УченьеСвет 0 0

Ответ на комментарий Paul_V_Lashkevich
Спасибо. Я и сам-то редко сюда захожу. Веду сайт

www.unmm.ru

http://unmm.ru/

, некоторые статьи которого опубликованы здесь. А комменты отсюда не всегда почта доставляет.

http://www.liveinternet.ru/users/1471063/post128632129/page1.html#BlCom586251264

Вознесение Господне. Из праздничного чина. Тверь. середина XV в_Икона

Католичество

http://www.youtube.com/watch?v=jy7zoiAG82I

промова Андрея Шептицького

http://www.youtube.com/watch?v=vOPeIS5cd1s

http://www.youtube.com/embed/vOPeIS5cd1s

+++

Загружено пользователем taras2802, дата: 14.12.2010

Митрополит Андрей чи не в кожній суспільній галузі доклався до її розвитку, мав величезний вплив на духовність свого народу. 1906 року він організував першу в Україні прощу до Святої Землі - Єрусалима, в якій брало участь понад 500 чоловік. З особливою ревністю дбав про народну освіту. Допомагав матеріально багатьом середнім школам, "Просвіті", "Рідній школі". За власні кошти придбав будинок для дівочої гімназії, а в соборі св. Юра організував Народну школу ім. Грінченка для бідних дітей. Віддав свої землі для садівничої школи в Липованні, а для хліборобської -- в Коршові. Підтримував дитячу патріотичну організацію "Пласт", подарувавши їй для літніх таборів свій маєток в Підлютому. 1903 року заснував Народну лічницю, в якій могли безкоштовно лікуватися бідні люди, а сестрами-жалібницями працювали монахині.Андрей Шептицький був засновником Студитського наукового інституту, якому подарував велику бібліотеку. 1919 року заснував богословський факультет при Духовній семінарії у Львові, який 1928 року був реорганізований в Богословську академію з філософським та теологічним факультетами.1923 року заснував Богословське наукове товариство, яке видавало часопис "Богословіє" та "Праці Богословського наукового товариства". 1939 року заснував Український католицький інститут Церковного з'єдинення ім. Митрополита Рутського.Виступає з протестами у пресі проти палення православних церков і переслідування православних у Польщі, проти арештів українців німцями. Особливо засуджував скасування більшовиками релігії в школах. Різко засуджував штучний голод на Україні і організовував збір коштів для голодуючих. Детально давав оцінку причини репресій в Радянському Союзі у посланні „Всечесному духовенству та вірним (1936 р.): „Чи можете мати причину не вірити мені? Який я міг би мати інтерес вас перестерігати, коли б більшовики звісно провадили до добра наш нарід? То, що вам говорю і цілий світ знає, бо ж то факт стверджений через сотні німців, французів, американців -- то, приміром, що на Україні з голоду загинуло більше, чим три мільйони людей, або то, що більшовики війну видали селянам, або то, що на Соловках гинуть тисячі й тисячі наших земляків з УкраїниТільки для Вас маю жити, - для

Вас цілим серцем і душею працювати, для Вас усе посвятити, -- ба, навіть за

Вас, як цього треба буде, й життя своє

віддати".

Андрей Шептицький
Категория:

Развлечения
Теги:
Андрей ШЕПТИЦЬКИЙ ПРОМОВА
3 понравилось, 0 не понравилось
+++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++

Андрей Шептицький

http://www.youtube.com/watch?v=BorntbkC0Hw

+++

Загружено пользователем goverlajasinja, дата: 12.09.2010

Андрей Шептицький - глава Української Церкві Митрополит Галицький, Архиєпископ Львівський
Категория:

Образование

+++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++

Андрей Шептицький - Молитва

http://www.youtube.com/watch?v=QpKTtCMnu-Y

+++

Загружено пользователем goverlajasinja, дата: 12.09.2010

Молитва Андрей Шептицький - глава Української Церкві Митрополит Галицький, Архиєпископ Львівський
Тільки для Вас маю жити, - для

Вас цілим серцем і душею працювати, для Вас усе посвятити, -- ба, навіть за

Вас, як цього треба буде, й життя своє

віддати".

Андрей Шептицький
Категория:

Образование
22 понравилось, 0 не понравилось
Свернуть
Просмотреть все
Все комментарии (3)

Спасибі за чудесне відео.

Дуже красиво і цікаво.
IamHelenKeller 5 мес. назад

Щиро дякую.
halynamyroslava 5 мес. назад

Чудове відео... надзвичайне...

В ньому є все аби бути щасливим...

