-Поиск по дневнику

Поиск сообщений в CSPlayer

 -Подписка по e-mail

 

 -Статистика

Статистика LiveInternet.ru: показано количество хитов и посетителей
Создан: 01.05.2015
Записей:
Комментариев:
Написано: 1003


Садовый провел мастер-класс для Каспрука

Суббота, 16 Июня 2018 г. 10:38 + в цитатник

Мэр прекрасного Львова Садовой приехал в Черновцы. Понятно, что это часть его скрытой избирательной кампании, но "прикрытие" UrbanTalks Львов & Черновцы тоже заслуживает отдельного разговора, но я не об этом.

Черновцы и Львов, как Киев и Москва. Каждое сравнение этих городов всегда приводило к тому, что черновчане в очередной раз могли вволю насладиться собственной неполноценностью. В то время, как Львов смог — Черновцы тужились и выдыхали. При почти равных стартовых возможностях столицы Буковины всегда не хватало чего-то несущественного, которое в конечном итоге расставила наши любимые города по их теперешних позициях. Львов — на место лидера, локомотива изменений и определенного эталона для проевропейских городов Украины, Черновцы — на место понтової, но глухой провинции.

На фоне Садового становится понятно и очевидно, что проблема Черновцов — в городском голове. Каспрук не то что не равный Садовом, Кернесу или Моргунову. Он даже не равный Радишу, Карлійчуку или Ванзуряку. И это не попытка оскорбить Алексея Павловича. Нет. Это показатель умения вести себя согласно своего ранга, который не позволяет вести себя публично, как локальный черновицкий Ким Чин Ын и обвинять в своих поражениях и невозможности адекватно отвечать на вызовы весь мир, кроме самого себя. Именно так Каспрук выглядел на фоне Садового.


Метки:  

Яблоко от яблони

Понедельник, 21 Мая 2018 г. 12:38 + в цитатник

Журналист Вадим Пелех прав в том, что в его отце пишут в связи с профессиональной деятельностью сына. Но Пелех не понимает, что в прошлом отца заговорили, дабы нагляднее показать, что "яблоко от яблони".

Журналист Пелех идейно "стучит" в полицию на журналиста Воронцова, идейно доносит на кандидатов от "Самопомощи", идейно пишет заявления на активистов "Свободы". Подал оскорбляет оппонентов — скрываясь за масками, исподтишка.

Времена и идеи разные, а методы карьерного продвижения одинаковые. Пелех-старший обличал и писал доносы, чему существуют документальные свидетельства. И Пелех-младший обличает и пишет доносы, чему существуют документальные свидетельства.

С то лишь разницей, что, в отличие от отца, Вадим Владимирович своими доносами — гордится.





Метки:  

Творческий курс "Как научиться писать лучше, чем журналист"

Вторник, 01 Мая 2018 г. 10:12 + в цитатник

(в Черновцах)
Творческий курс "Как научиться писать лучше, чем журналист"

1. общие принципы

2. репортаж
3. очерк
4. рецензия
5. интервью
6. изюм
Курс проводит Сергей Воронцов

начало с
10 мая подробности:
или личка в "Facebook"066 0278764


Метки:  

"Друзі" України? Ч. 4

Четверг, 01 Марта 2018 г. 11:38 + в цитатник

   З повагою просимо вас скористатися своїми конституційними повноваженнями та вплинути на те, щоб у Верховній Раді, коли розглядатимуть чергові поправки до освітнього законопроекту, врахували й права національних меншин і відповідно до Конституції України та міжнародних зобов’язань і надалі їх гарантували".

   Міжнародна організація "Румунська спільнота України" 7 вересня 2017 року через ЗМІ звернулася з відкритим листом, який підписали її президент Попеску І. В., відповідальний секретар Божеску А. В. та голова сенату Терицану В. Д, до Президента України із проханням накласти вето на прийнятий 5 вересня 2017 року Верховною Радою України Закон України "Про освіту", оскільки він, на їхню думку, суперечить Конституції України і прокладає "шлях до мовної асиміляції національних меншин" .

   21 вересня 2017 року Закарпатська обласна рада прийняла звернення до Президента України, в якому зазначила: "Висловлюємо своє занепокоєння і просимо Вас, вельмишановний Петре Олексійовичу, застосувати надані Вам законодавством України повноваження – внести правки або накласти вето    Чернівецька газета "Час" у своїй інтернет-версії 28 вересня 2017 року розмістила статтю під назвою "Зрадників – на палю. Хто з ким і проти кого на Буковині", що містить таку інформацію: "

На території Буковини перший камінь у спину Україні кинули… депутати обласної ради. Зокрема, член фракції ВО "Батьківщина" Степан Мітрік, директор Красноїльської гімназії. Він недавно звернувся до… голови облради Івана Мунтяна, аби той вніс до порядку денного найближчої сесії звернення до Президента та ВРУ з приводу Закону про освіту… Народний депутат України Григорій Тіміш

      А що ж підписанти? Багато з них – державні службовці, яких Президент призначив на посади, аби вони берегли інтереси України. Натомість вони подалися захищати чужі нам інтереси.    Невже вони досі на посадах?

