Два дні тому намальовувалась така страшна картина:

Зараз правда вже все виглядає не так і погано:

Але літо таки закінчилось :( , вчора-сьогодні дощило да і вже не +28 :(

В мне розпочався новий навчальний сезон. Як каже Влад - і я свою дитину відправив в школу :).
Відвідую двоє курсів одночасно, одні - платні, але не дорогі, в коледжі, раз в тиждень, інші - безкоштовній, в тій же школі для імігрантів, що і раніше, двічі на тиждень. Обоє курсів дуже подобаються, і студенти і особливо викладачі суперні. Бажаня вчитись є, і навіть велике, після курсів я повертаюсь просто в чудовому настрої. Звичайно, трошки тяжко буде 3 рази на тижлень по 2,5 години, але на роботі я зараз взагалі не втомлююсь, два рази на тиждень мене на машині Марлен возить :) (ми разом ходимо), так що поки що - це тільки задоволення.
Людвік, викладач, до якого я ходжу зараз в школі для імігрантів, колись тріщав зі мною весною, каже, що що в мне дуже хороший прогрес. Дівчата з роботи теж кажуть, що я прямо на очах стаю краще говорити, але вони дуже вічливі і що їм ще казати :).
Я мовою своєю не задоволена, по роботі більш-менш нормально, я вже слів трошки набралась, і головне страх пропав, бо раніше я себе якось невільно почувалась, але останній місяць почала більше говорити і стало краще. Але не вистачає слів на специфічні теми, не вільно я себе почуваю в гуморі. З розумінням проблем не виникає як правило, говорять люди тут досить простою мовою і чітко, тут не Англія :), а от сказати - по різному буває :).

Якщо налаштувати вебсервіс на gmail українською, то можна побачити такі написи:

Владленка в захопленні :)

Сьогодні мали дуже вдалий день.
По-перше, їздили дивитись на машину.
Повних прав у Владлена ще немає, буде здавати тест 23 вересня, але ми вже почали придивлятись. Вибирати будемо з Toyota Corolla or Honda Civic 2000-2002 років, автомат. Зупинився на таких моделях Владлен, машина- це його парафія :). Нову нормальну купляти - зразу всю суму виплатити ми не потянем, а інакше , в кредит, прийдеться двухсторонню страховку платити- це дуже дорого тут. А такі як Владлен хоче, дуже надійні, 5 років- як нова, економіні, як на першу машину ідеальні. І зовні мені подобаються :).
Сьогодні був в нас перший перегляд, Toyota Corolla 2001. Машина дуже сподобалась, можливо і будемо брати. за два дні визначимось.
А коли приїхали , почали трішати з жінкою, що продає, вона як і всі тут, до мене- "Ти полячка?" Я -"Ні ми з України", вона прямо схопила мене за руку і - "Ти мусиш познайомитись з моєю мамою". Мама виявилась 82-річною Олівією, народилась вже тут, але її мама українка, тато- росіянин, говорить українською, слів не вистачає, але коли пригадує, то мова гарна, і говорить фактично без акценту. А чоловік жінки, що продає, взагалі виявився поліглотом, німецькою тріщіть як рідною, іспанську знає непогано, тут вже Марлен з ним потріщала :). І малий Габрієль завоював їх серце, вони навіть іграшки почали йому звідкісь витягувати. Не знаю, чи машину купимо, але запрошення в гості на барбекю вже отримали :). Народ доречі має надзвичайно красивий великий будинок, в чарівній місцевості.
По-друге , ми зганяли на озеро, Guelph Lake:

Погода зараз така чудова, сьогодні +28, але обіцяють похолодання, думаю, це ми вже останній раз скупались в відкритому водоймищі:

Хлопці були перетворились прямо на дітей, запускали повітряного змія, грались з Габрієлем в перегони ігрішкових автомобілів, навіть автотрасу в піску були прорили :) :

Взагалі місце там прикольне, ось як ще народ розважається:


Але було ще і по-третє :), ми зганяли в Eden Mills на на фестиваль письменників. Збираються письменники, проводять лекції, представляють свої книги, тут же проходить книжкова ярмарка. І все це на відкритому повітрі, на фоні річки, мостиків, будинків як з казки. Погано тільки, що моя англіська поки не дозволяє повністю оцінити літературу, але все одно враження надзвичайно приємне.