Дотримуватись Заповідей Божих - то є щастя...
banderiwka 6 мес. назад

+++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++

svitylnyk istyny

http://www.youtube.com/watch?v=SGK6XXhmgEI&feature=related

+++

Загружено пользователем pressugcc, дата: 06.06.2009

Фрагмент фільму "Світильник істини", у якому розповідається про смерть і похорон Митрополита Андрея (Шептицького)
Категория:

Фильмы и анимация
Теги:
УГКЦ Гузар Шептицький похорон листопада

+++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++

krypta sheptytskyx1

http://www.youtube.com/watch?v=qf1RG-fS4T8

+++++++++++++++

krypta sheptytskyx2

http://www.youtube.com/watch?v=Lnchj2O2eG4&feature=related

Як підірвали Дніпрогес

http://www.youtube.com/watch?v=noxbetPPJog&feature=related

+++

Загружено пользователем 67maximov, дата: 11.05.2011

Підрив Дніпрогесу проводився поспіхом, війська не були попередженні про цю операцію, не кажучи вже про мирне населення. До того ж, заряд вибухівки був хибно розрахований, в результаті чого гігантською хвилею внаслідок вибуху було змито дві армії і велику кількість населення, що перебували у запорізьких плавнях. Як зазвичай робилося радянською пропагандою, після війни підрив Дніпрогесу приписали "німецьким ізвергам".
Категория:

Люди и блоги
Теги:
Як підірвали Дніпрогес Как подорвали Днепрогэс
2 понравилось, 0 не понравилось
Свернуть
Просмотреть все
Все комментарии (2)

@igorkalinych там випало "робота Дніпрогесу була відновлена". Оце і весь "фрагмент".
67maximov 2 нед. назад

Цікаве відео, тільки незрозуміло, чого вирізано фрагмент наприкінці передачі.
igorkalinych 2 нед. назад

Олег Тягнибок на вічі проти політрепресій

http://www.youtube.com/watch?v=PIWRhsKzafk

+++

Загружено пользователем VOSvoboda, дата: 31.05.2011

29 травня 2011 року у Львові на вічі "Проти свавілля панівного режиму! За соціальну і національну справедливість! За свою Свободу!", в якому взяло участь понад 10 тисяч осіб виступив голова ВО "Свобода" Олег Тягнибок.
Категория:

Новости и политика
Теги:
ВО Свобода Олег Тягнибок Львів політичні репресії українофобія червоні прапори 9 травня акції виступи марш захисту українців віче історія МВС НКВД Україна український націоналізм соціал-націоналізм

+++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++

ЛЬВІВ 1941звірства НКВД у львівських тюрмах

http://www.youtube.com/watch?v=jTsweSU6Brc

+++

Загружено пользователем taras2802, дата: 23.04.2011

У ЛЬВІВСЬКИХ ТЮРМАХ НКВД

5 липня 1941 р.
Ні людською мовою, ні письмом, ніхто не в силі зобразити тих страхіть і тортур, що перетерпіли загинувші многочисленні жертви большевицького НКВД. Це можна тільки пережити, це треба було бачити. Точного числа і прізвищ закатованих жертв ще не знаємо. Поки що подаємо тільки перші, на швидку руку зібрані, відомості про тих, хто загинув у казематах львівських тюрем НКВД.
В тюрмі при вул. Сапіги і Лонцького знайдено в келіях стоси кількасот постріляних і змасакрованих трупів мужчин, жінок і дітей. Малу частину з них родини розпізнали і поховали, решту поховано у збірних могилах, тіла були вже так розложені, що годі їх було вже розпізнати. Ці жертви люди оглядали вже в суботу 29 і в неділю 30 червня, тобто ще перед приходом німецької армії, коли через Львів проходили вже нечисленні останні частини совєтської армії, і коли львов'яни порозбивали тюрми. Крім цього, на подвір'ї тюрми при вул. Лонцького і Сапіги були закопані на великому просторі трупи, число їх невідоме.
В тюрмі при вул. Замарстинівській добули 36 трупів, а решта, біля 600, як ствердила комісія, лежать ще у пивницях, верствою, висотою до 2-ох метрів. Тіла в такому стані розкладу, що їх не можна вже повитягати, тому комісія казала їх там замурувати.
В тюрмі „Бриґідки" при вул. Казимирівській кількість трупів невідома. Тільки на подвір'ї земля свіжо зрушена на великому просторі, де теж, мабуть, лежать маси трупів.
Велику кількість людей розстріляно на Повиставовій площі. Шофер, який впродовж цілої ночі возив туди з Бригідок в'язнів, подав, що там вбито понад триста людей. Повідомляють теж про розстріли в Білогорському лісі.
Нижче подається низка імен, розстріляних енкаведистами у Львові людей, родини яких відшукали між убитими своїх родичів і про смерть яких появилися клепсидри на мурах Львова:
1) Юрій Шухевич, відомий співак (тенор) зі Львова, загинув 27 червня 1941 року; 2) Василь Бень, літ 55, підполковник армії УНР, директор школи ім. Шашкевича, арештований 26 червня ц. р. і цього ж дня розстріляний; 3) Григорій Кухар, магістер прав, літ 29, б. ревізор РСУК, головний бухгалтер Медінституту; 4) Євстахій Струк, 32 роки, б. пластун, директор Медінституту; 5) Михайло Лизунець, 43 років, стрілець УСС, старшина УГА, бухгалтер Медінституту; 6) інж. Василь Геник-Березовський, науковий працівник етнографічного інституту; 7) м-р Данило Костецький, 35 років; 8) Орест Фільварків, член ОУН; 9) студ. мед. Іван Савка, 25 років; 10) Ольга Балицька, 26 років, урядничка; 11) Теодор Мацько, студ. мед.; 12) Степан Масний, студ. мед., 19 років.
Українські щоденні вісті.— Львів.— 1941.— № 1.— 5 лип.
Категория:

