Перевод статьи на русский язык для иностранцев по ссылке - тык

Основа всієї Путинської пропаганди і інформаційної політики є гасло, що народ Донбасу це не Україна. Що всі мешканці цього багатого мальовничого краю прагнуть разом зі всім своїм скарбом бути в Росії. І справа “руських витязів” силою автомата Калашникова допомогти успішному возз'єднанню. Та наразі вся ця маячня частково діє лише на підконтрольних терористам громадян. Люди Української території Донбасу прагнуть бути у складі України і ототожнюють себе лише з цією державою. І тут не потрібно бути політологом чи соціологом варто лише пройтись вулицями звільнених від "сепаратистів" Краматорська, Слов'янська чи інших містечок і сіл цього краю. Відразу відчувається, як переважна більшість громадян з повагою і вдячністю ставляться до українських солдат.

Ось цю зелену квіточку, яку ви бачите на знімку, мені подарувала маленька дівчинка Юля. Вона просто підійшла до мене і всунула в руки цей свій найбільший скарб. Потім батьки дитини пояснили мені, що їх дочка вже давно хотіла щось подарувати “дяді солдату” який захищає її життя від бандитів.

Коли збираємося у подорож, нам все частіше хочеться відшукати незвідані місця, яких не торкнулася цивілізація. Хоча, під час планування відпочинку, перше, що спадає на думку, – це найбільш популярні курорти. Там завжди багатолюдно і часто не проштовхнутися. Приємно, що Україна все ще може похвалитися віддаленими куточками, надійно захованими від чужих очей, тому давайте помандруємо.

Луганская область по количеству добровольцев, которые желают проходить службу по контракту в рядах Вооруженных сил Украины, заняла первое место в Украине.

Об этом на брифинге в Луганской областной военно-гражданской администрации сообщил начальник отдела комплектации и призыва, заместитель военного комиссара Луганского областного комиссариата Алексей Сероштан.

"Государство делает аспект на контрактную службу для того, чтобы заместить те должности, которые будут освобождены после демобилизации. На данный момент, за второй квартал, Луганская область по количеству желающих добровольцев в Украине заняла первое место", - рассказал Сероштан.

Донецк, ночь на 28-е июня 2016 г.

Без фотошопа, выдержка 30 секунд. Автор Станислав Новохацкий.
 

«Кам’яні могили» – один із найзагадковіших туристичних об’єктів на території нашої країни. Великі скелі дивовижних форм досі приховують багато таємниць давніх історичних епох. Хтось шукає тут золото перших скіфських царів, хтось вірить у чудодійну силу каменів, а хтось бачить містику у виникненні цих гранітних плит, що ніби виринули з-під землі посеред рівнинного плато.

Країна каменю

«Кам`яні могили» можна порівняти із невеличкою країною, де є своя архітектура і свої визначні місця, місцеві жителі і свої закони. Сотні кам’яних скульптур утворюють мальовничі краєвиди із ярів, ущелин, гротів і долин.

Михаил Горяйнов, директор Департамента межгосударственных имущественных отношений, инвестиционной, издательской и административно-хозяйственной деятельности Фонда государственного имущества Украины, был высокопоставленным государственным служащим 3-го ранга. На фондовом рынке Украины, среди банкиров и финансистов у Михаила - репутация признанного эксперта. У него была «бронь», и он не подлежал мобилизации как ценный специалист. У Михаила было все – любовь, дружба, дом, достаток, широчайшие связи по всему миру, много родственников и друзей особенно на Донбассе и в России.

Но 2 июня 2015-го года Михаил Горяйнов повел разведгруппу 73-го морского центра специальных операций в атаку на опорный пункт российских войск под поселком Чермалык Донецкой области, чтобы уничтожить кочующий миномет оккупантов, обстреливавший поселок. Задача была выполнена.

Но капитан-лейтенант Горяйнов Михаил Геннадиевич в этом бою, погиб как настоящий герой.

Его поступок и его Путь – путь настоящего мужчины и патриота. Путь, который прошел настоящий патриот Украины Михаил Горяйнов достоин того, чтобы его запомнил каждый из нас, чтобы его изучали в украинских школах и госучреждениях как пример служения своему народу.

Боєць полку «Азов» Володимир Соломін написав вірш про байдужість. Дніпропетровські композитори написали до нього музику. А полтавець Євген Янкевич виконав пісню в центральному парку Полтави.

Награду вручили за образ Белого Ходока из сериала "Игра престолов".

