Среда, 17 Июня 2015 г. 23:32 + в цитатник

http://www.liveinternet.ru/users/paul_v_lashkevich/post364706441/

ПАПА КРЕМЛЮ - МИТРОПОЛИТ ОЛЕКСАНДР (ДРАБИНКО) ИНТЕРВЬЮ ГЛАВКОМ - 2 ЧАСТЬ - ПРОДОЛЖ. В КОММЕНТАРИИ

(продолжение)

http://bogoslov.org.ua/publikk/119-interv-yu-ta-komentari/422-mitropolit-oleksandr-zakharchenko-i-novinskij-meni-ckazali-u-tebe-e-dva-tizhni-shchob-obrati-predstoyatelem-antoniya

Тиск, про який ви розповідаєте, ініціювався з Москви?

Я не думаю. Можливо, хтось з кимось на цю тему говорив. Але заздалегідь було все прогнозовано, мав бути або Онуфрій, або Антоній. Втручання Росії особисто я не бачу. Обидва кандидати Москву влаштовували.

Спершу була така думка, що буде обрано митрополита Антонія. Владика Антоній декілька разів зустрічався з Патріархом. В принципі, кандидатуру Антонія «засвітив» свого часу і Блаженніший митрополит Володимир, коли Патріарх Кирило приїжджав до Києва. Тоді він говорив Патріарху, що «ось Антоній, непоганий вибір був би». Фігура Антонія виникла тоді, коли відбулися три відомі синоди (у 2011-2012 роках). Ситуація була дуже напруженою. Блаженніший, хоч і тяжко хворий, мав дуже чітке бачення ситуації і не погоджувався з тим, щоби йти по спочинок, передати владу Синодові. Сформувалася група ієрархів, які дотримувалися альтернативної точки зору на проблеми церковного життя. Я був особистим секретарем і помічником владики Володимира. Можна сказати, що я був найближчим його помічником. І зрадити його, навіть, коли б це було для мене дуже вигідно, я не міг. Не міг з моральних причин, бо вважав це зрадою свого Предстоятеля і Вчителя. Під тиском обставин владика Митрофан (митрополит Митрофан, 2000 – 2012 – керівник справами УПЦ) приєднався до групи ієрархів, які тоді були опонентами курсу Блаженнішого і підтримав рішення, які, на мою думку, на думку Богословсько-канонічної комісії УПЦ, мають сумнівне канонічне значення. Виникла загроза фактичного відсторонення Митрополита Володимира. Блаженнішому і мені потрібна була допомога. Тут і виникла постать митрополита Антонія, якого я достатньо добре знав, причому тоді виключно з позитивної сторони.

В чому виражалася допомога і для чого?

Допомога в тому, що потрібно було створити альтернативу. Якщо мене можна було ігнорувати, то він як ректор, як нова, незадіяна у конфлікті особа, міг стати керуючим справами, хорошою допомогою Предстоятелю в Синоді, адже мене виключили з його складу. Цю посаду владика Антоній і посів у березні 2013 року.

Владико, нині ви є настоятелем Спасо-Преображенського собору. Але його було зведено за кошти вірян УАПЦ. При тому, що земля, на якій храм стоїть, перебуває у власності комерційної структури. Якщо ініціатором побудови храму виступили віруючі УАПЦ, які і збирали кошти на нього, чи не доцільно було б повернути храм у їхню власність?

Ну хто за гроші парафіян сьогодні будує храми? Пожертв вірян вистачить хіба на сотню цеглин... Так, ініціатором була громада УАПЦ, так, починалося будівництво їх зусиллями, хоча закладку робив владика Павло. Але ж далі храм будувався коштом «Ліко-Холдингу». Наскільки я знаю, наш староста пан Ігор Лисов певним чином розрахувався з громадою УАПЦ за те, що вони вклалися у будівництво. Ось тут поряд знаходиться Борисоглібський храм, у ньому тихо і мирно відправляють богослужіння представники УАПЦ. Хоча храм також формально належить «Ліко-Холдингу». Якби я був нешляхетною людиною, то міг би разом з нашим старостою зайти в Борисоглібський храм і заявити, так само як нещодавно заявили мені: «тут має бути один спільний комплекс». Але з моральних причин я цього не роблю. Адже це — насилля над сумлінням інших людей... Так, ми належимо до різних юрисдикцій. Але ми намагаємося жити мирно, шукати і знаходити компроміс. Надіюсь в подальшому майбутньому і молитимемось спільно за одним престолом.

Миряни УАПЦ обурюються. Як з цим бути?

Якщо цих мирян буде більше, ніж наших, тоді так. Але наразі все навпаки. Ніхто не забороняє приходити в Спасо-Преображенський Собор і молитись там з нами.

Якщо УПЦ зацікавлена, то коли ініціює процес єднання православ'я, від чого це залежатиме?

Православна Церква має візантійське походження, а в таких Церквах завжди велику роль відігравав державний чинник. Згадайте, як діяли монархи, згадайте як було у болгарських, сербських Церквах. Розкол — це проблема невинятково церковна. Політичне православ'я, яке свого часу за нашої ініціативи було засуджене в УПЦ (МП), врешті-решт призводить до масштабних суспільних конфліктів. Антагонізм у суспільстві на релігійній основі певною мірою завжди присутній. І держава не може заплющити очі на це. Держава має стежити, щоб релігійні конфлікти не загрожували національній безпеці. Все, що виходить за межі статутних зобов'язань та порушує чинне законодавство, має присікатися. А отже СБУ має не «торти» шукати, а використовувати механізми моніторингу та упередження правопорушень у релігійно-суспільній сфері.

Чи може бути болгарський приклад об'єднання церков оптимальним для України, коли б держава ухвалила закон про те, що в країні повинна бути одна православна церква? Чи не викличе він ще більше протистояння в суспільстві?

Звісно, цей сценарій можливий. Як саме, чи це варіант оптимальний – важко наразі сказати. Для початку потрібно зібратися і подумати, як це зробити. Зібратися в тому числі разом з представником від держави. Церква відокремлена від держави. Але ж на нас усіх поширюється юрисдикція держави, але ж ми усі маємо виконувати її закони. Я не закликаю до втручання держави, але вона має ініціювати зміни. У Візантії імператори ініціювали скликання Вселенських Соборів та залагодження церковних та богословських конфліктів. Так, не завжди таке втручання було етично виправданим, не завжди держава відстоювала саме православну точку зору... Але у нашій традиції закладена певна повага до інституту держави. Це — важливий елемент православної ментальності. Саме тому я вважаю корисним, якщо держава, перша особа держави - ініціюватиме суспільно-церковний рух за примирення, за об'єднання. Суспільство чекає від Церкви єдності. І цього ж чекає від нас, церковних ієрархів, народ Божий, вірні. А отже, ми не маємо згаяти історичного шансу на об'єднання українського православ'я. Ініціатива має належати державі. Вона має сказати: нам набридло, що наші громадяни ворогують на релігійному, церковному ґрунті, будьте ласкаві, панове ієрархи, вирішіть цю проблему, подолайте свої розбіжності, знайдіть спосіб об'єднатися, дослухайтесь до слів Спасителя «Будьте єдині».

Першу частину інтерв'ю з Олександром Драбинком читайте тут Митрополит Онуфрій вихований на найкращих взірцях російської церковної традиції

Михайло Глуховський, «Главком»

Рубрики:

ЧЕЛОВЕК: СОЦИУМ
ПРОЦЕСС - Времени ход
ЧЕЛОВЕК: ИСКУССТВО,КУЛЬТУРА,РЕМЕСЛО,ТРУД
МОЛИТВА
A. Людська думка і мова
РЕЛИГИЯ - Объект - Служитель - Верный - Обряд
AUDIO - & - VIDEO - & - FOTO
ЧЕЛОВЕК: ДЕЯНИЯ
ЧЕЛОВЕК: ВЫЖИВАНИЕ индивидуально и группой
ЧЕЛОВЕК: ВЫБОР - СВОБОДА - ОТВЕТСТВЕННОСТЬ
КРЕСТ - ХРАНИТЕЛЬ ВСЕЯ ВСЕЛЕННЫЯ
Я1._МОИ ЗАПИСИ МОЕГО ДНЕВНИКА
Я2._ЦИТАТЫ МОЕГО ДНЕВНИКА
Я3._ССЫЛКИ МОЕГО ДНЕВНИКА
УКРАЇНА і Не российский мир

Русский - ИСКОННОЕ + российский: нео - имперское, стремящееся поглотить Русское и Украинское и прочая, и прочая, и прочая......

Комментарии (1)

ПАПА КРЕМЛЮ - МИТРОПОЛИТ ОЛЕКСАНДР (ДРАБИНКО) ИНТЕРВЬЮ ГЛАВКОМ - 2 ЧАСТЬ - продолж. в комментарии

Среда, 17 Июня 2015 г. 23:25 + в цитатник

liveinternet.ru/users/paul_...364235096/

http://bogoslov.org.ua/publikk/119-interv-yu-ta-ko...obrati-predstoyatelem-antoniya
+++

Митрополит Олександр: Захарченко і Новінський мені cказали: «У тебе є два тижні, щоб обрати предстоятелем Антонія»

Деталі: Дата публікації; Автор: Редактор БДУ; Категорія: Інтерв'ю та коментарі; Перегляди: 120

b-00300960-a-00030082 8 червня представники УПЦ КП і УАПЦ під час спільного засідання Комісії для ведення діалогу домовилися до кінця цього місяця визначитися з проведенням Об'єднавчого Собору. Примітно, що під час переговорів церковників, які відбувалися у Михайлівському золотоверхому монастирі, в якості спостерігачів були присутніми представники Вселенського патріарха Варфоломея - єпископ УПЦ в Канаді Іларіон та єпископ УПЦ в США Даниїл. Цей факт, за задумом, мав надати більшої легітимності процесу об'єднання церков в Україні.

Натомість в УПЦ Московського патріархату воліють не сприймати серйозно об'єднавчі потуги УПЦ КП і УАПЦ, вважаючи ці церкви неканонічним.

У другій частині інтерв'ю «Главкому» митрополит Переяслав-Хмельницький і Вишневський, вікарій Київської митрополії Олександр (Драбинко) розповів, на яких умовах можливе церковне єднання в Україні, чому УПЦ (МП) з одного боку виступає за єдину Україну, з іншого не поспішає карати священнослужителів-сепаратистів. Митрполит також розказав про хід кримінальної справи про доведення до смерті Блаженнішого митрополита Володимира.

Першу частину інтерв'ю з Олександром Драбинком читайте тут Митрополит Онуфрій вихований на найкращих взірцях російської церковної традиції

Чи відповідає дійсності інформація про те, що начебто усіх архієреїв з так званого «проукраїнського крила» УПЦ МП наприкінці листопада викликали до Москви, де нібито патріарх Кирило мав ініціювати церковний суд над рівненськими архієреями (церковні діячі виступили за єдність Української помісної православної церкви, засудили Росію як агресора) за самоуправство. Вас чи ваших колег викликали до Москви у ці дні?

