КУРЧЕНКО, ЯНУКОВИЧ, ИВАНЮЩЕНКО В РАССЛЕДОВАНИИ FORBES |
http://youtu.be/wj1OXmazFwc
КУРЧЕНКО, ЯНУКОВИЧ, ИВАНЮЩЕНКО В РАССЛЕДОВАНИИ FORBES
Опубликовано 28 Фев 2013 г.
Стандартная лицензия YouTube
Запись в дневнике закрыта для неавторизованных и пользователей из черного списка. Родовые лояльности и энергия рода |

Энергия рода и родовая лояльность.
Что это такое и какое влияние оказывает на вашу жизнь.
«Глядя на эту обеспеченную, респектабельную леди, никому бы и в голову не пришло, что 20 лет назад, в возрасте 14 лет она оказалась на улице в трущобах без денег и крыши над головой.
|
Киев - как оно было! |
Штурм Администрации президента, Киев
|
2013.11.24.-СПОГАДИ_2006.08.25._Kyiv-Ukraine_NE-ZRAD-MAIDAN_НЕ ЗРАДЬ МАЙДАН |
Paul_V_Lashkevich,
++++++++++++++++++++++++++
![]()
Азиз_Каюм,
http://www.liveinternet.ru/users/1305700/post302324611/
+++++++++++++++++++++++++
ЗМЕЙ ГОРЫНЫЧ |
|
Четверг, 05 Декабря 2013 г. 18:16 + в цитатник
Прочитало: 3 за час
|
Штурм Євромайдану. Свідчення очевидців (30 листопада 2013) |
Johannes Wamberg Andersen - Video by Danish journalist taken after the purge of euromaidan
+++
|
Штурм Євромайдану. Свідчення очевидців (30 листопада 2013) |
http://youtu.be/UkAHmtZtaA4
|
2013.11.24.-СПОГАДИ_2006.08.25._Kyiv-Ukraine_NE-ZRAD-MAIDAN_НЕ ЗРАДЬ МАЙДАН |
Paul_V_Lashkevich,
++++++++++++++++++++++
http://youtu.be/xBv9ykIXqv0
+++++++++++++++++++++++
Сергей Данилов. Встреча со зрителями.
Yarovit Rozhkov Yarovit Rozhkov·194 видео
Подписаться 5 420
14 927
Нравится 193 Не нравится 2
Мне понравилосьНравится Мне не понравилось О видео Поделиться Добавить в Статистика Пожаловаться
Опубликовано 03 Окт 2013 г.
Редкая встреча со зрителями, которая состоялась на управленческом семинаре по КОБ ОИ ГРУ. Сергей поясняет некоторые моменты своих выступлений и развернуто отвечает на вопросы из зала. Беседа является хорошим дополнением к уже вышедшим материалам с его участием.
Видео взято с канала КПЕ ТВ
|
Не відступи від БОГА - Небом явленный крест - Годеново |
Дневник |
2013.11.24._Не відступи від БОГА - Небом явленный крест - Годеново
http://youtu.be/GhUfxszZoPk
+++
http://youtu.be/SnmCaVY-dF0
|
Как были спасены мощи святителя Игнатия Мариупольского |
![]() |
В годы оккупации мы вместе с Марией Олимпиевной Поповой решили ходатайствовать перед местной властью о перенесении святых мощей митрополита Игнатия из краеведческого музея в кафедральный собор и об открытии Греческой церкви... О том, что в подвале краеведческого музея находятся святые мощи митрополита Игнатия, засыпанные мусором, почти никто не знал. Там они пребывали со дня закрытия Греческой церкви. Когда стало известно об их местонахождении, мы решили поднять их из подвала. Во время оккупации в одном из клубов на Мариинке был открыт приход, в котором служили два оптинских монаха: архимандрит Димитрий и иеромонах Ананий. Благочинный отец Киприан поручил им привести в порядок святые мощи. Они пошли в подвал музея и удостоверились, что мощи находятся там. Затем, когда пошли во второй раз, взяли меня с собой. Когда мы спустились в подвал, я увидел, что святые мощи митрополита Игнатия нетленны. Трудно было представить, что 155 лет назад его душа оставила это тело; если бы не мусор и та окружающая обстановка, можно было бы подумать, что, сидя в кресле, святитель глубоко заснул. Он находился в кресле в том положении, что и в момент изъятия безбожниками из Греческой церкви. Седая голова была наклонена немного в правую сторону, левая рука свисала, а правая покоилась на перилах кресла. Бородка у святителя была редкая, само облачение пришло в ветхое состояние. Освободив мощи от мусора, мы поняли, что самим нам их не поднять. Поэтому, на другой день, пригласив несколько богобоязненных людей себе в помощь, подняли святые мощи наверх в фойе музея. С иеромонахом Ананием очистили щеточкой их от пыли. Затем взяли святую воду и ваткой осторожно вытерли руки, лицо, голову. Архимандрит Димитрий и иеромонах Ананий сшили архиерейское облачение и митру. Когда все было готово, объявили о перенесении святых мощей в кафедральный собор. В тот день собралось множество народа, и при участии хора святые мощи были торжественно перенесены в собор. На несколько дней они были доступны для поклонения, затем их поместили в часовню, которая была устроена внутри собора. На часовне была икона святого Игнатия Богоносца и белая мраморная доска, которой была покрыта в свое время могила святителя в Греческой церкви, со следующей надписью: «Здесь покоятся останки митрополита Игнатия Готфско-Кафайско-Мариупольского». Каждый понедельник служили панихиду по святителю Игнатию...