Виходить, що Україна з кишень усіх громадян-платників податків їм платить, а вони відстоюють інтереси Росії, Румунії, Угорщини… У якій ще країні світу є таке?! Ні у якій!!!

   Тепер знову повернемось до закарпатської ситуації. "ЄП" 12 жовтня 2017 року опублікувала матеріал Дмитра Тужанського "Новий рівень угорського конфлікту: хто стоїть за вимогами відокремлення Закарпаття", в котрій автор пише: " Останні два роки Кремль системно маніпулює амбіціями Будапешта у питанні захисту закордонних угорців в Україні та їхнього права на автономію, яку урядова команда настирливо просуває ».

   Мета банальна: показати, що Україна тріщить по швах і "громадянська війна" можлива не тільки на Донбасі, а під кордоном з ЄС, мовляв, Закарпаття нічим не відрізняється від Донецька чи Луганська, тільки там не росіяни, а угорці. Що Будапешт не просто має серйозні територіальні претензії, а сама ж область хоче автономії.    Відтак, ...

якщо ще до 2015 року для дестабілізації ситуації в Закарпатті Кремль експлуатував переважно тему "русинства" та через російські та проросійські ЗМІ в Україні проголошував "русинські автономії", то останні роки – саме угорські

   Пік був досягнутий у травні, коли одночасно в кількох районах Закарпаття, де мешкають угорці (Берегівський та Виноградівський райони), були встановлені чималі конструкції (стели) з написами угорською мовою: "Вас вітають угорці у Виноградівському районі", "Берегівський район. Земля угорської мови"…    Історія з цими угорськими стелами – кричуща, відкритих питань – купа, в тому числі до наших спецорганів, місцевих посадовців. Але найгірше в ній те, що закарпатські угорці та Будапешт тоді не повірили СБУ, яка звітувала про російський слід. Натомість вбачали у цій провокації слід Києва, який у такий спосіб намагається "дискредитувати" угорську нацменшину та її вимоги…

   Через такі системні провокації

на Закарпатті готувався грунт в угорській нацменшині, а відтак і в оточенні Орбана, під новий мовний закон. У підсумку вийшло, що під освітній, хоча суперечки точаться навколо мовної статті, а отже, план Росії спрацював.

   Саме звідси йдуть апокаліптичні заяви угорської сторони про закриття угорських шкіл та тотальну українізацію. Чи навіть абсурдні розповіді про те, що заборонять молитися в церкві угорською. Сьогодні це дуже популярна "страшилка" серед закарпатських реформатів та римо-католиків…    Звичайно,

списувати все на Росію – легковажно та безвідповідально

, бо між Україною та Угорщиною є ще чимало факторів для непорозумінь. Але роль Москви вагома, її дуже важливо розуміти, аби максимально вичистити дискурс українсько-угорських відносин від гібридного впливу".    Як тут не згадати "Закарпатську народну республіку", про котру вже йшлося вище… Прикро, що спецоперації Росії вдаються, бо це означає, що їхні ідеологеми потрапляють на благодатний грунт у Закарпатті та Угорщині.

Якби там не було людей, котрим близькі ідеї автономії, про котру, не криючись, говорить Віце-прем’єр-міністр Угорщини Сем’єн Жолт (дивіться вгорі), то й російські провокації на цю тему в Закарпатті не мали б успіху. Отакі-то невтішні реалії…

   Лідери громадських організацій румунів разом з опоблоківцями 17 жовтня організували пікет проти Закону України "Про освіту"    Подібне до Мітріка з ВО "Батьківщина" звернення зареєстрував

депутат від "Опозиційного блоку" Дмитро Павел . Після цього окремі лідери румунських громадських організацій подали заявку на проведення пікету під стінами обласної ради. До них знову ж таки долучився й "Опоблок"…

   До стін обласної ради прийшли 150-200 пікетуючих. Був з ними… Василь Терицану . З'явилася й

Ауріка Божеску . Були румунські попи Московського патріархату, очолювані Михайлом Жаром...    Тримали гасла про відміну 7 статті "Закону про освіту" та слогани: "Не крадіть нашу рідну румунську мову". Василь Терицану надавав слова своїм. Ледве випросила у нього мікрофон директор Департаменту освіти й науки ОДА Оксана Палійчук . Вона єдина зі всієї представницької та виконавчої влади зуміла зрозуміло на фактах переконувати присутніх у тому, що ніхто ніколи не зазіхав на мову національної меншини на Буковині. Навпаки,

у Чернівецькій області нині є 63 школи, де всі предмети викладають румунською мовою, 18 шкіл двомовних. До речі, у Румунії є тільки один ліцей, де викладання ведеться українською. І нема жодної школи, де б усі предмети викладали українською мовою    Далі румуни з попами Московського патріархату та "Опоблоком" вимагали скасування 7 статті Закону "Про освіту". Склалося враження, що сам закон і 7 статтю вони не читали. А якщо читали, то не вникли у її суть…    – Ганьба! Ганьба! Ганьба! – скандували румуни з попами Московського патріархату.    – Проти чого "Ганьба"? – запитала Оксана Палійчук. – Я переконана, що разом з рідною, кожна людина повинна знати і послуговуватися державною мовою.