Так, я читав про це. Не думаю, що таке було. Такі дії викликали би ще більший спротив у Церкві.

Цей скандал у Рівному передував нещодавній гучній заяві УПЦ КП і УАПЦ щодо об'єднання задля створення єдиної церкви. На яких умовах УПЦ МП могла би включитися в об'єднавчий процес?

На сьогоднішній день - ні на яких. Це виходить із позиції Предстоятеля: «Если идет речь о воссоединении, то здесь наша позиція такая: у нас двери открыты, мы не имеем права их закрывать, но эти двери являються дверями покаяния». Умови існують одні – це покаяння «розкольників», як їх називають, і повернення їх до Московського патріархату, в лоно тієї Церкви, яку ми маємо на сьогодні, тобто УПЦ (МП). Ніякого діалогу, отже, бути не може. Однак умова об'єднання УПЦ (МП) з УПЦ КП – це набуття помісного статусу об'єднаної Української Церкви, до чого УПЦ (МП) на сьогоднішній день, судячи з усього, не готова. Свого часу при митрополиті Володимирі було започатковано підготовку для діалогу, відбулося декілька засідань. Питання подолання церковних розколів тоді обговорювалося. Працювала очолювана митрополитом Володимиром комісія Міжсоборної присутності Помісного Собору РПЦ з питань подолання розколів. Відносини з представниками неканонічних церков були дружні. Ми збиралися на різних заходах, неофіційно спілкувалися. Була знівельована пристрасність, дратівливість по відношенню одне до одного. Наступним етапом мав би бути стіл переговорів і пошук шляхів єдності, вирішення питання розділення. У нас же і в державі є таке розділення, є різні менталітети, є різні соціокультурні прошарки. Автокефальний рух виник на Західній Україні в кінці 80-х років. Він фактично поширився на всю Україну, він нікуди вже не подінеться. Це треба сприймати як реальність. В такому напрямку слід шукати вирішення проблеми. Хоч хтось в УПЦ (МП) тоді говорив про подолання розколу. Сьогодні про це мовчать.

У тому, що діалог припинився, є воля митрополита Онуфрія?

Я проти того, щоб звалювати усю відповідальність на одну людину. Так, безумовно, позиція Предстоятеля з цього питання дуже важлива. Але канонічний лад Церкви передбачає соборність, передбачає можливість дискусій та спільного пошуку оптимального рішення. Не треба в усьому звинувачувати Главу Церкви. Це — спільна відповідальність нашого єпископату. Разом з тим ні для кого не секрет і позиція Блаженнішого Митрополита Онуфрія. Свого часу Митрополит Онуфрій сказав: «Я убежден, что у нас нет никаких духовных аргументов в пользу того, чтобы отсоединяться от Московского патриархата». З тих пір позиція не змінювалася.

Блаженніший митрополит Володимир був великим прихильником об'єднання православ'я в Україні. А що нині робить УПЦ МП для цього об'єднання?

Я не знаю. Я знаю тільки, що вона повинна робити. Потрібно повернутися до того стану, коли цей діалог було започатковано. Ухвалити для себе таке рішення і сісти за стіл переговорів. Просто поставити одне одному запитання, хто у чому винен і як це питання вирішити. А таких зустрічей я не бачу.

Чому?

Це питання не до мене. Я вже рік, як не секретар Предстоятеля.

А ви ставили це питання митрополиту Онуфрію?

Ні, не ставив, але знаю відповідь. Моє кредо — це відновлення Православної України. Мене не цікавить статус, на базі якого це відбудеться. Чи це буде помісний статус, чи будь-який інший. Мене цікавить одне, аби у нас врешті-решт припинився розкол. Давайте розпочинати діалог. І, врешті-решт, оберемо той варіант, який буде оптимальним, який зможе реально об'єднати розділену Українську Церкву. За бездіяльність карає історія і Бог.

Така непоступливість - це позиція митрополита Онуфрія, чи, вато визнати, що це наслідок тиску Москви?

Не можу цього стверджувати. Проте знаю інше — як можна вийти з цієї ситуації, як перестати боятися діалогу. Ми маємо стати на церковний ґрунт. Нам варто згадати слова Духовного заповіту Блаженнішого Митрополита Володимира: не можна абсолютизувати значення автокефалії, але не можна і сприймати автокефалію як загрозу загальноцерковній єдності. Адже всі Помісні Церкви перебувають у молитовному та євхаристичному спілкуванні. По суті — це не різні Церкви. Це — одна Православна Церква у різних країнах.

o-00300900-a-00030082

Чи поділяє верхівка церкви позицію митрополита Онуфрія, чи виправдав він надії, які на нього покладалися?

Обираючи Митрополита Онуфрія, архієреї голосували скоріше не за його умовно-політичну платформу, а за його особистість — за ченця, молитовника, людину невладолюбну, терпиму.

Сьогодні у суспільства чимало питань до нинішнього Блаженнішого. Але ми живемо у надзвичайних умовах, в умовах війни. Тому, критикам Блаженнішого варто пам'ятати про чинник війни... Я взагалі проти огульного засудження. Подібний досвід ми вже мали за радянських часів, коли радянські письменники писали, що не читали «Архіпелаг Гулаг», але засуджують Солженіцина. Митрополит Онуфрій потрапив у дуже відповідальну і дуже складну історичну ситуацію. Напевно, ви вже зрозуміли, що я маю право в силу свого виховання і сформованого світогляду не поділяти певних його поглядів на суспільно-політичне життя. Але я закликаю українське суспільство до діалогу з Предстоятелем. Не потрібно будувати мури між суспільством та Предстоятелем УПЦ (МП). Потрібна якимось чином доносити до нього свою позицію, свій біль, свої сподівання.

А що ви особисто думаєте про митрополита Онуфрія та його позицію?

Я митрополита Онуфрія давно знаю. Яким він був, таким він є, таким він, думаю, і залишиться. Це стабільність, для мене його поведінка — не новина. Погано це чи ні, залежить від обставин. Сам по собі він чудова людина, він дає дуже гарні духовні поради.

Мені переказали одну історію. Хтось прийшов до Блаженнішого і почав говорити про мене не вельми приємні речі, вимагати, щоб Блаженніший усунув мене від активного церковного життя. А Блаженніший відповів: я за нього молюся. Ви знаєте, це — відповідь справді віруючої людини. Якщо нам щось не подобається, то ми маємо, перш за все, молитися за ближнього. «Покарати», «розжалувати у солдати», «заборонити писати та малювати» — ми століттями жили у межах цієї поліцейської моралі. Але це логіка Вавилону, логіка комуни, але не Церкви. Церква — це не політична партія. Тут інші закони. Тут має бути інше ставлення до людини, до її свободи, до її поглядів.

УПЦ (МП) на сьогодні — це люди з різними поглядами. У нашому єпископаті є певні панівні настрої, певні панівні тенденції. Але Церква — це не лише єпископат, це не приватна власність єпископату. Основа Церкви — це Євхаристія. Це місце та подія, де зібрана повнота Церкви — єпископ, пресвитеріум та народ Божий. Чому я про це згадав? Я хочу ще раз підкреслити — ми не маємо морального права психологічно відокремлюватися від народу, серед якого живемо. Ми маємо дослухатися до думки народу, до думки суспільства. Блаженніший — людина молитви, посту, усамітнення. Але завдання Предстоятеля — стати вищим за свою природу, вищим за свої погляди, вищим за свій психологічний тип.

Вас, протоієрея Георгія Коваленка, митрополита Софронія називають проукраїнським крилом в УПЦ. Наскільки воно велике, хто ще з єпископів поділяє вашу позицію?

Я би не називав це проукраїнським крилом. Це просто люди зі своєю думкою. Є люди, які свою думку висловлюють, а є ті, які просто мовчать (прикро, коли вони в них взагалі відсутня).

Патріарх УПЦ КП Філарет каже, що в УПЦ МП таких близько 20 архієреїв. Згодні?

Думаю, можливо навіть і більше. Справа в тому, що так склалися обставини, у єпархіях є двоякі думки на те, що відбувається. Але всі дивляться, орієнтуються завжди на Главу Церкви. При Митрополиті Володимирові, наприклад, можна було висловлювати свою думку, і процес ішов на зближення, на локалізацію цієї конфронтації, на відхід від ситуації конфлікту та чорно-білого мислення, коли з одного боку «святі та Божі», а з іншого — «розкольники», «біснуваті» та «політикани».

Хто кого ображає такими словами?

На жаль, сьогодні офіційні ЗМІ УПЦ (МП) повернулися до конфронтаційної лексики середини 90-х років. Почитайте те, що пишуть російські он-лайн видання, почитайте, які інтерв'ю роздають деякі наші ієрархи. Не буду називати конкретні імена. Вони відомі і без мене.

Які ієрархи є найвпливовішими в УПЦ МП?

На це запитання однозначно відповісти не можу, це залежить від багатьох факторів. Це відомі ієрархи, яких ви самі часто бачите на екранах телевізорів та шпальтах газет.

Є думка, що якби не такі люди зі скандальною репутацією як владика Павло, в УПЦ МП було би утричі більше віруючих. Чи згодні ви з цим?

Не факт. УПЦ (МП) зараз має низку системних проблем. І претензії до нашої Церкви з боку суспільства теж мають системний характер. Тут справа не в особистостях. Річ у тому, що ми усі стоїмо перед вибором. Ми маємо обрати куди йти далі. Якою Церквою бути? Задовільнитися становищем впливовою Церкви, яка окормлює російську меншину в Україні? Або бути зі своїм народом, бути справжньою Церквою українського народу. Що стосується владики Павла... Розумієте, це характер людини. Владика Павло на екрані телевізора і владика Павло в особистому спілкуванні — це зовсім різні люди. У нього живий, запальний характер. Це цілком інша вдача, інша психологія. Інколи владика робить спонтанні заяви. Але їх не варто сприймати як політичні «маніфести». Це, скоріше, емоційна реакція на ситуацію. Кращого господаря годі шукати.

Скандальна поведінка, вочевидь, притаманна не тільки владиці Павлу. Нещодавно співробітники СБУ нагрянули на вечірку, де святкувалось 25-річчя працівника Одеської єпархії УПЦ, телеведучого Дмитра Півня. Там виявили торт прикрашений символами терористичної «ДНР». Скільки людей з подібними поглядами в УПЦ?

У мене зустрічне питання. СБУ немає більше чим зайнятися, як торти «ДНР» відслідковувати? Якщо потрібно, я підкажу їм декілька інших місць, де варто було б пошукати. Нехай би займалися суттєвішим чимось. Я знаю особисто Дмитра Півня, він вміє працювати з телебаченням, вміє працювати з пресою, володіє пером, фотоапаратом, розумні поради давав владиці Агафангелу інколи. Коли мені потрібно було дізнатися, що відбувається на Одещині, він розповідав, грамотно аналізуючи ситуацію. Я не знаю, чи особисто йому сподобався цей торт, і яких він сам по собі поглядів притримується.

