Колись читала, адаптація до часу в перельоті на схід дається гірше, ніж на захід.І деякі знайомі так казали.
У нас це було абсолютно не так, при прильоті на Україну мені був потрібен один день для адаптації ( да і то я відчувала себе класно, просто першу ніч спати не хотіла), а Влад не відчував ні грама дискомфорту.
А от при повернені до Канади я три дні раніше лягала і раніше вставала, а Владлен навіть ще вчора раненько заснув і сьогодні вже в сім ранку каву варив. Для когось це може і нормально, але для мого сонечка в вихідний день- щось не бувале :).
в інеті нашла ось таке :

Время – вперед! Или – назад?

От этого тоже многое зависит: обычно передвижение на восток происходит болезненнее, чем на запад. При полете на запад биологические часы человека идут, хотя и медленнее, в ту же сторону, что и изменение времени; а при полете на восток – наоборот. Так что если хотите совершить кругосветное путешествие – двигайтесь, пожалуйста, на запад. Хотя нет правил без исключений. Например, хронобиологи отмечают: лица, страдающие депрессией, чувствуют улучшение, путешествуя на восток.

К такому выводу пришли английские специалисты П. Джаххар и М. Вэллер, которые обследовали несколько сотен путешественников, прибывших в лондонский аэропорт. Феномен объясняют тем, что неизбежное при перелете на восток недосыпание и сдвиг режима улучшают настроение. А еще,

совам и жаворонкам – не по пути.

Жаворонки, т.е. люди, которые просыпаются рано и рано засыпают, легче переносят перелеты на восток. А вот совам проще приспособиться, прилетев на запад. Также хронобиологи отмечают, что быстрее и легче приспосабливаются к «новому времени» общительные экстраверты, а вот углубленным в себя интровертам это дается сложнее. Есть и возрастные критерии: чем старше человек, тем больше времени ему требуется для адаптации. И напоследок: период адаптации педантичных людей очень краток. Чем это вызвано, ученые пока не поняли…


Ми здається під наукову статистику не потрапляємо :). А може тіло згадало- О, так мій нормальний час то український :)

А в цілому якость зараз навіть не віриться що ще тиждень тому були на Україні, знову туди хочеться. Тільки і того що тепер коли зі своїми по телефону розмовляю, то уявляю їх і кімнати такими як бачила тиждень тому, а не рік назад .
Ще цей тиждень було багато роботи, відразу після відпустки нагрузили :). Хоча з іншої сторони це і класно, менше часу сумувати за Україною залишається. Доречі в пятницю , 13-того :) мені продовжили контакт на 2 місяці (був до 14 лютого, тепер до 14 квітня), після цього проекту ще в тестуванні одного буду брати участь. Продовженню, хоч і невеличкому дуже рада, так як ця робота подобається.

Ось ми вже два дні як повернулись.
Головне що можна сказати - класно, але мало :(. Два тижні- це зовсім мало, не всім вдалось приділити часу, тому хочу одразу попросити за це вибачення. Наприклад на свою колишню роботу я заскочила тільки на хвилинку , не зі всіми навіть побачилась :(.Але так більш-менш вдалось виконати наміченні плани, все відвідати і т.д.

Спершу ми відсвяткували католицьке Різдво в Канаді зі сімєю Девіда і погуляли по Торонто:
http://community.webshots.com/album/541198455ffKBTG
Ніколи не забуду ранок 25 грудня, коли малий Габрієль проснувся раненько, звук його босих ножок по сходах вниз, а потім знову поверненння на другий поверх, очі які шукають хоч когось, щоб поділитись радість і знаходять мене як єдину що також вже проснулась і першу фразу до мене- "He was here!". :). Він одразу розбудив всіх і повів сонних людей показувати, що печево і кампот , які він залишив Санта Клаусу (є тут така традиція) зїдено і випито, а подарунки зявились під ялинкою.

