У Трапезному храмі Києво-Печерської лаври 28 грудня відбулися єпархіальні збори Київської єпархії під головуванням Предстоятеля УПЦ (МП) митрополита Онуфрія (Березовського). Учасниками зборів стали 12 вікаріїв, понад 700 осіб духовенства і декілька мирян. Редакція порталу"Релігія в Україні" поспілкувалася з деякими учасниками єпархіальних зборів, вони поділилися власними враженнями на умовах анонімності.
Насамперед слід окреслити те, про що навряд чи напишуть офіційні ЗМІ УПЦ, але що, за враженням священнослужителів, стало найбільш цікавим і показовим.
Духовенство стало збиратися у Трапезний храм задовго до початку зборів. Отці благочинні чекали кліриків біля входу, тримаючи в руках проштамповані списки, і роблячи відмітки про присутність. Нарешті, невдовзі після 10-ї ранку, прийшов митрополит Онуфрій. Проспівали “Царю Небесний” та “Іс полла...”, потім глава УПЦ запросив відправити літію за тими кліриками єпархії, що спочили 2015 року. Після цього почалася офіційна частина.
Про офіційну частину можна прочитати звіт на офіційному сайті УПЦ, так само там можна прочитати і текст доповіді Блаженнішого Онуфрія, тому не будемо повторюватися. Зазначимо лише те, що здивувало. Митрополит Онуфрій наголосив, що священикам неприпустимо розголошувати в інтернеті інформацію про внутрішнє життя Церкви та оприлюднювати розпорядження священноначалія.
Пролунала також відома теза про “інформаційну війну”, яка ведеться проти УПЦ. Владика Онуфрій наголосив, що необхідно вести роз’яснювальну роботу на парафіях (маємо припущення, що саме заради такої роботи надруковано великим накладом та розповсюджуються на парафіях УПЦ листівки та брошури від “Ліги захисників Православ’я” — про неприпустимість української мови в богослужінні та про УПЦ КП як “недійсну церкву”).
Далі почалося найцікавіше: запитання та відповіді.
Коли митрополит Онуфрій почав читати і відповідати на перші запитання, у наших священиків-співбесідників з’явилося відчуття, що вони походять з одного джерела. Було помітно цілеспрямовану роботу по тролінгу митрополита Олександра (Драбинка). А оскільки серед учасників зборів були присутні двоє мирян, відомих провокаторів з кола "політичного православ’я", блогер Дмитрій Скворцов та голова прес-служби УПЦ Василь Анісімов, можна здогадуватися, звідки походить ініціатива.
Отже, перше зачитане вголос питання стосувалося саме Спасо-Преображенського собору під настоятельством митр. Олександра (Драбинка). Автор запитання свідомо дезінформував главу УПЦ, заявивши, що нещодавно у цьому соборі під час богослужіння з амвону проповідувала католицька монахиня, розповідаючи про “радіо Марія”. “Чи понесуть відповідальність ті, хто вчинив таку неприйнятну річ? Чи ця парафія ще відноситься до Української Православної Церкви”, — запитав автор записки.
Глава УПЦ попросив відповісти на питання митрополита Олександра (Драбинка). Той піднявся і сказав, що сам не був присутній в храмі у цей момент, але анонсування православних проектів на християнському радіо “Марія” дійсно мало місце нещодавно у очолюваному ним соборі — не під час богослужіння, а після нього, і що на радіо “Марія” вже давно склалася добра співпраця із духовенством УПЦ.
Відповідь вл. Олександра прокоментував митрополит Онуфрій. “Нема там що особливо робити, — сказав він. — Не знаю, хто давав благословення на участь в їхніх передачах. Це соблазн для людей. Нам треба користуватися іншими засобами для проповіді”.
Далі глава УПЦ прямо заборонив духовенству УПЦ виступати надалі на римо-католицькому радіо “Марія”, яке він чомусь вважає греко-католицьким.
Очевидно, кажуть свідки виступу владики Онуфрія, він забув, як навіть протестантський проповідник Біллі Грем проповідував з амвона в кафедральному Єлоховському соборі РПЦ у 1982 році, в присутності Патріарха Пимена. У 1984 році цей же проповідник виступав з амовну в соборі св. Олександра Невського в присутності митрополита Олексія, майбутнього Патріарха РПЦ.
Одне з наступних питань стосувалося можливості поєднання на практиці богослужіння новостильного Різдва з службою святителю Спиридону Тримфунтському 25 грудня. Така практика, як
писала “Релігія в Україні”, вперше в Україні мала місце 25 грудня цього року знову ж таки у Спасо-Преображенському соборі.