Їздили сьогодні (10 вересня) на винний тур через компанію, де я зараз працююю, із-за цього обійшовся нам дешево.
Дуже сподобалось. Тур включав в себе відвідування Niagara College, цей вуз готує спеціалістів для винного, ресторанного бізнесу. Нам розповідали про те як винноград вирощується, як робиться вино (в них є своя діюча винарня), показазували,як правильно пити вино, яке з чим подавати, які бокали, яка температура і т.д. Також нам подавали обід з вином, обід і вино виробництва студентів, що там вчаться. Було трошки страшно :), але скуштувавши, можу сказати, шо випускають вони професіоналів,репутація у вуза заслужена,такого обіду не в кожному ресторані знайти можна.
Також ми відвідали дві маленькі винарні, одна взагалі сімейний бізнес,там також нам провели по дегустації, напробувались :).Навіть ходили по виноградникам, пробували різні сорти і визначали, чи вже пора збирати :).Є виявляється прикольний пристрій- роздавлюєш виноградинку, капаєш соком , дивишся на сонце і бачиш скількі цукру має цей виноград, скільки процентів спирту вийде. А ще важливі наскільки тонка шкурка, яке насіння, не тільки по смаку і кольору визначають чи варто вже збирати.
Прикольно як відганяють пташок- всі виноградники охоплює система, яка рандомом, в різних місцях і з різним тоном і силою створює звуки пострілів.
Найбільше сподобалось, коли ми пробували Шардоне різних років і з різних бочок. Ніколи б не подумала, що дійсно грає роль американський дуб чи французький використовується для виробництва бочки. Вина дуже, різноманітні, багато унікальних, які тільки там і купиш. Є в Канаді ще який вид вин як Icewine, виноград для них збирається, коли температура падає до -8. Прикольна штука, надзвичайно класні десертні вина, але і відповідно дорогі неймовірно.
Як завжди сподобалось, як тут це все організовано з екскурсіями, нам би таке в Криму.
Фотки: http://community.webshots.com/album/447734545GHYVuT

В цю неділю ми вибрались в Chicopee, це парк на околиці нашого містечка. Місцевість там гориста, популярне місце зимою для гірських лиж. Підозрюю, що ми вибирались на найвищу точку нашого містечка:

А літом це популярне місце для іншого виду спорту, за цим ми власне і ганяли:

Якщо не зрозуміло по фотографії- це гірський велоспорт :). Шлеми доречі так і не знадобились, ми не впали ні разу :).
Велосипеди ми так і не купляли, фігню якось купляти не хочеться, а класні досить дорогі, на початку літа я не була морально готова платити такі гроші, а зараз ніби вже і літо закінчилось, мабуть відкладемо покупку до наступного року. Я навіть якось і не відчувала, що хочу на велосипедах кататись, да і немає тут Вадика, Наталі і Круглика :). Але минулих вихідних були ми в парку, грали в фрісбі, футбол і ми з Владленом пробували велосипед Девіда, пригадали, що це таке, щоправда велосипед був один на чотирьох, вірніше 2 велосипеда на 5, але на велосипедик Габрієля ніхто, крім нього не претендував :), загорілись бажанням і знайшли через інет цей прикольний парк. Він має послугу ренту, причому ціни нормальні і велосипеди непогані.
Гуляючи там ми знайшли дички-яблуні і зарослі дикого винограду. Яблука для мене новиною не були, а от дикого винограду я раніше не пробувала, виявився досить смачним.
Фотки: http://community.webshots.com/album/442351741kbNJLS

Сиджу зараз над :

а Владлен розказуючи про шкідливість шоколаду на ніч, точить різні горіхи і сухофрукти.
Просто ми сьогодні закупились в одному з моїх улюблених магазинів. Там ряди із ящиками/мішками, а в них різні види шоколаду, горіхів, фруктів, каш, цукерок, сумішей для випічки, солодких прикрас, кав і чаїв. Більшість з них я тільки там і попробувала, не знала, що такі бувають :). Ходиш і накидаєш собі в пакетики і зупинитись не можеш :). А мед стоїть в бочках :). Сьогодні зайшли за чорносливом, курагою і роздинками, хотіли по 300 грам буквально, але я побачила шоколад, Владлен фісташки :), а далі як пішло як завжди - вийшли з величезним пакетом.