Літак до України прибув з запізненням і ми не чекали що нас будуть зустрічати в аеропорту, звичайно знали що батьки хочуть, але ми їх відговорювали. Але коли ми вийшли, нас чекав великий сюрприз, не тільки рідні, а й друзі ( Міла, Сергій, Лексик) зустрічали нас на своїх машинах. Так приємно! А як тяжко було чекати самі остання хвилини біля конвейору з отримання багажа, я прям сердилась що наш так довго не зявляється. А працівник таможні глянув на мене, побачив що я дивлюсь далеко мимо нього, стараючись видивитись, чи немає знайомих лиць серед зустрічих, посміхнувся і пропустив без жодного питання. Останні метри я показала марафонську швидкість, не дивлячись на речі :). А Ромка мене теж помітив і теж побіг на зустріч, і навіть пересік забронену лінію :).
Класно було знову прогулятись Києвом, посидіти великим сімейством Руденків-Чучкевичів, побачити всіх друзів.
Потім ми поїхали в Севастополь, зустріли там вже за традицією Новий рік в чудовому будинку Колі і Тані ( Коля- дядя Влада). Звичайно перед тим відвідали сауну і скупались в басейні, як же без бані на 31 грудня :).
http://community.webshots.com/album/541210638vXMJSI
Повернувшись в Київ, провели маленький чемпіонат з боулінгу серед друзів і вирушили в Річки, серце просто зжималось коли помічала всі зміни, шо відбулися за цей час. І немає нічого смачнішого, ніж мамині домашні страви :).
http://community.webshots.com/album/541241634wHkeTi
Наступного дня після Святвечора вирушили до Києва, а ще за день - до Канади.

Так що поїздка вдалась. Наступний раз тільки постараємось приїхати на більше.
З вражень- на дещо почала дивитись зовсім по іншому, почала помічати дещо негативне на Україні, яку коли жила там, сприймала за норму. Хоча звичайно в цілому тільки закріпилась в думці що я надзвичайно сильно люблю її :) і завжди буду щаслива приїхати знову. Повертатись, знову летіти від мами було тяжко :(, але з іншої строни вже є і тут в Канаді для мене щось, до чого є і хочеться повернутись.

P.S. Розповідь спонтанна, фоток виклала мало, але на більше мене не вистачає, думаю суть зрозуміла і тим більше багато з вас були очивидцями і учасниками описаного :).

Ми вже через 3 годинки покидаємо нашу квартиру і виїзджаємо в Торонто (батьки Девіда запросили нас разом з Марлен і Девідом в гості). Ми побудемо там сьогодні-завтра і завтра вечором вилітаємо. Марлен і Девід також вилітають в Чілі 25 грудня, але на кілька годин пізніше.
Машину залишимо на спеціальній стоянці біля аеропорту, буде чекати нас два тижні, недорого, вигідніше і зручніше ніж брати таксі.

Так що всіх з наступаючими Новим роком і Різдвом ! виконання всіх бажання!

Ми теж підпали під вплив масового прикращення , балкон не прикращали ( що зробили багато хто в нашому будинку), але прикрасиси нашу араукарію легенькими іграшками:

Тут прийнято прикрашати будинки до Різдва і Нового року ( доречі Різдво набагато значиміше ніж Новий рік) не тільки з середини, а й знадвору, причому готуються зарання , фактично з листорада місяця.
Деякі будинки просто шедеври, цілі казкові сцени розігруються.
Ми з Владленкою інколи гуляємо вечорями і один раз взяли фотик з собою, багато не нафоткали, ходили недалечко да і холодно було, але ось який він північний олень :):


Решта фоток: http://tanchik77.fotoplenka.ru/album152515/

----
Ющенко звонит Путину:
- Володя, ну что за х.ня:Цены на газ для Грузии - 110$, для Прибалтики - 120$, для Украины – 220$?!
- Витя, не обижайся. Ты же меня знаешь - ничего личного. Случайное совпадение. Только у тебя так удачно совпали парламентские выборы с зимними холодами.
----
Фрадков: -Цену на газ будем определять по европейской формуле.
Ехануров: -Как она выглядит?
Фрадков: - Хрен её знает!
Христенко: - Переговоры опять зашли в тупик!
----
Хорошего человека должно быть много. Если хорошего человека мало -
значит у него большая концентрация.
----
Пессимист видит только бесконечный туннель
Оптимист видит свет в конце туннеля
Реалист види туннель, свет, и поезд, идущий навстречу
----
- Чебурашка, слышь, че говорю?
- Гена, ну ты посмотри на меня! Конечно, слышу!
----
По рзелульаттам илссеовадний одонго анлигйсокго унвиертисета, не иеемт
занчнеия, вкокам пряокде рсапожолена бкувы в солве. Галвоне, чотбы
преавя и пслоендяя бквуы блыи на мсете. Осатьлыне бкувы мгоут селдовтаь
в плоонм бсепордяке, все-рвано ткест чтаитсея без побрелм. Пичрионй
эгото ялвятеся то, что мы не чиатем кдаужю бкуву по отдльенотси, а все
солво цликеом.
---
Как бы рассказали "Красную шапочку"...