При отступлении немцы подожгли множество зданий, в число которых входила пятиэтажка, где находился кафедральный собор.
Я не могу передать состояние моей души при виде горящего храма и находящихся там святых мощей. Ужас охватывал меня при мысли, что там, в кафедральном соборе, в огне погибает последняя святыня нашего многострадального народа - приазовских греков. Я не мог дождаться того дня, когда утихнет пламя. Каждый день я приходил к зданию с одной целью - скорее войти в него, чтобы спасти мощи. Мама заметила, что я каждое утро ухожу из дома, а ей ничего не говорю. Она сильно переживала, в городе еще были слышны выстрелы. Мама спросила: «Вася, куда ты постоянно уходишь, а мне ничего не говоришь?» Я объяснил ей, что хочу спасти останки митрополита Игнатия. «Да, хорошее у тебя желание. Он был великим человеком для нашего народа, он спас наш народ от басурманов. Иди, сынок, и делай то, что ты задумал». Слава Богу, мое желание сбылось. Огонь угас, я вбежал в еще дымившийся собор и, разгребая руками горячий пепел, пытался найти хоть что-то, оставшееся от святителя Игнатия. И благодаря Тебе, Господи, нашел. Очень хотел найти череп, но не смог продолжить поиск из-за того, что в здание вошли солдаты. Один из них, увидев меня, снял с плеча автомат. Слава Богу, что я успел спрятать свою находку в куче пепла. Пришлось объяснять солдатам, что зашел сюда, якобы, по своей нужде. Выйдя из здания, спрятался за угол. После их ухода быстро выгреб сумку с косточками и отнес их к старосте собора Андрею Ивановичу, рассказав историю своей находки. Сделав деревянный ковчег в виде гробницы, в стеклянную банку положили святые мощи и сверху насыпали немного пепла, на самом же ковчеге поставили крест. Ковчег поставил на панихидном столе и сделал на нем надпись: «Здесь покоятся останки митрополита Игнатия Готфско-Кафайско-Мариупольского, мощи которого были сожжены при отступлении немецко-фашистских оккупантов 10.09.1943 года». Каждый понедельник перед мощами служили панихиду...
Все это время, где бы я ни находился, в ссылке или на приходе, меня постоянно беспокоила мысль, уцелеют ли святые мощи митрополита Игнатия. После возвращения из ссылки пошел в Преображенскую церковь, где в войну оставил святые мощи. Они стояли на панихидном столе в том же ковчежце. Я был благодарен Богу за сохранение великой святыни нашего народа. При повальном закрытии храмов в хрущевские времена этот храм закрыли, а святые мощи перенесли в портовую церковь. В 1961 году я с матушкой посетил Мариуполь. Мощи так и находились в портовой церкви. Приношу благодарность собратьям, которые сохранили эту святыню.
Протоиерей Василий Мултых,
настоятель Свято-Рождество-Боговодичного храма
села Усатово Одесской области.
Фрагменты воспоминаний, опубликованных в журнале «Андреевский вестник» №1 (2), 2001 г.