Але погодьтеся, коли у країні війна, коли є клірики УПЦ, що ховають зброю у храмах, вступають до лав терористичних організацій, то одеська історія з тортом виглядає якось дивно... От СБУ нагрянула на цю вечірку і задала питання Дмитрові — нащо йому цей торт? А він — не знаю наскільки щиро, але ж з чудовим почуттям гумору відповів — «ми планували знищити шляхом поїдання». А от настрої подібні – це серйозно. Треба задуматись звідки вони в молодих людей і хто їх сіє.

o-00300898-a-00030082

То які погляди в цієї людини, ви ж кажете, що добре знаєте її?

Є таке сучасне церковне прислів'я: «що у владики на думці, те у секретаря єпархії на язиці». Дмитро Півень — співробітник Одеської єпархії. Отже, логічно, що його думки і поведінка —певна проекція поглядів що панують в Одеській єпархії.

Лише у 2014 році зі складу УПЦ МП на Тернопільщині вийшли шість парафій. Подібні випадки є і в центральних областях України. Наскільки цей відтік великий, яка його причина?

Великого потоку немає. Є певні парафії, які приєдналися до Київського патріархату. Однак у більшості випадків усе залежить від позиції священика. Є багато священиків, які користуються певною ідеологічною свободою. І вони користуються цією свободою, аби служити своїй Церкві і своїй Батьківщині, не виходячи зі складу канонічної Церкви. Якщо потрібно, то українською служать, моляться за перемогу української зброї, збирають і надсилають гуманітарну допомогу для військових. Тобто перебуваючи у лоні канонічної церкви, одночасно з цим проявляють патріотизм до своєї держави, до своєї армії. А є випадки, де з волі священика або ж з волі його керівництва проводиться зовсім інша лінія. Є чимало випадків, коли священики відмовляються молитися за наше військо, за полеглих героїв. На парафіян тиснуть, парафіянам розповідають казочки нібито окремішнього українського народу немає, української мови немає, а є лише великий російський народ, велика російська культура. Від таких священиків сьогодні люди тікають.

А хіба циркулярні листи з молитвами, які розсилаються з Москви не є тиском?

Ну, хтось прочитав таку молитву, а хтось зберіг її на пам'ять, але молиться так, як йому підказує сумління. От і владика Івано-Франківський (Єпископ Івано-Франківський і Коломийський Тихон (Степан Чижевський – «Главком») нещодавно сам визнав, що фактично, так би мовити відійшов від Москви, керуючись власним сумлінням, принципом церковної доречності.

Якщо тиску немає, чому парафії переходять до УПЦ КП?

Люди прагнуть Української Церкви. Української не за назвою, а за живим зв'язком з українським народом. Те, що деякі парафії переходять сьогодні до Київського Патріархату свідчить про те, що певна частина нашої пастви не вірить, що УПЦ (МП) є Церквою українського народу, навіть більше – не вірять, що ми можемо у близькому майбутньому стати такою Церквою.

З одного боку позиція митрополита Онуфрія досить жорстка, представників УПЦ КП він називає розкольниками, з іншого боку УПЦ дозволяє певні вольності на місцях, аж до молитов за українську зброю і допомоги армії в боротьбі з агресором. Не бачите розбіжностей?

Ми можемо чай/каву пити з ними (священиками УПЦ КП, або УАПЦ), але співслужити разом ми не маємо права, оскільки не винесено остаточного соборного рішення про вирішення нашої проблеми, подолання розділення. А так можемо разом кошти збирати, їхати в АТО, мовою однією служити, але тільки не співслужити. От у чому проблема. Ми можемо бути однодумцями, але не маємо канонічного євхаристичного спілкування.

Як працюють зараз на окупованій частині Донбасу храми УПЦ (МП), скільки їх?

Єпархії, архієреї та духовенство виконують свої обов'язки в такому обсязі, як це дозволяють військові умови. Їм особливо важко в цей час, оскільки лінія фронту ділить їх єпархії, а настрої по різні сторони різні. Деякі священики, патріотично налаштовані, покинули територію так званих «ЛНР» і «ДНР», бо були погрози в їх бік. В нашому храмі тимчасово служить один такий священик. Декілька днів тому прийшов, спитав, чи можна з нами молитися? Я кажу, що якщо документи в порядку, то можна, попередньо вияснивши у митрополита Луганського і Алчевського Митрофана, чи немає у цього священика ніяких канонічних перепон. Цей священик потрапив до «розстрільних списків» терористів, оскільки окормляв духовно бійців батальйону «Айдар».

Якщо у самопроголошених республіках завтра скажуть, що не підпорядковуватимуться Київській митрополії, як реагуватиме УПЦ МП?

Не думаю, що правлячі архієреї цих «республік» згодяться приймати подібне рішення. Хоча дула автоматів спроможні на все... Таке питання не поставало. Вони служать в єпархіях УПЦ (МП), які є частиною РПЦ, місцеві вважають, що це російська Церква, вважають, що це церкви «ДНР» і «ЛНР».

У цих самопроголошених республіках є священики, які відкрито підтримують сепаратистів. Як УПЦ МП бореться з цими проявами?

Певен, про це достеменно знає СБУ. Звичайно, є такі священики, і про них відомо. Вони нічого особливо і не приховують. Називати не буду нікого по іменах. Інтернет знає все. Свого часу подібні настрої серед духовенства панували в Криму. Наші попередження були проігноровані.

Наприклад, підтримав сепаратистів монастир у Нікольському на Донеччині, засновник якого Зосима (Сокур) був духівником Януковича. УПЦ МП таку позицію монастиря не засуджує?

Ідеологія єднання з Росією, відділення від України, неприйняття українства і української Церкви в релігійному плані походила від цього так званого старця Зосими. Варто почитати його заповіт, і все стане ясно. В цілому позиції ніхто не засуджував. Монастир знаходиться на території, непідконтрольній Україні. Керівником монастиря є митрополит Донецький Іларіон. Отже, це, скоріше, питання до керуючого Донецької єпархією, а не до мене... Сьогодні говорять часто про федералізацію. З церковної точки зору, кожна єпархія – це самостійна структура, в якій свій єпископ керує своєю Церквою. Федералізація на рівні Церкви притаманна їй від початку. Єдине, що ми маємо спільне з єпархіями, це коли збираємося на Архієрейський Собор, разом молимося, разом вирішуємо загальноцерковні проблеми, приймаємо загальнообов'язкові для виконання постанови. Священноначаллю нашої Церкви про настрої в даному монастирі відомо.

Ви хочете сказати, що керівництво УПЦ МП не засуджує дії священиків і не відповідає за їх діяльність?

Це залежить від позиції місцевого єпископа. Клірик підпорядкований канонічно своєму єпископу. Разом з тим, якщо на адресу церковного керівництва будуть надходити скарги, то їх будуть розглядати. Клірик, який бере до рук зброю, має бути канонічно покараний. Цього вимагають священні канони і це неможливо ігнорувати. Керівництво УПЦ (МП) дає загальні настанови: як бажано робити. А конкретні рішення приймаються на місцях.

Але хіба це не іде врозріз із офіційною позицією УПЦ, яка виступає за територіальну цілісність України?

Так, у своїх офіційних документах УПЦ стверджує, що виступає за територіальну цілісність та суверенітет України. Проте історичний процес триває, а переможців не судять. Коли звільнять окуповані території і Крим, тоді можна буде давати оцінку того, як вони поводилися, виносити рішення. Якщо не звільнять, вони будуть на місці героями для місцевих сепаратистів. Особливо зважаючи на релігійне забарвлення цієї війни.

Яка ситуація із храмами УПЦ МП в Криму, чи всі вони перереєструвалися за російськими законами, хто нині власник цих храмів?

Канонічно вони належать УПЦ (МП), як і були. От так як мій храм, припустимо. Я в ньому звершую богослужіння як ієрарх УПЦ (МП), а належить він компанії «Ліко-холдінг» (компанії, яка займається будівництвом і продажем житла у Києві. Її почесним президентом є Ігор Лисов, екс-нардеп від Партії регіонів – «Главком»). Таким чином, клір храму та громада юрисдикційно належить до УПЦ (МП), а земля і храм належить приватному власнику, який збудував його за свій кошт. Подібно і в Криму, де храми і земля з точки зору Російської Федерації належать їй, а духовенство формально підпорядковується УПЦ (МП). Принаймні, такий стан речей у Сімферопольській і Керченській єпархіях.

УПЦ МП добровільно передала храми до РПЦ?

Росія заявила, що це її територія. До Києва з Криму приїхав владика Лазар, привіз документи і доповів Священному Синоду про те, що йому потрібно перереєструвати статут єпархії відповідно до вимог російського законодавства. Відповідне рішення Синодом і було ухвалено.

Які були варіанти, щоб не віддавати Росії власність?

Так, варіанти були. Якщо УПЦ (МП) говорить про цілісність держави, вважає, що Крим – це Україна, тоді слід було видати постанову яка визнає, що це (Крим) є тимчасово окупованою територією. З цієї тимчасово окупованої території керівництво єпархій переноситься в Херсон чи Миколаїв. Варто було тимчасово винести канонічне управління за межі окупованих територій до вирішення ситуації. Лишалася б, звісно, юридична проблема – статус парафій, землі, храмів, її вони могли вирішувати самостійно.

Немає проблем, які не підлягають вирішенню. Потрібна лише воля захищати власні церковні та канонічні права, згідно українського законодавства.

Але цього зроблено не було, значить УПЦ МП визнала Крим територією Росії?

З юридичної точки зору сталося саме так. Жодних інших заяв я не чув.

Назад ситуацію повернути можна?

Відповідні рішення уже прийнято. Йдеться і про сферу відповідальності владики Лазаря. Вийшло так, що приймаючи відповідну ухвалу, згідно прохання владики Лазаря, Священний Синод прийняв рішення, про благословіння на відчудження майна української Держави. Це викликало гостру критику з боку суспільства, держави. На мою думку, Синоду не протрібно було брати на себе таку відповідальність, залишивши це на розсуд керуючого архієрея.

На владику Лазаря тиснули?

Мені це невідомо.

Минулого року ви розповіли подробиці тиску на митрополита Володимира з тим, аби він зрікся сану предстоятеля церкви. Чи проводиться зараз розслідування, чи встановили факти тиску слідчі, чи допитували вас по цій справі?

Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури проводиться досудове розслідування щодо перевищення службових повноважень працівниками спеціального батальйону судової міліції «Грифон» ГУ МВС України в Києві та незаконного позбавлення мене волі. Найближчого часу справу буде передано до суду. Окремим провадженням розслідується вчинення шкоди здоров'ю Блаженнішого Митрополита Володимира, що були наслідком цих злочинних дій.