Эдгар По
На опушке старого, мрачного, обвитого в таинственно-жесткую
вуаль леса, над которым носились темные облака зловещих испарений и
будто слышался фатальный звук оков, в мистическом ужасе жила Красная
Шапочка.

Эрнст Хемингуэй
Мать вошла, она поставила на стол кошелку. В кошелке было молоко,
белый хлеб и яйца.
- Вот, - сказала мать.
- Что? - спросила ее Красная Шапочка.
- Вот это, - сказала мать, - отнесешь своей бабушке.
- Ладно, - сказала Красная Шапочка.
- И смотри в оба, - сказала мать, - Волк.
- Да.
Мать смотрела, как ее дочь, которую все называли Красной Шапочкой,
потому что она всегда ходила в красной шапочке, вышла и, глядя на свою
уходящую дочь, мать подумала, что очень опасно пускать ее одну в лес; и,
кроме того, она подумала, что волк снова стал там появляться; и, подумав
это, она почувствовала, что начинает тревожиться.

Ги де Мопассап
Волк ее встретил. Он осмотрел ее тем особенным взглядом, который опытный
парижский развратник бросает на провинциальную кокетку, которая все еще
старается выдать себя за невинную. Но он верит в ее невинность не более
ее самой и будто видит уже, как она раздевается, как ее юбки падают одна
за другой и она остается только в рубахе, под которой очерчиваются
сладостные формы ее тела.

Виктор Гюго
Красная Шапочка задрожала. Она была одна. Она была одна, как иголка в
пустыне, как песчинка среди звезд, как гладиатор среди ядовитых змей,
как сомнабула в печке...

Джек Лондон
Но она была достойной дочерью своей расы; в ее жилах текла сильная кровь
белых покорителей Севера. Поэтому, и не моргнув глазом, она бросилась на
волка, нанесла ему сокрушительный удар и сразу же подкрепила его одним
классическим апперкотом. Волк в страхе побежал. Она смотрела ему вслед,
улыбаясь своей очаровательной женской улыбкой.

Ярослав Гашек
- Эх, и что же я наделал? - бормотал Волк. - Одним словом обделался.

Оноре де Бальзак
Волк достиг домика бабушки и постучал в дверь. Эта дверь была сделана в
середине 17 века неизвестным мастером. Он вырезал ее из модного в то
время канадского дуба, придал ей классическую форму и повесил ее на
железные петли, которые в свое время, может быть, и были хороши, но
ужасно сейчас скрипели. На двери не было никаких орнаментов и узоров,
только в правом нижнем углу виднелась одна царапина, о которой говорили,
что ее сделал собственной шпорой Селестен де Шавард - фаворит Марии
Антуанетты и двоюродный брат по материнской линии бабушкиного дедушки
Красной Шапочки. В остальном же дверь была обыкновенной, и поэтому не
следует останавливаться на ней более подробно.

Оскар Уайльд
Волк. Извините, вы не знаете моего имени, но...
Бабушка. О, не имеет значения. В современном обществе добрым именем
пользуется тот, кто его не имеет. Чем могу служить?
Волк. Видите ли... Очень сожалею, но я пришел, чтобы вас съесть.
Бабушка. Как это мило. Вы очень остроумный джентльмен.
Волк. Но я говорю серьезно.
Бабушка. И это придает особый блеск вашему остроумию.
Волк. Я рад, что вы не относитесь серьезно к факту, который я только что
вам сообщил.
Бабушка. Нынче относиться серьезно к серьезным вещам - это проявление
дурного вкуса.
Волк. А к чему мы должны относиться серьезно?
Бабушка. Разумеется к глупостям. Но вы невыносимы.
Волк. Когда же Волк бывает несносным?
Бабушка. Когда надоедает вопросами.
Волк. А женщина?
Бабушка. Когда никто не может поставить ее на место.
Волк. Вы очень строги к себе.
Бабушка. Рассчитываю на вашу скромность.
Волк. Можете верить. Я не скажу никому ни слова (съедает ее).
Бабушка. (из брюха Волка). Жалко, что вы поспешили. Я только что
собиралась рассказать вам одну поучительную историю.

