Поговоріть зі мною по-вкраїнськи... |
Поговоріть зі мною по-вкраїнськи, Я так давно живу на чужині. А погляд ваш неначе материнський І щось у серці стиснулось мені. Ну, як там вдома? Чи цвіте калина? Чи пахнуть чебреці і спориші? Мене забула, мабуть, Україна, Яка живе, живе в моїй душі. Коли птахи летять у піднебессі В краї, де Україна і весна, До них я посилаю своє серце, Рятунку від журби мені нема. Чому в житті, чому в житті так вийшло... Ридає ностальгія в чужині... Є дім і сад, і зацвітають вишні... Але додому хочеться мені. Слова: Зоя Кучерява |
Рубрики: | Украина. |
Комментировать | « Пред. запись — К дневнику — След. запись » | Страницы: [1] [Новые] |
Ответ на комментарий Алла_просто
Я посмотрела, она из Армянска...Комментировать | « Пред. запись — К дневнику — След. запись » | Страницы: [1] [Новые] |