Nature_Ukraine_Kyiv_2010.11.21_ Paul V. Lashkevich Fotoalbum

http://lashkevich-2009.livejournal.com/ 

http://paullashkevich.moifoto.ru/123197/

Природных форм гармонию живую и красок сочетание опавший лист не может от Души моей закрыть;
Он как по морю бурному на листьях дивных куда – то будет плыть и плыть и плыть;
И Сердце и Душа повелевают взгляд от Богом данной красоты земной не отводить.
П.В.Л.
 

+++++

+++

+++

+++

На голой земле в центре Киева обратил внимание на растения,- красивые, не увядающие, в каплях дождя, не тронутые человеком. Календарная зима скоро наступит и воздух похолодает. Остановись мгновение! Душа, сохрани увиденное в памяти. П.В.Л.

 МИТРОПОЛИТ АНДРЕЙ ШЕПТИЦЬКИЙ - БІОГРАФІЯ, ДІЯЛЬНІСТЬ, ПРАЦІ, СТАТТІ ПРО МИТРОПОЛИТА

Знайшов в Інтернеті блог, який може зацікавити людей не байдужих до життя Української ідеї в першій половині ХХ століття.

Пропоную адресу: http://mytropolyt.blogspot.com/

На головній сторінці блога є цей фото - портрет Митрополита Української Греко - Католицької Церкви Андрея Шептицького

Адреса зображення: http://www.religion.in.ua/uploads/posts/2009-07/1248794840_71.jpg

Пропоную ознайомитися зі статтею Галини Терещук: http://origin.radiosvoboda.org/author/17557.html

Стаття: "Вівторок, 16 листопада 2010 р.
Книжечку листів сиріт до митрополита видано у Львові"

Адреса статті:http://mytropolyt.blogspot.com/2010/11/blog-post_16.html#more

Вівторок, 16 листопада 2010 р.
Книжечку листів сиріт до митрополита видано у Львові
Книжечку листів сиріт до митрополита видано у Львові

Галина Терещук
Львів – 29 листів дітей - сиріт, написаних до митрополита Української Греко-Католицької Церкви Андрея Шептицького, вперше вийшли друком у книжечці «Небо. Святому Миколаю», через руки митрополита Андрея Шептицького»(видавництво «Добра книжка»).
У ній передана уся глибина тонкої дитячої душі, але водночас зрозуміло, яким важким було життя дітей без батьків, як ними опікувався особисто митрополит і монаші згромадження.

Невеличку книжечку на півсотні сторінок читаєш водночас з усмішкою і сльозами. Дитячі листи, написані у 20-30 роки минулого століття Марцельками, Ольгами, Нусями, Васильками,Ганусями, Ірцями, Михасями( так вони себе підписували), дуже теплі і щирі, але у них гірка доля кожної сироти. Ось кілька фрагментів дитячих листів до митрополита.

«Найдорожчі Таточку!
Прошу приїхати до нас, бо я ще Таточка ніколи не бачила. Я сего року перший рік в приюті і всі товаришки говорять, що мають Таточка у Львові, і я лише слухаю та й думаю собі: а ну як Таточко приїде, чи схоче мене взяти за свою дитину? Бо вже кілька літ, як помер мій рідний Тато і тепер не маю нікого...»

«Я Любця. І дуже боюся чорта. Най Таточко приїдуть і мене сховають під плащ, і чорт мене не буде бачити».


«Я ще не умію писати, але пишу кілька слів, щоби сказати, що я Таточка люблю. Бо я не маю нікого. Мама і тато мені померли. А тут я маю всьо і також Таточка. Я нічого не можу післати Таточкові, лишень рогульок і тісточко».

Митрополит просив допомоги для дітей-сиріт у Папи Римського

Маленькі хитруни добре знали, що Святий Миколай неодмінно їм щось передасть через руки улюбленого митрополита Андрея, якого вони називали Таточко. Власне у радянський час КДБ поширював наклеп щодо митрополита, мовляв, у нього було багато дітей, бо є листи від дітей, розповіла упорядник книжки Оксана Гайова. Тут розміщені і численні світлини про митрополита, який відвідував сиротинці і спілкувався з дітками.

У 1921 році митрополит Андрей Шептицький написав лист до Папи Венедикта XV та ієрархії США та Канади з проханням про допомогу сиротам. Цей лист опублікований у книжці. Слуга Божий пише про те, що з 1914-го до 1920-го не було року, щоб через Галичину не проходили якісь війська. І вже маємо 20 000 сиріт, писав митрополит Андрей, що нема ними кому зайнятись.