Эрих Мария Ремарк.
Иди ко мне, - сказал Волк.
Красная Шапочка налила две рюмки коньяку и села к нему на кровать. Они
вдыхали знакомый аромат коньяка. В этом коньяке была тоска и усталость -
тоска и усталость гаснущих сумерек. Коньяк был самой жизнью.
- Конечно, - сказала она. - Нам не на что надеяться. У меня нет
будущего.
Волк молчал. Он был с ней согласен.

Моя робота мені не просто подобається, я її фактично люблю :).
Цікаво, приміняю свої знання, взнаю постійно щось нове. Дають творить :).
Як це виглядає- виділяють тобі область для тестування, ти її вивчаєш , складаєш план тестування, ділишся зі своїм team leader баченням, він можливо дає якісь рекомендації , ти сам пишеш короткі тести, вносиш свої результати і баги звичайно :) і звітуєш десь раз в тиждень на зустрічі один-один. Такий режим роботи мені дуже подобаєтьчся.
Ще в нас відбуваються командні зустрічі, ми ділимось хто і що приблизно робить. Інколи ми також працюємо по кілька чоловік якщо щось специфічне потрібно протестити. Команда тестирів просто суперна, відносини з програмістами - краще не бувають.
Переважна більшість тестерів- канадці, а от серед програмістів чи не половина -словяни, є росіяни, серби, білорус і навіть українець. Спілкуюсь я з ними не дуже багато, до того я тестувала канадський кусок програми :), але минуло тижня перейшла на словянський :) і почала вже більше спілкуватись. Звичайно по роботі ми використовуємо англіську , але зранку дозволяємо собі - Доброе утро :).
В цілому вся компанія дуже весела, постійно якісь розіграші організовують. Всі зі всіма постійно тріщать, на кухні в нас постійно якісь обговорення, так постійно заходять один до одного в кабінети в гості. Я була повісила в себе на стіні досить велику політичну карту світу (не подобалась біла стіна). Коли двері відкриті, карту видно з коридору, так у мне в перший день просто день відкритих дверей був. Кожний вважав за потрібно зайти і розказати де був, запитати, звідки я або хоч сказати, що це класна ідея - карту повісить.
В цілому народ провадить багато часу разом поза роботою. Ось на минулому тижні ми закінчили першу частину проекту, так керівник проекту, він же співласник компанії, запросив всіх (чоловік 35, менеджерів, програмістів і тестерів) до себе додому в минулу середу після роботи. Було дуже цікаво, народ дивився фільми в величезному домашньому кінотеатрі, грав в більяр, просто засідав за баром. А в минулий четвер вся наша команда тестерів ходила на ланч, вийшли ми в 3 і вже не повернулись на роботу :)
Переважна більшість народу -це чоловіки десь 35-40 років, є багато і старших. Мені подобається такий колектив, дуже легко і приємно працювати, все-таки чоловічий колектив кращий ніж жіночий :). Але я найшла собі і товаришку, Наташу ( взагалі-то її імя Natasa, родом з Сербії). Вона дуже зраділа коли я прийшла до компанії, бо є лише однією дівчиною серед девелоперів, так що ми зараз ми створюємо компанію одна одній, гуляємо в обідню перерву в приємні дні в парку поряд, а кілька днів тому до нас прийшла ще Таня ( Tanja, боснійка за нарожденням), правда на інший проект, але теж гуляти з нами буде :)
Обидві дівчат живуть тут вже більше десяти років, навчались тут, у Наташі взагалі чоловік американець, мова у них просто феноменальна , з акцентом, але наскільки красива і правильна, краща ніж в канадців :).
Також мені дуже подобається колега з яким ділю кімнату, знаходимо спільну мову без проблем. Так що в цілому я говорю англіською зараз дуже багато, надіюсь вона в мене буде все кращать :).