Серия сообщений "Греческий ортодокс":
Часть 1 - РУССКИЕ НА АФОНЕ. Фильм.
Часть 2 - Нил Мироточивый - святой афонский грек
...
Часть 7 - Житие святителя Игнатия Мариупольского
Часть 8 - ЧАСТОТА ВИБРАЦИЙ ЧЕЛОВЕКА
Часть 9 - Как были спасены мощи святителя Игнатия Мариупольского
Часть 10 - Митрополит Игнатий - Святитель Мариупольский
|
Энциклопедия жизни и творчества Тараса Шевченко |

http://www.t-shevchenko.name/ru/#Prym
+++
|
|
|
|
Тарас Шевченко
Апостол слова України! Ю.Федькович
Тарас Шевченко (1814 – 1861) – славетний український поет, пророк нової України. Астрофізики кажуть – бувають такі конфігурації зірок, що досить одній з них спалахнути як надновій зірці – і її потужне випромінювання запалює все нові й нові сусідні зірки. Отакою надновою зіркою став для України Тарас Шевченко. Гаряче слово поета запалило сотні, тисячі, а в наступних поколіннях – мільйони і десятки мільонів людей вогнем національної свідомості, перетворювало «грязь Москви» на націю, утворило з української мови національну релігію… І ці мільйони свідомих людей утворили нашу сучасну Україну – найкращу з держав, які тільки були за всю історію людства. Про проектДаний проект має на меті дати вичерпну інформацію про Тараса Шевченка. Він має дуже розгалужену ієрархічну структуру, так що вам, можливо, знадобиться певний час, щоб зорієнтуватись в ньому. В основу проекту покладено повне зібрання творів поета, видане в Києві видавництвом «Наукова думка» в 2001 – 2003 рр. На жаль, із запланованих 12 томів вийшло тільки 7 (6 томів літературної спадщини і перший том мистецької спадщини), тому використовуються також інші видання, в першу чергу «Повне зібрання творів в 10 томах» (К. : 1961 – 1963 рр., тт. 7 – 10, присвячені мистецькій спадщині).
Вивчаючи видання 2001 – 2003 рр., ми весь час дивувались кількості й якості роботи наших шевченкознавців. Для кожного твору простежена до найменших подробиць історія формування тексту, ретельно обґрунтовано канонічний текст, подано – аж до найменших дрібниць – різночитання і варіанти, написано вичерпні коментарі… Отже, якщо шевченкознавцям не заважають працювати, не Як користуватись веб-виданнямІнструментиНа сайті ви можете: – користатись повними текстами творів, листів, розглядати фотогалереї, використовувати ці матеріали для своїх праць; – зручно пересуватись між творами, натискаючи клавіші Ctrl + курсор вгору / вниз; – шукати потрібні вам дані через віконце пошуку у правій верхній частині вікна; – друкувати потрібні вам документи за допомогою кнопки «Версія для друку»; – слідкувати за новинами нашого сайта; – писати нам листи із зауваженнями і пропозиціями; – виправляти орфографічні помилки, виділяючи їх мишкою та натискаючи Ctrl+Enter; СтиліДля полегшення читання текстів вживаються такі шрифтові стилі :
ВаріантиДобре відомо, що більшість творів Шевченка за його життя, за умов царської Росії, не могла бути надрукована у тому вигляді, в якому хотів їх побачити автор. Сучасні шевченкознавці виконали велетенську роботу, вивчивши всі джерела шевченківських текстів, виявивши серед них авторитетні, встановивши їх послідовність. На цій основі установлено канонічний текст творів, найбільш близький до авторського волевиявлення: Усі досі виявлені редакції та варіанти розташовуються в їхній хронологічно-творчій, генеалогічній послідовності: від найперших, чорнових, до передостанніх включно (остаточні редакції вміщено в основному тексті). Повне генеалогічне зведення послідовних редакцій та варіантів, від найраніших до передостанніх і далі до основного тексту включно, дає хронологічно послідовне читання всіх шарів рукописного і друкованого тексту творів Шевченка і, таким чином, з максимально можливою на сьогодні повнотою відбиває становлення й рух тексту, графічно виражену історію задуму й тексту кожного твору, всі послідовні й взаємопов’язані її стадії та фази. Редакції, що мають самостійне значення, наводяться повністю. В усіх інших випадках подаються тільки варіанти, що мають творчий характер: окремі рядки, групи рядків, уривки, відмінні від інших текстових джерел. У середині кожної рубрики варіанти наводяться в хронологічній послідовності. При цьому повернення від хронологічно пізнішого варіанта до попереднього чи взагалі ранішого фіксується як окремий, самостійний варіант (елемент руху тексту). (Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів у 12-и томах. – К.: Наукова думка, 2001 р., т. 1, с. 411) Унікальною особливістю нашого веб-видання є можливість читати всіваріанти кожного рядка твору, для якого такі варіанти відомі. Для цього було розроблено спеціальну систему управління варіантами текстів.
