Силовики з водометами оточили Євромайдан. На площу підігнали карети швидкої

http://ipress.ua/news/sylovyky_z_vodometamy_otochyly_yevromaydan_na_ploshchu_pidignaly_karety_shvydkoi_35180.html

Опубликовано 28 Фев 2013 г.

Громадська ініціатива «Євромайдан SOS». Допомога постраждалим» склала список потерпілих і зниклих людей після розгону Євромайдану в ніч з 29 на 30 листопада.

Станом на сьому годину вечора 2 грудня за київським часом у цьому списку значаться 74 особи. Проти їхніх прізвищ стоять позначки «зник», «побили», «затриманий». З-поміж них близько 20 людей «зниклі». Наразі їх не можуть знайти ні батьки, ні правозахисники. У міліції радять почекати три дні, перш ніж оголосити офіційно безвісти зниклими. Зі списком, складеним активістами, можна познайомитися в інтернеті. У «Фейсбук» також створена сторінка «Євромайдан SOS».

Журналіст і громадська активістка Ольга Євстигнєєва, яка відповідає на дзвінки, що надходять на гарчу лінію «Євромайдан SOS», розповідає, що з анонімних джерел надходить чимало інформації щодо зниклих після розгону Євромайдану людей, однак її вкрай важко перевірити.

«Чітких даних щодо безвісти зниклих немає і їх у принципі не може бути, оскільки цю інформацію дуже важко перевірити. Таких неперевірених фактів щодо смертей чи безвісти зниклих є дуже багато. Ми можемо лише перевірену інформацію постити на Фейсбуці або звертатися в Шевченківське РУВС. Проте всім потерпілим, які звертаються з приводу зникнення їхніх родичів, ми надаємо юридичні консультації, щоб вони не чекали довго, а зверталися в міліцію з приводу зникнення їхніх родичів», – наголошує активіст «Євромайдан SOS».

​Активістка розповідає, що впродовж останніх днів і ночей вони отримують у середньому по два-три телефонні дзвінки від родичів і близьких тих, хто брав участь у протестних акціях і постраждав чи не виходить на зв’язок. Але ще більше дзвінків вони отримують від волонтерів, юристів та психологів, готових допомогти потерпілим, люди також телефонують, щоб перерахувати гроші чи запропонувати речі й продукти для тих, хто міг би їх зараз потребувати.

Громадський правозахисник Зоряна Христина говорить про те, що три дні, які міліція каже чекати родичам зниклих, перш ніж звертатися до них і давати справі офіційний статус, – це «юридичний міф». Юридично ніхто не може вимагати чекати три дні, перш ніж почати розшук зниклих, наголошує юрист. Крім того, вона наголошує на важливості поширення інформації про те, кого затримала і вже відпустила міліція. Декого з них шукають родичі.

«Люди поділяються на дві категорії: ті, хто просто отримав тілесні ушкодження, і ті, хто притягається до кримінальної чи адміністративної відповідальності. Якщо говорити про тих, хто отримав ушкодження, то вони можуть подати свою заяву щодо вчинення злочину проти них. Щодо тих людей, яких просто зловили за руку і відвезли в СІЗО, то про них знаємо лише опосередковано, зокрема через адвокатів, які перебувають у відділку і беруть там списки затриманих, тому що їх шукають родичі», – пояснює правозахисниця.

Речниця головного управління МВС у Києві Ольга Білик на запитання Радіо Свобода про те, чи зверталися до них громадяни України щодо зникнення своїх близьких після розгону Євромайдану на світанку 30 листопада або ж після сутичок під Адміністрацією президента, відповіла, що звертатися вони повинні не за місцем затримання, а за місцем проживання. Тобто якщо це львів’яни, приміром, то про них мають заявляти до львівської міліції.

«Враховуючи, що не більшість, але принаймні частина цих людей, які сюди приїздили, не є мешканцями міста Києва, то, я думаю, якщо і є звернення, то від родичів за місцем проживання», – заявила речниця київської міліції.

Ірина Коцюбинська, яку розшукували, бо вважали, що вона загинула після розгону Майдану, Київ, 30 листопада 2013 рокуІрина Коцюбинська, яку розшукували, бо вважали, що вона загинула після розгону Майдану, Київ, 30 листопада 2013 року

І поки міліція дотримується такого порядку прийняття звернень громадян, вчора на Євромайдані під стелею розмістили плакат під назвою «Пропавші діти» (зниклі діти), де вказано вісім прізвищ. Одна з них, Інна Калюжна, на щастя, вже знайшлася, про місцеперебування інших поки що офіційно нічого не відомо.

Також Євромайдан облетіло фото дівчини, яка лежала на землі під ударами кийків Беркута. Ширилася чутка, що дівчина могла загинути. На щастя, Радіо Свобода через соціальні мережі розшукало цю дівчину. Її звати Ірина Коцюбинська. Ось що вона нам розповіла: «Травмована була, але не надто сильно, тож до медиків не зверталася».

Вранці 30 листопада, як тільки з’явився зв’язок, дівчина повідомила близьким, де перебуває.

Телефони гарячої лінії «Євромайдан SOS»:

• 063 58 81 525
• 050 70 58 672
• 098 98 82 576

А список зниклих осіб можна переглянути тут.