“Навіщо ламати церкву під свою гординю? — відповів митрополит Онуфрій. — Це якась пародія”. Тим, кому не подобається прийнятий в УПЦ устав богослужіння та старий стиль — нехай шукають собі інше місце, додав він.
Чи він забув про те, що у його власній попередній єпархії на Буковині є значна кількість новостильних парафій? Чи може, усі вони вже перейшли на старий стиль? — риторично запитували священики, з якими спілкувались журналісти після єпархіальних зборів.
Одне з наступних запитань знову містило критику в бік митрополита Олександра. Йшлося про передачу на Першому національному телеканалі про церковні розколи, де було показано у запису коментар митр. Олександра, а одним з учасників передачі був прот. Миколай Данилевич. “Це пряме запрошення держави до втручання у церковні справи. Чому владика Олександр дозволяє собі такі публічні твердження?” — запитував автор записки.
Глава УПЦ переадресував запит митр. Олександру. Той сказав, що, на його переконання, держава мала б виступити посередником у переговорах церков, які самі неспроможні примиритися. “Держава свого часу сприяла цьому розколу — тож нехай тепер допоможе його подолати”, — сказав владика. Подібну роль держави у створенні умов для міжрелігійного діалогу в Україні висловили і експерти БДІПЛ/ОБСЄ під час національної зустрічі 8-9 грудня в Києві.
Митрополит Онуфрій сказав, що особиста позиція може бути у кожного клірика, “але якщо ми говоримо як священик чи єпископ, наша позиція має відповідати тим нормам, які сповідує наша Церква”. Він також додав, що сьогодні Церква — це “єдиний інститут, в якому ще існує порядок”, на відміну від держави.
Одне з дуже сумбурно сформульованих питань стосувалося канонічних перешкод до священства. Згадуючи твори преподобного Паїсія Афонського, автор ставив питання, що робити священикам, які мають канонічні перешкоди до служіння (серед таких перешкод — висвячення раніше відповідного віку, другий шлюб, прийняття “мирських піклувань”, під якими зазвичай розуміють посідання посад у виборчих органах влади тощо). “Як бути нашим клірикам, коли суворе дотримання канонів майже неможливо?” — запитував автор.
“Дуже мало серед нас таких, хто по всіх статтях достойний високого служіння, і я з них — перший”, — відповів митрополит Онуфрій. Він порадив священикам, які мають певні канонічні перешкоди у своєму попередньому житті, просто “взяти себе в руки і більше не робити дурниць”.
В іншому питанні митрополита Онуфрія попросили розповісти про Всеправославний Собор, проведення якого планується у наступному 2016 році. Блаженніший Онуфрій розповів про позицію РПЦ з цього питання, адже УПЦ не є суб’єктом міжцерковних відносин, а тому не може бути самостійним учасником Собору.
Позиція РПЦ відома: це вимога повного консенсусу для ухвалення рішень, тобто, якщо хоча б одна з Помісних Церков не схвалює якесь питання, воно знімається з порядку денного.
Основними питаннями, які мають бути розглянуті на Всеправославному Соборі, митрополит Онуфрій назвав питання про диптих (порядок розташування предстоятелів помісних Церков для поминання за богослужінням), про порядок надання автокефалії, про календар, про пости та про другий шлюб духовенства.
Тільки питання про піст є таким, що вже розроблено та попередньо погоджено усіма учасниками, сказав митрополит Онуфрій. Втім, продовжив владика, процедура ухвалення рішень на соборі викликає недовіру (бо, на його думку, може трапитися таке, що проголосують за одну редакцію документу, а на підпис подадуть іншу), і тому є ідея взагалі не брати в ньому участі — бо інакше “буде маса соблазнів і маса розколів”.
Блаженніший додав, що, за його інформацією, від участі у Всеправославному Соборі можуть відмовитися Церкви Еладська, Антиохійська, Руська і, напевно, Сербська. “Нам треба ламати себе під віру, а не віру під себе”, — додав при цьому він.
Одне з подальших питань знову стосувалось митр. Олександра (Драбинка). Було згадано нещодавні електронні петиції про передання Києво-Печерської лаври до Київського Патріархату і проти цього, і додано, що деяких людей “дуже засмутили слова одного митрополита”, якими він прокоментував ці петиції.
Владика Олександр відповів, що у цих петиціях, на його переконання, не йшла мова про відстоювання інтересів Церкви. Це була провокація: подивитися на реакцію. Згадуваний коментар митр. Олександра можна повністю прочитати на його сторінці на Фейсбуці.