Чому "Ганьба"? Кому потрібне таке несправедливе ставлення до держави, у якій

живеш? І що криється за ширмою протесту проти Закону

      P.S. Буковинська влада в цих умовах повела себе, як останні боягузи. З облради не було жодного керівника: ні голови, ні його заступників, які б могли відстоювати інтереси держави… Якщо вони думають, що проблему можна замовчати, пересидіти, переховатися і потім знову керувати – не вдасться! За дії як і за бездіяльність треба буде відповідати…       Голова ОДА Фищук на переговорах з ініціативною групою вів себе ніби угодовець. Він не зумів захистити ні президента, який підписав Закон "Про освіту", ні Україну від неправомірних вимог, які йому зачитували колишні регіонали Василь Терицану та Ауріка Божеску (ці громадські діячі були депутатами обласної ради від партії регіонів, котра розпалила війну на Донбасі). Більше того, Фищук взяв на себе роль передавальника ультиматуму пікетуючих Президенту України. А сам усунувся від вирішення проблеми…

І, насамкінець, окремі пікетуючі почали висловлюватися про те, що Чернівецька область – це Румунія. Була, є і буде.    Хто понесе відповідальність за прояви сепаратизму на Буковині?

!".

   сторони домовились про підтримку свободи вибору громадянами кількох громадянств та захист набутих прав меншин    Додам, що

Нестор Шуфрич є членом парламентської фракції політичної партії "Опозиційний блок", сформованої з проросійських регіоналів, і близьким соратником Віктора Медведчука – кума Владіміра Путіна та палкого любителя Росії , не дивлячись на те, що вона розв’язала війну проти України, окупувала частину української території і вбила більше десяти тисяч українських жителів.

Отакий-то порадник з України в угорської влади!    І знову – до Буковини. Інтернет-портал "BukNews" 25 грудня 2017 року оприлюднив матеріал "Диригент антиукраїнського оркестру", в якому читаємо наступне: "… .

виступи буковинських румунів проти Закону України "Про освіту" тільки на перший погляд були стихійними. На публіці виступали Василь Терицану та Ауріка Божеску, свою "принципову позицію" у соцмережах висловлював лідер обласного "Опозиційного блоку", депутат обласної ради Дмитро Павел. Насправді ж ними диригувала вправна рука… громадянина Румунії, заступника голови "Румунського культурологічного центру Єудоксіу Гурмузакі" Євгена Патраша…    Після навчання у школі Євген Патраш вступив до Чернівецького державного університету і навчався на найпрестижнішому в часи "застою" історичному факультеті, який був головною кузнею кадрів для партійного активу КПРС, КДБ та інших державних структур…    У буремних 1990-х роках певний час Євген Патраш працював у компанії "Лукойл-Румунія", де відповідав за юридичне забезпечення входження на румунський ринок російського олігархічного капіталу.    …на початку 1990-х він став одним із засновників першого в Чернівецькій області румунського національно-культурного товариства, яке пізніше стало називатися "Товариством румунської культури імені Міхая Емінеску". У 1990-1993 роках Євген Патраш був спочатку секретарем, а відтак і заступником голови цієї організації.

   Досвід такої громадської діяльності неабияк згодився, бо дав Євгену Патрашу широкі знайомства і він потрапив до тоді ще вузького списку "благонадійних співвітчизників за кордоном", на яких Бухарест покладав особливі надії. Особливо прийшлося до душі румунським політикам  відверте україно- та молдавофобство братів Патрашів, їхнє заперечення очевидних історичних подій та готовність і словом, і ділом служити ідеям відновлення "історичної справедливості" та вимагати відродження "Великої Румунії"…    У травні 2001 року, на запрошення тодішнього завідувача кафедри політології та соціології ЧНУ Анатолія Круглашова Євген Патраш (

на той час вже не громадянин України і громадянин Румунії

) приймає участь у першій міжнародній науковій конференції "Україна – Румунія – Молдова: історичні, політичні та культурні аспекти взаємин". Через рік виходить із друку його промова на конференції

Вопрос защиты прав национальных меньшинств во взаимоотношениях Украины, Румынии и Республики Молдова

…, яку можна вважати… програмною і такою, що повністю розкриває світогляд і мотиви поведінки Євгена Патраша. Під невинною назвою вміщено кілька ключових тез, які сьогодні… чітко пояснюють звідки бере свій початок той процес… Отож, слово автору:

Украина должна официально признать «, теоретически и » практически, этническую идентичность румын/молдаван