Але коли порівнювати продуктові корзини :)- українську і канадську, то канадська має велику перевагу в вигляді всесезонної наявності різноманітних свіжих овочей і фруктів за доступними цінами. Частина парникова, але більшість імпортована.
Я здається про це згадувала вже на початку мого щоденника :), бо це було мене приємно вразило.
Так що косервація тут не розвинута особливо.

На Україні існує такий стеоретип, що продукти в Штатах, Канаді, частково Европі без смаку, всі модифіковані і т.д. В всякому разі я також за це трошки переживала , коли сюди їхала.
Що можу сказати, це частково правда, частково ні. Дійсно в стандарних, безликих супермаркетах багато модифікованих продуктів, вибір деяких продуктів( мясного і молочного) значно програє Европі. І багато канадців часто харчується в фастфудах. Але, якшо ти хочеш харчуватись смачно і корисно - це абсолютно легко зробити. В цілому це зробити може навіть легше ніж на Україні за рахунок магазинів і ресторанчиків різних народів, за рахунок базару, ферм і відділів в супермакетах з органічною їжою. Здорове харчування також модне серед багатьох канадців , в основному з хорошою освітою, середнім і вище прибутком.
Я дуже задоволена як ми тут харчуємось, відкрила для себе багато нового і не забула старого :). Не забути старого і закупитись хорошими ковбасними і молочними продуктами допомагає магазинчик Euro food , власники поляки, але куча продуктів зі всієї Европи. Там я інколи навіть рошенівські цукерки купляю. А ось українська частина вчорашньої покупки:

Владлену пряників захотілось, мені сушкии. А сушка виявляється це dry bread rings :).

----
В связи с повышением цены на родственные отношения, Киев уполномочен заявить, что русские города отныне могут считать себя сиротами.
----
Новейший римейк "Бриллиантовой руки".
Путин вызывает к себе Павловского:
- Так, вот вам пачка кандидатов в президенты, распространите их среди государств СНГ.
- А если...
- А если не будут брать - отключим газ!
----
Газ для Украины должен стоить больше, чем для Западной Европы, поскольку Украина получает его намного раньше и, значит, более свежим.
----
Святослав Пискун стал человеком года и получил "Золотой бумеранг".
----
Как теперь расшифровывается партия БЮТ -
БезЮщенко.Тимошенко
---
Матрацы ВЕНЕТТО! Наши пружины не скрипят даже на диктофонных записях.
---
Светлана Ющенко подала в Печерский суд и восстановилась на должности жены Виктора Ющенко.

Є в Канаді така контора :
http://www.winekitz.com/cgi-bin/EN/front/winekitz.cgi?display_home=yes
В ній можна зробити своє власне вино.
Ми саме так і зробили, десь 6 тижнів тому вибрати компоненти і замовили виготовлення вина. Можна купили заготовки і готувати дома, але ми немаємо відповідного обладнання, часу і місця, тому ми залишили вино під наглядом в цій точці. Коли воно стало готовим, вони позвонили і ми разом розливали в бутилки, пробкували і клеїли наклейки.
Вино вийшло досить нормальним, а враховуючи ціну (виходить значно дешевшим ніж звичайно в магазині), взагалі чудовим. І дуже цікаво було саме приготувати вино :).
Так що зараз в нас десь 20 літрів вина (було 23 але Марлен і Девід в гості заходили, частину випили і 1,5 літри подарували їм ).
А розлили ми вино в 24 бутилки ( тут же упаковки по 12) по 750 мл. А решту розлили в такий бутиль:

Погано видно, але там надпис " one gallon" (1 US gallon = 3.7854118 liters).

