Лондон – У Британії відкрито доступ до документів, що розкривають масштаби діяльності московських спецслужб у світі. Дослідники тепер мають можливість вивчати додаткові документи в Архівному центрі Черчілля при університеті у Кембриджі. Основу документів становлять записи, які упродовж багатьох років робив, а потів вивіз на Захід радянський перебіжчик Василій Мітрохін.

Історики навіть не намагаються стримувати захоплення. Крістофер Ендрю, професор історії Кембриджського університету, вбачає «справедливість» у тому, що документи про діяльність радянських спецслужб опинилися у Кембриджі, який після Другої світової війни «дав СРСР найкращих шпигунів». Про це він напівжартома сказав в інтерв’ю Британському радіо.

Так звана «Кембриджська п’ятірка» стала символом того, як глибоко проникали радянські спецслужби. Один з найвідоміших представників «п’ятірки» Кім Філбі багато років передавав інформацію у Москву, працюючи на провідних посадах у британських спецслужбах. Він утік в Радянський союз 1963 року і прожив там до смерті 1988.

Так звані «архіви Мітрохіна» вказують на роль радянських спецслужб у боротьбі за поширення впливу Радянського Союзу у світі. Дисидент-одинак Мітрохін роками робив копії з документів КҐБ, які вивіз на Захід, після втечі з Росії 1992 року.

Роль спецслужб у війні з Україною

Свідчення про діяльність московських спецслужб можуть становити цінність не лише для істориків, але й для інших сучасних дослідників та фахівців з безпеки. 

Професор Нью-Йоркського університету Марк Ґалеотті каже, що Кремль активно використовує спецслужби, зокрема ФСБ та ГРУ, в операціях проти України.

«Російська ФСБ повністю пронизала українську СБУ і діяла настільки ефективно, що ключові особи з СБУ були завербовані і переходили на протилежну сторону, з’являючись у лавах озброєних сепаратистів на сході України. Тим часом російська військова розвідка ГРУ активно діяла на місцях в Криму, і я беруся стверджувати, що в Донецьку батальйон «Восток» був творінням ГРУ, щоб зміцнити контроль Москви над недостатньо професійними ополченцями», –  каже професор Ґалеотті, застерігаючи, що Москва, відточивши методи так званої «нетрадиційної війни» в Україні, готова застосовувати її далі і не лише щодо близьких сусідів.

В останній статті в журналі «Foreighn Policy» він наголошує, що Захід досі не готовий протидіяти такий агресії. Професор Ґалеотті та інші фахівці й оглядачі нагадують, що НАТО було створене для протистояння відкритій військовій загрозі. 

«НАТО може бути сильнішим у військовому відношенні, але якщо Росія зможе розколювати Захід, проводити таємні операції з використанням бойовиків - представників третьої сторони і діяти проти конкретних установ та осіб, то кількість літаків і танків значення не має», – вважає фахівець.

Радіо Свобода