   – Политика "молдаванизации" румын продолжалась вплоть до начала 90-х годов, охватывая, в первую очередь, населённые пункты, находящиеся в прилегающей к Черновцам зоне Расчленение и в дальнейшем "молдавского" сегмента румын не имеет ничего общего с точки зрения научного обоснования, а значит не может найти себе места в новых условиях взаимоотношений трёх стран (сторінка 323); – Сюрпризы льются постоянно как из рога изобилия

   неприведение сети учебно-воспитательных заведений в соответствие с национальным составом ... населения в случаях с румынскими населенными пунктами (сторінка 327); Настойчивая и планомерная кампания по подготовке перевода национальных

   либо морального оправдания . (сторінка 327) , Коли викласти ці одкровення простою мовою, то отримаємо таке: Україна – це держава, що йде сталінською дорогою і помилково вважає молдаван окремим народом, а насправді ніяких молдаван немає і бути не може. Україна – це держава, яка умисно утискає права українських румунів на освіту рідною для них мовою і мало не під дулом пістолета заставляє українізувати школи… Україна – це держава, яка не дотримується своїх міжнародно-правових зобов’язань у сфері захисту прав національних меншин. Як бачимо, викладені у далекому 2001 році патрашеві думки дружнім хором повторюють у 2017 році, зібрані під дахом "Румунського культурологічного центру Єудоксіу Гурмузакі", діячі – Василь Терицану, Ауріка Божеску та інші борці проти Закону "Про освіту"    В листопаді 1999 року громадянин України Патраш Євген Миколайович звернувся до Президента України Леоніда Кучми із клопотанням надати дозвіл про вихід із громадянства України. 30 червня 2000 року Указом № 843/2000 це клопотання було задоволено… До честі Євгена Патраша, він, як-то кажуть, заднім числом спробував поступити як законослухняний громадянин, бо в Україні подвійне громадянство не дозволено. Отож, він спочатку набув громадянства Румунії, а вже після того розпрощався із українським.    Громадянство Румунії Євген Патраш отримав ще… в 1996 році, коли йому 22 жовтня було видано паспорт громадянина Румунії для поїздок за кордон № 003146835. Ідентифікаційну ж картку громадянина Румунії RT № 174896 він отримав рівно через 61 рік після, як стверджує Патраш, "незаконної анексії території Чернівецької області радянськими окупаційними військами" – 28 червня 2001 року. Ось вона тонка іронія історії…

      На вулиці 2013 рік… А на початку березня в Чернівцях реєструють громадську організацію "Румунський культурологічний центр Єудоксіу Гурмузакі". Список засновників промовистий – на його чолі зіц-голова Василь Терицану з дружиною Оленою, а за їх спиною, звісно, Євген Патраш ( який вже прикупив собі квартиру в Чернівцях по вулиці Коперника ). Окрім них – головний редактор газети "Зоріле Буковіней" Микола Тома з дружиною Фелічією та донькою Діаною; подружжя Андрієш – Федір та Марія; знаний художник Михайло Єлісоветій…; вчителька Чернівецької гімназії №6 Лариса Жар; історик Степан Гостюк та поет Ілля Зегря; директор Карапчівського ліцею Євген Товарницький та колишній начальник відділу освіти Герцаївської РДА Марія Візітів; сільський голова Магали Олена Нандриш.    Нічим помітним ця організація два роки не займається, існує, як-то кажуть, "на папері". Проте ця тиша оманлива. Насправді, Євген Патраш підшуковував, на своє ім’я за власні (???) кошти купляв (

    близько 120 тисяч євро

      Насправді ж,

окрім культурологічних питань приміщення центру

використовується як… пункт прийому документів на отримання громадянства Румунії. А це, подейкують, справа дуже прибуткова

… У 2015 році джерела "Часу" казали, що повний пакет послуг Євгена Патраша з такого делікатного питання як отримання громадянства Румунії, коштував від 1200 євро.

   Напевно про подібну діяльність Євгена Патраша не підозрювало керівництво "Румунського інституту культури", яке у грудні 2015 року нагородило його відзнакою за внесок у розвиток відносин румунів України із "матір’ю Румунією". Так і написали – за заслуги перед румунським народом в Україні був нагороджений адвокат Євген Патраш. А те, що це не чергове брязкальце, а справді серйозна нагорода, свідчить хоча б те, що "Румунський інститут культури" діє при МЗС Румунії і фактично виступає тим троянським конем, якого засилають за стіни кожної держави, до якої румунські горе-патріоти і прихильники "Великої Румунії" мають хоча б найменші претензії… І лише в 2017 році виявилося, що не для однієї паспортизації створював Євген Патраш із товаришами "Центр Гурмузакі". Майже всі його засновники та активні діячі тим чи іншим чином доклалися до протестів проти Закону "Про освіту".    …мітинг під стінами облдержадміністрації… став єдиним за багато років проявом, по-суті, політичного протесту чернівецьких румунів".