Ми тиждень тому відкрили сезон катання на ковзанах ( можна було вже давно, але в нас тільки руки дійшли) , причому не тільки я, і Владлен також! він минулий тиждень став перший раз на лід і причому став настільки вдало і гарно, в перший день нормально поїхав. Ми навіть вже йому ковзани прикупили (перший раз в прокат брали). Сьогодні він вже так ганяв! Так класно кататись, тримаючи коханого за руку :)
Обидва рази ми ходили з Марлен, перший раз правда без Девіда, він готував презинтацію саме в цей час. В результаті минулого тижня я була єдиною, що хоч трохи може кататись( Марлен теж як Владлен, людина що до Канади не бачила льоду :)) і навчання Габрієля лягло на мої плечі. А малий скористався, що я не знаю, що він може трохи кататись :) хитрістю і ласкою змусив мене тягати його :). і тільки сьогодні я побачила, що Девід стокійно його кидає на катку і Габрієль досить нормально катається! тільки 4 роки , а такий кард, так може Таню обманути :).
Ось деякі фотки:
http://tanchik77.fotoplenka.ru/album149026/

В оплату за нашу квартиру входить одне місце в підземному гаражі ( наспраді туди поміщається дві машини, провірено, коли Дюха до нас приїзджав :)) і машина наша звичайно там стоїть. Але сьогодні я попросила Влада зупинитись на секунду на майданчику для машин гостей біля будинку, щоб сфотограхувати номерний знак. Владленка вибрав місце біля величезної кучи снігу, вона створилась з снігу, що прибирають з парковки. Так що дивіться який в Канаді сніг :) :

Разом машину показати не соромно :), ми її сьогодні помили в автомийці, а то вона страшно грязна була від солі, що розсипають тут на дорогах.

Доречі щодо подарунків, забуваю похвалитись що ми вже кілька тижнів як отримали мій подарунок Владлену:

Я цей номерний знак замовила, ще коли ми машину купляли, але його роблять майже 2 місяці, то ми перший час зі звичайним номером їздили.
а процес отримання такого знаку простий- приходиш, замовляєш, звичайно потрібно щоб такий ще не був зайнятий, платиш гроші, через 1,5-2 місяці отримуєш і регіструєш вже новий номер.
Ще Владленка прикупив нову магнітолу http://www.pioneerelectronics.com/pna/product/deta...76_168375825_150454051,00.html (як на мене і стара було нормальною, але я ж не розбираюсь :)) , так що машина укомплентована повністю :).

Для щоб народ приблизно орієнтувався, тим більше, що все частіше і частіше про це запитують, розповідаю що і як ми плануємо. Хочу зразу відмітити, що прилітаємо ми ж на два тижні тільки і що більшість часу збираємось присвятимо рідним, але постараємось на все виділити час.
Прилітаємо ми 26 грудня , основні намічені події:
1) вечір 26го плануємо провести з батьками (вони мають зїхатись до Києва 25-26) і братиками
2) 27 ранок- з батьками гуляємо по Києву.
3) вечір 27го - десь збираємось з друзями, місце поки не знаю, забронюю щось 27 зранку. Розумію що це не дуже зручний день, але надіюсь що більшість зможе виділити час.
4) 28 грудня після обіду планую зайти в Датекс( колишня робота)
5) 29 ранок - з батьками, вечір знову з друзями, якесь цікаве місце знайдемо
6) 30 грудня ми всі вирушаємо до Севастополя, там зустрічамо Новий рік з родиною Владлена
7) 2 січня - до Києва
8) 3 січня - поки вакантний вечір в Києві
9) 4, 5, 6- Річки, Різдво з моєю родиною
8) 7 вечір - надіюсь хоч трохи народу зможе зібратись щоб провести нас
9) 8 січня ми вже вилітаємо назад до Канади :(
Звичайно що поки все це приблизно, але білети по Україні на нас, батьків і братиків вже куплені.
А так я вже дочекатись не можу, коли прилечу :). мені вже давно сниться як як всех обніматиму :) Подарунки теж давно закуплені, Владленка наді мною сміявся, що я дано вже почала їх вибирати, але як фотик і iPod малим, то Владлен сам ще з літа почав вибирати :).

Андрій Скалкін і його друзі сьогодні вже поїхали до себе додому, в Штати.
Доречі його друзі ( сімейна пара, Саша і Юліана) перебираються працювати і жити до нас в наші містечка з січня наступного року.
Я 24 листопада була готувала індичку,щоб наші американці не відчували себе відірваними від дому :), адже саме цього дня в Штатах Thanksgiving Day, так що цього року ми два рази відмічали це свято :).
Ми класно дуже провели час, показали Дюсі прошки наші містечка ( а то коли він минулий раз приїзджав, ми не встигли :)), в суботу їздили в Торонто до Віті Гавриша і Маринки в гості в гості, так гуляли, пили пиво і коктелі, дивились фільми , Наталя і Юри заходили в гості і т.д.
Ходили в наш місцевий боулінг, першу гру виграв Андрій, наступну Владленка, по статистиці і мої логіці:) третю мала виграти я , і що саме дивне, так майже трапилось. Перший раз в житті я була реально близька до перемоги!:

Ми грали в 5-ти кеглевий, так що дещо мабуть незрозуміле, але думаю в цілому видно, якою напруженою була гра і як я втратила перемогу на останньому заході :(.

