та ОБСЄ за результатами мінської зустрічі.

 

+

+

Paul V. Lashkevich

Только что

 

 

 

 

очень страшно. что малодушные "российские братья" смакуют трагедию
+++http://youtu.be/0mozKRrNhFA

Ответить

 · 

 

Paul V. Lashkevich

Только что

 

 

 

 

Российская армия обстреливает и убивает с УКкраинской земли и из российской земли
+++
Как всегда - забыли о захвате Крыма российскими войсками
+++
Антон Зарицкий3 недели назад
 
Когда загоняли войска под границу для окружения, не просчитали что будут обстрелы со стороны России. Можно было бы догадаться. Вот в чём просчёт, но журналист забыл сообщить данную подробность почему-то...
Ответить  ·  8
Все ответы (62)
+++
Konstantin Borus4 недели назад
 
Интересная,я бы сказал сюриалистическая,ситуация.С одной стороны ополченцы.в основном из России и вооружённые Россией,убивают Украинцев,а с другой-Россия,благодетельница даёт возможность оставшимся в живых уйти через корридор в Украину. К сожелению реваншисткая политика России поссорила оба народа на долго. Да же если представить скорое окочание этой бессмысленной войны,мира там долго не будет.Ещё один Кавказ только на западе.
Ответить  ·  26

Свернуть

Ответить

 · 

Paul V. Lashkevich

 

Только что

 

 

Андрей Кузнецовнеделю назад
 
«КОГДА НАС ПОДБИЛИ, Я ПОНЯЛ, ЧТО ЭТО НЕ УЧЕНИЯ». СБУ ЗАЯВИЛА О ЗАХВАТЕ РОССИЙСКИХ ДЕСАНТНИКОВ. ВИДЕО ДОПРОСОВ

http://tvrain.ru/articles/kogda_nas_podbili_ja_pon...ntnikov_video_doprosov-374561/
Ответить  ·  

Свернуть

Ответить

 · 

+++

Апофеоз войны_Верещагин____168246.b

+++

++

+++

Апофеоз войны_Верещагин____168246.b

+++

Проповідь у Неділю, 31 серпня 2014 року

Подписка оформлена

+++

+++

http://www.kiev-orthodox.org/site/churchlife/5379/

ЖИЗНЬ В ЦЕРКВИ

ВОЙНА И ЕЕ ВЫЗОВЫ

Война. Как же трудно примириться с фактом её существования в эти ясные августовские дни.

Светит солнце, стоят тихие вечера, киевляне заняты своими повседневными делами, — а в это время на востоке нашей страны всё по-другому: там стреляют, там убивают, там гибнут люди. Города лежат в руинах, оставляют свои дома беженцы, страдают пленные…

Война стала страшным откровением для Украины. Известно, что в самом начале вооружённого противостояния у большинства бойцов украинских военных частей, расположенных в Крыму, было психологическое табу. Они не могли выстрелить, не могли нажать на курок, зная, что перед ними их соседи — люди, которые исповедуют с ними одну и ту же христианскую веру и говорят на понятном им языке…

Прошло время. Полегли в бою товарищи по оружию. Оголило свою сущность понятие гибридной войны. И другие солдаты стали стрелять в ответ, понимая, что другого способа защитить свою землю и страну от насилия и крови у них просто нет…

Как правильно определить формат вооружённого конфликта на Востоке Украины? С чем мы имеем дело? С гражданской войной? Или же, учитывая факт военной поддержки сепаратистов со стороны соседнего государства, мы должны признать, что наши войска отражают нападение внешнего агрессора?

В начале противостояния во многих храмах возносилась молитва о прекращении «междоусобной брани». А в последнее время среди православных христиан в Киеве приобрела распространение другая молитва:

«Сохрани нас, Господи, от руки грешника, от людей неправедных избавь нас; запрети чужеземцам, жаждущим войны…»

Как же сложно выговорить уже одно это слово: война. И как не хочется признаться себе, что в твой дом, в твою страну пришло это страшное горе! Слово «конфликт» (даже с ужасающей приставкой «вооружённый») — позволяет нам сохранить определённую дистанцию, делая вид, что всё происходящее нас непосредственно не касается…

Ужас «войны» — в её общем характере. Во время Второй мировой никто не говорил о «представителях гитлеровского режима». В употреблении были другие, более обобщающие и страшные слова… Для народов СССР слова «немцы» и «фашисты» были синонимами, а в глазах немцев каждый советский солдат был «русским» и «коммунистом».

Любое обобщение таит в себе неправду. Но нет ничего страшнее, чем обобщения во время войны, когда люди начинают массово мыслить в категориях «свои» и «враги», не признавая за последними даже того права, которым, несомненно, наделил их Сам Бог: права на жизнь.