Але все ж таки, яким реально є стан справ з освітніми правами національних меншин в Україні? Для відповіді на це питання нагадаю ще раз дані, котрі наведені вище Сергієм Головатим, а саме: на території України діє 581 школа виключно з російською мовою викладання, є 78 шкіл виключно із румунською мовою навчання, функціонує 71 школа виключно з угорською мовою викладання.

Але він наголошує, що "навчання… виключно мовою національної меншини… не допускає жодна країна Європи!.."    То як справи у них? Яка там практика із забезпеченням культурно-мовних потреб українців?    В Угорщині під тиском тривалої асиміляції українська діаспора налічує лише орієнтовно 8 тисяч осіб, українська офіційно визнана мовою національної меншини, але при цьому

ні початкових, ні середніх шкіл з українською мовою викладання немає

   також немає шкіл із викладанням українською мовою

. Єдиним українським навчальним закладом є ліцей імені Тараса Шевченка в місті Сигіт (Сигіт Мармароський, Сігету Мармацієй), в якому навчається менше 200 учнів.

   українських шкіл немає взагалі    При цьому Угорщина й Румунія – члени НАТО та ЄС. Вони мали б виконувати норми міжнародного, європейського права, ті ж висновки Венеціанської комісії, зокрема рішення CDL-AD(2017)030-e, до чого Будапешт і Бухарест так палко закликають Київ. Але ж, як бачимо, факти – річ уперта. Вони яскраво засвідчують, що Україна повністю дотримується міжнародно-правових норм у забезпеченні прав національних меншин, чого не скажеш про Угорщину та Румунію щодо українських меншин на їхніх територіях, де справи зовсім невтішні, а про Росію й говорити нічого    То чим невдоволені угорська, румунська чи російська громади в Україні?! Що їм не вистачає? Чому вони під патронатом влади Угорщини, Румунії та Росії створюють непотрібну напругу в українському суспільстві? Не хочуть вчити українську державну мову?! Ну то нехай ще раз подивляться на норми міжнародного права, зокрема в освітній сфері, на Конституцію України і почнуть їх виконувати, як це робить Україна – їхня Батьківщина. Чи вони не вважають Україну своєю Батьківщиною?    Адже ж ситуація в Закарпатті на території України, де .

Берегово 75 % випускників шкіл, навчаючись угорською, не склали іспиту (ЗНО) з української мови

, є ненормальною. Замість того, щоб пістя закінчення школи в місцях компактного проживання українських угорців про знання української говорити "Nem tudom" (угорською) – "Я не знаю", має бути "Тudom" – "Я знаю", знаю українську і знаю угорську, а не російську та угорську, як було колись, чи лише угорську. Отоді це буде правильно й по-європейськи, по-НАТОвськи, по-ЄСівськи.    Якщо порівнювати Закарпаття з Буковиною в освітянському аспекті національних меншин, то ситуація з українськими румунами у Чернівецькій області не набагато краща, а ще ж є Одещина. І тому такий стан справ зі знанням румунською меншиною в Україні української мови є теж неправильним. Буде правильно й по-європейськи, по-НАТОвськи, по-ЄСівськи, коли кожен український румун казатиме, що він знає українську і знає румунську, а не російську та румунську, як було колись, чи лише румунську. .

   Україна, офіційно прагнучи набути членства у НАТО (моя робота "Це теж нарешті дійшло!" підтверджує даний факт) і ЄС, по відношенню до своїх національних меншин діє по-європейськи, по-НАТОвськи, по-ЄСівськи, як каже ВК.

   Саме так, по-європейськи, по-НАТОвськи, по-ЄСівськи мають поступати й українські румуни та угорці, а не так, як хоче румунська влада (відповідні факти дивіться вище, зокрема там, де йдеться про зустріч Міністрів закордонних справ України і Румунії в Чернівцях) чи угорська, доказом чому є розміщене 24 січня 2018 року на інтернет-сторінці уряду Угорщини повідомлення "Має бути юридична гарантія того, що український уряд консультуватиметься із закарпатськими угорцями", в якому наведені такі слова Петера Сійярто: " Україна не повинна вводити в дію закон про освіту

, допоки вона попередньо не узгодила його з представниками угорської меншини. Обіцянок недостатньо, нам потрібні юридичні гарантії… Київ порушив міжнародні стандарти захисту меншин. Будапешт зацікавлений у неодмінному вирішенні цієї проблеми за умови сприяння інтересам українських угорців… При відсутності юридичних гарантій Угорщина залишає за собою право блокувати всі існуючі міжнародні ініціативи України в рамках Європейського Союзу і НАТО .