Якщо твір має варіанти – на екрані буде відображена плаваюча панель. За умовчанням вона знаходиться в лівому нижньому куті екрану. Ви можете перемістити її в інше місце, натискаючи кнопки-маніпулятори в кутах панелі. Ви можете взагалі вимкнути панель, натиснувши кнопку «X» (після цього ви зможете знову активізувати панель, натиснувши кнопку Приклад тексту з варіантами Канонічний текст Типово плаваюча панель містить групу вимикачів, кожен з яких вмикає або вимикає текст відповідного варіанта, який візуально виділяється особливим кольором тла. Особливим є вимикач «Канонічний текст» – він управляє видимістю рамок. Всередині кожної рамки знаходяться рядки варіантів, розміщені у хронологічній послідовності; вони закінчуються рядком канонічного тексту. У списках, які не є автографами Шевченка, варіанти переписувача відзначаються словом «Було» і курсивним виділенням; нижче них іде текст, виправленний Шевченком (прямим шрифтом). У випадках, коли Шевченко кілька разів правив один висхідний текст, всі варіанти, окрім останнього, подаються прямим шрифтом з перекресленням. Нумерація рядківДругою унікальною особливістю нашого веб-видання (також спеціально спроектованою для нього) є можливість бачити номери рядків і маніпулювати цими номерами. Клацніть цей рядок, щоб побачити його номер Для цього треба клацнути потрібний рядок. В кінці його тексту виникає маленька панель, яка містить номер рядка в дужках та посилання, позначені літерами К і З. Клацнувши посилання К[опіювати], ви можете скопіювати URL даного рядка в буфер обміну і потім вставити його в свій документ. Клацнувши посилання З[акладка], ви можете додати закладку на даний рядок у свій браузер. Для того щоб видалити всі панелі, додані у такий спосіб, слід перезавантажити документ (у більшості браузерів для цього служить клавіша F5). Отже, кожен рядок Шевченка в нашому виданні має свій URL, за допомогою якого ви можете робити точні посилання не на твір в цілому, а на його конкретний фрагмент. Слід знати, що посилання К та З повністю працюють тільки в MS Internet Explorer. В інших браузерах вони можуть не працювати як слід. В такому випадку слід клацнути посилання правою кнопкою і подивитись локальне меню – в більшості браузерів воно містить і команду копіювання URL, і команду додавання закладок. Автор проектуАвтором проекту є Микола Жарких. Тому коли в примітках ви побачите «я думаю, що…», то цей я – Микола Жарких. Оскільки творчість Тараса Шевченка є нашим суспільним надбанням, я охоче розгляну будь-які пропозиції щодо поліпшення цього веб-проекту. ВдячністьЯ висловлюю вдячність своїм товаришам, які допомогли мені в роботі над проектом: – доктору історичних наук, лауреату Шевченківської премії Сергію Білоконю, котрий енергійно підтримав ідею цього веб-видання і надав велику кількість матеріалів зі своєї особистої бібліотеки; – кандидату історичних наук Ігорю Гиричу, який надав мені видання зі своєї бібліотеки; – працівникам Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України, кандидатам філологічних наук С.А.Гальченку, О.О.Федоруку, В.І.Дудку за цінні поради і добрі побажання; – Роману і Тетяні Матвіївим, Наталі Мірюті – за допомогу у підготовці текстів до видання; – всім іншим (…і незгаданим) – за те, що не заважали. Інші наші сайти
|
Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку цього сайту! |
|
|
© 2009 – 2013 М.І.Жарких (ідея, технологія, коментарі)
Передрук статей із сайту заохочується за умови Сайт живе на Смереці |
Число завантажень : 90459 Модифіковано : 6.11.2013
Якщо ви помітили помилку набору |
|