Працівникові встановлена група інвалідності… Що повинен зробити роботодавець, одержавши висновок медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) про умови та характер праці працівника-інваліда? Як встановити факт виявлення невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі за станом здоров’я? На підставі якої норми законодавства про працю можна звільнити зазначеного працівника?

Серия сообщений "увольнение":

Эта рубрика предназначена для проживающих на Украине. Постараюсь писать и об изменениях в действеющем законодательстве по данному вопросу.

Часть 1 - Что нужно знать, если вас хотят уволить
Часть 2 - Звільнення внаслідок невідповідності займаній посаді через стан здоров’я
Часть 3 - Звільнення жінок, зазначених у частині третій статті 184 КЗпП України
Часть 4 - Знову про звільнення. Гарантії для працівників у разі ліквідації або реорганізації підприємства, установи, організації
Часть 5 - Безработным Украины дали право выбирать удобный центр занятости

Хочу сегодня представить Вам развивающую игрушку Елены Мохиревой, которой она  готова с радостью поделиться со всеми, кому это интересно.

Итак, читаем письмо Елены.

Здравствуйте, Светлана! Хочу поделиться с Вами моим "изобретением". Это мешочек с сюрпризом.

Связаны 9 квадратов, обвязаны столбиками без накида, получился большой квадрат.

Очень хочется обратить внимание на то, что есть мужчины, которые усыновляют деток или берут их под опеку. Нашим законодательством предусмотрена возможность усыновления одинокими людьми.  Когда я оформляла документы на усыновление и ездила к своей крохе в детский дом, в то же время к маленькому мальчику приезжал мужчина, который так же готовился к усыновлению. Он делал это сам, мамы в этой будующей семье на тот момент небыло.  Возможно рядом с вами есть такие люди и они должны знать, что социальным дополнительным отпуском могут пользоваться и они - одинокие папы! Причем по двум основаниям, как одинокие папы и как усыновители. Если ребенок окажется еще и инвалидом, то оснований все-равно два. И вам выбирать по какому из оснований уходить в отпуск, уважаемые папочки. Продолжительность такого отпуска не превышает 17 календарных дней. При этом напомню, дополнительный отпуск не делится на части, как ежегодный. Я сейчас пытаюсь выяснить, можно ли брать такой отпуск, используя отдельно в разное время  каждое из оснований. Пока не скажу.... но постараюсь "докопаться" до ответа с которым потом поделюсь и с вами. С 2004 года я только раз - в этом году воспользовалась своим право на отпуск, как усыновитель.  И так, еще один лист МПтСП України.

МІІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 03.03.2008 р. N 43/13/133-08

Про особливості застосування окремих норм трудового законодавства

1. Статтею 19 Закону України "Про відпустки"визначено вік дітей тільки для такої категорії, як "жінка, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років". Вік дитини-інваліда, усиновленої дитини, дитини під опікою, дитини в одинокої матері (батька) цим Законом не встановлено, тому слід керуватися загальними нормами.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про охорону дитинства"та статті 2 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", дитина - це особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно з законом, застосовуваним до неї, вона не набуває прав повнолітньої раніше.

Згідно із пунктом 2 статті 243 Сімейного кодексу Україниопіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування - над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Отже, особа, яка взяла дитину під опіку, має право на зазначену вище відпустку до досягнення дитиною 14 років, а особа, яка в установленому порядку визнана піклувальником, має право на таку відпустку з досягнення дитиною віку 14 років і до виповнення 18 років, оскільки статтею 186¹ КЗпП Українигарантії, встановлені статтею 182¹ цього Кодексу, поширено також на піклувальників.

2. Відповідно до статті 5 Закону України "Про відпустки"тривалість відпусток визначається цим Законом, іншими нормативно-правовими актами України і незалежно від режимів та графіків роботи розраховується в календарних днях.

Святкові та неробочі дні (стаття 73 КЗпП України) під час обчислення тривалості щорічних відпусток та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей (стаття 19 цього Закону), не враховуються.

Дні, робота в які не проводиться на підставі частини другої статті 73 КЗпП України, називаються неробочими.

