Вчора ходили з Владом на концерт. Коротко цей концетр можна охарактеризувати як чілійсько-український.
Навіть не думала, що так сподобається. Пішла, бо Марлен була однією із організаторів і захоплено мені розрекламувала. А як Владлена тяжко було вмовити- і обіцянки, і погрози приміняла:)- і навіть йому сподобалось.
Першим номером була розповідь про Україну і Київський вальс, це звичайно зачіпило, але коли наші піаністи заграли Червону Руту, взагалі думала- буду плакать :(. Доречі сприймали наших музикантів суперно, не відпускали зі сцени. При звуках польки народ і підхлопував і підтанцьовував :).
Нарешті я і Мален познайомили наших чоловіків. Я знала Девіда, Марлен -Владлена, але разом якось їх звести не траплялось. Вчора ми спочатку зраділи, що вони так сподобались один одному, а потіи жалкували, бо вони так спочали тріщати один з одним, що забували про нас і концерт:).
Був на концетрі також дуже класний монолог- про ностальгію, я над ним вже другий день думаю .

Дощить, холодно, а позавчора взагалі така гроза була! по телевізору навіть давали ймовірність торнадо. Блискавка десь біля нас вдарила, навіть світло десь на півгодини зникло.
А які хмари були!:

Взагалі в цю пору ще світло як правило :)

як нам привезли наше ліжко.
Ми майже всі меблі купляли, які були в наявності на складі, одне тільки ліжко замовили.
Коли ми робили замовлення, 9 квітня, нам сказали, що привезуть через 3 тижні ( нагадую сьогодні 9 червня :)). А коли ми прийшли додому, роздивились каталог в інеті більш уважно, помітили, що ми вибрали спеціальний колір, і це займе 6 -8 тижнів.
В результаті коли ми приїхали на нову кватриру 30 квітня, чекати ліжка ще було довго, ми зайшли в магазин, я тільки почала наїзжати, що ж ви нас обманули( і ще хотіла попросити, щоб хоч матрас, який ми теж були замовили привезли раніше). Але продавець мене випередила, сказала, ой я така винна, і магазин привіз нам в тичасове безкоштовне користування матрас і коробку під нього( в сумі це десь 50 сантиментів, тобто фактично спиш як на ліжку. Доречі матраси- тут це ціла велика індустрія, і вони класні. Тиждень тому звонять- все прибуло. Привозять. І виявляється - матрас, не той що ми вибрали, а ліжко- не всі деталі :) (добре що хоч їх працівники складали). Я не знала плакати чи сміятись, вони правда все швиденько вияснили, і на завтра ми вже все знали.
Як вони нам пояснили різні частини ліжка доставляють з різних місць, і бильце прийшло пізніше на кілька днів (ну і система :)), а з матрасом - приймав замовлення в нас один продавець, замовляв інший, а доставили- взагалі треті грузчики, і хтось десь напутав.
Тут взагалі багато таких приколів з сервісом, звичайно ніхто не хамить, і якщо що напутають, то зроблять все що можна на заміну, але така річ- як не спішить- це тут діло звичне :).
Але все добре , що добре закінчується :)
І сьогодні я вже спатиму на наших багатостраждальних ліжечку і матрасі:

Вчора у мого сонечка було ДН, я готувала святкову вечерю, робила лосося, якого він так любить. Ну а перед тим, після роботи, заскочила в магазин за мартіні, яке він також полюбляє, ну і до моєї риби підійшло б.
Ну здавалось- що там , зайшла, купила, вийшла. Але не тут то було.
По-перше, Bianko а магазині не було, прийшлось взяти Dry і бутилку просто білого вина. Але це дрібниці , найбільша проблема чекала мене на касі.
Для кращого розуміння ситуації зроблю короткий відступ- я не ношу з собою документів. Основний документ в Канаді- водійські права, в мене їх немає. Можна носити карточку, яка для імігратів (до громадянства) заміняє паспотр, але навіщо?
Виявилось що таки інколи потреба виникає :). Підхожу я до каси- дивлюсь на касира і за секунду,як вона починає говорити, вже розумію, що вона запитає ID ( в нас вже таке було, у Владлена питали, але в нього права завжди при ньому). Після питання я починаю вяло перебирати в сумочці, знаючи що в мене нічого немає, лепетіти , що мені 21 давно минуло( ну я можу припустити, що мені можна не дати 28, але менше ніж 21????). Касир- вибачте- без документів - ні грама спиртного. Я сумними очима дивлюсь на мої бутилочки, майже змирилась, але руками лажу по кишенням сумочки, і тут -а чудо!- натрапляю на український загран паспорт, забула колись викласти. Касир так уважно роздивлялась, але спиртне продала :).
Доречі подивилясь сьогодні на сигарети- коли їх продають, теж ID перевіряють, їх з 19 років продають, а ціна пачки 7-10 доларів. Невже при таких цінах можна курити?