«Если вам придётся с оружием в руках защищать свою землю — постарайтесь сделать это так, чтобы в вашем сердце не было места ненависти к русскому народу», — учил перед смертью своих сыновей один православный священник. Это было в конце апреля, и тогда его просьба для многих прозвучала немного странно. Прошло четыре месяца — и один из его сыновей, взяв в руки оружие, записался в добровольческий батальон…
И теперь перед ним стоит задача: защитить свою Родину от внешней агрессии, но, по заповеди покойного отца-священника, сделать это так, чтобы в сердце не проник дух ненависти.

Воевать без ненависти в сердце — задача сверхсложная, но только такое отношение к войне можно считать христианским. Священное Писание чётко определяет, откуда происходит зло. «Из сердца исходят злые помыслы, — говорит Спаситель, — убийства, прелюбодеяния, любодеяния, кражи, лжесвидетельства, хуления» (Мф. 15, 19). Сердце человека — средоточие его существования и то «место», в котором гнездится его свобода и осуществляется свободный выбор. Поэтому требование воевать, храня сердце от ненависти, — не что иное, как требование воевать, минимизируя зло.

Природа войны — ненависть. Ведь любая война есть внешнее, физическое проявление этого греха, одного из главных человеческих грехов. «И когда они были в поле, восстал Каин на Авеля, брата своего, и убил его» (Быт. 4, 8) — описывает Книга Бытия первое в истории человечества убийство. С тех пор случалось бесчисленное множество убийств и войн. Но каждый раз, когда восставал человек на человека и народ на народ, — они приходили к этому путём Каина: не справившись с грехом и открыв своё сердце для духа ненависти.

Войны бывают разные, и Святые Отцы чётко отличали войны справедливые и оборонительные от войн наступательных и завоевательных. Так, согласно ученику святителя Иоанна Златоуста преподобному Исидору Пелусиотскому, причиной большинства войн служит преступное желание заполучить чужую собственность.

Вместе с тем, преподобный Исидор различает войны безнравственные и этически оправданные. Не все, кто принимает участие в войне, считал преподобный, заслуживают осуждения за сотворённое беззаконие. «Тех же, кто осуществляет возмездие с воздержностью, не следует и считать поступающими несправедливо, потому что они совершают законное дело».

Вне всякого сомнения, война, пришедшая сегодня на нашу землю, является для украинского народа войной оборонительной. Украинские солдаты не воюют на территории других стран: они защищают свою землю и целостность своего государства. «Зачем вы пришли на нашу землю?» — часто спрашивают украинских военнослужащих сепаратистски настроенные жители Донбасса. И, хотя Донбасс никогда не был отдельной страной, их чувства можно как-то психологически понять. Ведь эти люди родились и выросли на этой земле…

Но как понять тех, кто с оружием в руках пришёл на нашу землю? Как нравственно оправдать человека, пытающегося насильно отторгнуть от Украины часть её территории? Как оправдать перед Богом совершённые во имя геополитических интересов и ценностей убийства и насилия?

Тут уместно вспомнить слова святителя Филарета (Дроздова): «Война — страшное дело для тех, которые предпринимают её без нужды, без правды, с жаждою корысти или преобладания, превратившейся в жажду крови. На них лежит тяжкая ответственность за кровь и бедствия своих и чужих. Но война — священное дело для тех, которые принимают её по необходимости — в защиту правды, веры, отечества» (Филарет (Дроздов), святитель. Избранные труды, письма, воспоминания. М., 2003. С. 481).

Украинские воины защищают свою землю. И это сообщает их делу нравственное оправдание. Однако это не освобождает нас автоматически от ответственности за свои поступки и чувства. Мы должны защищаться, но не должны ненавидеть. Мы должны отстаивать территориальную целостность своей страны, но у нас нет права на умножение зла.

Война выдвигает нам несколько требований.

Первое из них — это требование деятельной любви к ближним. Ведь, беря в руки оружие, христианин делает это от любви, чтобы таким путём защитить свой народ от внешней агрессии, во исполнение заповеди Самого Спасителя: «Нет больше той любви, как если кто положит душу свою за друзей своих» (Ин. 15, 13).

Следующее требование — это хранение своего сердца от духа ненависти. Делая доброе дело, нельзя позволить себе, чтобы в наш ум и чувства проникли ненависть и злоба.

Воздаяние — один из глубинных механизмов нашей психики, требующий, чтобы зло было не только остановлено, но и адекватным образом наказано. «Глаз за глаз, зуб за зуб» — многие любят цитировать известный фрагмент из книги Левит, забывая, что это установление в своё время имело целью не только наказание, но и ограничение отплаты…

Где границы дозволенной отплаты во время войны? Это сложный нравственный вопрос. Но ясно одно: желая сохранить свою душу для вечной жизни, мы не имеем права умножать зло и творить дела беззакония, даже если так поступает агрессор.