До святкових та неробочих днів відповідно до статті 73 КЗпП України відносяться:

1 січня - Новий рік:

7 січня - Різдво Христове;

8 березня - Міжнародний жіночий день;

Пасха (Великдень):

1 та 2 травня - День міжнародної солідарності трудящих;

9 травня - День Перемоги;

Трійця;

28 червня - День Конституції України;

24 серпня - День незалежності України.

Що стосується вихідних днів, то вони враховуються в загальну тривалість відпусток, як і будь які інші календарні дні.

3. Поняття одинокої матері визначено у постанові Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" від 06.11.92 N 9. Згідно з пунктом 9 цієї постанови одинокою матір'ю слід вважати жінку, яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дичини якої відсутній запис про батька дитини" або запис про батька зроблено у встановленому порядку за вказівкою матері; вдову; іншу жінку, яка виховує і утримує дитину сама.

За цим визначенням для визнання "іншої жінки" одинокою необхідно дві ознаки: вона і виховує дитину і сама її утримує.

Після введення в дію Закону України "Про відпустки"таке поняття одинокої матері не повинно застосовуватись, оскільки пункт 5 частини 12 статті 10 цього Закону визначає одиноку матір як таку, яка виховує дитину без батька. Отже, участь батька або інших осіб в утриманні дитини не позбавляє матері статусу одинокої.

Відповідно до зазначеного, до категорії одинокої матері відносяться: жінка, яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено у встановленому порядку за вказівкою матері; вдова; жінка, яка виховує дитину без батька (в тому числі і розлучена жінка, яка виховує дитину без батька, незважаючи на факт отримання аліментів, і жінка, яка вийшла заміж, але її дитина новим чоловіком не усиновлена).

Зазначене визначення терміну "одинока мати" застосовується тільки для надання пільг і гарантій, встановлених трудовим законодавством щодо відпусток.

Батько тільки тоді може бути визнаний таким, що бере участь у вихованні дитини, коли він або разом проживає з дитиною, або маються інші докази щоденної участі батька у вихованні дитини.

4. Законом України "Про внесення змін бо деяких законодавчих актів України стосовно відпусток" від 22 жовтня 2004 року N 2128-IV частину першу статті 182¹ КЗпП Українита частину першустатті 19 Закону України "Про відпустки"доповнено словами "одинокій матері". Цей Закон набрав чинності з 18 листопада 2004 року. Отже, одинока мати, яка виховує дитину без батька, має право на отримання додаткової відпустки після набрання чинності вищезазначеного Закону.

5. Частиною четвертою статті 24 Закону України "Про відпустки"визначено, що за бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні.

Оскільки додаткова відпустка працівникам, які мають дітей, яка надається на підставі статі 19 Закону України "Про відпустки", визначена як соціальна відпустка і не відноситься до виду щорічних відпусток, то на неї не може бути поширене право на виплату компенсації, передбачене частиною четвертою статі 24 Закону України "Про відпустки".

Частиною першою статі 24 Закону України "Про відпустки"передбачено, що грошова компенсація за всі невикористані дні додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, виплачується лише у разі звільнення працівника.

6. Статтею 19 Закону України "Про відпустки" передбачено надання щорічно додаткової оплачуваної відпустки лише батьку, який виховує дитину без матері (у тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), тривалістю 7 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (тривалість з 01.01.2010 р. -10 к.д.) стаття 73 Кодексу законів про працю України).

7. Частиною третьою статі 10 Закону України "Про відпустки" передбачено, що загальна тривалість щорічних основної та додаткових відпусток не може перевищувати 59 календарних днів, а для працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах, - 69 календарних днів.

Додаткові відпустки працівникам, які мають дітей, надаються понад щорічні відпустки, передбачені статтями 6, 7 і 8 вищезазначеного Закону, а також понад щорічні відпустки, встановлені іншими законами та нормативно-правовими актами, і переносяться на інший період або продовжуються у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону (частина шоста статті 20 Закону України "Про відпустки").

Тобто обмеження щодо загальної тривалості відпусток, передбачене частиною третьою статті 10 Закону України "Про відпустки", на додаткові відпустки працівникам, які мають дітей, не поширюються.

© Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА», 1991 - 2011
© ТОВ «ЛІГА:ЗАКОН», 2007 - 2011

Серия сообщений "одинокие мамочки":

Эта рубрика предназначена для проживающих на Украине. Постараюсь писать и об изменениях в действеющем законодательстве по данному вопросу.

