
Канада не настільки ліберальна по відношенню до маріхуани і легких наркотиків, як Голандія, офіційно в нас нелегально її курити, але все-таки прапорець який ви бачите в цьому посту, має від собою основу.
Тому що фактично діє правило, "якщо обережно, то можна", реально якщо поліцейський зловить тебе за тільки курінням чи там пирожками в власних цілях, то просто прочитає мораль і відпустить. Наказують тільки за продаж, вирощування в комерційних цілях. І народ тут курить,особливо студенти, я досить часто чую запах на вулиці :).А ще тут частині населення навіть легально курити і вирощувати коноплю для власних цілей, правда тільки в медичних цілях, за приписом лікаря і після отримання спеціальної ліцензії. Вона рахується ефективним обезболюючим.
Декому звичайно така ситуація не подобається, але в цілому народ досить позитивно відноситься до таких законів. Так само і я, як ліберальна, толерантна особистість :), рахувала що це просто особиста справа кожного. Але вчора прочитала про випадок, що мене розсердив.
Виявляється в Канаді (в цілому і в конкретних містах) немає окремого закону що забороняє куріння травки в публічних місцях. Тобто якщо в тебе є ліцензія, то ти реально можеш курити план де захочеш, в тих же місцях де можна курити і цигарки. І якрах це стало причиною суду між власником одного із барів і одним із його постійних відвідувачів. Відвідувач просить 20 тисяч за дискримінацію, адже його, хворого, образили, попросили не курити план прямо біля дверей бару, хоча і пояснили, що інші відвідувачі жаліються, для декого це проблема. Наприклад у нас водіїв траків періодично виборочно їх компанії можуть тестувати на наркотики, для цього беруть на пробу волосся, і якщо ти стоїш близько з тим хто курить, це залишає слід.
Справу в суд адвокати відвідувача подають як "human-right issue", відвідувач заявляє про власника бару "I think he's just stepping all over my right to walk around as Canadian citizen". Причому цей відвідувач є активним поборником прав "маріхуано-курців", в них спеціальний журнал і вони борються щоб держава оплачувала їх маріхуану ( порядка 500 доларів в місяць за людину).
Надіюсь здоровий глузд в цьому конкретному випадку переможе. В принципі в Канаді не на стільки дурна судовова система як в Штатах відносно подібних позивів, але все-таки теж інколи орігінальні рішення, з нормальної точки зору, виносять :). Недавно жінка виграла суд, коли подала на ділера, що продав їй неякісні наркотики.
Доречі закони про куріння тютюну в нас приймаються кожним окремим містом, провінцією або регіоном, з 2006 року в Онтаріо неможна курити в all indoor public and workplaces . І взагалі ось які правила діють :
http://www.hc-sc.gc.ca/hl-vs/tobac-tabac/res/news-...ban-interdiction-public_e.html