До нас їде Дюха , зараз зізвонювалась, вони десь біля Syracuse,NY.
Всього-то десь ще 4 години їзди :).
http://www.mapquest.com/directions/main.adp?go=1&d...y=US&2a=&2c=Syracuse&2s=NY&2z=
А в нас ще тут сніг пішов:(.
Ми вже приготувались зустрічать, пива закупились і навіть горілки для коктелів :):

Уборка -- это неравномерное распределение мусора.

Минув перший тиждень нової роботи. Робота неймовірно подобається.
Доречі на минулій мене мило провели, в останній день прийшла зранку, а на столі сюрприз - подарунок і картка, всі попідписувались, побажали багато приємного :), тобто розійшлись дуже гарно, з деякими надіюсь будемо і далі спілкуватись.
Що ж до нової роботи, то я просто в захоплені.
По-перше, дуже професійна команда, все організовано, використовуєються нові технології, не жаліють коштів на компи і софт. Є спеціальні тестові лабораторії, з кучею компів і обладнання. Документація суперна, специфікації, UML схеми по проекту, все що захочеш- в твоєму розпорядженні.
По-друге, класні умови праці, окремі кабінети на одну-дві людини, я ділю кабінет ще з одним тестером, таким самий контрактником як я. У нас безкоштовна кава і всі інші напої (сік там чи кола), різне печево, фрукти, так різні штуки.. Ось в минулу пятницю був чілі (таке блюдо з квасолі)-обід. Були представлені десь 15 різних чілі домашнього приготування. Обід коштував 3.50, але всі ці гроші пішли на благодійність, а їсти можна було, скільки влізе:).
По-третє, приємна атмосфера в колективі, вони постійно шуткують, все обговорють. Мені трошки правда важко, бо в моїй команді я одна імігрантка . Але з іншої сторони, це теж плюс- підтяну мову також, тим більше ніби ніхто немає ніяких проблем з моєю мовою, розуміють в цілому :). І я бачила в списках працівників кілька прізвищ, схожих на російські, і мені теж передавали, шо росіяни- девелопери цікавились, звідки я, може познайомлюсь з ним пізніше, але поки ніби їх не бачила, бо ж нас десь 90 чоловік в компанії..
І саме класне- мене тут вчать. Я цей тиждень ще і не починала працювати, тільки вчилась. Перший день мені в основному схемки малювали і про проект в цілому розповідали, другий день взнала як організована робота, ходила по лабораторіям, кімнатам , знайомилась що де і т.д., третій день- дивилась на процеси інсталяції, налаштовування обладнання, четвертий і пятий частково сиділа біля мого team leader, він показував як працює, частково читала докуметацію, вивчала базу з вже відловленими глюками і т.д.
Класно... але з наступного тижня вже почну потрошку працювати :), переживаю трошки, я буду тестувати серверну частину, там не все так і просто, але і ніби нічого такого, чого я не знаю або не зможу вивчити немає.
Так що вже зараз починаю відчувати жаль, що контракт в мене недовгий :(

Вид сьогодні вранці з балкону:

Сніг власне трошки випав ще вчора зночі, вдень трошки розтав, підвечір знову стала від'ємне температура і знову почав йти сніг. В результаті вчора вечором була ожеледиця, слизькі дороги і відповідно багато аварій.
Так що отакий він, перший сніг. Хоча ні, я бачила якось на минулому тижні якось сніг :). Покинулась була- а за вікном кружляють поодинокі білі мухи, на землі вони щоправла видними не були і продовжувалось це зовсім недовго .
А в цілому погода зараз дуже перемінлила, кожен ранок сюрпиз. От дивлячись зараз на сніг , не віриться, що ще три ночі тому була гроза і +15.