Часть 1 - Одинокие папы тоже имеют право на дополнительный социальный отпуск (Украина)

Серия сообщений "усыновителям":

Информация актуальна для проживающих на Украине

Часть 1 - Что нужно знать усыновителям... (Украина)
Часть 2 - Одинокие папы тоже имеют право на дополнительный социальный отпуск (Украина)

ДЕРЖАВНИЙ ДЕПАРТАМЕНТ З УСИНОВЛЕННЯ ТА ЗАХИСТУ ПРАВ ДИТИНИ

ЛИСТ

від 12.02.2009 р. N 2.1/4-69/420

Щодо державної підтримки сімей, які усиновили дитину з числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування

23.09.2008 року Верховна Рада України прийняла Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної підтримки сімей, які усиновили дитину з числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування". Цим законом запроваджено одноразову допомогу та соціальну відпустку при усиновленні дитини.

Відповідно до пункту 23 Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 року N 905 (далі - Порядок), служби у справах дітей районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад під час приймання документів від осіб, які бажають усиновити дитину, повинні роз'яснювати заявникам порядок та умови усиновлення, права і обов'язки кандидатів в усиновлювачі, усиновлювачів, правові наслідки усиновлення.

У зв'язку зі змінами у законодавстві, які дають усиновлювачам право на допомогу при усиновленні та право на відпустку при усиновленні дитини, необхідно забезпечити роз'яснення цих норм законодавства особам, які бажають усиновити дитину.

Відпустка у зв'язку з усиновленням

Відповідно до статті 18¹ Закону України "Про відпустки" особі, яка усиновила дитину віком старше трьох років, надається одноразова оплачувана відпустка у зв'язку з усиновленням дитини тривалістю 56 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (якщо усиновлювачами є подружжя - одному з них на їх розсуд).

Особа, яка усиновила дитину, має право на відпустку у зв'язку з усиновленням дитини за умови, якщо заява про надання відпустки надійшла не пізніше трьох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду про усиновлення.

Відпустка у зв'язку з усиновленням дитини віком старше трьох років надається за заявою особи, яка усиновила дитину, на підставі рішення суду про усиновлення та оформляється наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.

Звертаємо увагу, що право на відпустку у зв'язку з усиновленням дитини має лише та особа, яка усиновила дитину віком старше трьох років. Особа, яка усиновила дитину віком до трьох років, має право на відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на загальних підставах.

Допомога при усиновленні дитини

Право на допомогу при усиновленні дитини має усиновлювач, який є громадянином України, постійно проживає на її території та усиновив дитину з числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування (якщо усиновлювачами є подружжя - один з них на їх розсуд).

Процедура виплати допомоги при усиновленні дитини визначається Порядком призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. N 1751, зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2009 N 59.

Допомога при усиновленні дитини призначається і виплачується органами праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації усиновлювача. Допомога може бути призначена також за місцем фактичного проживання усиновлювача за умови подання довідки про неодержання зазначеної допомоги в органах праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації.

Для отримання допомоги усиновлювач повинен звернутись до органів праці та соціального захисту населення та подати такі документи:

1. заяву;

2. копію свідоцтва про народження дитини, виданого державним органом реєстрації актів цивільного стану після внесення змін до актового запису про народження дитини на підставі рішення суду про усиновлення дитини;

3. копію рішення суду про усиновлення дитини.

Допомога при усиновленні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше 12 календарних місяців з дня набрання законної сили рішенням суду про усиновлення.

Звертаємо увагу, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 4.02.2009 р. N 59 "Про внесення змін до Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми" допомога призначається особам, які усиновили дитину після 1 січня 2009 року.

Допомога при усиновленні дитини виплачується на кожну дитину у розмірі та в порядку, що встановлені для виплати допомоги при народженні першої дитини. На даний час це - 12240 гривень. Виплата допомоги буде здійснюватись частинами: перший транш - 4800 гривень, а решта суми виплачуватиметься протягом року щомісячно рівними частинами.

При одночасному усиновлені двох і більше дітей, а також при усиновлення другої чи третьої дитини, розмір допомоги на кожну дитину становитиме як при народженні першої дитини (12240 грн.).

