golos.com.ua/Article.aspx?id=266662
Спадщина стає золотою - Голос Украины
Спадщина стає золотою 13.09.2012
Поделиться…
Відтепер, щоб успадкувати дім баби чи діда, треба мати тисячі доларів
Процедура оформлення спадщини в Україні віднедавна суттєво змінилася: при оформленні спадку на квартиру чи будинок померлого родича — баби чи діда, тітки чи дядька, сестри чи брата — спадкоємцям доведеться не лише набратися терпіння, щоб розібратися у юридичній процедурі, а й збирати чималі гроші. Бо податок доведеться сплатити вже не з інвентаризаційної вартості житла, а з ринкової.
Згідно з Цивільним кодексом, спадкоємцями першого ступеня спорідненості вважаються лише батьки і діти (в тому числі й усиновлені чи народженні поза шлюбом) та чоловік і дружина. Вони не сплачують податок зі спадщини. Всі решта родичів, навіть рідні брати та сестри, мусять сплачувати з успадкованого майна податок 5%. Проблема полягає в тому, що законодавчо чітко не визначено, як обраховується вартість спадщини, з якої справлятиметься податок. Досі нотаріуси при виданні свідоцтв про право на спадщину враховували інвентаризаційну вартість квартир чи будинків, вказану у витягу з Реєстру прав власності, які видавали Бюро технічної інвентаризації (БТІ). Однак БТІ нині перебувають у стадії реорганізації. З 15 червня згідно з наказом Мін’юсту № 809/5 від 30 травня 2012 року, яким було затверджено нову форму витягу, перестали зазначати інвентаризаційну вартість нерухомості, й нотаріуси направляють людей до приватних експертних оцінщиків. Фактично процедуру оформлення спадщини чи дарування прирівняли до процедури купівлі-продажу нерухомості.
У столичному БТІ — звичні натовпи й черги. Але люди збентежені не так бюрократичною тяганиною, як тим, що оформлення спадщини і дарування подорожчало в рази.
— У травні померла моя 90-річна тітка, за якою доглядала останні п’ять років, залишивши після себе однокімнатну квартиру майже в центрі, але в дуже занедбаному стані, — розповідає киянка Тетяна Іванівна. — Дітей у тітки не було, чоловік і сестри давно померли, тож вона написала заповіт на мене, єдину племінницю. Ми живемо з донькою та її маленьким сином у тісній «гостинці». В червні пішла до нотаріуса і почала оформляти документи на спадок, приходив технік із БТІ — обстежував квартиру, щось обмірював. БТІ оцінило квартиру в 159 тисяч гривень. Однак коли пішла до нотаріуса здавати документи, мені сказали, що законодавство змінилося і доведеться ще робити експертну оцінку квартири за ринковою вартістю. Тепер квартиру оцінюють уже в 800 тисяч — мільйон гривень, і мені доведеться заплатити податку більш як 40 тисяч гривень. Де взяти такі величезні кошти?
— Моя донька зараз оформляє спадщину після смерті батька, — втручається у розмову інша жінка, Віра Степанівна. — І хоча прописана в цій же квартирі й живе все життя, тепер їй треба ще платити якимось комерційним фірмам за оцінку цього житла, хоча за законом їй не треба платити податок зі спадщини. Вона ж не збирається продавати свою квартиру, а далі в ній житиме. Чиї світлі голови до цього додумалися? Здирають шкури з людей, у яких горе, які втратили близьких, та й похорон обійшовся у понад 10 тисяч гривень...
17-літня Дарина розповідає, що має статус дитини-сироти та позбавленої батьківського піклування, зараз навчається на останньому курсі професійного ліцею, живе в гуртожитку, хоча у неї є єдина родичка — баба, яка хоче оформити «дарчу» або заповіт на будинок на внучку. Проте за два тижні Дарина стане повнолітньою, тож втратить статус дитини-сироти і також муситиме заплатити величезну суму.
Послуги експертних оціночних компаній у Києві коштують від 300 до 1500 гривень, залежно від розміру та розташування квартири чи будинку. Інтернет майорить рекламами таких фірм. Зателефонувавши в одну з них, за хвилину назвали вартість квартири на Солом’янці, лише за адресою, навіть без виїзду на об’єкт, — 73 тисячі доларів. Й одразу «порадили»: «Якщо ви оформлюєте спадщину, то ми можемо дещо занизити оцінку квартири. Але тоді треба буде замовити наші послуги не на 300—400 гривень, а на дві-три тисячі», — бадьоро сказав голос у слухавці.
«Питання про оцінку успадкованого майна на сьогодні чітко не врегульовано законодавством, — каже приватний нотаріус Андрій Левцун. — Очікуємо на роз’яснення Мін’юсту». Адвокати, котрі спеціалізуються на сімейному праві та ведуть спадкові справи у судах, радять спадкоємцям не першої лінії спорідненості «домовлятися з оцінщиками».