Існує декілька запитань, на які я не маю відповіді. Митрополита Володимира лікували тривалий час, все було гаразд. Тільки не розумію, чому, коли майже щодня брали аналізи, не виявляли, що у нього онкологічне захворювання є? Під час хірургічного втручання виявили пухлину, що їй уже 16 місяців! Як можна було не виявити онкологію в сучасних умовах? Щодо розслідувань, то у мене немає інформації про його хід. Сам я не робив ніяких заяв з цього приводу. Нікого не звинувачую. Хоча як відповідальному за лікування Митрополита, з невідомих причин, мені не було повідомлено про його дійсний діагноз. Дізнався про те, що це онкологія тільки через два тижні (після того як було зроблено операцію). Було лише повідомлено, що потрібне хірургічне втручання. Я підписав необхідні документи оскільки довіреність про відповідальність за своє лікування Митрополит Володимир доручив мені.

Щодо розслідування. Митрополита Володимира відвозили до Франції. Без мене. Згідно пізніших висновків Митрополиту Володимиру не можна було робити хіміотерапію по тому протоколу, за яким його почали там лікувати. Мене фактично ізолювали від Предстоятеля, насильно утримували, не випускати з України не мали права. Отже, адекватно оцінити ситуацію не було можливості. В той часобмежували мої права і обов'язки в контролі за процесом лікування. Висновки робіть самі.

Якщо маєте багато питань без відповідей, чому самі не піднімаєте тему, не звертаєтеся до правоохоронців?

Вважаю на сьогодні це не на часі. Ведеться слідство, в ході якого, я думаю, багато спливе фактів.

Частиною цієї справи була історія, пов'язана з порушення кримінальної справи за фактом викрадення ігумені Калісфенії влітку 2013 року, яка є кумою екс-генпрокурора Віктора Пшонки. Тоді вас підозрювали у причетності до нібито її викрадення і навіть тривалий час протримали в ізоляції, у том числі від митрополита Володимира, про здоров'я якого ви піклувалися.

Справа про викрадення монахині Калісфенії була закрита у березні 2014 року. Мене утримували представники спецпідрозділу «Грифон» за дорученням колишнього міністра МВС. Справа за фактом мого незаконного утримання розслідується.

Яка доля ігумені Калісфенії, чи допитували її слідчі, якщо вона була фігурантом сфабрикованого викрадення, чому не понесла відповідальність?

Сьогодні вона на своїй посаді. Митрополитом Володимиром разом із моїм відстороненням від справ до вияснення обставин, було підписано розпорядження про відсторонення її від послуху ігумені, до вияснення обставин справи, яке з невідомих причин так і не вступило в силу. До кінця земних днів Блаженнішого Митрополита Володимира ігуменя Калісфенія у нього не була. В справі багато запитань. Де Панько і кошти, хто її шукає? (Наталія Панько – подруга Калісфенії. Свого часу пропонувала багатим парафіянам та ієрархам УПЦ дорогі автомобілі зі знижкою, а також пропонувала віддавати їй гроші задля отримання потім великих відсотків, її називали посередником між Калісфенією і церковним начальством – «Главком»). Чоловік Наталії Панько зараз викладає в університеті, наче нічого і не трапилося. Раніше він працював в Адміністрації Президента, був політичним куратором або як зараз кажуть «кришею» Наталії (мова іде про екс-першого заступника Голови Державного управління справами Олексія Панька – «Главком»). Свого часу на «мітинги» біля будівлі Митрополита збиралися близько 25 людей з телекамерами (мітинги ошуканих людей), і вимагали повернути їм гроші. Бо їм казали, що гроші в Лаврі, гроші у Київській митрополії. Усі справи були передані митрополиту Антонію, він ними займався. Сьогодні немає ані відповідачки, ані інформації про те, що з позовами. Вся історія нібито кудись провалилася під землю. Чи людям їх гроші стали не потрібні, що вони нікого не шукають? Хоча тоді був страшний ажіотаж. Дійсно, тоді я зустрічався з Калісфенією, мене Блаженніший попросив, мовляв, розберися, брала вона ті гроші, чи не брала? Вона сказала, що не брала гроші, більш того, нібито Наталія Панько їй самій винна певну суму. На тому наша зустріч із нею і закінчилась.

За інформацією слідства, скинути Блаженішого Володимира, змусити його зректися посади наказав глава РПЦ Кирило Гундяєв. Чи міг бути такий наказ?

Я не ідеалізую сучасну Росію. Але я знаю, що в Україні були і є люди, яким вигідно ховатися за тінню «імперської Москви» та Патріарха. Так, мені відомо, що в московських церковних структурах були люди, які вважали, що Блаженнішому варто піти на спокій, вважали, що він «забагато собі дозволяє» та «надто проукраїнський». Думаю, що Москва тоді вела себе набагато обережніше, ніж хотіли би деякі ієрархи в Україні.

Під час хвороби Митрополита Володимира я неодноразово спілкувався з Патріархом Кирилом по телефону. Патріарх знав, що я опікуюсь станом здоров'я Митрополита Володимира. Думаю на Патріарха впливали. Певні сили хотіли його руками «вирішити» питання з Предстоятелем УПЦ. Його не завжди об'єктивно інформували й інформують. Варто пам'ятати і те, що в сучасній Росії Церква не має того ступеня свободи, яка була у пізні радянські часи або за доби Єльцина та Патріарха Олексія ІІ.

Перебуваючи в Україні на святкуванні 1025-річчя Хрещення Русі в кризовий період «справи монахинь» Патріарх попросив ввести його в курс справи. Я почув з його уст: «Мені сказали, що ти повинен приїхати в моє розпорядження до Москви». Мені те саме сказав Захарченко (Віталій Захарченко, глава МВС при Януковичі, - «Главком»), що я маю відбути в розпорядження Патріарха Кирила. Хоча я тоді пояснював йому (Захарченку), що до мене в Москві своєрідне сприйняття, що опікуюсь хворим Митрополитом Володимиром. На це Захарченко відповів, що «це не твоя турбота, а опікуватись є кому, є митрополит Антоній і родичі». Отже, тоді з Патріархом у нас відбулося людяне спілкування. Я подякував йому за розмову і поради.

Хто міг дати Захарченку вказівку відправити вас до Москви, кого самі підозрюєте?

Я не знаю, чия то була ідея. Не думаю, що сам Захарченко був таким обізнаним у церковних справах, щоби вигадувати такі «ребуси» всередині церковного життя. Якщо і підозрюю когось, то наразі промовчу. Майбутнє покаже.

Чому після смерті Митрополита Володимира вибір зупинився на Онуфрії?

Перед смертю Митрополита Володимира, коли ми спілкувалися з Блаженнішим, десь за рік, чи за півтора до його смерті, я його спитав, кого ви бачите своїм наступником? Він казав, що це складне питання. А тоді сказав, що, можливо, владика Онуфрій, бо він такий м'який, рівний, терпимий. Потім почався дуже сильний тиск, починаючи з цієї історії (історія з хворобою Блаженнішого Володимира і утримання під арештом владики Олександра – «Главком»), оскільки президент (Віктор Янукович) хотів бачити на чолі церкви митрополита Антонія. А Захарченку були дані доручення всіляко сприяти цьому. Взагалі, це була би непогана кандидатура на посаду Предстоятеля, якби він був більш самостійним та проукраїнським. Бо він освічена і гарна людина. Шкода, що історія так розпорядилася, що проект його предстоятельства виявися проектом Януковича.

Він був головним конкурентом Онуфрія на виборах?

Конкуренції як такої не було. За митрополита Онуфрія проголосували всі, хто хотів стабільності і того життя, яке було при Митрополиті Володимирі. Старше покоління за нього голосувало. Хто голосував за митрополита Антонія? Це ті, хто орієнтувався на владику Антонія та відомого бізнесмена Вадима Новінського, який був дуже близьким до Януковича, мав певні преференції по бізнесу і щедро допомагав УПЦ. Новінський — потужний бізнесмен, це вельми цікава особистість. І хоча ми з ним далеко не однодумці у церковних питаннях, у нас різні політичні симпатії. Але у мене викликають повагу його здібності. У нього феноменальна пам'ять, він знає напам'ять цілі уривки богослужбових текстів. За часів Януковича Новінський відігравав ключову роль у церковній політиці. Умовно кажучи, за часів Януковича це був «обер-прокурор» або «куратор» УПЦ (МП) від тодішнього президента. І саме Захарченко і Вадим Новінський свого часу мені казали: «у тебе є два тижні, щоб обрати предстоятелем Антонія», відправивши на пенсію Митрополита Володимира.

Тиск, про який ви розповідаєте, ініціювався з Москви?

Я не думаю. Можливо, хтось з кимось на цю тему говорив. Але заздалегідь було все прогнозовано,

Рубрики:

БОГ: РАЗУМ-ЖИЗНЬ-ВСЕЛЕННАЯ
ЧЕЛОВЕК: СОЦИУМ
ЧЕЛОВЕК: ИСКУССТВО,КУЛЬТУРА,РЕМЕСЛО,ТРУД
МОЛИТВА
A. Людська думка і мова
БОГ: в единстве - БЛАГОДАТЬ и ЗАКОН
Религия - ПРАВОСЛАВНОЕ ХРИСТИАНСТВО
РЕЛИГИЯ - Объект - Служитель - Верный - Обряд
AUDIO - & - VIDEO - & - FOTO
ЧЕЛОВЕК: ДЕЯНИЯ
ЧЕЛОВЕК: ВЫЖИВАНИЕ индивидуально и группой
МЫСЛИ: МЕДИТАЦИЯ - РАЗСУЖДЕНИЕ - deep thinking
ЧЕЛОВЕК: ВЫБОР - СВОБОДА - ОТВЕТСТВЕННОСТЬ
Я1._МОИ ЗАПИСИ МОЕГО ДНЕВНИКА
Я2._ЦИТАТЫ МОЕГО ДНЕВНИКА
Я3._ССЫЛКИ МОЕГО ДНЕВНИКА
УКРАЇНА і Не российский мир

Русский - ИСКОННОЕ + российский: нео - имперское, стремящееся поглотить Русское и Украинское и прочая, и прочая, и прочая......

РЕЛИГИЯ - УКРАИНСКАЯ ПРАВОСЛАВНАЯ ЦЕРКОВЬ

Важливе про події в Українській Православній Церкві - історія та сучасність - прогнози.

Процитировано 1 раз

Комментарии (0)

Людмила Зыкина о родной земле и о жизни .... R.I.P.

Дневник

Суббота, 13 Июня 2015 г. 01:12 + в цитатник

3418201_002__Cross_bell___Dynamic__kopiya_040_ (64x64, 68Kb)

+++

Paul V. Lashkevich

12 mins · Edited ·

( https://youtu.be/msVySQKe-mY )

Людмила Зыкина - На сопках Маньчжурии

(муз. Илья Шатров - сл. А. Машистов). Из фильма-концерта "Слушайте, если хотите...", 1983 г.