Допомога при усиновленні дитини призначається незалежно від отримання на дитину інших видів допомоги.

Наприклад, якщо дитина до усиновлення мала право на допомогу по втраті годувальника, після усиновлення вона зберігає право на отримання цього виду допомоги. При цьому розмір допомоги по втраті годувальника не впливає на розмір допомоги при усиновленні.

Якщо дитина отримала допомогу при народженні, яка перерахована на її рахунок у банківській установі, усиновлювач має право на використання цих коштів і їх сума не впливає на розмір допомоги при усиновленні.

Виплата допомоги при усиновленні дитини припиняється у разі:

- позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;

- нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини;

- відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;

- смерті дитини або отримувача допомоги;

- перебування отримувача допомоги у місцях позбавлення волі за рішенням суду;

- скасування рішення про усиновлення дитини або визнання його недійсним;

- тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання.

Рішення про припинення виплати допомоги при усиновленні приймається органом праці та соціального захисту населення на підставі письмової пропозиції служби у справах дітей.

Тому, у разі настання вищевказаних обставин (крім смерті усиновлювача), служба у справах дітей за місцем проживання дитини повинна протягом 10 днів письмово внести пропозицію органу праці та соціального захисту населення щодо припинення виплати допомоги при усиновленні. До листа слід додати копії документів, що підтверджують наявність підстав для припинення виплати допомоги.

Такими документами є:

- копія рішення суду про позбавлення батьківських прав;

- копія рішення суду або копія рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради про відібрання дитини у батьків без позбавлення їх батьківських прав;

- копія рішення суду про скасування усиновлення або визнання його недійсним;

- копія документу на підставі якого дитину влаштовано до дитячого закладу на повне державне забезпечення;

- копія свідоцтва про смерть дитини;

- копія вироку суду;

- акт обстеження умов проживання дитини.

Для того щоб служби у справах дітей могли вчасно інформувати органи праці і соціального захисту населення про необхідність припинення виплати допомоги при усиновленні, потрібно володіти інформацією про місце її призначення.

У зв'язку з цим, в Книзі обліку усиновлених дітей, за умовами проживання і виховання яких здійснюється нагляд (додаток 12 до Порядку), необхідно зазначати назву та адресу органу праці і соціального захисту населення, який призначив і виплачує усиновлювачу допомогу при усиновленні.

Контроль за використанням допомоги при усиновленні дитини

Контроль за цільовим використанням допомоги при усиновленні дитини здійснюється головними державними соціальними інспекторами і державними соціальними інспекторами органів праці та соціального захисту населення разом із службами у справах дітей.

З цією метою представник служби у справах дітей разом з державним соціальним інспектором або державним соціальним інспектором органів праці та соціального захисту населення повинні відвідати сім'ю за місцем її проживання.

Відвідування родини з метою перевірки цільового використання допомоги при усиновленні слід проводити по мірі необхідності, але не менш ніж один раз на рік.

Перше відвідування доцільно провести через два - три місяці після призначення допомоги.

Контроль за цільовим використанням допомоги при усиновленні полягає у перевірці умов проживання дитини, наявності у неї спального місця, місця для ігор та навчання (залежно від віку), іграшок, шкільного приладдя, одягу відповідно до віку та сезону тощо. З'ясовується також які заходи корекції, реабілітації, медичного догляду використовуються для повноцінного розвитку дитини (лікування, оздоровлення, допомога психологів, інших спеціалістів тощо). За наслідками перевірки складається акт обстеження умов проживання дитини, що підписується усіма особами, які проводили перевірку.

У разі виявлення обставин, які ставлять під сумнів цільове використання коштів (факти пияцтва, асоціальної поведінки усиновлювачів, відсутність належних умов для проживання і розвитку дитини, занедбаність дитини тощо) необхідно зазначити про це в акті, провести роз'яснювальну роботу з усиновлювачами та повторно відвідати родину не пізніше ніж через місяць.

Якщо при повторному відвідуванні родини буде встановлено, що ситуація залишилась без змін, - служба у справах дітей вносить письмову пропозицію органу праці та соціального захисту населення щодо припинення виплати допомоги при усиновленні.