Помітила, що я давно про них не згадувала тут. Просто ми і не так багато вільного часу проводимо разом останнім часом, на роботах разом працювали, вистачало спілкування :).
Але два тижні тому і Юра і Наталя поміняли роботи. Про роботи особливо не знаю, ну і часу мало поки пройшло, але ніби роботи не погані і вони задоволені. Такщо тепер бачитимемось більше по вихідним :).
Владлен теж був подумував про зміну роботи, хоч так і не починав шукати. Просто компанія не розвивалась, він говорив, що не бачить великого майбутнього :) і не цікаво йому було. Але зараз поки відклав цю думку на 3 місяці , бо мав розмову з шефом, який обціяє великі шанси на великі капіталовкладення, цікаві проекти.
І так все в Наталі і Юри добре, займаються облаштуванням свого будинку.

В мене останні два тижні на роботі як я ніби з відпустки і не виходила. В мне і так робота була не тяжка, розмірена, правда і не особливо цікава :). А останнім часом взагалі. І зайнятись є чим, і роботи не багато- ідеальний варіант, час пролітає швидко. А ще мій шеф ( яку я не дуже люблю :)) у відпустці. Трошки розговорилась з народом, я то раніше тільки по роботі і то не багато. Мабуть просто Наталя пішла від нас,так що в мене вибора не залишилось :), да і пересадили мене поближче до наших бізнес аналітиків, вони мне самі почали мене більше зачіпати. А ще я почала приносити на роботу наушники і багато слухаю музики, і чого я раніше цього не робила? :)

Сьогодні були на українському фестивалі в Торонто.
http://www.ukrainianfestival.com/index.htm
мої фотки тут: http://community.webshots.com/album/435160350MfrMhU
Фестиваль проходить прямо на вулиці в відносно українському районі Торонто , її перекрили. Багато людей і дуже різних. Самий популярний одяг-вишиті сорочки, причому дуже красиві, сучасні фасони, але при цьому надзвичайно тонкої ручної роботи. Я такої краси, та ще в такій кількості ніколи раніше не бачила. І такої різної української мови не чула :). Дехто говорить з дуже сильним акцентом, дехто ніби без акценту, але слова вживає застарілі, і звичайно куча діалектів. Владленка навіть кілька разів думав, що то і не українська мова :). Але і багато дуже красивої, сучасної, чистої мови, мені навіть соромно поряд було.
Маса народу в футболках "Так" , Шевченко або "Я-українець".
На вулиці стоять тенти з Львівським і Славутичем, з варениками, голубцями, тушеною капустою і налисниками. Ми як дірвались, що до цих пір в животі тяжко :).
Ну звичайно проходять концерти, в основному українські групи з Канади і Штатів, дехто з України, але нікого з відомих не було.
Погода була підвела, кілька разів пускався дощ, а вечором взагалі пішов як з відра :(.

У нас тут в K-W проходить фестиваль вуличних музикантів, бродячих музикантів. Ми тільки що з нього повернулись( в нас ніч з пятниці на суботу зараз :)).
Дуже сподобалось. Весело, цікаво, номери талоновиті і захоплюючі.
Були наприклад скейбордист, шо пролітав через вогняний круг, жонглер, що з мішком на голові грався ножами і т.д.
Дуже класна атмосфера, ввібрала все найкраще, що я памятаю з київських свят( перекрита цетральна вулиця, куча народу, шум, гам), але при цьому ніяких пяних,що топчуться по твоїх ногах, все цивілізовано і дуже класно організовано. Як завжди є сайт http://www.waterloo-buskers.com/ , брошурки і т.д.
Взагалі я була приємно здивована, сьогодні наше містечко було живим, веселим (а то інколи воно як мертве. Ось наприклад був випадок, ми в пятницю в 7.30 вечора з Марлен і Девідом вирішили поїхали в боулінг, приїхали в той що звичайно- закритий, ніяких обяв, поїхали в другий, він закривається в 8 вечора! і тільки третій ( і останній на наші містечка) працював, ми там були єдиними відвідувачами :). А бо як ми в кафешку пішли, а вона по неділям! закрита.). А ще виявилось що тут є досить багато красивих дівчат :).

