Удару розрахункам Путіна завдала єдність позиції Заходу – США та ЄС – в українському питанні
фото: EPA/UPG/TВі
"Обізнаний – значить озброєний", – вважають дослідники Інституту Брукінґса Фіона Гіл і Кліффорд Ґедді. Напередодні у Вашингтоні вони презентували оновлене видання книжки "Містер Путін – оперативник у Кремлі". Протягом 15 років дослідники збирали правдиві факти з біографії Володимира Путіна та свідчення людей, котрі з ним працювали, щоби зрозуміти, хто він – цей російський президент, і як Захід має будувати стратегію, щоби зупинити його загарбницькі амбіції.
Уже 15 років Фіона Гіл і Кліффорд Ґедді виконують роботу Попелюшки – зерно за зерном відділяючи правду від брехні у біографії Володимира Путіна. Уже друга книжка американських дослідників "Містер Путін – оперативник у Кремлі" – спроба написати не стільки портрет, скільки інструкцію до дій.
"Ми не претендуємо на істину, та ми зібрали всі відомості, щоби підвести риску під тим, хто ж Путін такий. Розуміння, хто він і як він працює, дає нам можливість збагнути, як діяти далі. Час уже настав", – розповідає Фіона Гіл.
Політичний артист міжнародного масштабу, проект системи та КДБіст із досконалими навичками керування людьми. Проте найбільш небезпечний Путін тим, що неможливо провести чіткої межі між блефом і його реальними планами.
"Путін піднявся на стратегії американського президента Ричарда Ніксона – теорії божевільного – ідеї, що він такий непередбачуваний, такий потенційно небезпечний, що ми ніколи не знаємо, що він збирається зробити. Путін також хоче тримати нас у напруженні, щоби ми намагалися передбачити його наступний крок. І це – велика небезпека для нас: ми інтерпретуємо дії Путіна, очікуємо, що він діятиме певним чином, і у більшості випадків він не діє так, як нам здається логічним", – зазначає Фіона Гіл.
Саме тому, вважають Фіона Гіл і Кліффорд Ґедді, надавати Україні летальну зброю надто ризиковано. Захід має усвідомити свою відповідальність і діяти розумно, бо, попри ретельну конспірацію, російський президент має і вади.
"Путін ніколи сам не ставить запитань. Він гадає: ніщо інше так добре не розкриває людину, як запитання, які вона ставить. Запитання можуть показати, що вона знає, а що – ні. Проте ця тактика є його вадою, бо Путін отримує замало інформації з перших джерел. Він зовсім не знає нас, не знає, як функціонує західне суспільство", – каже дослідниця.
Удару розрахункам Путіна завдала єдність позиції Заходу – США та ЄС – в українському питанні. На цьому, вважає Фіона Гіл, треба будувати подальшу стратегію. І що більше союзників матиме Захід, то важче буде Путіну йти за своїм сценарієм.
"Нам потрібна багатогранна стратегія, яка визнає кілька паралельних реальностей. Одна з них – Путін не відступить і воюватиме надалі. Тож ми маємо знайти інші методи, як із цим боротися. Нам потрібно дивитися ширше, ніж на конфлікт в Україні. Путін має почувати загрозу з різних фронтів: політичного, економічного й у сфері міжнародних відносин. Ми мусимо переконати Китай, Туреччину та багато інших країн, які мають особливі відносини з Росією: те, що робить Росія, розпалюючи війну в Україні, – неприпустимо. І вони мають працювати з нами разом, аби поставити під ризик Росію, щоби змусити її відступити", – наголошує Фіона Гіл.
