Рєпін картинами про українців та росіян

Пятница, 12 Декабря 2025 г. 07:30 + в цитатник

Рєпін — художник-епоха!
І. Рєпін палко любив Україну.
Це Була його Батьківщина. Тут він народився, назавжди захопився природою, людьми, їх звичаями, побутом, народним мистецтвом. Творча, педагогічна і громадська діяльність його також була пов’язана з Україною.

Він був наділений дивовижною здатністю «реагувати» буквально на все навколо.
Народництво, тероризм, толстовство, російсько-турецька війна, Перша світова війна, три революції — Рєпін на все «відгукнувся».
Причому «відгуки» з'являлися цілком щиро й захоплено.

Також Ілля Рєпін у своїх картинах змальовував різницю(ментальну та психологічну) між українцями та росіянами,а також ставлення до влади.

Ілля Рєпін — реаліст і психолог у фарбах. У його полотнах різниця між українцями й росіянами не тільки етнографічна (одяг, пейзаж, побут), а передусім психологічна — інша манера реагувати на світ, інша «інтонація» ставлення до влади й долі.

По-перше, український тип у Рєпіна часто постає живим, емоційним, з гумором і внутрішньою свободою.
Приклад — «Відповідь запорожців турецькому султану»: картина вибухає сміхом, колективною іронією, підкреслює волелюбність, сміливе нехтування чужою владою та чиновницькою претензією. У таких сюжетах Рєпін ловить імпульс народної душі — спів, жарт, жива міміка, рухи тіла — все говорить про спільність, гумор як зброю проти принижень.

Хто ці люди – ким насправді були козаки Рєпіна
П’яний кацапчик, син Рєпіна і рандомний дідусь – як це стало легендарною картиною? І хто ще зображений на відомому полотні. Розбираємо картину «Запорожці пишуть листа турецькому султану»

По-друге, «російська» сторона у його мистецтві частіше показана як вага терпіння, страждання або втягнутість у жорсткий ієрархічний порядок. «Бурлаки на Волзі» — не про героїчний труд, а про злощасну, системну експлуатацію: люди тягнуть ярмо, їхні тіла й обличчя сказують від важкості, і це не індивідуальний бунт, а колективна доля, примус. Таке зображення створює відчуття пригніченості, пасивної витримки, іноді апатії.

По-третє, ставлення до влади у Рєпіна — тема багатовимірна. Він показує і тих, хто глузує з неї (українська іронія), і тих, хто потрапляє під її жорстокість (жертви системи), і саму владу — в образах тиранії або морального розпаду. Приклад: сцени, де влада перетворюється на страхітливу, руйнівну силу — це удар по совісті глядача; сцени ж із народним гумором — ніби відповідь: «ми відмовляємось брати цю владу всерйоз».

Технічно Рєпін досягає цього через деталь: вирази облич, ставлення тіла до простору, композицію і світлотінь. У його картинах міміка і жест важать більше за слова: одна посмішка чи кривий усміх можуть сказати більше про народний характер, ніж ціла сторінка тексту.

Нарешті — тональна заувага: Рєпін не завжди розділяє категорично «українське — добре, російське — погано». Він досліджує складні людські долі в рамках історичних обставин. Проте через підкреслення гумору, волі й колективного духу українських сцен він робить контраст із тяжкістю й підпорядкованістю в багатьох російських образах — і цей контраст читається як соціально-психологічний коментар.

Українці та росіяни - різні народи!
Ну ніхто ж не каже що поляки та чехи один народ тільки тому що вони слов'яни.
Чи що німці та італійці - один народ, бо раніше жили в одній країні.

Ось ще одна відмінність: церковні гімни:
Україна: "Боже Великий Єдиний
Нам Україну храни"

Росія: "Боже царя храни"

Дайте украинцам больше свобод, уберите войну и вороватых политиков и вы побачите настоящий потенциал этого народа!
Не люди, а пчёлы!