YOUTUBE.COM

Paul V. Lashkevich

13 mins · Edited ·

( https://youtu.be/gTU3dPAm0Ow )

"Течет река Волга" - Людмила Зыкина

YOUTUBE.COM

Paul V. Lashkevich

14 mins · Edited ·

( https://youtu.be/shQBCiZIru8 )

Последнее выступление Людмилы Зыкиной

YOUTUBE.COM

Like · Comment ·

Share

Paul V. Lashkevich https://youtu.be/a_JAkVBRj08

Высоцкий и Л.Зыкина - Если я заболею... (редкая запись)

Белград, на даче посла СССР- Владимира...

YOUTUBE.COM

Like · Reply · Remove Preview · Just now
Write a comment...

Paul V. Lashkevich

15 mins · Edited ·

( https://youtu.be/XuLk4DrbycE )

Людмила ЗЫКИНА ПОСЛЕДНЕЕ ИНТЕРВЬЮ

YOUTUBE.COM

+++

Рубрики:

БОГ: РАЗУМ-ЖИЗНЬ-ВСЕЛЕННАЯ
ЧЕЛОВЕК: СОЦИУМ
А. Ознакомиться рекомендую - Paul_V_Lashkevich
А. Павел В. Лашкевич. Мои предпочтения.
ЧЕЛОВЕК: ИСКУССТВО,КУЛЬТУРА,РЕМЕСЛО,ТРУД
МОЛИТВА
ЧЕЛОВЕК РАЗУМНЫЙ: ДУХ - ДУША - ТЕЛО
A. Людська думка і мова
БОГ: в единстве - БЛАГОДАТЬ и ЗАКОН
AUDIO - & - VIDEO - & - FOTO
ЧЕЛОВЕК: ДЕЯНИЯ
ЧЕЛОВЕК: БИОГРАФИЯ и ПОРТРЕТ
ПРОЦЕСС - ГАРМОНИЯ - ХАОС - СИСТЕМА - ФОРМА
Процесс: УПРАВЛЕНИЕ - ТЕХНОЛОГИЯ - РЕЗУЛЬТАТ
ЧЕЛОВЕК РАЗУМНЫЙ: БОГ - ВСЕЛЕННАЯ - ИЕРАРХИЯ
ЧЕЛОВЕК: ВЫЖИВАНИЕ индивидуально и группой
ЧЕЛОВЕК РАЗУМНЫЙ: МАТЬ - отец - ближние - РОДИНА
Процесс: СОБЫТИЯ,ФАКТЫ,ПРОГНОЗЫ,ИНФОРМАЦИЯ
ЧЕЛОВЕК: ВЫБОР - СВОБОДА - ОТВЕТСТВЕННОСТЬ
Я1._МОИ ЗАПИСИ МОЕГО ДНЕВНИКА
Я2._ЦИТАТЫ МОЕГО ДНЕВНИКА
Я3._ССЫЛКИ МОЕГО ДНЕВНИКА

Комментарии (1)

Это свободолюбивое животное в Донбассе - пример разумности для людей

Дневник

Суббота, 13 Июня 2015 г. 23:38 + в цитатник

http://uainfo.org/blognews/1434123738-izbitaya-boevikami-dnr-ovcharka-perebezhala-k-boytsam-ato-.html

+++

Дурак - художник

Вся правда из блогосферы » Новости блогосферы » Избитая боевиками "ДНР" овчарка, перебежала к бойцам АТО. ФОТО

Избитая боевиками "ДНР" овчарка, перебежала к бойцам АТО. ФОТО

12.06.2015, 21:55 • 12360 • 7

Со стороны дыры к нашим прорвалась овчарка, вся избитая и выкрашенная краской. Даже собака знает где спасение.
Olga Amir @HanumeAmir

Tata Atsekhovska Ploskonos

овчарка

жестокость

ДНР

+++

Рубрики:

ЧЕЛОВЕК: СОЦИУМ
ЧЕЛОВЕК: ИСКУССТВО,КУЛЬТУРА,РЕМЕСЛО,ТРУД
A. Людська думка і мова
AUDIO - & - VIDEO - & - FOTO
ЧЕЛОВЕК: ДЕЯНИЯ
ЧЕЛОВЕК: ВЫЖИВАНИЕ индивидуально и группой
ЧЕЛОВЕК: ВЫБОР - СВОБОДА - ОТВЕТСТВЕННОСТЬ
Я1._МОИ ЗАПИСИ МОЕГО ДНЕВНИКА
Я2._ЦИТАТЫ МОЕГО ДНЕВНИКА
Я3._ССЫЛКИ МОЕГО ДНЕВНИКА

Комментарии (0)

Мысли о Крымско - Татарском народе 2015 года

Дневник

Суббота, 13 Июня 2015 г. 23:22 + в цитатник

+++

Nedim Khalilov

13 hrs · Edited ·

Кнут и пряник
Цель - способствовать добровольному перемещению крымских татар за пределы своей национальной территории (или можно называть это как "бархатная и добровольная самодепортация")...
Точно такой же сценарий в отношении крымскотатарского народа применили оккупационные власти после 1774 года и после 1783 года, выдавив нас на часть территории Халифата (современная Турция)...
История ничему не учит....

Крымскотатарское кафе «Мусафир» после вынужденного закрытия в Бахчисарае открылось в Киеве

RU.KRYMR.COM

Unlike · Comment ·

Share

You and 17 others like this.
View 2 more comments
Артур Эреджепов Терпение есть, нет возможности,а соответственно и времени...

Like · Reply · 12 hrs
- Nedim Khalilov возможности всегда есть, только от них не следует отворачиваться... они сами находят человека, по сравнению с проблемами, которые человек сам себе и творит...
  
  Like · 3 hrs · Edited
Артур Эреджепов Реально сдали...

Like · Reply · 2 · 12 hrs
- Nedim Khalilov главное - понять... остальное - поправимо
  
  Like · 3 hrs
Emil Yoma Я вообще считаю, что для крымских татар, как и для других оккупированных тюркских народов, на территориях независимых государств нужно выделять специальные территории, где они могли бы компактно проживать. Турция делала такое для кыргызов Памира, которые бежали от русской/советской власти (место называется Ван), за что мы им благодарны. Сейчас их можно было бы вернуть назад в Кыргызстан, но нашей власти как всегда на это глубоко наплевать. Просто таким образом крымские татары смогли бы сохраниться как народ до наступления более благоприятных времен для возвращения в Крым. Тюркским странам, за исключением пожалуй Узбекистана, очень далеко до перенаселения. Кыргызстан вполне мог бы позволить такое (В конце концов дунган ведь мы в советское время приняли). У Казакстана огромная и малозаселенная территория, особенно на севере. Может вам стоит попробовать поднять этот вопрос?

Like · Reply · 11 hrs · Edited
Nedim Khalilov это было последнее возвращение.... следующая волна миграции полностью растворит крымских татар в других этнических группах... будем цепляться за свою землю, пока есть возможность ...

Like · Reply · 3 hrs · Edited
Paul V. Lashkevich Задача номер один - не потерять культуру - и не стать грантоедами - тогда произойдёт подмена - Вы аргументированно пишете о проблемах - Украина не может помочь, но и не давит на этнос - Вашему народу симпатизируют - и Всевышний Вас и нас - не оставит, тех, кто Ему служит. Дай Бог Вашим не озлобиться !!!! Да укрепит Вас и нас Бог !!!! (((((
Nedim Khalilov
13 hrs · Edited ·
Кнут и пряник
Цель - способствовать добровольному перемещению крымских татар за пределы своей национальной территории (или можно называть это как "бархатная и добровольная самодепортация")...
Точно такой же сценарий в отношении крымскотатарского народа применили оккупационные власти после 1774 года и после 1783 года, выдавив нас на часть территории Халифата (современная Турция)...
История ничему не учит....

Like · Reply · 4 mins

Рубрики:

ЧЕЛОВЕК: СОЦИУМ
ЧЕЛОВЕК: ИСКУССТВО,КУЛЬТУРА,РЕМЕСЛО,ТРУД
МОЛИТВА
A. Людська думка і мова
ЧЕЛОВЕК: ДЕЯНИЯ
Процесс: УПРАВЛЕНИЕ - ТЕХНОЛОГИЯ - РЕЗУЛЬТАТ
ЧЕЛОВЕК: ВЫЖИВАНИЕ индивидуально и группой
ЧЕЛОВЕК РАЗУМНЫЙ: МАТЬ - отец - ближние - РОДИНА
Процесс: СОБЫТИЯ,ФАКТЫ,ПРОГНОЗЫ,ИНФОРМАЦИЯ
ЧЕЛОВЕК: ВЫБОР - СВОБОДА - ОТВЕТСТВЕННОСТЬ
Я1._МОИ ЗАПИСИ МОЕГО ДНЕВНИКА
Я2._ЦИТАТЫ МОЕГО ДНЕВНИКА
Я3._ССЫЛКИ МОЕГО ДНЕВНИКА

Комментарии (4)

<a href="https://www.liveinternet.ru/users/paul_v_lashkevich/post364386475/">РЈС‡РµРЅС‹Рµ РґРѕРєР°Р·Р°Р»Рё, С‡С‚Рѕ РјСѓР·С‹РєР° Р‘РµС‚С…РѕРІРµРЅР° Рё РЁСѓР±РµСЂС‚Р° СЃРЅРёР¶Р°РµС‚ Р°СЂС‚РµСЂРёР°Р»СЊРЅРѕРµ РґР°РІР»РµРЅРёРµ</a><br/>
	+++

РЈС‡РµРЅС‹Рµ РґРѕРєР°Р·Р°Р»Рё, С‡С‚Рѕ РјСѓР·С‹РєР° Р‘РµС‚С…РѕРІРµРЅР° Рё РЁСѓР±РµСЂС‚Р° СЃРЅРёР¶Р°РµС‚ Р°СЂС‚РµСЂРёР°Р»СЊРЅРѕРµ РґР°РІР»РµРЅРёРµ

РњСѓР·С‹РєР°,&nbsp;РћРљ РЅРѕРІРѕСЃС‚Рё,&nbsp;РЎР°Рј СЃРµР±Рµ РґРѕРєС‚РѕСЂ,&nbsp;РЎРѕР±С‹С‚РёСЏ
	
		11.06.2015
	
		Р°РІС‚РѕСЂ:&nbsp;РРІРёРєР° Р–СѓСЂР°РІР»РµРІР°

Р‘СЂРёС‚Р°РЅСЃРєРёРµ РёСЃСЃР»РµРґРѕРІР°С‚РµР»Рё РІС‹СЏСЃРЅРёР»Рё, С‡С‚Рѕ РїСЂРѕСЃР»СѓС€РёРІР°РЅРёРµ РєР»Р°СЃСЃРёС‡РµСЃРєРѕР№ РјСѓР·С‹РєРё РјРѕР¶РµС‚ СЃРЅРёР¶Р°С‚СЊ Р°СЂС‚РµСЂРёР°Р»СЊРЅРѕРµ РґР°РІР»РµРЅРёРµ. РљР°Рє РѕРєР°Р·Р°Р»РѕСЃСЊ, СЌС‚Рѕ С‚Р°РєР¶Рµ С…РѕСЂРѕС€Р°СЏ РїСЂРѕС„РёР»Р°РєС‚РёРєР° Р±РѕР»РµР·РЅРµР№ СЃРµСЂРґС†Р° Рё СЃРѕСЃСѓРґРѕРІ.
	