Якщо честно, то дивитись боялась, думала, буду плакати.
А я навпаки продивилась з посмішною, скільки слів хороших, деякі пророчі :), всі такі прикольні. Класно, що в нас такі друзі! найстрій собі підняла.
Не віриться , що в Юрки і Лексика вже сини є. В Лексикового легше повірити, по Лені була помітна вагітність і фотки малого ми вже бачили і навіть звуки по телефону чули, а от Юркиного уявити тяжко :)

мучить і мучить :(. Останній тиждень переживає загострення.
Я вже всім плакалась, поплачусь ще тут :).
Гуляли ми якось околицею вночі ( погода зараз дуже класна і не холодна і приємна свіжість нічна з'явилась, бо раніше навіть по ночам душно було). Йдемо, а хтось всій газон покосив, і цей запах трави , нічні звуки садків як нагадали мені мої Річки, як захотілось до батьків притулитись. Мені звичайно постійно цього хочеться, але це було таке сильне різке бажання, прямо на рівні фізичної болі, що я починаю розуміти як люди пісні про розлуку пишуть .
А тут ще Ромка, Саня , Льоня і Міла поїхали на море до Владлена батьків, і Лесик з Леною там же. А Міла так гарно розказує, що вони роблять, я так собі ці всі картини уявила, пригадала як ми туди їздили..
Так що ночали в снах Річки чередуються з Севастополем :).
І ще відчуття бажання переміщується з відчуттям провини перед батьками, що ми не поряд з ними... Кепсько.
Але не подумайте, що мені тут погано.На роботі зараз все нормально, я навіть там з деяким народом трошки подружилась. З друзями час проводимо. Як я вже говорила , чоловік в мене золотий :). Мені тут цікаво, подобається. Але в гості дуже хочеться .
Зараз сиджу, чекаю дванадцяти, щоб позвонити до Сані і Ромки( вони сьогодні сказали, що в сім ранку прокидаються, щоб на море бігти ), зараз ше подивлюсь фільм, що нам записали в в прощальний вечір перед відльотом.

Владленка не витримав, що я постійно в нього англійські слова питаю, коли фільми дивлюсь або російські, коли ми десь з народом гуляємо і купив по інету кишеньковий електронний словник. Сьогодні привезли.
Зараз з ним нраюсь, досить зручний, і кнопки і пошук -все продумано. Він звичайно також має фукції записничка, калькулятора, часу і т.д.
Коли фільми дивитись або читати- дуже класна штука, бо мені до компа вставати або книжку гортати ліньки :). А от чи реально користуватись навпаки, коли з народом тріщу, не знаю, час покаже.
А то зараз наприклад ми коли в чотирьох з Марлен і Девідом, постійно то я у Владлена якесь слово питаю, то Марлен у Девіда (він іспанською в неї вільно говорить). Ми навіть деякі слова іспанською вивчили :), наприклад "егоїста" -це наше улюблена з Владленом. Один раз я забула як егоїст ( до речі я не чула що б тут egoist вживали, все selfish і selfish) і питаю у Владлена, він ще не встигнув відповісти, а Марлен -" я зрозуміла", виявляється іспанською егоїст- це звучить як егоїста . Так я так на Владленку тепер і кажу- Ну ти і егоїста :).
А вчора коли про релігію розмовляли, я навіть бігала до Лінгво. А там ще ж і російсько-іспанський варіант є, так я намагалась прочитати іспанською дещо, Марлен з Девілом насміялись :). Мені взагалі іспанська подобається, такі емоційна, красива мова, коли Марлен буває говорить, я прямо заслуховуюсь, а вона каже, що в неї ж такі емоції українська визиває. І ще їм наші букви деякі смішні :)