Рубрики:

ХУДОЖНИКИ
ИСТОРИЯ
ВИДЕО
УКРАИНА

Метки: художники украина история видео

Процитировано 3 раз
Понравилось: 5 пользователям

<a href="https://www.liveinternet.ru/users/oiseau/post513631049/">Р С”РїС–РЅ РєР°СЂС‚РёРЅР°РјРё РїСЂРѕ СѓРєСЂР°С—РЅС†С–РІ С‚Р° СЂРѕСЃС–СЏРЅ</a><br/>
 
Р С”РїС–РЅ вЂ” С…СѓРґРѕР¶РЅРёРє-РµРїРѕС…Р°! 
Р†. Р С”РїС–РЅ РїР°Р»РєРѕ Р»СЋР±РёРІ РЈРєСЂР°С—РЅСѓ. 
Р¦Рµ Р‘СѓР»Р° Р№РѕРіРѕ Р‘Р°С‚СЊРєС–РІС‰РёРЅР°. РўСѓС‚ РІС–РЅ РЅР°СЂРѕРґРёРІСЃСЏ, РЅР°Р·Р°РІР¶РґРё Р·Р°С…РѕРїРёРІСЃСЏ РїСЂРёСЂРѕРґРѕСЋ, Р»СЋРґСЊРјРё, С—С… Р·РІРёС‡Р°СЏРјРё, РїРѕР±СѓС‚РѕРј, РЅР°СЂРѕРґРЅРёРј РјРёСЃС‚РµС†С‚РІРѕРј. РўРІРѕСЂС‡Р°, РїРµРґР°РіРѕРіС–С‡РЅР° С– РіСЂРѕРјР°РґСЃСЊРєР° РґС–СЏР»СЊРЅС–СЃС‚СЊ Р№РѕРіРѕ С‚Р°РєРѕР¶ Р±СѓР»Р° РїРѕРІвЂ™СЏР·Р°РЅР° Р· РЈРєСЂР°С—РЅРѕСЋ.

Р’С–РЅ Р±СѓРІ РЅР°РґС–Р»РµРЅРёР№ РґРёРІРѕРІРёР¶РЅРѕСЋ Р·РґР°С‚РЅС–СЃС‚СЋ В«СЂРµР°РіСѓРІР°С‚РёВ» Р±СѓРєРІР°Р»СЊРЅРѕ РЅР° РІСЃРµ РЅР°РІРєРѕР»Рѕ. 
РќР°СЂРѕРґРЅРёС†С‚РІРѕ, С‚РµСЂРѕСЂРёР·Рј, С‚РѕР»СЃС‚РѕРІСЃС‚РІРѕ, СЂРѕСЃС–Р№СЃСЊРєРѕ-С‚СѓСЂРµС†СЊРєР° РІС–Р№РЅР°, РџРµСЂС€Р° СЃРІС–С‚РѕРІР° РІС–Р№РЅР°, С‚СЂРё СЂРµРІРѕР»СЋС†С–С— вЂ” Р С”РїС–РЅ РЅР° РІСЃРµ В«РІС–РґРіСѓРєРЅСѓРІСЃСЏВ». 
РџСЂРёС‡РѕРјСѓ В«РІС–РґРіСѓРєРёВ» Р·'СЏРІР»СЏР»РёСЃСЏ С†С–Р»РєРѕРј С‰РёСЂРѕ Р№ Р·Р°С…РѕРїР»РµРЅРѕ.

РўР°РєРѕР¶ Р†Р»Р»СЏ Р С”РїС–РЅ Сѓ СЃРІРѕС—С… РєР°СЂС‚РёРЅР°С… Р·РјР°Р»СЊРѕРІСѓРІР°РІ СЂС–Р·РЅРёС†СЋ(РјРµРЅС‚Р°Р»СЊРЅ... <a href="https://www.liveinternet.ru/users/oiseau/post513631049/">Р§РёС‚Р°С‚СЊ РґР°Р»РµРµ...</a>

Комментировать

« Пред. запись — К дневнику — След. запись »

Страницы: [1] [Новые]