Окремого слова варті водні сиди спорту, що були в готелі: каяки, катамарами, доски для серфінгу, водні мотоцикли і т.д. Немоторизоване обладнання і уроки входили в вартість пакету, а ось мотоцикли вже за додаткову плату.
Парусний катамаран - це щось, і швидка і стабільна і маневрена штука, я перший раз на ньому каталась, враження незабутні :). А один день був сильний вітер, і нам забороняли кататись самим, катав нас місцевий працівник. Що цей пацан може робити з катамараном, навіть може ставили вертикально!
Але ще більше ніж катамаран мені сподобались водні мотоцикли. Так класно коли на хвилю вилітаєш чи різко повертаєш. Доречі про різко повертаєш- під час цього у нас трапилась весела пригода. Катались ми четверо: Ілля і Дюха на окремих мотоциклах і ми з Владом на одному, але здається потужнішому ніж в них. Хлопці звичайно почали демонстрували фігури вищого пілотажу, а я тільки те і робила що міцно трималась за Влада , щоб не вилетіти. Як виявилось цього не достатньо :). Виявляється що інерція у двох людей вища ніж в одного, особливо це проявляється при дуже різких поворотах, а якщо при цьому у водія мокрі руки, то вони можуть зіскільзнути з руля :). Так ви з Владом і опинились в воді , де я продовжувала обнімати його :). Але насправді це дуже безпечно: всі катаються в рятувальних жилетах, ключ запалу прикріплений до жилета водія, тобто якщо ти вилітаєш, то мотоцикл глохне, вилізти на нього назад дуже швидко і легко. Крім того поряд були хлопці, я навіть трималась за мотоцикл Іллі, поки Владлен допливав за нашим (його все-таки трошки віднесло по інерції). І рятувальники за нами слідкували, бо одразу вирушили з берегу до нас. Єдина втрата- Владленкині окуляри, злетіли і потонули :(.Добре що в нас дві пари було. Потрібно нові знову робити , для запасу :).
Ще варто згадати про сноркелінг(плавання з трубкою і маскою),цим ми також насолоджувались, адже біля побережжя Юкатана розташований дуже великий кораловий риф. Насправді більшість наших фотографій з рибками , типу такої:
зроблені в кораловому акваріумі, а не під водою :). Але ми фактично серед такого, навіть кращого, більш кольорового плавали. І рибки тебе прямо торкаються.
Ми взагалі мало фоток маємо, де ми з трубкою і маскою, чи де ми на мотоциклах, річ в тім що я не готова поки купляти спеціальний професійний водозахисний футляр для Влада фотоапарата за 1000 доларів, а простих для нього не випускається. Мабуть до наступної поїздки куплю собі маленький фотоапарат, щоб до нього був дешевий футляр і щоб легеньким він був.
Але коралові рифи в Мексиці все одно не такі класні, як в Єгипті. Я то мало про це можу сказати,це Влад так ствержує, я ж води побоюсь :(, я тільки тут нормально плавати з трубкою і маскою почала, в Єгипті мені весь час здавалось що я потону :), я там мало з трубкою плавала, да і тут я плававала в жилеті і Владлен від мене далеко не відпливав :). Взагалі Владленка проводить велику роботу зі мною, страхи поступово відходять, може через пару років я ще і дайвінгом займусь :).
Доречі в пакет у нас були включені уроки дайвінгу, але тільки в басейні :), хоча звичайно за оплату були і нормальні заглиблення.
Наша мова калинова, солов'їна, барвинкова.
. Але ми по дорозі знайшли народ, який заправив нас, із відра!:shok: . А назад ми поїхали по іншій дорозі, теж ніби скоросній в теорії, але практично виявилось що вона йде через кучу сіл, а в кожному селі є кілька обмежень швидкості в формі валів чи як їх ще називають лежачих поліцейських. Причому з попереджувальними знаками там погано. Але як ми навеселились за цю поїздку 
.