   Угорський уряд, зокрема МЗС, не може не знати реальних вимог Закону України "Про освіту", але його офіційні повідомлення все одно поширюють неправду, хибні дані про нього, при чому вже й після рішення Венеціанської комісії. Та Комісія забаганки Будапешта про навчання українських угорців лише угорською мовою аж до закінчення середньої школи відкидає. Підтвердження цього читайте далі…

                                       Секретар ВК: " у Ні, ми не поділяємо цю позицію    25 січня 2018 року секретар Венеціанської комісії Томас Маркерт у своєму інтерв’ю під красномовною назвою "

Секретар Венеціанської комісії: від Угорщини до України лунають дещо штучні вимоги

" редактору інтернет-видання "Європейська правда" ("ЄП") Сергію Сидоренку відносно Закону України "Про освіту" сказав таке: "… Ми з Україною співпрацюємо активніше, ніж з будь-якою іншою державою

Рекомендації Венеціанської комісії не є зобов’язуючим документом    Тут треба чітко розділити на дві частини – щодо мов меншин, які є мовами ЄС, і щодо інших. Відмінність між нормами закону щодо цих груп надто велика, останні опинилися в значно гіршому становищі щодо перших.    І, схож е, тут є проблеми з дотриманням Конституції України, яка окремо згадує про ».

російську мову і не згадує про жодну іншу…

Що ж до європейських мов, то рішення може бути знайдене, приміром, за допомогою нових законів, підзаконних актів, інструкцій міністерства    … »

Україна має виконати міжнародні зобов’язання і дозволити діяльність приватних шкіл із викладанням мовою меншин. Також треба змінити перехідний період – такі серйозні зміни не мають відбуватися надто швидко. – Отже, ви наполягаєте, що закон можна поліпшити до достатнього рівня без внесення змін, в тому числі до ст. 7? – Щодо меншин, мови яких є мовами Євросоюзу – так, це можливо. – Просто від наших угорських сусідів ми чуємо вимоги змінити саме цю статтю.

   це дещо штучна вимога

У ст. 7 є достатня гнучкість, і… вона цілком може бути використана для гарантування прав угорської, румунської, болгарської, грецької тощо.

Немає жодних юридичних перепон для цього. – Ключова проблема у діалозі з Угорщиною – в тому, що вона наполягає на неприпустимості будь-якого скорочення прав меншин. Мовляв, якщо зараз можна вчитися лише угорською від дитячого садка до університету, то ця можливість має бути збережена назавжди. Вони кажуть, що це гарантовано європейським та міжнародним правом. Ні, ми не поділяємо цю позицію.

   Понад те, це навіть краще для самих учнів, якщо вони будуть отримувати навчання .

двома мовами Водночас державна мова також має викладатися у достатньому обсязі, зокрема, щоби людина мала можливість інтегруватися, була конкурентною на ринку праці – а для цього потрібно добре говорити українською, а не лише угорською.

   Звичайно, громадяни повинні знати державну мову!

   Ну як ще чіткіше можна сказати за Томаса Маркерта, що ні Угорщина, ні Румунія, ні всі інші зовнішні критики Закону України "Про освіту" не мають для цього ніякої юридичної бази, а контраргументи відносно його (ВК) позиції про російську мову уже викладені у вказаних угорі рішенні КСУ, моїй публікації

"За мову солов’їну! За Україну!"

, інтерв’ю Сергія Головатого, статті "Старші брати лишилися в минулому: Павло Клімкін про вимоги щодо освітнього закону" та роз’ясненні МОН "Позиція МОН щодо опублікованого висновку Венеційської комісії: Міністерство дякує за роботу Комісії та готове імплементувати рекомендації". .

      Так само – парламент Угорщини, котрий, як уже зазначалося мною вище, 19 вересня 2017 року одностайно (!) прийняв рішення із засудженням українського освітянського закону, керуючись повністю неправдивими даними щодо нього. Угорські парламентарі, навіть якщо їх неправильно інформував угорський уряд, не можуть не знати (вони ж мають розум чи ні?), власне як і самі урядовці, реальних вимог даного закону.

      Українська влада (повинна бути краща, ніж та, що змальована у моїй публікації "Розкоші й злидні українських (не куртизанок) можновладців…"), включаючи спецслужби, має знати відповідь на це питання, щоб адекватно реагувати на загрози національній безпеці України.

   Я думаю, що в Угорщині є люди й з іншими поглядами на українсько-угорські стосунки, котрі мали б бути рівноправними та дружніми (саме на такій позиції стоїть Україна), але, очевидно, що ці люди складають меншість, бо якби їх була більшість, то була б і інша влада в Угорщині – не зверхньо-"старшобратська" за зразком Росії. Та все ж, таки звідки береться отака зверхність угорської влади по відношенню до України?

      Якраз українців у цих трьох краях Австро-Угорщини називали русинами або рутенами (латинізовано)  чи руснаками, що є одним і тим же. Така тодішня назва українців говорила про їхнє походження з древньої Русі, центром котрої був Київ, тобто українці є руськими людьми. Русь із Московщиною немає нічого спільного. Моя робота "Вперед – у минуле!" служить доказом цього. ...