Я була десь тиждень тому купила набір для фондю. Я ще в Україні на них поглядала, але ціни не подобались :). А тут випадково знайшла і дешевий і класний.
Так от ми вчора цей набір опробували, з Марлен і Девідом. Готували сирне фондю. Класна штука, смачно, весело, мороки мало, гості самі готують собі їжу :).
А ще я тут читаю книжку Canadian Wine for Dummies( тут ця серія для чайників просто величезна, бачила навіть в бібліотеці Роботехніка для чайників :)), так що купила правильного вина :). Чи то вино, чи ше щось вплинуло, але вечір вдався на славу, ми потім перелізли на балкон, милувались нічним містом і небом і дискутували на філосовські питання :). Інколи і мені вдавалось передати свою думку :).

В мне ж і цей тиждень вихідний, тобто з останніх чотирьох тижнів я пропрацювала тільки один- не весело :(. Правда компанія клянеться, що з починаючи з наступного понеділка до закінчення контракту роботи буде куча, я буду зайнята. Побачимо :).
А поки я вирішила не витрачати даремно час і підлікувати зуби. У Влада ж від роботи є страховка, на кожного члена сімї (на нього і на мене :)) оплачують 80% до 1 000 $ в рік на зубного лікаря. Так що позавчора і вчора була в клініці.
Як це не дивно, але сподобалось:). Атмосфера приємна, сервіс на найвищому рівні. Першим ділом наробили кучу фоток моїх зубів, ренгенів, все це вивели на комп( в кабінеті стоїть), показують тобі все, пояснюють, де проблеми, що робить потрібно і т.д. , завели на мене карточку, карточка з моделлю мого рота, прикольно :) Тут велику увагу приділяють медичній чистці зубів, кожний проходить один-два рази на рік, я цього раніше не робила :(, так що мені зробили і робили довго.
Не всі роботи робить лікар, наприклад фотки , ренген робить, всяку фінгю подає асистент, чистку зубів, лікування десен робить гігієніст, лікар тільки дивиться на фотки, вирішує що робити і як, і звичайно він робить пломби. І у лікаря одночано два пацієнти, в різних кабінетах, він між ними бігає, але організовано все правильно, я ні секунди не чекала.
Мені потрібно було дві пломби зробити, невеличкі. Наш діалог:
Лікар- Я зроблю зараз заморозку
Я- Так тут же нічого страшного, давайте без неї
Лікар в ступорі - Я свердлить буду!
Я- так тут то і болі не буде, я потерпіти можу
Лікар-Ні, так не можна , це обовязкова процедура.А що в Україні не роблять уколів?
Я погодилась, а то ще подумає, що у нас країна варварів :).Зате коли пломбували, думала засну :).
Саме пломбування, як операція, біля лікаря ассистент, все подає, відкачує слюну, сушить пломбу і т.д. Через це процес був дуже швидким. Ну звичайно матеріали і інструмети сучасні, стільці прикольні, ти не сидиш в них, а по-справжньому лежиш, а лікар сидить, коли з тобою працює. На стінці телеліки, так що ти ще і фільм дивитись паралельно можеш :).
Звичайно, в дорогих клініках в Києві мабуть таке саме, але тут всі такі клініки, я ходина в саму звичайну, лікар доречі кореєць за походженням. Ціни дуже високі, єдине що приємно в нашому випадку, страховка покриває потреби в лікуванні. Правда не покриває протезування, а мені потрібно буде замінити одне часткове нарощування зуба, колись давно мені робили. Я не хочу коронки, бо вона сусіднім зубам шкодить, запитала скільки коштує повноцінний імплантант. Так от 4 тисячі! мабуть почекаю, коли приїду в Україну і там зроблю.