Конкурс гримеров Next Level of Cosplay проводит голливудская академия профессионального грима для кино Cinema Makeup School. На конкурсе гример-самоучка из Украины представила образ Белого Ходока из популярного сериала «Игра престолов».

Как рассказала сама девушка, она создала этот образ в буквальном смысле из «подручных средств и тряпья из секонд-хэнда».

Украинская группа SINOPTIK стала победителем международного конкурса The Global Battle Of The Bands. Об этом сообщается на странице музыкального чемпионата в Фейсбуке.

SINOPTIK – музыкальный коллектив из Донецка, играющий в стилях психоделический рок, стоунер-рок и альтернативный рок.

The Global Battle Of The Bands – это крупнейший международный чемпионат, целью которого является поиск и открытие для широкой аудитории коллективов, играющих альтернативную музыку. Победитель музыкального чемпионата отправится в международный тур. Финал The Global Battle Of The Bands проходил в Берлине.

Музыку можно послушать в гр. Патріотичний Донецьк • Історія Донбасу, и в разделе "аудиозаписи".

У Слов'янську з'явився новий арт-об'єкт.

Платформа ініціатив "Теплиця" продовжує робити наше місто кращим. Новий шедевр з'явився в арці на вул. Університетській.

Розпис стін віршами відомих поетів - досить нова течія в Україні. У нашому місті ініціативна молодь з "Теплиці" вирішила започаткувати подібне мистецтво у Слов'янську. Молодь обрала одну з центральних вулиць міста - Університетську. Арку одного з будинків прикрасили віршами нашого земляка - поета зі Слов'янська Михайла Петренка. Чудові рядки відомого вірша "Дивлюсь я на небо..." доповнили елементами укрїнського розпису. Жителі будинку приємно вражені новаціями.

Арт-об'єкт створений у рамках проекту "Поезія стін".
 

Кияни розробили літак для дослідження полюсів Марсу і найближчих регіонів.

Проект марсіанського літака MarsHopper, розроблений київською командою вчених, переміг в номінації People's Choice Award у всесвітньому конкурсі NASA SpaceApps Challenge. Про це повідомляється на сайті NASA.

"MarsHopper - це літак для дослідження полюсів Марсу і найближчих регіонів", - пояснюють автори проекту.

Для польотів літак використовує сухий лід, який покриває поверхню на полюсах Червоної планети. Він збирає його під час посадок і за допомогою радіоізотопного термоелектричного генератора перетворює на газ. Швидке звільнення енергії створює реактивну тягу. Літак переміщується від посадки до посадки, рухаючись "стрибками", за що його і прозвали "стрибун" (Hopper).

"Наші розрахунки показують, що даний проект можна реалізувати за допомогою існуючих технологій", - зазначають розробники.

Устал? Опускаются руки? Подними голову и оглянись по сторонам! Просто иногда нужно выдохнуть и увидеть не только плохое, но и хорошее. Твой флаг местами прострелян, местами опален, местами порван, но все еще развевается на ветру. Но если ты думаешь, что это главное, то ты ошибаешься.

Хочешь, я расскажу тебе, почему ТЫ победишь? Ты победишь потому, что твой враг не будет на личной машине мотаться по разбитой дороге из Мариуполя в Днепр за очередной партией формы для новобранцев. Сбив деньги с друзей, купив бензин на личные деньги, оставив бизнес, семью и будучи… 24 летней девушкой.

Ты победишь потому, что твой враг не знает зачем ему эта земля и эта война. Зачем ему зубами держаться за каждый клочок земли. Зачем ему после ранений возвращаться в строй. Твой враг воюет за прошлое. За канонизированных «дедов», за причисленных к лику святых имперцев, за мифологию. Для твоего врага война началась с мифов. И все символы силы твоего врага — это символы прошлого. Ты воюешь за будущее. А это, согласись, куда более сильная мотивация.


(с) из гр. У НАС ВСЕ БУДЕ ГАРАЗД

Є хибний стеріотип, мовляв на Донбасі мешкають самі лише етнічні "русскіє", тобто переселені росіяни (звідси міф про "проросійський регіон"). Це навмисна протиукраїнська пропаганда, яка не має жодного відношення до реальності.

Серія корисних статей ЕТНОСИ ДОНБАСУ розповість, хто насправді проживає на Донеччині та Луганщині.
 

Останнім часом із сумнозвісних причин назви міст Донеччини стали звичними для вух українців у різних регіонах. Часто-густо з телевізорів лунали дещо дивні для українського загалу назви, як-от Сартана або Чермалик. Що ж це за «екзотика» така на Донбасі, який серед неосвідчених людей віддавна має імідж або винятково промислового, або люмпенізованого регіону, де жодного натяку на бодай якісь уламки традиційної культури?