   Натомість Московія

   активно розігрувала в Закарпатській області тему "русинства" (згодом переключилась на підтримку автономії угорців), вдаючи, що русини – окремий народ, чого, насправді, й близько немає

   Будь-які розмови та дії будь-кого на підтримку міфічного, окремого від українців, "русинського народу" є загрозою національній безпеці України ».

, котру українські спецслужби мають швидко нейтралізовувати, щоб не повторювалася сумна ситуація, змальована у моєму дослідженні "Українські спецслужби провалилися!". Отут українська влада мала би проявити свою твердість, жорстко вказуючи владі тих держав, звідки підживлюється "русинство", на шкідливість і неприпустимість такої політики щодо русинів-українців та України, а ще жорсткіше вона повинна би діяти проти апологетів "русинства", як окремої національності, на українській території: захист національних інтересів України служить запорукою існування української державності, а для того, щоб могти їх належно захищати, Україна має бути сильною (що й продемонстровано у моїй праці "Чим Україна лякає Північну Корею? Або Україна має законне право на володіння ядерною зброєю та відновлення ядерного статусу!") Читайте закінчення — Ч. 5.

  

  

  

  .

  


Метки:  

В помощь пасквилянтам и искателям врагов народа

Суббота, 24 Февраля 2018 г. 10:38 + в цитатник

 
Мало кто( а может и никто) в Черновцах сейчас знает Анатолия Шайкевича, это — успешный киносценарист, автор многих довольно известных фильмов(например, "Завещание Сталина", "Приморский бульвар") Шайкевич и сегодня жив. Когда-то он был черновчанином и, судя по всему, любил этот город. Чуть ниже фото открытого письма к нему. Как видим, в нем указана даже домашний адрес Шайкевича, Это был конец пятидесятых годов, тогда даже могли указать личные данные "врагов народа" (потом власть немного попустило, хотя навыки остались). Я может позже выложу весь этот довольно смешной и страшный текст. Но главный парадокс в том, что Шайкевич никогда не был врагом народа, он был аполитичным, вот просто дико раздражал и дразнил. Он оказался врагом местного значения... Я в начале, когда увидел это письмо, то подумал, что фигурант минимум эмигрировал, как не сел... Нет. Мало того, через год после этого письма вышел его первый фильм (а Шайкевичу упрекали, что он просто выпендривается и троллит местное писательство, когда говорит, что пишет киносценарий, и лучше бы пошел работать) И в этом его фильме впервые прозвучала "Песня о Полотенце" П. Майбороды. А потом было еще 50 лет работы. Но уже не в Черновцах. Из них он таки поехал. И, кстати, все неприятности его начались от того, что он хотел в них остаться. Такая вот история. Письмо было от местного литературного объединения... которое Шайкевич задрал... так скажем
Так что в этот раз не советская история, а провинциальная))Мне кажется познавательным
Провинция бдила. А Шайкевич — нет...
 
фото увеличивается при нажатии
Отрывок из текста:


"Мы вовсе не хотим сказать, да и не имеем на это права, что вы — стиляга. До этого, к счастью, еще не дошло. Но может дойти, ибо нередко вас видят на той же улице Кобылянской, в модном пальто с підкоченим воротником, с выражением скучающего аристократа на лице. Вы будете отрицать, горячо доказывать: вот. мол какие старомодные взгляды у людей на вещи, разве дело в пальто или в ботинках? Полностью с вами согласны! Действительно, дело не в одном одежде. Однако для нас стиляга — это не крикливо одетый юноша и не вызывающе-презрительная улыбка девушки, что идет по городу в узеньких штанах и куртке из "чертовой кожи "відбацує" в "Днестре" фокстрот. Понятие "стиляга" мы понимаем несколько шире, чем вы. Для нас стиляга тот, кто шлифует без дела тротуары, сидит у папы и мамы на шее, считает себя "несчастным", "зобіженим" "вундеркиндом", для которого, мол, еще придет время. Стиляга в нашем понимании это тот, кто имеет широкие плечи, здоровые руки, но не хочет работать или делает вид что работает. "Буги вуги" и галстуки с диким и рисунками на них и гигантские "стильные" шпильки на лацканах пиджаков — все это начинается потом.(,,,,,,,,)

Удивляет нас и то, что вы без сожаления расстались со своим комсомольским билетом и, простите на слове, даже с тайной радостью.
Еще одно. На очередном собрании литобъединения вы. как гость, высказывали недовольство: и то не так, и это не по-вашему.И при этом недвусмысленно намекали, что только вы, или такие, как вы, способны нести "свежую струю" в среду литераторов, пыл, понимая под этим обычную демагогию. Думаем, что лучший пыл литератора — это его произведения, его служения народу. Его пламени*деревянное слово, воплощенное в дела, его участие в общественной жизни
от имени литобъединения"
(Мне кажется, такой подход: "не злочиець, но мог бы", или "мне неприятно, значит преступник", "не потому радуется, не так думает, не такое выражение лица, значит может быть преступником" имеет прикладной интерес для некоторых и сейчас) ведь надо расширять понимание "преступника" и тут на помощь есть достижения предков)))

Через год после выхода этого письма оказалось, что Шайкевич действительно не собирался становиться стилягой, "врагом народа", а писал сценарий)), по которому поставили фильм

отрывок из фильма А. Шайкевича, где впервые прозучала "Песня о полотенце"
я


 




Метки:  

Свобода 1984

Четверг, 25 Января 2018 г. 10:12 + в цитатник

Предел научного нигилизма — устанавливать уголовную ответственность за отрицание исторических теорий или фактов. Криминализировать же отрицание преступления, по которому не существует ни судебных приговоров, ни расследований — предел правового нигилизма.