Пытки и унижения пленных, оскорбление и ненависть… Даже если так поступают с нашими бойцами в этой страшной войне наши противники, такие вещи не следует совершать украинским воинам. Ведь мы обязаны помнить: каждый раз, как мы совершаем беззаконие, от нас и нашего дела отворачивается Господь, в Котором единственная наша надежда на спасение и победу.

Наконец, третье из глобальных требований войны — это требование доверия к Богу… Война — это всегда насилие и зло, и наше нравственное чувство тут может на какой-то миг усомниться в Божественном всеведении и всемогуществе.

«Господи, где Ты?» — обращались во время войн люди к Богу на протяжении всей истории. «Где Твоё Милосердие? Где Твоё Провидение и благодатная помощь? Почему Ты не остановишь зло? Почему сейчас же, немедленно — не положишь предел насилию и страданиям?»

«У вас и волосы на голове все сочтены», — передаёт слова Христа Евангелие от Луки, которое мы слышали сегодня за Литургией (Лк. 12, 7). Но как сопоставить эти слова Господа с теми обстоятельствами, которые открываются нам сегодня? Как не утратить веру в милосердие и всемогущество Бога, наблюдая всю несправедливость и боль войны?
Христианское вероучение чётко свидетельствует, что война является следствием греха и, следовательно, ответственность за неё несёт не милосердный и человеколюбивый Бог, а человек, который открывает своё сердце для ненависти и злобы.

Но что означают эти слова без настоящего доверия нашей души к Богу?
Человек создан по образу Бога и поэтому имеет свободу самоопределения в добре и зле. Но как же трудно нам принять этот мученический венец свободы! Как трудно стоять в свободе! Как трудно каждый миг своей жизни помнить о том, что мы лично ответственны за свои собственные поступки и за тот мир, в котором живём!

Довериться Богу во время войны — сложно как для солдата, который держит в руках оружие и при этом сам подвергается смертельной опасности, так и для безоружного, который в любой момент может подвергнуться насилию со стороны воюющих. Но вспомним слова Спасителя: «Говорю же вам, друзьям Моим: не бойтесь убивающих тело и потом не могущих ничего более сделать; но скажу вам, кого бояться: бойтесь того, кто, по убиении, может ввергнуть в геенну: ей, говорю вам, того бойтесь» (Лк. 12, 4–5).

Каким бы трудным не было нынешнее время для нас и нашей страны, не будем забывать: эта жизнь лишь врата к жизни вечной, и каждый её миг нужно прожить так, чтобы, встретившись с нами лицом к лицу после нашей смерти, Господь нашёл в нашем сердце настоящее желание правды и богообщения и открыл перед нами врата в Царство Небесное, Царство Любви.

Одна из последних песен Бориса Гребенщикова называется «Любовь во время войны». Словами из неё я хотел бы завершить нашу сегодняшнюю беседу:

«Я чувствую спиной, как вокруг нас сгущаются тени.
Река пылает, и мосты над нею разведены.
В своей доброте Господь дарует нам, что мы хотели.
Дарует любовь, любовь, любовь во время войны».

Христос Спаситель да пребывает со всеми нами, укрепляя каждого из нас в своём служении на благо Бога и нашей Родины.

Проповедь в воскресенье 31 августа 2014

Дата публикации: 01.09.2014

+++

+

 

 

Serjei Crivoruchko shared Рина Шепелинская's photo.

10 hrs · 

 

Рина Шепелинская

Пророчество Девида Вилкерсона относительно России "Последний призыв к Америке", 1998р.

"...Но лучше бы нам поостеречься, потому что Россия не умерла! Медведь, о котором Библия говорит, что он будет ранен, оживёт опять. И этот русский медведь уже снова шевелится. Я не знаю, случится ли это вследствие переворота или путём выборов, но два или три человека, находящихся в очереди на будущих правителей России, все являются антихристианами, антисемитами и антиамериканцами. Русская угроза всё ещё очень велика.
Люди, придущие к власти вскоре, не будут бояться угрожать Америке или всему миру. Они не снимут свои пальцы с пусковой кнопки водородной бомбы. Сейчас русская армия залечивает свои раны, желая смыть свой позор перед всем миром. И, наконец, придя в силу, она, возможно, попытается завоевать обратно все бывшие республики, и тогда для Европы возникнет угроза. Диктатор восстанет быстро, и он будет антисемитом. Гитлер поднялся из хаоса, и точно также поднимется новая воинственная Россия. Просто, наблюдайте, как агенты со всего мира начнут съезжаться в Москву. Не обманывайтесь относительным миром, которым наша страна наслаждается сейчас. Это просто затишье перед бурей! "

+