Хочу похвалитись своїм чоловіком, допомагає він мені дуже багато. Я ще ні разу не тримала пилесоса в руках, він часто миє посуду( щоправда посудомиючою машиною :)). Дуже багато часу приділяє мені, все для мене. З роботи повертається вчасно, за компом багато не сидить, навпаки каже, що я багато часу проводжу, часто ходить зі мною по вечорам гулять, все обговорює. Я і в Україні не могла про нього поганого слова сказати, але тут він здається закохався в мне ще сильніше :). Навіть деякі елементи ніжності і романтики , не дуже характерних для нього проявляються. Був огранізував раз вечерю на балконі з свічками ( нічне місто, столик на балконі, свічки, вино, я себе як в казці почувала).
Завжди мене питає, тобі щось допомогти і дійсно допомагає. Робить серйозні успіхи на кухні, ось деякі з його витворів:

а ось його вчорашнє шоколадне печево:


Прямо боюсь зурочити :), такий він в мене хороший :)

Вчора ми їздили в дуже красиве містечно, недалеко від нас- Стратфорд( як бачите, тут дуже багато міст названо в честь європейських міст, навіть Одеса є :)).
В місті приємна архітектура, величезний красивий парк з лебедями, білими і чорними , дають наблизитись до них:):




ще Стратфорд відомий своїми шоколадними фабриками, все робиться вручну, ти можеш дивитись за процесом, ось як наприклад зміщується молочний шоколад:

А найбільше це місто відомо своїми театрами і фестивалями. Поїздка нам дуже сподобалась, тим більше нам фактично організували екскурсію, народ який це місто добре знає, всі показував і розказував, решта фоток :
http://community.webshots.com/album/422780235XtsfSh

Я ж тут почала шукати була роботу. Об'яв досить мало, ну і не від всіх, на які я відсилаю резюме, я маю запрошення на інтерв'ю :). Взагалі реально я мала тільки одне інтерв'ю, але в якій компанії- Sybase!:).
До співбесіди я себе налаштовувала не дуже розраховувати і надіятись на позитивний результат і хоч після неї мої шанси не підвищились, я зараз вже дуже хочу цю роботу. Просто мені показали умови роботи, прозповіли про бенефіти і т.д. А умови там шикарні- кожний має свій кабінет, гнучкий графік роботи, вільна форма одягу, зона для відпочинку, кафе і т.д. Компанія оплачує навчання, величезні медичні бенефіти без терміну очікування і т.д. Я не те що не бачила, я не чула про краші умови :).
Співбесіда пройшла нормально, зараз я обдумую мої відповіді і думаю, могла б сказати не так, краще, але в цілому враховуючи мій англійський справилась я нормально. Хоча звичайно цього нормально може бути замало для позитивного результату :). Робота класна, так що мабуть на неї знайдеться багато кандидатів.
З прикольних моментів- зацікавились моєю освітою дуже сильно, забрали перекладом диплому з предметами і оцінками. Народ, що проводив співбесіду, мінявся, але як мінімум весь час сиділо дві людини. Заняло це все 2 години 15 хвилин. Питання були нормальні, всяких дурних не було( тут приняті в відділу персонала- а які ваші недоліки і т.д.? ), але було багато загальних, філосовських :), то може саме на них мені не вистачило англіської, хоча ніби народ мене розумів :). Давали код проаналізувати на С, ніби більш-менш справилась.
Результата чекати в кінці цього тижня, на початку наступного.

В мне ж була відпустка, так я змогла виділити більше часу літературі. крім англійськиї, набрала з бібліотек книг українською. Тут, в Кіченері є невеличкий вибір книг українською. Російською ще менший і фактично все я вже читала, а от українською є багато тих, що я ще не брала в руки.
От зараз наприклад читаю Богдана Лепкого "Мазепа", видання 1955 року, Наукове товариство ім.Шевченка в Америці, Нью-Йорк.
Взагалі бібліотеки тут не погані, особливо в кращу сторону відрізняються від українських в плані вибору тематичних видань. Є цілі відділи з книгами по догляду за тваринами або рослинами, про автомобілі і т.д.
Я ось взяла Buildings that Changed the World & Architecture. A Visual History. Обидві книги альбомного плану, з величезною кількістю фотографій. Начиталась і надивилась, сиджу під враженням від прекрасного :).