Навіть коли сучасні дизайнери під впливом ідеї «України єдиної» створюють візуальні образи різних регіонів у вигляді орнаментів, то для Донеччини замість традиційних візерунків тулять шахтарську каску (мовляв, звідки ж на Донбасі традиційні орнаменти?). А даремно.

Донеччина має свою традицію, хай не надто відому, але самобутню, пов’язану з етносом, що живе на цих землях протягом уже не одного століття. І села з «екзотичними» назвами – це ті, що їх колись, 235 років тому, заснували кримські греки на території сучасної Донеччини, в тій її частині, що зветься Надазов’ям або Приазов’ям, – це південна частина Донецької області, що починається приблизно від сумнозвісної нині Волновахи і простягається далі аж до північних берегів Азовського моря. Саме тут, у Надазов’ї, компактно проживає найбільш чисельна, після українців, етнічна спільнота регіону – греки, яких називають надазовськими (приазовськими) або маріупольськими. Саме таким словосполученням – «надазовські греки» – правильно позначати цю спільноту, адже вона відмінна від інших груп греків, які мешкають деінде в Україні чи за її межами: понтійських, фракійських, малобуяликських, греків із самої Греції тощо.

З початком військової агресії РФ проти України було відновлено призов і країна де-факто повернулася до змішаного комплектування збройних сил (ЗС) – за контрактом та за призовом.

Однак питання ефективного використання мобілізаційних ресурсів в інтересах оборони держави, а також створення відповідного підготовленого резерву, досі залишається відкритим.

З огляду на це, доцільним є ознайомлення з досвідом країн, які в умовах обмежених людських ресурсів, використовуючи змішану систему комплектування своїх ЗС, можуть, у разі необхідності, в короткі терміни організувати для захисту держави достатню кількість військово-навчених громадян. Показовим в даному випадку є досвід скандинавських країн.

Комплектування збройних сил особовим складом є не тільки однією з важливих складових частин військового будівництва, але й запорукою ефективного протистояння зовнішній агресії. Для України дане питання є більш ніж актуальним. До недавнього часу, в державі ніяк не могли визначитись, яким чином комплектувати свої ЗС: одні говорили про необхідність збереження призову, інші – про перехід на 100% контрактну основу (при цьому абсолютно не розуміючи що це таке).

Проте агресія Росії, фактично, розставила в даному питанні всі крапки над «і»: в країні було відновлено призов та пройшло декілька хвиль мобілізації. Звичайно, це були вимушені кроки, а не результат послідовної воєнної політики держави. В той же час вони чітко показали, що для України, (яка в умовах зовнішньої агресії може розраховувати тільки на себе), збереження призову, а відтак – комплектування ЗС за змішаним принципом, є найефективнішим способом отримання достатньої кількості військовослужбовців та військово-навчених мобілізаційних ресурсів для захисту суверенітету та територіальної цілісності держави.

А вы знали, что большинство жителей Донбасса - украинцы? Русские никогда не были здесь этническим большинством.

Автор фото пишет:

- Донбасские узоры. Село Сергеевка, Донецкой области, конец XIX века. Вышивала моя пра-пра...бабушка.

Донецкая писанка признана самой лучшей по результатам голосования посетителей фестиваля писанок, который проходит в Киеве. Об этом сообщают организаторы фестиваля на странице в facebook. "В течение пасхальных выходных каждый из посетителей фестиваля писанок имел возможность проголосовать за понравившуюся мега-писанку привязав к ней ленту. Именно маркированная лента считалась как голос", - говорится в сообщении.

Переселенка из Донецка Таисия Другакова представила свою работу на Всеукраинском фестивале писанок, который проходит с 23 апреля по 9 мая в столице Украины. Каждый участник получил одну заготовку яйца из стеклопластика высотой 670 мм и шириной 520 мм, подставку и акриловые краски. Таисия решила, что темой ее росписи будет Донецк, она изобразила несколько узнаваемых символов города.

«В основании самого яйца я изобразила украинский национальный орнамент. На верхушке пасхального яйца - голуби мира, потому что мы все очень хотим мира. Радуга - как символ божественного проявления добра и связи Бога с землей», - сообщила дончанка.

Росписью яйца Таисия занималась около 2 недель. «Приходила с работы и занималась росписью. Я не художник, по образованию - юрист. Живопись - это скорее мое хобби», - отметила она.