«На сьогодні експертна оцінка майна, що відчужується шляхом операцій з продажу (обміну) нерухомого майна, чи майна, яке успадковується, здійснюється з метою належного забезпечення вимог, встановлених, зокрема, положеннями статей 172 та 174 Податкового кодексу, — відповів заступник міністра юстиції Дмитро Ворона на інформаційний запит «Голосу України». — У п. 2 ч. 1 ст. 49 Закону «Про нотаріат» зазначено, що нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії. Одночасно повідомляємо, що нотаріус є процесуально незалежною особою, яка самостійно надає правову оцінку поданим для вчинення нотаріальної дії документам та приймає рішення щодо вчинення нотаріальної дії чи відмови в її вчиненні. Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду».
На жаль, у листі Мін’юсту ми так і не побачили відповіді на наші конкретні запитання: чи справді відтепер для оформлення спадщини або укладення договору дарування нерухомого майна необхідно замовляти експертну оцінку? Чи справді при успадкуванні чи даруванні житла розмір податків, зборів та державного мита буде вираховуватися, виходячи з ринкової вартості? Чи можна при оформленні спадщини або договору дарування як оцінку вартості нерухомого майна використовувати його інвентаризаційну вартість, визначену БТІ в технічному паспорті або Довідці про показники об’єкта нерухомого майна (яку пропонують видати в БТІ)? До речі, у переліку документів, необхідних для оформлення спадщини, що висить у державних нотаріальних конторах, немає експертної оцінки квартири (будинку). Про це нічого не сказано і на офіційному сайті Мін’юсту, де йдеться про процедуру оформлення спадщини.
Прибічники новацій посилаються на світовий досвід. У багатьох розвинених країнах справді податки на спадщину навіть набагато вищі, ніж в Україні. Однак, якщо порівняти рівень доходів українців та середньостатистичного європейця, напрошується лише приказка «Чого дурні — бо бідні...»
А як у них?
— У Німеччині ставка податку на спадщину прив’язана до ступеня спорідненості й вартості майна (від 3% до 70%).
— У Японії податок на спадщину до 50%.
— У Бельгії податок на спадщину для прямих родичів — 3—30%, для решти — 20—80%.
— У Росії податок на спадщину скасовано з 2006 року.
— В Ізраїлі податок на спадщину скасовано в 1981 році.
ДУМКИ З ПРИВОДУ
Юрій МІРОШНИЧЕНКО, постійний представник Президента України у Верховній Раді:
— Людина набуває майно певної вартості, і з цього майна сплачуються податки. Якщо успадковується хатинка в селі, то вона не вартує багато. А отримуючи в спадок квартиру на Хрещатику, людина стає мільйонером. Податки мають сплачуватися не з інвентаризаційної вартості, а з реальної. Квартира в центрі Києва 10 років тому коштувала 100 тисяч гривень, а сьогодні — мільйон. Звісно, ніхто не хоче сплачувати великі податки. Але з чого платити пенсії, зарплати бюджетникам, освітлювати вулиці? Для того і збираються податки. Це нормальна практика цивілізованих країн. БТІ має лише обраховувати, складати плани будівель, а оцінювати вартість повинна експертна інституція. Проходить адміністративна реформа, і в межах цієї реформи функції, які не властиві БТІ, передаються тому, для кого вони є властиві. Такими функціями наділені незалежні оцінщики — і під час купівлі-продажу, а також іншої зміни власника.
Сергій ТЕРЬОХІН, перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики:
— Історія, що нині виникла зі спадщиною, показує ступінь «моралі» тих, хто приймав Податковий кодекс. Раніше як було: такі «життєві» об’єкти спадщини, як квартира, будинок чи шмат землі, як правило, не оподатковувалися. Або було державне мито, яке мало «капелюшок»: скажімо, 1%, але не більше чогось. Тепер у новому Податковому кодексі так звану комерційну власність, яка оподатковувалася за повною програмою, — заводи, пароплави, літаки і т. д. — було звільнено взагалі від оподаткування. А «життєва» власність, яка важлива для пересічної людини, залишилася в оподаткуванні. Крім того, іншим законом — «Про оцінку майна» було «протягнуто» обов’язкову оцінку спадщини. Часом виходить, що оцінка старого автомобіля чи будинку вища, ніж їх можна продати. Це питання розглядалося на комітеті, і ми взяли на себе зобов’язання протягом тижня підготувати законопроект, яким прибрати всі ці дурні оцінки при спадщині. Такий законопроект буде внесено за підписами декількох депутатів із різних фракцій, і, сподіваюся, він пройде ще на цій сесії.
Анна ШЕВЧЕНКО.
Версія для друку
