-Рубрики

 -Я - фотограф

Кристина Макеева, (Москва), нашла своё вдохновение для фотографий в шариках, фонариках и мыльных пузырях.

Давайте сделаем проект. Проект про волшебство.  И я предлагаю сделать так: давайте фантазировать. Без ограничений в месте и времени.  Фантазируйте так, что нет ничего невозможного. Сделать возможно все.Париж. Самые теплые воспоминания ??Просто нарядно.Один из моих любимых городов на планете.С Наступающим Православным Рождеством всех ??Говорят, у котиков 9 жизней, но лишь одну из них они проживают с нами.

 -Всегда под рукой

 -Поиск по дневнику

Поиск сообщений в lorikshink

 -Подписка по e-mail

 

 -Интересы

живопись. художники романтического направления. обряды и песни украины. пейзажные фотографии. нар художников на английском. праздники англии и сша.

 -Статистика

Статистика LiveInternet.ru: показано количество хитов и посетителей
Создан: 09.02.2012
Записей: 5529
Комментариев: 2012
Написано: 17057


Криниця.

Вторник, 24 Апреля 2018 г. 23:54 + в цитатник
 

КРИНИЦЯ.


4803300_ (700x437, 312Kb)


КРИНИЦЯ.

Край села криниця поросла мохами,
Стежка до криниці вкрилась лопухами.

Струхнута цебрина* і відра немає,
Вітерець тихенько ланцюга гойдає.

А колись на вигін, попри цю криницю,
Хлопці і дівчата йшли на вечорниці.

Попід ясні зорі й місяць сріблоокий,
Вів свою дівчину парубок високий.

До свого серденька пригортав кохану.
Руки доторкались до тонкого стану.

Кучері шовкові падали на очі,
Калатало серце в грудях до півночі.

Зорі задивлялись у відро з водою,
Дівчина сміялась, кликала з собою.

Ковшиком долоньки брала ту водицю,
Він схилявся низько, щоб із рук напиться.

Та вода холодна тамувала спрагу,
Силу додавала хлопцеві й відвагу.

Мокрими устами цілував дівчину,
Соромливо місяць втупився в цебрину.

Світанкові роси несли запах м'яти,
Та обіймів ніжних їм не розірвати.

Сонні молодиці вже ішли по воду,
Хлопець надивитись все не міг на вроду.

Літо промайнуло, відступила спека,
Хлопець той поїхав із села далеко.

Довго ще дівчина хлопця виглядала,
Біля криниченьки плакала-ридала.

Рік за роком линув, падали зірниці,
В дівчини сім'я є, та й живе в столиці.

Та коли нагода влітку випадає,
З дітками своїми до села вертає.

Затамує подих, лине до криниці,
Бо солодка дуже в ній була водиця.

© Мазур Наталя

4803300_image_2 (700x502, 245Kb)

 

Рубрики:  Жанровое
Метки:  
Понравилось: 2 пользователям

 

Добавить комментарий:
Текст комментария: смайлики

Проверка орфографии: (найти ошибки)

Прикрепить картинку:

 Переводить URL в ссылку
 Подписаться на комментарии
 Подписать картинку