На тижні ходила з Анамікою на мультфільм Мadacascar. Мультфільм ніби нормальний, мені тяжко оцінювать, я мультфільми взагалі не дуже люблю, Анаміка цього не знала, вона за ними вмирає, от і хотіла зробить приємне і мені- купила білети :). Але від мультика враження залишилось приємне-вже хоч тому, що дуже вже добре я його розуміла , абсолютно кожне слово.
Але найбільше враження на мене справила одна із реклам перед фільмом( тут взагалі в кінотеатрі реклами противно багато- десь 15 хвилин звичайної, 15 хвилин інших фільмів ).
Реклама була знята дуже якісно, мотив такий, показують як крадуть телік, DVD, касеті і т.д. Все в таких темних кольорах, камера ніби дьоргається, породжує якесь неприємні відчуття, хочеться зупинити кадри. Далі ніби всі події відкручуються назад, стає все поступово світлішим,в мене якесь було полегшення навіть, голос за кадром- ти не можеш врасти ТВ, касету і т.д. Зявляється вікно закачки з інету, мишка клікає на стоп- і голос- ти не можеш красти, це також крадіжка, це авторське право. Я навіть задумалась була, не так звичайно щоб припинити це діло :), але все-таки.
Тут взагалі такого тиру і соціальні реклами, як на мене, дуже класні, професійні , продумані. ЇЇ досить багато. Ось ще приклади:
1) В газетах можна побачити фотографію дідуся, лице в зморшках, очі ясні і розумні, на ньому кілька скромних нагород-одним словом викликає повагу і довіру. Підпис- Можна курити в вязниці, але не в нашому кулубі ветеранів.
Доречі це не реклама проти купіння ,як може хтось подумав( і я в тому числі спочатку :), це народ збирає підписи під петицією, шоб дозволити ветеранам курити в пабах, в їхніх клубах. Виявляється майже 100% ветеранів курять( їм же цигарки видавали на шару), і для них проблема виходить з примішень курить, особливо зимою.
2) По телевізору.Камера починає рухатись по вечірній вулиці, звук і швидкісь як в автомобіля десь, глядач все бачить ніби як з позиції водія. Зявляється стакан, ти вже все бачиш через нього, трошки розпливчато, потім ще один , чіткість ще зменшується, третій- і ти майже вже нічого не розбираєш, камера врізається в щось, звуки автомобільної аварії.

В нас сьогодні 30-35 градусів було, на ніч обіцяють не нижче 20.
Добре хоч автобуси обладнані кондиціонерами, їздити навіть приємно.
І ми сьогодні можна сказати перший раз використали нашу систему охолодження в квартирі ( до того грались :), реальної потреби особливо не було, особливо враховуючи що ми цілі дні на роботах, а там свої системи кондиціювання).
А ще ми сьогодні купили електричний зволожувач повітря. Це навіть не стільки для нас, як для ялинки Влада( вона дійсно не наша, а його :), він так за нею приглядає- і на балкон на ніч виносить і оприскував і підкормлював), бо для неї природні умови - морський бриз. В Україні я такиї штук якось не бачила. Хоча звичайно мабуть є, просто не дуже поширені, що дивно, бо штука класна. Вони бувають теплі (для зими) і холодні, причому для зими мабуть ще більш класно мати, бо в опалювальній кватрирі сухість повітря- як в пустелі .

Давала вчора Віоріці( колезі-руминці) мою домашню емейл адресу, а в ній є tanchik ю Вона поцікавилась чому саме так і т.д. Я пояснила про СС і що це ніби від імені і одночасно маленький танк.
Так от руминською маленький танк звучить як танкулец.