Така дитина береться на облік дітей, які опинились в складних життєвих обставинах, із занесенням відомості про неї до Єдиного банку даних дітей, які опинились в складних життєвих обставинах. Служба у справах дітей організовує також роботу з родиною (із залученням спеціалістів центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді), спрямовану на створення належних умов виховання дитини.

Якщо не вдається усунути причини, що призводять до порушення прав дитини, за клопотанням служби у справах дітей районна, районна у мм. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської, районної у місті ради розглядає питання про доцільність скасування усиновлення, визнання усиновлення недійсним або позбавлення усиновлювачів батьківських прав та у разі прийняття позитивного рішення направляє відповідний позов до суду.

Звертаємо увагу, що відповідно до статті 228 Сімейного кодексу України особи, яким у зв'язку з виконанням службових обов'язків доступна інформація щодо усиновлення зобов'язані не розголошувати її, зокрема і тоді, коли усиновлення для самої дитини не є таємним.

Особи, які розголосили таємницю усиновлення несуть за це відповідальність згідно з законом. Відповідно до статті 168 Кримінального кодексу України розголошення таємниці усиновлення, вчинене службовою особою, карається штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Посадові особи, які здійснюють контроль за цільовим використанням допомоги при усиновленні, повинні неухильно дотримуватись законодавства.

Направляється в порядку інформування.

© Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА», 1991 - 2011
© ТОВ «ЛІГА:ЗАКОН», 2007 - 2011

Серия сообщений "усыновителям":

Информация актуальна для проживающих на Украине

Часть 1 - Что нужно знать усыновителям... (Украина)
Часть 2 - Одинокие папы тоже имеют право на дополнительный социальный отпуск (Украина)

Год 2005 (статус документа "чинний")

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 21.03.2005 р. N 21-45-430

Серия сообщений "социальный отпуск":

Эта рубрика предназначена для проживающих на Украине. Постараюсь писать и об изменениях в действеющем законодательстве по данному вопросу.

Часть 1 - Социальные отпуска. Одинокая мама
Часть 2 - Социальные отпуска. Одинокая мама (визначення поняття "одинока мати" )

Вот и добралась я до своей любимой темы : "Додаткова відпустка працівникам, які мають дітей" 

Начну с 2005 года, статус этого документа "чинний" (действующий) на сегодня

МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 25.08.2005р. N 36-455

Про право одиноких матерів на додаткову відпустку на дітей

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відпусток" від 22 жовтня 2004 року N 2128-IV частину першу статті 182¹ КЗпП України і частину першу ст. 19 Закону України "Про відпустки" доповнено словами "одинокій матері". Цей Закон набув чинності з 18 листопада 2004 року.

Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Тому одинока мати у зазначеному випадку має право на відпустку, передбачену статтею 19 Закону України "Про відпустки", тільки за 2004 і 2005 роки.

Додаткові відпустки працівникам, які мають дітей, надаються понад щорічні відпустки, передбачені статтями 6, 7 і 8 цього Закону, а також понад щорічні відпустки, установлені іншими законами та нормативно-правовими актами, і переносяться на інший період або продовжуються в порядку, визначеному статтею 11 цього Закону (частина шоста статті 20 Закону України "Про відпустки").

Якщо працівник із будь-яких причин не скористався своїм правом на таку відпустку в році досягнення дитиною певного віку або ж за кілька попередніх років, він має право використати її, а у разі звільнення,незалежно від підстав, йому має бути виплачено компенсацію за всі невикористані дні відпусток. Чинним законодавством не передбачено строк давності,після якого втрачається право на додаткову відпустку працівникам, які мають дітей.

Надруковано:
"Податки та бухгалтерський облік",
N 77, 26 вересня 2005 р.

Серия сообщений "социальный отпуск":

Эта рубрика предназначена для проживающих на Украине. Постараюсь писать и об изменениях в действеющем законодательстве по данному вопросу.

Часть 1 - Социальные отпуска. Одинокая мама
Часть 2 - Социальные отпуска. Одинокая мама (визначення поняття "одинока мати" )

Спасибо за выраженную симпатию, очень хочеться быть взаимной! Отзовитесь...

начало поста здесь  

Продолжаю тему для проживающих в Украине об отпусках. Текст специально не перевожу на русский язык, чтоб не вводить в заблуждение пользователей Liveinternet.Ru.

Данная информация имеет статус документа "чинний" (действующий) на сегодня.