		Р”Р°РЅРЅРѕРµ РѕС‚РєСЂС‹С‚РёРµ РїСЂРёРЅР°РґР»РµР¶РёС‚ РёСЃСЃР»РµРґРѕРІР°С‚РµР»СЏРј РёР· РћРєСЃС„РѕСЂРґСЃРєРѕРіРѕ СѓРЅРёРІРµСЂСЃРёС‚РµС‚Р° РІ Р’РµР»РёРєРѕР±СЂРёС‚Р°РЅРёРё. РРј СѓРґР°Р»РѕСЃСЊ РІС‹СЏСЃРЅРёС‚СЊ, С‡С‚Рѕ РѕРїСЂРµРґРµР»РµРЅРЅРѕРµ РєРѕР»РёС‡РµСЃС‚РІРѕ РєР»Р°СЃСЃРёС‡РµСЃРєРѕР№ РјСѓР·С‹РєРё Р±Р»Р°РіРѕС‚РІРѕСЂРЅРѕ РІР»РёСЏРµС‚ РЅР° СЃРµСЂРґРµС‡РЅРѕ-СЃРѕСЃ... <a href="https://www.liveinternet.ru/users/paul_v_lashkevich/post364386475/">Р§РёС‚Р°С‚СЊ РґР°Р»РµРµ...</a>

Ученые доказали, что музыка Бетховена и Шуберта снижает артериальное давление

Суббота, 13 Июня 2015 г. 22:11 + в цитатник

creativpodiya.com/?p=42596

+++

Ученые доказали, что музыка Бетховена и Шуберта снижает артериальное давление

Музыка, ОК новости, Сам себе доктор, События

11.06.2015

автор: Ивика Журавлева

Британские исследователи выяснили, что прослушивание классической музыки может снижать артериальное давление. Как оказалось, это также хорошая профилактика болезней сердца и сосудов.

Данное открытие принадлежит исследователям из Оксфордского университета в Великобритании. Им удалось выяснить, что определенное количество классической музыки благотворно влияет на сердечно-сосудистую систему человека, понижая кровяное давление.

Ранее мы писали: Нормализуем давление без лекарств

По словам авторов исследования, вполне возможно, что уже в самом ближайшем будущем кардиологи в качестве лечения начнут выписывать своим пациентам прослушивание композиций Пуччини,Бетховена или Верди. Как утверждают специалисты, музыка, которая совпадает с ритмами человеческого организма, может успешно использоваться врачами для контроля сердечного ритма.

В ходе экспериментов выяснилось, что прослушивание музыкальных композиций, в которых присутствует повторяющийся 10-секундный ритм, позволяет снижать кровяное давление и ритм сердцебиения. Яркими примерами таких композиций являются: произведения Va Pensiero, написанное итальянским гением Джузеппе Верди,Nessun Dorma авторства Джакомо Пуччини, а также девятая симфония Людвига ван Бетховена. Аналогичный эффект во время эксперимента производило и прослушивание Аve Маria Франца Шуберта. Примечательно, что данная композиция оказывала такой эффект только в случае ее исполнения на латыни, тогда как переводные версии нарушали ритм, вследствие чего эффект пропадал.

Ранее мы писали: Последствия инсульта можно устранять музыкой и пением

Как утверждают британские ученые, рок и поп-музыка, а также другие классические композиции оказались полной противоположностью всем выше представленным. Выяснилось, что они не только не производили подобного эффекта, на даже наоборот провоцировали повышение артериального давления. Примечательно, что личные музыкальные пристрастия испытуемых не имели практически никакого значения для определения результатов исследования. Успокаивающие музыкальные композиции оказывали положительное влияние на всех участников эксперимента, даже на тех, кто вообще не любил и не слушал классическую музыку.

Ранее мы писали: О целебной силе творчества

К слову, ранее исследователи выяснили, что для лучшего эффекта лекарства от повышенного артериального давления лучше всего принимать перед сном, так как это значительно усиливает их эффективность.

Источник: wek.ru

Оцените пост:

(1 голос, оценка: 5,00 из 5)

+++

Рубрики:

Процесс - ДУША - ФУНКЦИЯ - НАДЕЖДА.
ЧЕЛОВЕК: СОЦИУМ
ЧЕЛОВЕК: ИСКУССТВО,КУЛЬТУРА,РЕМЕСЛО,ТРУД
ЧЕЛОВЕК РАЗУМНЫЙ: УМ разумный
ЧЕЛОВЕК РАЗУМНЫЙ: ДУХ - ДУША - ТЕЛО
A. Людська думка і мова
AUDIO - & - VIDEO - & - FOTO
ЧЕЛОВЕК: ДЕЯНИЯ
ЧЕЛОВЕК: ВЫЖИВАНИЕ индивидуально и группой
ЧЕЛОВЕК: ВЫБОР - СВОБОДА - ОТВЕТСТВЕННОСТЬ
Я1._МОИ ЗАПИСИ МОЕГО ДНЕВНИКА
Я2._ЦИТАТЫ МОЕГО ДНЕВНИКА
Я3._ССЫЛКИ МОЕГО ДНЕВНИКА

Комментарии (0)

<a href="https://www.liveinternet.ru/users/paul_v_lashkevich/post364385966/">РўСЂРёР·СѓР± Рё РљСЂРµСЃС‚ - РЅР° С‚С‹СЃСЏС‡РµР»РµС‚РЅРµР№ РїРµС‡Р°С‚Рё РёР· РџРµСЂРµСЃРѕРїРЅРёС†С‹ РЅР° Р РѕРІРµРЅС‰РёРЅРµ - РІ 2014 РіРѕРґСѓ</a><br/>

002._AVATAR_Р Р°РїРїРѕРїРѕСЂС‚_РЎ.27._Р . 19(Р».)_Р—РЅ. РЅР° РїРѕ. СЃ. РєРёСЂРї. РџРѕР»РѕС†Рє. Р¦.-РЅ-Р РІСѓ_image018-fragm.-k.

+++

РќР°Р№РґРµРЅР° РїРµС‡Р°С‚СЊ СЃ С‚СЂРµР·СѓР±РѕРј, РёР·РіРѕС‚РѕРІР»РµРЅРЅР°СЏ С‚С‹СЃСЏС‡Сѓ Р»РµС‚ РЅР°Р·Р°Рґ

РћРљ РЅРѕРІРѕСЃС‚Рё,&nbsp;Р¤Р°РєС‚С‹
	
		01.03.2014
	
		Р°РІС‚РѕСЂ:&nbsp;РРіРѕСЂСЊ РљР°СЃСЊСЏРЅРµРЅРєРѕ

&nbsp;&ldquo;РљРЅСЏР¶РµСЃРєР°СЏ РїРµС‡Р°С‚СЊ РҐР† РІРµРєР° СЃ РўСЂРµР·СѓР±РѕРј РЅР°Р№РґРµРЅР° РІ РџРµСЂРµСЃРѕРїРЅРёС†Рµ!&rdquo; &ndash; СЃРѕРѕР±С‰РёР» РІ Facebook РґРёСЂРµРєС‚РѕСЂ РєСѓР»СЊС‚СѓСЂРЅРѕ Р°СЂС…РµРѕР»РѕРіРёС‡РµСЃРєРѕРіРѕ С†РµРЅС‚СЂСѓ &ldquo;РџРµСЂРµСЃРѕРїРЅРёС†Р°&rdquo; РќРёРєРѕР»Р°Р№ Р¤РµРґРѕСЂРёС€РёРЅ.&nbsp;&nbsp;&laquo;РћР±С‹С‡РЅРѕ С‚Р°РєРёРµ РїРµС‡Р°С‚Рё РёР·РіРѕС‚РѕРІР»СЏР»Рё РёР· СЃРІРёРЅС†Р° РёР»Рё РѕР»РѕРІР°. РќР° РѕРґРЅРѕРј Р±РѕРєСѓ Р±С‹Р»Рѕ РёР·РѕР±СЂР°Р¶РµРЅРёРµ РєРЅСЏР·СЏ, РЅР° РґСЂСѓРіРѕРј &ndash; РєР°РєРѕРіРѕ-С‚Рѕ СЃРІСЏС‚... <a href="https://www.liveinternet.ru/users/paul_v_lashkevich/post364385966/">Р§РёС‚Р°С‚СЊ РґР°Р»РµРµ...</a>

Тризуб и Крест - на тысячелетней печати из Пересопницы на Ровенщине - в 2014 году

Суббота, 13 Июня 2015 г. 22:04 + в цитатник

creativpodiya.com/?p=14125

3418201_002__AVATAR_ (203x255, 31Kb)

002._AVATAR_Раппопорт_С.27._Р. 19(л.)_Зн. на по. с. кирп. Полоцк. Ц.-н-Рву_image018-fragm.-k.

+++

Найдена печать с трезубом, изготовленная тысячу лет назад

ОК новости, Факты

01.03.2014

автор: Игорь Касьяненко

“Княжеская печать ХІ века с Трезубом найдена в Пересопнице!” – сообщил в Facebook директор культурно археологического центру “Пересопница” Николай Федоришин. «Обычно такие печати изготовляли из свинца или олова. На одном боку было изображение князя, на другом – какого-то святого. Случались и надписи. Между тем на обороте печати трезубом вычеканенный крест», – цитирует Николая Федоришина rivnepost.rv.ua. По словам директорв «Пересопницы», печати нашел местный житель, он и передал их к музею.

Пересопница (укр. Пересопниця) — село в Ровненской области Украины на правом берегу реки Стублы. В X—XVI веках — город. В Пересопнице сохранились остатки городища. Слово «Пересопница» происходит от древнерусского слова «пересопъ» («приспъ», «осыпь»), что в IX—X веках на древне-русском языке означало земляную ограду — насыпь.

Впервые в древнерусских летописях Пересопница упоминается в 1149 г. что лишь на 2 года позже года упоминания в древнерусских летописях Москвы. Пересопница была расположена на важном торговом пути между Киевском княжеством и Польшей, на так называемой Погорыни, восточной пограничной области Владимиро-Волынского княжества.