Фильмы и анимация
Теги:
Lwow 1941 CRIME NKVD exhumed human history warfare

+++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++

русские за УПА

http://www.youtube.com/watch?v=lX5jXWiihtc

+++

Загружено пользователем nyuk22, дата: 14.10.2009

русский и бывший воин УПА: я горжусь, когда меня называют бандеровцем!
Категория:

Люди и блоги
Теги:
русские за УПА Бандера Шухевич Крым Карпати национализм патриотизм Украина Россия русский Українська Повстанська Армія

+++

Слава героям Украины - смертникам, воевавшим за свободу на 3 фронта сразу: с карательными отрядами НКВД, фашистской армией и польской армией "Крайова". Вас до сих пор власти официально не признали, поэтому вы, ветераны УПА, до сих пор живёте в нищете. Но мы низко склнояем голову перед вами! И плевать на беснующихся в злобе моральных уродов, восхваляющих большевизм: их место - на свалке истории, а ваш подвиг - вечный пример того, как надо бороться против любых оккупантов своей родины!
KsynyaSun 4 мес. назад 50


Ответить


Я з Росії, СЛАВА УКРАЇНІ!!
CzasowAnton 7 мес. назад 31
Просмотреть все
Видеоответы
Это видеоответ на мы из будущего 2
2:56


мы из будущего 2
от пользователя nyuk22
Просмотров: 10981
Просмотреть все
Все комментарии (133)

+++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++

Львів -хроніка репресій політична тюрма на Лонцького

http://www.youtube.com/watch?v=LeEXsoa5PPE

+++

Загружено пользователем taras2802, дата: 23.05.2011

В'язниця

У 1889—1890 роках на перехресті вулиць Леона Сапеги (сьогодні — Степана Бандери) та Коперніка за проектом архітектора Ю. К. Яновського була споруджена будівля австро-угорської жандармерії в стилі неоренесансу. Будівля самої в'язниці була зведена під час приналежності міста до Польщі, у 1918-1920 роках.

В тюремному корпусі знаходився Четвертий відділ Головної комендатури державної поліції, да повноважень котрого входила боротьба з «антидержавними» організаціями типу Організації українських націоналістів та Комуністичної партії Західної України. Неофіційно, тюрма спеціалізувалася на політичних в'язнях. У 1935 році в споруду було переведено слідчий відділ поліції, а в'язниця стала використовуватися в якості слідчого ізолятора. Під час Львівського процесу 1936 року в тюрмі утримувалися Степан Бандера, Ярослав Стецько, Микола Лебідь та інші підсудні.

У 1939-1941 роках під час Першої радянської окупації в приміщенні знаходилася В'язниця №1, розрахована на 1500 осіб, а сусідній головний корпус займало обласне управління НКВС. Після нападу Третього Рейху на СРСР в червні 1941 року працівниками НКВС було розстріляно близько тисячі в'язнів (згідно свідчень Начальника тюремного відділу НКВС по Львівській області лейтенанта Лермана, 924 особи)[1][2].
Пам'ятник жертвам комуністичних злочинів

У 1941-1944 роках споруда використовувалася як слідча в'язниця гестапо, тут розміщувалися айнзац-групи СД. Тюремний двір був викладений надгробками зі старого єврейського кладовища[3]. Довгий час в тюрмі утримувався відомий польський вчений Казимир Бартель[4].

У 1944-1991 роках тут діяв слідчий відділ і слідчий ізолятор НКВС (НКДБ)-МДБ-КДБ СРСР, одночасно — Управління внутрішніх справ Львівського міськвиконкому- Міське Управління ГУМВС України у Львівській області МВС України Основний акцент в експозиції поставлено на найкривавішу сторінку в історії тюрми — масові розстріли кінця червня 1941 року. В одному із залів демонструються кадри із кінохроніки, де зафіксовано стан тюрми після відходу радянських військ зі Львова в кінці червня 1941 року.

В іншому залі розміщені фотографії зроблені на території тюрми в цей період, а також тогочасні українські газети, які широко висвітлювали злочини комуністичного режиму.

Серед тюремних камер, в яких відтворено умови в'язничного побуту на окрему увагу заслуговує т. зв. «камера смертників» — в ній в'язні очікували на виконання вироку, яким нерідко був розстріл.
Категория:

Фильмы и анимация
Теги:
Львів політична -тюрма на Лонцького documentary