Церква організувала двадцять сиротинці, але не завжди може дати дітям те, що їм потрібно. «Діти, що їх примістили ми по сиротинцях, є часами так пригноблені трагедією їх життя, що сестри, котрі є якби матерями для дітей, мусять не раз місяцями працювати, щоб викликати усміх тих маленьких. Через цілий рік є неможливо виробити атмосферу веселости і щастя. Діти, що мають своїх матерів та вітців, ведуть життя не на багато ліпше, чим сироти».

Ця книжечка дитячих листів до улюбленого митрополита – це ще один штрих до історії Галичини і особливо особи Слуги Божого Андрея Шептицького, якого шанували і любили як дорослі, так і діти, який був дбайливим батьком свого народу.
 

+++

Вас може зацікавити стаття "Про митрополита Андрея Шептицького мовою документів на виставці у Львові" за адресою:

http://mytropolyt.blogspot.com/2010/11/blog-post.html

Вівторок, 2 листопада 2010 р.
Про митрополита Андрея Шептицького мовою документів на виставці у Львові
Про митрополита Андрея Шептицького мовою документів на виставці у Львові

Галина Терещук
Львів – Сьогодні у Львівському історичному архіві вперше будуть представлені численні документи про життя та діяльність митрополита УГКЦ Андрея Шептицького на виставці, присвяченій 145-річчю від дня народження Слуги Божого і 66-річниці від дня вічного спочинку. Серед матеріалів герб та інсталяційні грамоти родини Шептицьких, фотографії, дипломатичні паспорти, листи дітей –сиріт до митрополита і чимало інших архівних документів.

  

Це третя виставка, організована Центральним Державним історичним архівом України у Львові за останні 19 років, де вперше експонуються документи. Адже тільки особовий фонд митрополита Андрея Шептицького, який зберігається у львівському архіві, налічує понад 1200 справ, а ще чимало матеріалів складають церковні фонди. Для експозиції виставки надали документи Івано-Франківський та Львівський обласний архіви.

Зворушливі листи дітей до митрополита Шептицького

Експозиція поділена на хронологічно-тематичні рубрики, а це родинне життя Шептицьких, покликання митрополита, його церковна діяльність, відновлення ним монаших чинів, піднесення рівня семінарій та створення Богословської академії у Львові, просвітницько-культурна і меценатська діяльність, пасторська - богословська і останні роки життя.

Науковець і укладача виставки Оксана Гайова розповіла Радіо Свобода, що більшість документів представлені вперше. Адже на початку 90-х, коли була перша виставка, присвячена митрополитові Шептицькому, працівники архіву теж не мали доступу до більшості справ. В експозиції виставлені герби, починаючи від Києво-Галицького митрополита Атаназія Шептицького і до митрополита Андрея, фотографії батьків Софії та Івана Шептицьких, семи братів митрополита, маєтку у Прилбичах, де 29 липня 1865 року народився Роман, майбутній митрополит.


Особливу увагу в експозиції привертають десятки дуже теплих листів дітей-сиріт, написаних до митрополита, наголосила науковець, укладач виставки Оксана Гайова.

«У своїх працях митрополит описує цих бідних діток. Вони називали його дорогим татусем Коло кожної церкви митрополит організував збір пожертв для діток, монахині опікувались ними, вражає як вони намагались на дитячих обличчя викликати усмішку, всілякі проводили для них заходи. Ці 4 літні діти, писав митрополит, не вміли сміятись, бо були дуже серйозні і нагадували старших людей», – розповіла історик.

Митрополит знав ціну кожному архівному документу

Сам митрополит Андрей Шептицький приділяв у житті дуже важливе значення документам і їх збереженню для історії. При митрополії УГКЦ він створив архів, у якому працювали відомі історики та архівісти. Зібраний митрополитом за життя архів тричі зазнавав руйнівних випробувань: це у роки Першої Світової війни, коли був знищений родинний архів у Прилбичах, а це герби, стародавні рукописи, бібліотека, картини, ікони. З 1918 року родина знову старалась відновити свої архіви, але і його спіткала гірка доля – більшовики у 1939 знищили матеріали.


1 листопада 1944 року митрополит Андрей відійшов у вічний світ, за кілька місяців були арештовані греко-католицькі владики. Архівні документи, які митрополиту вдалося зберегти, радянська влада викинула на подвір’я Собору Юра, а потім перевезла для переробки. Однак якийсь чиновник зрозумів, що їх не можна нищити і працівники архіву, по суті, з - під ножів, витягували документи. Частина їх потрапила в історичний архів у Львові, частина у Київ, зберігаються родинні архівні матеріали і в Санкт-Петербурзі, які потрапили туди в роки Першої Світової війни.

Виставка демонструватиметься протягом місяця, а потім копії документів архів передасть на постійну експозицію у церкву у Прилбичі, родинне село Шептицьких.
 

+++