Источник: страница в Facebook Николая Федоришина

+++

Рубрики:

ЧЕЛОВЕК: СОЦИУМ
ЧЕЛОВЕК: ИСКУССТВО,КУЛЬТУРА,РЕМЕСЛО,ТРУД
МОЛИТВА
A. Людська думка і мова
AUDIO - & - VIDEO - & - FOTO
ЧЕЛОВЕК: ДЕЯНИЯ
ПРОЦЕСС - ГАРМОНИЯ - ХАОС - СИСТЕМА - ФОРМА
Процесс: УПРАВЛЕНИЕ - ТЕХНОЛОГИЯ - РЕЗУЛЬТАТ
ЧЕЛОВЕК: ВЫЖИВАНИЕ индивидуально и группой
Процесс: СОБЫТИЯ,ФАКТЫ,ПРОГНОЗЫ,ИНФОРМАЦИЯ
ЧЕЛОВЕК: ВЫБОР - СВОБОДА - ОТВЕТСТВЕННОСТЬ
КРЕСТ - ХРАНИТЕЛЬ ВСЕЯ ВСЕЛЕННЫЯ
Слово рідне СЛАВЯНЕ
Я1._МОИ ЗАПИСИ МОЕГО ДНЕВНИКА
Я2._ЦИТАТЫ МОЕГО ДНЕВНИКА
Я3._ССЫЛКИ МОЕГО ДНЕВНИКА

Комментарии (0)

Пісні Володимира Івасюка (найкраще)

Дневник

Суббота, 13 Июня 2015 г. 15:03 + в цитатник

Пісні Володимира Івасюка (найкраще)

+

Рубрики:

ЧЕЛОВЕК: СОЦИУМ
ЧЕЛОВЕК: ИСКУССТВО,КУЛЬТУРА,РЕМЕСЛО,ТРУД
МОЛИТВА
A. Людська думка і мова
AUDIO - & - VIDEO - & - FOTO
ЧЕЛОВЕК: ДЕЯНИЯ
ЧЕЛОВЕК: БИОГРАФИЯ и ПОРТРЕТ
ЧЕЛОВЕК: ВЫЖИВАНИЕ индивидуально и группой
ЧЕЛОВЕК: ВЫБОР - СВОБОДА - ОТВЕТСТВЕННОСТЬ
Я1._МОИ ЗАПИСИ МОЕГО ДНЕВНИКА
Я2._ЦИТАТЫ МОЕГО ДНЕВНИКА
Я3._ССЫЛКИ МОЕГО ДНЕВНИКА

Комментарии (3)

<a href="https://www.liveinternet.ru/users/paul_v_lashkevich/post364354268/">СЂСѓСЃСЃРєРѕСЏР·С‹С‡РЅС‹Р№ СЂРѕСЃСЃРёР№СЃРєРёР№ С„Р°С€РёР·Рј - С‡РµСЂРЅРѕСЂРѕС‚С‹Р№ Р»РµРєС‚РѕСЂ</a><br/>
	СЂСѓСЃСЃРєРѕСЏР·С‹С‡РЅС‹Р№ СЂРѕСЃСЃРёР№СЃРєРёР№ С„Р°С€РёР·Рј - С‚РёС…РѕРµ Рё РѕС‡РµРЅСЊ РѕРїР°СЃРЅРѕРµ Р·Р»Рѕ РїРѕРґ РІРёРґРѕРј СЃРїРѕРєРѕР№РЅРѕР№ РјР°РЅРµСЂС‹ РіРѕРІРѕСЂРёС‚СЊ...

+

+++

РњС‹СЃР»Рё Рё Р»РµРєСЃРёРєР° С„Р°С€РёСЃС‚Р° - РІР±СЂР°СЃС‹РІР°РµС‚ Р¶РµР»Р°РµРјРѕРµ - С„Р°РЅС‚Р°Р·С‘СЂ Рё РїСЂРёР·РµРјР»С‘РЅРЅС‹Р№ РЅРµРіРѕРґРЅРёРє - С…СѓР¶Рµ РїСЂРёР·СЂР°С‡РЅС‹С… Р°РјРµСЂРёРєР°РЅС†РµРІ ((( 1:29:35 - РІС‹РіРѕРґРЅРѕРµ РґР»СЏ Р РѕСЃСЃРёРё СЂРµС€РµРЅРёРµ РїСЂРѕР±Р»РµРјС‹ РЈРєСЂР°РёРЅС‹ )))

+++

Р±РµР· Р‘РѕР¶РЅР°СЏ Р°РЅР°Р»РёС‚РёРєР° -&nbsp;1:37:45&nbsp;- РїСЂР°РІРѕСЃР»Р°РІРЅРѕРµ РґСѓС…РѕРІРµРЅСЃС‚РІРѕ РЈРєСЂР°РёРЅС‹

++++

РџР•Р Р•РџРЈРўРђР› РґРµР»Р° СЏРЅСѓРєРѕРІРёС‡Р° РїРµСЂРµРґ Р±РµРіСЃС‚РІРѕРј Рё РїСЂРёРїРёСЃС‹РІР°РµС‚ РїСЂРѕРіРЅРѕР· РєСЂРѕРІР°РІРѕРіРѕ Р±РµРіСЃС‚РІР° РґРµР№СЃС‚РІСѓСЋС‰РµР№ РІР»Р°СЃС‚Рё РЈРєСЂР°РёРЅС‹

&nbsp;

С†РёРЅРёР·Рј РєРѕРјРјСѓРЅРёСЃС‚РёС‡РµСЃРєРё - С„Р°С€РёСЃС‚СЃРєРёР№ -&nbsp;1:42:40&nbsp;- РЅР°СЃРє... <a href="https://www.liveinternet.ru/users/paul_v_lashkevich/post364354268/">Р§РёС‚Р°С‚СЊ РґР°Р»РµРµ...</a>

русскоязычный российский фашизм - черноротый лектор

Дневник

Суббота, 13 Июня 2015 г. 14:06 + в цитатник

русскоязычный российский фашизм - тихое и очень опасное зло под видом спокойной манеры говорить...

3418201_Pu__1620825_1570679319843183_3342681630423414773_n__ (500x411, 48Kb)

+

3418201_Putin__54f0b8fdc01d8_383977158 (600x514, 97Kb)

+

3418201_PUTIN__9279DD1267B34E76A1B3533BF3E71F40_w640_r1_s (640x360, 23Kb)

+++

Мысли и лексика фашиста - вбрасывает желаемое - фантазёр и приземлённый негодник - хуже призрачных американцев ((( 1:29:35 - выгодное для России решение проблемы Украины )))

+++

без Божная аналитика - 1:37:45 - православное духовенство Украины

++++

ПЕРЕПУТАЛ дела януковича перед бегством и приписывает прогноз кровавого бегства действующей власти Украины

цинизм коммунистически - фашистский - 1:42:40 - насколько Путин либерал?

((( 1:45:00 - хочет любой ценой и при союзе с любыми силами видеть врагов в могиле !!!!!!!!!

+++

Paul_V_Lashkevich

циничная параллель между попыткой уничтожить Украину и уничтожением Рязанского княжества ((( 1:51:32 - уничтожение русского мира на Украине

(Добавил ссылку к себе в дневник)

+++

Когда утонет Украина? (Познавательное ТВ, Ростислав Ищенко)

Познавательное ТВ

( https://youtu.be/8QdFvgq6toY )

+++

https://youtu.be/8QdFvgq6toY

+++

Познавательное ТВ

+++

Paul V. Lashkevich

2 mins ·

Мысли и лексика фашиста - вбрасывает желаемое - фантазёр и приземлённый негодник - хуже призрачных американцев ((( 1:29:35 - выгодное для России решение проблемы Украины )))
+++
Когда утонет Украина? (Познавательное ТВ, Ростислав Ищенко)
Познавательное ТВ
( https://youtu.be/8QdFvgq6toY )...

Когда утонет Украина? (Познавательное ТВ, Ростислав Ищенко)

Ростислав Ищенко: Когда утонет Украина? Украина - зависимое и управляемое извне государство в...

YOUTUBE.COM

+++

Рубрики:

ЧЕЛОВЕК: СОЦИУМ
ЧЕЛОВЕК: ИСКУССТВО,КУЛЬТУРА,РЕМЕСЛО,ТРУД
A. Людська думка і мова
AUDIO - & - VIDEO - & - FOTO
ЧЕЛОВЕК: ДЕЯНИЯ
ЧЕЛОВЕК: ВЫЖИВАНИЕ индивидуально и группой
ЧЕЛОВЕК: ВЫБОР - СВОБОДА - ОТВЕТСТВЕННОСТЬ
Я1._МОИ ЗАПИСИ МОЕГО ДНЕВНИКА
Я2._ЦИТАТЫ МОЕГО ДНЕВНИКА
Я3._ССЫЛКИ МОЕГО ДНЕВНИКА

Комментарии (1)

НАШ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПРАПОР - ЖОВТО-БЛАКИТНИЙ

Дневник

Суббота, 13 Июня 2015 г. 13:06 + в цитатник

http://www.uamodna.com/articles/nash-nacionaljnyy-prapor-zhovtoblakytnyy/

+++

Статті / Традиції

НАШ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПРАПОР - ЖОВТО-БЛАКИТНИЙ

20 березня 2014
Спадщина Предків

5259

22

54

0

За Конституцією України український прапор — синьо-жовтий. Однак, мало хто знає, що у далекому 1918-му році Центральна рада на чолі з першим президентом України Грушевським затвердила жовто-блакитний прапор. У руху ОУН-УПА Степана Бандери прапор вже був перевернутий — синьо-жовтий, як зараз. То хто, коли і навіщо перевернув прапор України?

Твердження про синє небо і золоті ниви, прийняте зараз — досить примітивне. Воно сумнівне вже тому, вважає, наприклад, творчий директор громадського об’єднання «Освічена Україна» Анатолій Мицкан, що насправді кольори нашого прапора здавна символізують дві головні стихії природи і людського буття — вогонь (жовтий колір) і вода (синій). Логічно припустити, що тільки поєднання «жовтий — згори, синій — знизу» відбиває вічну симетрію — божественну гармонію цих стихій. Інакше ж, якщо розмістити їх навпаки, це означатиме порушення світопорядку, катастрофу, при якій вода гасить вогонь.

"Насправді є дуже багато інформації з цього приводу. Починаючи з історичних коренів і закінчуючи фен-шуєм. Про те, що прапор повинен бути все ж таки "жовто-блакитним", а не "синьо-жовтим" я чула ще років 7 тому. Дехто пояснює це тим, що жовтий тут символізує не лани, а синій не небо. Жовтий - це символ енергії сонця, чоловічої енергії. А синій, відповідно, енергії води, жіночої енергії. Відповідно, жовтий є активним, а синій пасивним. І розташування пасивного над активним є неправильним. Саме тому є прихильники того, що прапор необхідно перевернути", - зазначає Inessa Paridukha.

Саме таку, золото-блакитну символіку і принесли колись трипільці за часів грандіозного переселення народів з Північного Причорномор’я за три тисячоліття до н. е., зокрема і в Індію, де вона збереглася до наших днів в первинному вигляді. Ця країна буквально уся прикрашена таким поєднання кольорів. Але там ви ніде не побачите, щоб синє домінувало над жовтим. В одязi сучасних iндiйцiв штату Пенджаб схожа колористична iєрархiя - жовтий тюрбан i синi штани, храми теж прикрашені жовтими і блакитними, а також зеленими кольорами, що зайвий раз пiдтверджує достеменнiсть архiісторичних зв'язкiв аріїв Пiвнiчного Причорномор'я з iндiйцями.