Митрополит Онуфрій додав до того, що Київська лавра є святинею не тільки для УПЦ, а для всієї Руської Православної Церкви і усього світу, і тому ворог роду людського завжди буде підбурювати людей проти. “Зберегти лавру можна тільки тоді, коли ми будемо жити в любові і коли наше життя буде відповідати божественним законам”, — сказав Предстоятель.
У наступному питанні владику Онуфрія попросили окреслити, які кроки щодо "українізації" УПЦ заплановані на 2016 рік — чи планується робота над новими перекладами, видання богослужбового Апостолу та Євангелій тощо. Відповідь була неочікуваною, а реакція на неї — тим, що найбільше засмутило наших священиків-співрозмовників.
“Для нас церковнослов’янська мова — так само рідна, як мова сучасна. Не треба плутати Божий дар з яєчнею”, — митрополит Онуфрій почав відповідати тезами з листівки так званої “Ліги захисників Православ’я” проти української мови, яка поширюється в храмах УПЦ. Він зазначив, що богослужіння проводяться на старих мовах “скрізь”: старими мовами служать греки, грузини, англійці, румуни. “Богослужбова мова в УПЦ — церковнослов’янська. Ми нічого не будемо міняти”, — наголосив він і порадив тим, хто хоче “заробити” спасіння, вивчати церковнослов’янську. Так і сказав: "заробити" спасіння.
Також владика Онуфрій додав, що сам не розуміє до кінця Євангелія, коли читає його російською чи українською мовою, бо зрозуміти його можна лише серцем.
Цю відповідь зал зустрів овацією. Варто додати, що під час попередніх запитань, які стосувалися діяльності митр. Олександра (Драбинка) чи його собору, зал часто реагував гучним сміхом та оплесками.
Відповіді митрополита Онуфрія були витримані у переважно консервативному дусі. Так, він висловився проти опущення за літургією єктенії та молитов про оглашенних (людей, які проходять період підготовки до Хрещення — таких немає практично ніде в УПЦ). Щодо зміни у богослужбових текстах слів про “Російську державу” на “державу українську” або “нашу” висловився позитивно, і порадив замінювати на “державу Руську” чи “нашу”.
На запитання про припустимість відправи літургії у Новорічну ніч (така практика є, зокрема, у Св.-Троїцькому Іонівському монастирі Києва) глава УПЦ сказав: “Це не наше свято і не наша практика. Як святкувати Новий рік, який Церква не святкує?” Втім, на думку митрополита, служіння вночі на Новий рік може бути виправдано тим, що на цю службу приходить молодь. Але “думаю, сильно молодь від цього користі не получить, бо прийдуть помоляться, а потім ходять вверх ногами”, — додав Предстоятель, однак, дозволив служити тим, хто цього бажає.
Не оминули теми і гострої проблеми поминання чи непоминання за богослужінням Патріарха Кирила, що викликає непорозуміння у багатьох парафіян.
Як пам’ятають священики УПЦ, не поминати за богослужінням Патріарха Московського здавна дозволяв попередній глава УПЦ митрополит Володимир (Сабодан), мотивуючи це так: нехай не поминають, але служать і люди до церкви ходять. Минулого ж року на єпархіальних зборах у Києві митрополит Онуфрій суворо наголосив на необхідності поминати Патріарха Кирила на усіх парафіях. Сьогодні ж він змінив своє ставлення, і це було чи не єдиним позитивним враженням наших співрозмовників від цих зборів.
Митрополит Онуфрій згадав про те, що в Румунії за службою священик поминає тільки свого єпископа, а вже єпископ — Патріарха. “Якщо десь сьогодні гостро стоїть питання, то можна й утриматися від поминання Патріарха”, — зазначив він, бо це “буде виправдано ікономією”.
Насамкінець митрополит Онуфрій закликав священиків робити більший акцент на молитві, ніж на роз’ясненні всіх питань.
“Наша сила — коли ми живемо по-Божому”, — сказав Предстоятель і розповів історію про якогось не дуже освіченого священика, який за службою робив помилки у молитвах, але при цьому від нього тікали біси. “А від філософів біси не тікають”, — додав він.
Після зборів священики розходилися і обговорювали враження. Позитив вони побачили у тому, що митрополит Онуфрій відповідав на питання щиро та відверто, не приховуючи свого ставлення до означених питань. Водночас нашим співрозмовникам здалося, що був свідомо підготований план “атаки” на українофільське крило УПЦ.
Також у співрозмовників виникло враження, що УПЦ поринає у ХІХ століття, про що свідчить боязнь публічності, інтернету та відкритості до суспільства. “Нас намагаються загнати у “православне гетто”. І гірше за все, що частині духовенства УПЦ така ідея цілком до вподоби”, — підсумували наші співрозмовники.
Фото church.ua
2695
