В XXI столетии забота о здоровье нации - приоритетная задача для правительства высокоразвитых стран.Добавлено: 2010-09-26 21:24:44
Версия для печати


По данным Организации экономического сотрудничества и развития (Оrganization for economic Соорегаtіоn аnd Dеvеlopment — ОЕСD), членами которой являются ЗО наиболее развитых в экономическом отношении стран, в 2004 году расходы на охрану здоровья в среднем составляли 8,9% валового внутреннего продукта (ВВП). На первом месте по объемам средств, выделенных на охрану здоровья, находятся США (15,3% ВВП), на втором — Швейцария (11,6% ВВП). Среди стран- членов ЕС на первом месте - Германия (10,9%), на втором — Франция (10,5%), на третьем — Бельгия (10,1%).
Чрезвычайно показательно развитие охраны здоровья в США, где в последние десятилетия произошли существенные изменения в финансировании потребностей охраны здоровья: акцент перенесен с негосударственных источников (приватное медицинское страхование и оплата частным лицам) на государственные (финансирование социальных программ).
 

http://gavr.org.ua/index.php?nma=catalog&fla=stat&cat_id=1&nums=204

Реабилитация „ГОЛУБЫХ”: дерматогліфіка гомосексуалістівАвтор: N.Gavr
Добавлено: 2007-10-30 13:17:03
Версия для печати

Останнім часом суспільна думка змінилася: від різкого неприйняття до більш толерантного ставлення до гомосексуалістів, яких ще називають просто «блакитні». На це є свої підстави.

Ще в минулому столітті в медичному виданні 1910 року Гиршфельд уперше написав про «імпульс перевдягання в одяг, характерний для статі, до якої дана особина відповідно до виду своїх статевих органів не належить”. Втім, такий маскарад, а також прагнення змінити свою стать мають найдавнішу історію. Причин ненормальної сексуальної орієнтації називають безліч.Серед них - обставини, що травмують психіку; важкі сімейні відносини; помилки у виховання дітей. Серед головних причин називають й домінування матері над батьком, а також надто тривале ніжне відношення до дитини-сина. Вважають, що винним у сексуальному відхиленні може стати й поводження батьків із хлопчиком, як з дівчинкою - таке іноді трапляється, якщо не збулася мрія подружжя про народження дочки. Поряд з такими психоаналітичними поясненнями триває пошук фізіологічних або ж гормональних порушень при гомосексуалізмі. Ближче до істини підібралися американські й польські дослідники, які віднайшли деякі відмінності у будові гіпоталамічного відділу мозку, котрий причетний до сексуального поводження людини. У чоловіків-гомосексуалістів відповідні структури за своїм розміром були зменшеними - такими, котрі в нормі властиві жінкам.Ще більша різниця – у дерматогліфічних „портретах” (від „дерма” - шкіра й „оліфо” - вирізую, гравірую). Виявляється, візерунки на долоні, й особливо пальцях лівої руки, ніби відбивають архітектуру центральної нервової системи, тому цей малюнок на поверхні взаємозалежний з психологічними особливостями людини. Так, американськими, японськими, російськими вченими показано: для типу особистості, якій притаманні риси підозрілості й скритності, є характерним малюнок із завитками на вказівному й середньому пальцях; люди ж із дуговими візерунками на цих пальцях частіше мають відкритий і правдивий характер. Про це написано, приміром, у Д. Шифера та М. Персингера. До того ж вчені повідомили про збіг нетрадиційної сексуальної орієнтації з „прихованою лівшістю” у відбитках пальців. „Прихованою” - тому що у звичайному розумінні лівшість відсутня: гомосексуали пишуть правицею. Однак більш складні шкіряні візерунки розташовуються в них, не як зазвичай, на правій руці, а – на лівій, що є досить рідке явище. За повідомленням Дж. Холу й Д. Кимури, у людей з гомосексуальною орієнтацією, знову таки на великому пальці й мізинці лівої (!) руки переважає в малюнку, так званий, „гребньовий рахунок”. Однак, збігові прихованого лівшизму й ненормальної сексуальної орієнтації не всі надають жорстко однозначного тлумачення, підкреслюючи, що така „асиметрія” не обов'язково спричиняє відхилення в сексуальному поводженні. До речі, щодо стабільності відчуття психологічної невідповідності реальній структурі, то гомосексуальність серед американських чоловіків оцінюється в 3% ( за умови, як прийнято розуміти, впродовж двох і більше років). При обліку ж людей, що мали хоча б один такий зв'язок протягом життя, частота явища зростає до 15 відсотків ... Так чи інакше поки ні статистика з дерматогліфікою, ні анатомія з психологією не дають підстави вважати проблему вирішеною. Та й природні феномени важко здолати заборонами й несхваленням. Враховуючи психологічні мучення гомосексуалістів від неприйняття самих себе й від нерозуміння їх у суспільстві, створена в Америці організація North Аmerican Assoсiation of Christians in Social Work, пішла у своїй роботі гуманним шляхом співчуття гомосексуалістам. Та, ясна річ, варто уважніше ставитися до питань виховання. Й пам'ятати про те, що модель життєвої поведінки несвідомо закладається в ранньому дитинстві.

http://gavr.org.ua/index.php?nma=catalog&fla=stat&cat_id=1&nums=14