Цены на бензин порадовали программистов.
Украина сделала новый шаг на пути в европейское информационное общество благодаря введению более удобных для программистов цен на бензин. Со вчерашнего дня, на рынке цена 3,20 грн./л. Украинские программисты (являющиеся одновременно и автолюбителями) отмечают, что рассчитывать свои расходы на бензин стало легче. Так 10 л. обходятся в 32 грн, 20 - в 64, а полный бак (40 л) - в 128, что намного удобнее для людей привыкших к двоичному исчислению.
Удобнее стало рассчитывать бензин для дальних поездок. Поездка из Киева в Одессу обойдется примерно в примерно в 256, а туда и обратно 512 грн.
Следующим шагом, по мнению программистов должна стать денежная реформа.
Уже объявлен сбор подписей под обращением к Национальному Банку Украины с требованием перейти на более прогрессивное двоичное номинирование купюр 1, 2, 8, 16, 32, 64 и 128 гривен вместо безнадежно устаревшего современного 1, 2, 5, 10, 20, 50 и 100

Влад почав ходити зі мною на курси(це компенсація викладачці, за те, що я була пропускала :)).
Владлен звичайно краще вписується в цю групу ( це розмовна анлійська), бо народ в ній дуже сильний, я сама слабенька :(. Але я теж отримую задоволення, народ дуже класний в групі. Є багато народу, що люблять спорт :). Один пацан навіть, коли я тільки прийшла в групу і сказала з України, одразу- о, Шевчеко. Так ми з ним на минулому занятті обговорювали Ліверпуль-Мілан. :). А ще один пацан з Руминії колись сказав, що його ідеал- Сергій Бубка, я так здивувалась :)! Виявилось, шо він навіть має якійсь розряд з стрибків в висоту.
Викладачка каже, що наша група унікальна- аж дві сімейні пари ( крім нас,ще є поляки), такого в неї не було. Причому пари ми веселі, вони теж нашого віку, і такі ж не серйозні :).

І нас є нова розвага- бінокль.
Часта картина в останні дні -Владленка сидить на балконі (ми купили стільчики , причому з спеціальним місцем, де ставити пиво :)) і видивляється . А дивитись є що - величезні повітряні кулі літають, з нашого бакону видно, як сідають гелікоптери і т.д.

По прогнозу вже кілька днів очікується гроза, але нічого такого не було :(. Кілька раз був починався маленький дощик і один раз пройшов чималийю Прикольно, що великий дощ був , як по замовленню, десь з 2 до 3 в суботу, і той де час, що і парад. Ми з Владленкою на нього потрали випадково, просто гуляли по місту.
А парад був цікавим, в мене спочатку взагалі було відчуття нереальності.
І яка така може реальність, коли бачиш щось такого типу:


http://www.shrinershq.org/eventphotos/events02/parade02/

І це ще дрібниці, найбільше мені сподобалась машина як із мультфільма "Мисливці за примарами" , причому з неї така ж музика лунала. А Владлену сподобались маленькі мотоцикли. Ми взагалі не могли розібрати, що це за люди і що за привід. І тільки дома з допомогою інтернету по надписам , що ми запамятали, вияснили, що це були
"Shriners храмовники Члены американского тайного братства "Древний арабский орден благородных адептов Таинственного храма" [Ancient Arabic Order of Nobles of the Mystic Shrine] . Деятельность братства заключается в развитии дружеских связей между его членами, заботе о здоровье и благосостоянии друг друга и благотворительности."

Я щось забула похвалитись нашим інетом і телевізором.
Інет в нас зараз супер- все літає, 3 Мбіта, Владлен закачує все що може :).
Нам в принципі такий і не потрібний, але зараз на на нього знижка , і таке добро обходиться всього в 30 доларів.
А ще ми купили телевізор 30 дюймів з підтримкою HDTV і підключились до кабеля. Окремо потрібно платити за кабель і прокат цифрового приймача( якщо хочеш мати цифровий сигнал). Але ми маємо прокат на 2 роки безкоштовно. Владленка прочитав десь тут на канадських форумах, як можна отримати таку знижку. Просто компанія, до якої ми підключились, дає цей безкоштовний прокат для тих хто переходить до них від супутникових антен. Влад купив на e-buy непрацюючу пристаку(receiver) для такої антени за 1 долар( + 16 доларів доставлення), цього достатньо, вони забирали приставку і дають свій приймач(receiver). Так що ми сильно зекономили, бо прокат десь 25 доларів в місяць, або купити десь 500 доларів. А приймач (receiver) класний, дозволяє записувати фільми , причому можна паралельно два канала писати і один дивитись( в ньому винт вбудований) , тримати паузу до години і т. д. А це зараз у нас на два місяці безкоштовно великий пакет каналів, що лише фільми показують, так у нас є куди час дівати :).
Наш телевізор і рослина, ми її ялинкою називаємо :), на підставці під теліком- -receiver:

Сьогодні чомусь особливо хочеться додому.
Не знаю, що так вплинуло- чи то що в нас аж три вихідні( тут в понеділок Вікторія день) і в мене багато вільного часу. Чи Євробачення, уявила Київ ше більш чітко, а мене там не має :(. А ще сьогодні хтось із сусідів готував мабуть якийсь пиріг з явблуками, в результаті в коридорі пахло точно так, як коли моя мама пече пироги з яблоками.
А так в цілому в нас все класно. Владленка почуває себе вже нормально.Останні дні чудова погода, багато гуляємо. Вчора пофоткали деякі булинки по нашій вулиці:
http://community.webshots.com/album/351227980YGeOfM
Вчора влаштували собі рибний день. Спочатку зранку купили невідомого сорту риби у китайців і в обід запекли на барбекю, виявилась дуже смачною ( в нас тут тут для цього облаштоване місце). А потім вечором приїхали Наталія і Юра, привезли щуку ( Юрка сам зловив), там ми її ще приготували.

Початок тижня у мене був просто ідеальним.
Понеділок - в сім я вже на роботі, потім спортклуб, вечором ходили з Владленом в SPА-зону в нас в будинку. В перерві між цим я ще заставила себе англіську трошки повчити, приготувала поїсти, подивилась фільм англіською.
Вівторок теж почався багатообіцяюче- і на роботу на сім прийшла, і до малих дозвонилась. Але не може це ж так довго продовжуватись :) -прогуляла курси . Найшла кучу виправдань- і стомлена( все-таки я не Маргарет Тетчер- тільки дві ночі по 5 годин сну- а чомусь якось не так себе почуваю :)) і завтра до Марлен піду, натріщусь англійською, що курсам і не снилось і т.д.
Але саме головне- моє сонечко прихворіло щось. Прийшов з роботи з температурою. Навіть не знаю, як і де він простудився, грішу на вчорашню SPА-зону. Зона ця насправді хоч має дуже звучну назву,але просто складається з сауни і не то величезної ванни-джакузі, не то маленького басейну з гірдомасажем. Розігрились ми там сильно, бо вода дуже гаряча, вологість велика, аж голова потім кружилась, коли вийшли. Але тіло після такого почуває себе класно :). Доречі ми там знову були одні , не любить тут народ такі місця здається, але нам тільки краще :). А після цього всього ми ще лазили всюди, мабуть саме це і призвело до простуди + погода в нас зараз холодна , десь 10-15 градусів тільки.
Так що зараз лікую Владлена, зганяла в аптеку і магазин.
Доречі термометра ртутного я тут не знайшла, мабуть взагалі не продаються, тільки електронні. Але електронні класні , працює дуже швидко, десь 10 секунд і результат, дві одиниці вимирювання ( F/C), ну і безпечний.

Вихідні пройшли,завтра на роботу :(, а так як їх і не було.
Якесь почуття вини за марно витрачений час, настрій якийсь не дуже.
А ще вчора-сьогодні не змогла додому і до малих дозвонитись :(.
З другої сторони в суботу до нас Маша з сином в гості заходила, класно з нею посиділи, а сьогодні ми до Наталії і Юри ходили, вони новосілля святкували. Було багато народу, теж класно час провели.
А ще ми сьогодні ходили в басейн. Ми якось заходили на тижні не дуже пізно, то там було трохи народу, а сьогодні в неділю, в 9 вечора ми були одні.
Басейн в нас не дуже великий (десь 30 х 15) і не глибокий, але класний, вода дуже тепла, не сильно хлоркою воняє :). Окремо хочу сказати, що народ в нашому будинку справляє дуже приємне враження, в основному доброзичливі і балакучі білі бабусі і дідусі ( я їх навіть підозрюю в расизмі:), бо ні одного араба, індуса чи чорного я не бачила, живе тільки одна дівчина, в якої трохи вузькуваті очі :)), так що в басейн ходити не страшно :).