З українських етнологічних джерел вiдомо, що предки українцiв уявляли свiтобудову за принципом дiалектики дуальностi. За вiруванням наших давнiх насельникiв-автохтонiв, свiт був сотворений з двох стихiй - вогню i води, що простежується в купальських та рiздвяних ритуалах. Деякі історики говорять, буцімто в Київській Русі не було жовто-синіх кольорів на прапорах. Це - неправда. Князя Володимира називали «Красним сонечком» не тому, що він нагадував сонце, а тому, що центральним елементом на його прапорах було Сонце. Русичі вшановували Сонце - і тому жовтий колір був чільним кольором дохристиянської символіки Русі. І той же Лев на гербі міста Львова взявся там не тому, що по околицях міста колись бігали леви, а тому, що Лев - стародавній символ, тотем бога Сонця.

Пропонуємо ознайомитися з кваліфікованим дослідженням цієї теми, чиє резюме однозначно-вичерпно відповідає на питання, яким бути Державному прапору України — синьо-жовтим або ж жовто-синім. Одного разу ще на початку 1992 року китайська художниця Мао Мао попросила на одному мистецькому заході тодішнього Президента України Леоніда Кравчука зробити все від нього залежне, щоб в тільки виниклій самостійній Україні передусім змінили розміщення кольорів на головному державному символі — синьо-жовтому прапорі. Мовляв, якщо він і далі залишатиметься таким же, то під цим поєднанням кольорів країну чекає неминуча деградація, зрада, занепад і, нарешті, крах. Адже синіше згори і жовте знизу, за словами художниці, утворюють гексаграму «Пі». А це, згідно з класичною китайською Книгою змін «И-цзин», — одне з чотирьох найгірших комбінацій. І розшифровують її так: «Будьте пильні і передбачливими. Не беріться ні за одну важливу справу, тому що вона швидше не збудеться, чим збудеться. Ваше оточення не розуміє вас, ви без всяких підстав сваритеся з друзями». Тоді як зворотне розміщення кольорів, коли жовте розташоване вгорі, а синіше — внизу, утворює абсолютно іншу гексаграму «Тай», яка означає: "Розквіт. Мале відходить. Велике приходить. Щастя. Розвиток". З цих же мiркувань подивiмося також на вiдомий знак китайського вiровчення ДАО, - верхня половина котрого (Янь) свiтла, а нижня (iнь) - темна. Як зазначає Братко-Кутинський: "Половинки кола знаку Дао - це Янь та iнь, тобто чоловiче й жiноче начала, або астральний вогонь i астральна вода - жовтий i блакитний кольори".

інь-ян український прапор жовто-блакитний

Проте Л.Кравчук, якого поети-нардепи переконали, що синьо-жовтий прапор символізує мирне небо і золоту українську пшеницю під ним, тоді відбувся жартами: що корисно, мовляв, для китайця, то для українського — смерть і навпаки. А шкода. Бо, як бачимо, китайська художниця, схоже, була права. Принаймні 20-річна історія нашої незалежності продемонструвала як в політичному, так і в соціально-економічному житті держави саме те, від чого застерігала Мао. Словом, «перевернутість» нашого прапора, яка спотворює езотеричну суть символу, дуже швидко позначилася на Україні.

Ще в березнi 1914 р. на столiття Дня народження Т.Г.Шевченка, незважаючи на заборону росiйського уряду, київське студентство вийшло на демонстрацiю пiд жовто-блакитними прапорами. 25 березня 1917 р. жовто-блакитнi i малиновi прапори майорiли також i на двадцятитисячнiй манiфестацiї в Петроградi. Не випадково в 1917 р. пiднятi жовто-блакитнi прапори з окопiв протилежних воюючих армiй росiйської та нiмецько-австрiйської iмперiй призвели до всесвiтньо унiкального феномену - братання українцiв на нейтральнiй смузi. Під жовто-синім прапором йшли у бій українські юнаки під Крутами у 1918 році. Колишній глава Генерального секретаріату Володимир Винниченко згодом писав: «Ми рішуче нічого не міняли в суті тої державності, що була за часів Тимчасового уряду. Ми тільки міняли національну форму її — замість біло-синьо-червоного прапору мі вішали жовто-блакитний». І що саме це поєднання фарб голова Центральної Ради Михайло Грушевський запропонував для основного символу УНР. Cпівець української Визвольної революції видатний поет Олександр Олесь 1917 року вітав українське військо такими словами: "Українське військо, мов з могили встало, Загриміло в бубни, в сурмоньки заграло, Розгорнуло прапор соняшно-блакитний, Прапор України! Рідний, заповітний!"

Козаки пишуть листа турецькому султану жовто-блакитний стяг

ілюстрація жовто-блакитний прапор Україна

Але ж чому, чому згодом гетьман Скоропадський перевернув прапор? Точно це не з’ясовано досі. Можливо, під впливом синьо-жовтого прапора ЗУНР, ідеологи якої, очевидно, формували державну символіку за принципом «аби не так, як у поляків», в яких світла (біла) смуга розміщена на національному прапорі вгорі. А може, Павло Скоропадський, скинувши Центральну раду, просто перевернув прапор, щоб символічно ознаменувати переворот. Як би то не було, але на селянському з’їзді Скоропадський представив перевернутий прапор і пояснив: нагорi - синiй (небо), внизу - жовтий (хлiб)! Жуємо й досi. Лишились кольори, але в iншому значеннi. Вiдбулася профанацiя, дискредитацiя, матерiалiзацiя iдеалiстичного, свiтоуявного, врештi, сакрального значення до рiвня легенево-шлункової залежностi, тобто, лише до рiвня фiзичного iснування бiологiчної особини.

Про те, що в українцiв побутувала жовто-блакитна iєрархiя, вказує ретельно опрацьована картина I.Репiна "Козаки пишуть листа турецькому султану", стрiй воякiв "жовто-блакитникiв" отаманцiв петлюрiвцiв i навiть сама усталена, давнiшня фраза - "жовто-блакитний" (анiж "блакитно-жовтий"). "У XVIII ст. жовта-блакитна барви домiнували навiть у побутi. Як свiдчили сучасники, одяг козакiв цього часу мав нацiональнi кольори: гайдамаки iонти були вдягнутi в жовтi жупани i синi шаровари пiдчас повстання 1768 р." ("Українське народознавство". Г. Лозко. с. 228. "Зодiак-Еко". К., 1995.). Цікаво, що російський імператор Олександр ІІІ, перш ніж придбати картину Репіна за 35 тисяч рублів, велів міністрові імператорського двору розпитати у фахівців про те, чи немає в тих барвах прихованих чужоземних впливів. На що російський філолог і знавець давніх пам'яток історії Федір Корш відповів: "...знамена казацкие, изображенные художником Репиным на его картине, не содержат по своему цветовому набору никаких иностранных веяний, а отображают в себе извечную преемственность цветов золотых и небесных, постоянно присущих для всех знаков отличий в Южной Руси (Малороссии) еще со времен Великих князей Киевских, вплоть до роспуска запорожской вольницы, согласно повелению Императрицы Екатерины Великой. Сказанному имеется предостаточно письменных подтверждений в отечественных и иностранных сугубо исторических источниках, а равно - в ряде предметов материального искусства тех давних времен".

З сакральної точки зору жовтий колір означає активний, творчий, сонячно-вогняний, духовно-божественний початок, а блакитний — пасивне, вологе, консервативне, яке вимагає активізації і одухотворення. Зображення ж на прапорі синього над жовтим свідчить, що нація визнає панування пасивного над активним, консервативного над творчим, матеріального над божественним. Цей світогляд суперечить природному стану Всесвіту і є руйнівним. Під таким прапором держава запрограмована не на розвиток, а на занепад. За правилами ж геральдики, прапори зазвичай утворюють на основі гербів, які виникли раніше, ніж прапори. Тому колір верхньої смуги полотнища диктує колір самого знаку, а нижньою — гербового поля. Якщо герб, наприклад, Польщі — це білий орел на червоному фоні, то відповідно і прапор біло-червоний. Тому якщо герб України — жовтий тризубець на синьому полі(або навіть якщо узяти герб Галицько-волинського князівства — золотий лев на синьому фоні), то і прапор має бути жовто-синій, а не навпаки.

Нинішній прапор України називається синьо-жовтим, тому верхня його половина є синьою(головний колір), а нижня — жовтою(допоміжний колір). Відповідно, згідно із законами геральдики, на державному гербі повинен зображатися синій тризубець на жовтому фоні. Проте насправді ми маємо жовтий тризубець на синьому фоні. Але тоді головний, жовтий колір має бути вверху нашого прапора, а не навпаки.

Відомий сучасний сербський філософ Светислав Басара, який досить серйозно відноситься до порушеного питання, вважає, що «символ — це така річ, без якої дійсність є неповноцінною. Це своєрідні обмінні пункти, через які енергія вищої реальності витікає у світ явищ. А неправильна інтерпретація символу має, так би мовити, корозійну дію на дійсність». Прикладiв, власне, жовто-блакитного поєднання можна подати значно бiльше, але й наведеного достатньо для висновку: жовтий як уособлення вогняної субстанцiї домiнує над блакитною (водяною), бо Сонце... - наш породжувач - горiшня стихiя. Згадайте "Слово о полку Iгоревiм", "Велесову книгу", де русичi - "Дажбожi онуки", тобто "Сонячнi дiти". Крiзь вiки дiйшло до нас уявлення про наших предкiв, як про вогнепоклонникiв-"огнищан", оберегово-захиснi засоби котрих проявлялися в образах, передусiм солярних. Хоча, треба вiддати належне, i вода була обожнювана (Богиня Дана, Мокош), населена духами, наповнювала собою мiти, легенди, перекази, казки, прислiв'я. "Як плодюча та родюча стихiя, вода обожнювалася. За космогонiчними поглядами давнiх слов'ян, вода, поєднавшись iз первiсною матерiєю чоловiчої статi, утворила струмки, рiки, озера, загалом усе на Землi... За даними митрополита Iларiона, "вода - символ розмноження й парування... Шлюби слов'ян часто бралися над водою. i взагалi парування вiдбувалося при водi..." (Словник символiв культури України. "Мiленiум". К., 2002. С. 49).

Вода була однiєю, з полярних частин життєтворчої сили, утворюючої життя, частини пiдлеглої... Така наша iсторична вдача, що ми, як народ, пiдпорядкованi, найперше, сонячній, вогнянiй субстанцiї, нехай це не виглядає в сучасний спрагматизований час метафiзичною, iдеалiстичною забаганкою якихось романтикiв. Такий iсторичний факт нашої культури. Правильна символіка програмує правильне майбутнє. Отож, український народе, піднімай сонячно-блакитний прапор перемоги!