Фотка яка вже вийшла, бо дуже тяжко все настроїть, а потім ще встигти до мене спуститись :)

В обох нас з роботою все класно.
Я вже повністю освоїлась. Робота зовсім не тяжка, ніхто не підганяє, інколи навіть скучно :). Працюю по 38-40 годин на тиждень. В професійному плані я на ній правда не росту, тестуємо інтерфейс , причому все руцями, не використовуємо абсолютно нічого, навіть ніякої бази для результатів тестування. А нас 4 тестера, 5 бізнес аналітиків і реліз менеджер тестують між іншим. І взагалі ми- це одна компанія- замовник, а програмери- інша. Замість того щоб все тримати в одній базі, формувати нормальні зміти і т.д, у нас є мільйон Excel і Word файлів :). Ми ніби мали прийти і працювати з готовими тест кейсами, з готовими тестовими данними, то насправді приходиться часто самим все це готувати. А доступу до сервера , таблиць нам ніхто не давав, шукаємо перебором :).
Правда ще тестуємо бізнес-правила, інколи цікаво буває, хоч страховий бізнес в Канаді буду знать, для майбутнього це вигідно, тут страхові компанії багаті, грощей платять нормально як правило :). Ну і професійний англійський хоч підніму. Плюс досвід канадський- дуже важливо.
Може я звичайно я ще не все розумію, але працюють здається тут на диво неефективно, є якесь відчуття непрофесійності команди.
Але з іншої сторони - від тебе теж нічого не чекають( здається навпаки і не хочуть, щоб ти показував з себе щось особливе), сидиш , розбираєшся :). Народ дуже приємний. Не робота - а санаторій, терапія монотонною працею :). Тут я по коридору, як в Датексі, не бігаю(за чим, між іншим, дуже скучаю) :). Ну і звичайно тут навіть немає з ким посваритись :). Якщо може цей запис ти , Роберт, або ти, Женя, читаєте, предавайте привіт лінуксоїдам :).
Владлен більше в захоплені від роботи ніж я . В професійному плані каже що дещо навіть тут вивчив, в принципі цікаво. Народ теж йому подобається. Після трьох місяців йому підняли зарплату трохи, на 5 тисяч в рік, почали діяти наші бенефіти. Але ще не відомо, як підуть справи в компанії далі, на протязі півроку подивимось,який буде прогрес, бо в принципі Владлен може найти кращу роботу.

Сьогодні приходила до нас в гості.
На диво і на мою радість дуже подобалась Владлену. Він навіть розговорився, тріщав з нею, шуткував. І Марлен на диво розуміла Владлена специфічний гумор :). Взагалі насміялись, розпили вина, три години як 5 звилин пролетіли.
Пригощала Марлен котлетами з грибами. Виявляється в Чілі теж котлети є, тільки трошки інший рецепт. А мої ніби її дуже сподобались , навіть рецептом цікавилась, може правда із вічливості :).

Мені китайці на курсах порадили були , де можна купити класний хліб( бо в супермаркетах тут з цим проблеми), казали самий смачний, що тут можна купити, більшість з них там активно його купляє. Причому називали російською пекарнею.
Китайцям я довіряю, до їжі вони дуже серйозно ставляться, перебирають.Наприклад рибу ніколи не морозять, готують в той же день. Ми в їх магазині вже кілька раз рибу купляли і мабуть вже в інших магазинах і купляти не будемо :).
Так от, вчора в нас дійшли руки і ми купили хліба звідти ( як і фруктів-овочів у фермерів, навіть найшли Polski twarog :)).
Сортів там багато, ми спробували чорний з родзинками, дійсно дуже-дуже класний.
Але до чого я це все веду? погляньте на надпис на пакеті з хлібом з "російської" пекарні:

Тільки вчора помітили з Владленом , що в нашому будинку немає 13 поверху. Причому не в ліфті, а знаходячись на вулиці почали рахувати поверхи, а їх 18, хоча обоє памятаємо, що остання цифра в ліфті 19, так, в нас там 3 підземних, але в них окрема нумерація. Повернулись додому, глянули на цифри в ліфті- точно, 13 немає.

Квартира в нас класна, багато чим мені подобається, але найбільше я в захоплені від виду з вікна. Ось наприклад Владленка зробив панорамну фотку вчора вечором з нашого балкону :
http://image48.webshots.com/48/5/78/31/341457831GVEOam_fs.jpg
Нажаль тут обмеження 700 пикселів по ширині, панорамку викласти не можна :()ю Дивіться на іншому сайті і то в припоганій якості :(.
Плюс до того в нас же є не то вікно, не то двері на балкон, починаються від підлоги, коли дивишся через нього - виникає дуже класне відчуття-
польоту над містом (Владлен правда каже, що це в мене від мартіні :).
Ось як виглядає з нашого вікна центр Кітченера вночі:

А це вдень( на передньому плані не то парк, не то місце для барбекю, що належить нашому будинку) :

( ця фотка без наближення)