Догматизувати прошлое или собственное видение прошлого — это благой путь к орвелівської диктатуры. Вы начнете с Голодомора (в интерпретациях которого не уверен я сам), а завершите культом Великого Бандеры.


Метки:  

"Послушай меня, маленький человек" (Пролог)

Среда, 29 Ноября 2017 г. 10:38 + в цитатник

Моя п"еса основой для которой стала жизнь выдающегося ученого-психоаналитика Вильгельма Райха. Начало :

Действующие лица:

Вильгельм Райх, к оторый назыает себя планетарный врач
Маленький человек
Судья
Сын Вильгельма Райха
Экскурсовод
люди вокруг

Пролог
Сцена 1
стоит Райх в полосатой робе, судья в мантии, маленький человек. Идет заседание суда.
Судья: назовите себя, пожалуйста
Райх : меня зовут Вильгельм Райх
Судья: Райх(в задумчивости):
О, это трудный вопрос. Ну, чтоб проще, я считаю себя врачом, планетарным врачом где вы родились?
Судья: в герцогстве Буковина, в 1897 году. В настояшее время, американский гражданин.
спасибо. (поварачиваясь к маленькому человеку) Как вас зовут.
Судья: не имеет значения
чем вы занимаетесь
где вы родились и проживаете : в чем вы обвиняете Вильгельма Райха?
Судья: Судья к Рейху:
где вы родились и проживаете : в чем вы обвиняете Вильгельма Райха?
Судья: сцена2
где вы родились и проживаете : в чем вы обвиняете Вильгельма Райха?
Судья В нашем чудном городе, кроме того, что есть паркимахерская и бордель "Париж", кафе "Милан", салон "Версаль", и кажется "Венская кофейня" с самыми вкусными штруделем, есть еще аллея славы "Голливуд". Каждая "звезда" имеет там свою звездочку. Тем, кто не бывал в Голливуде, стоит побывать у нас. Вечером звезды провинции зажигаются на площади, образуя большую рубиновую Медведицу (временами она превосходит настоящую).
где вы родились и проживаете Переходит от звезды к звезде, указывая на каждую, рассказывает:
Вот этот написал цикл песен о всех героях края (раздается бодрый марш и проходит поющая демонстрация с портретом)
спасибо. (поварачиваясь к маленькому человеку) Этот стал автором книги, которую никто не смог прочитать
(выбегает в расстроенных чувствах, почти плачущий человек в очках с книгой и кричит: не могу, не могу, (и в рыданиях убегает))

Этот издал том проповедей на тему изменения погоды
(появляется поп в ризе читает отрывок из Воробкевича)
Этот выучил наизусть рекордное количество анекдотов
(какой-нибудь анекдот)
А вот эта звезда посвящена местному колбаснику, представьте, еще во времена второй мировой он делал чудесные колбасные изделия со свастикой из жира и мяса, позже, уже ко дню Победы он успел переоборудовать колбасную линию под серп и молот, еще позже мы смогли есть прекрасную колбасу с трезубцем. Колбасу выпустили спустя каких-то полтора месяца после обретения долгожданной Независимости. Мы не могли забыть такого человека.
(приносят колбасу, которую экскурсовод внимательно рассматривает)
(все серьезно, без иронии, как бы раздумывая, исследуя. Продолжает:)

Некоторым кажется, что в этом благолепном сиянии, в этом восхитительном примере памятливости земляков не хватает звездочки нашего земляка "шарлатана Вильгельма". Мы же скажем – и поделом. Ему там не место.
Вильгельм был парнем, который не умел договариваться. Стоит только сказать, что его книги сжигали два раза(!), в нацистской Германии и в демократической Америке. Два раза! Мало кому из земляков так не везло. Обычно все получалось с точностью до наоборот. Наших, как правило, хвалили и там, и там. Это важно. И там. И там. Это гордый девиз нашего города: И там. И там
Скажу вам по секрету: дела, а тем более слова нашего Вильгельма были странноваты, и не похожи, скажем, на леденцовые пузыристые словечки Иакова Тютюнника, который выдувает комплименты как стеклодув. (продолжает восхищенно) У него не слова, а леденцы. А Вильгельм любил говорит неприятные вещи, и удивительные.

Он утверждал, что может разогнать дождь, и знает почему океан голубой. Он изучал оргазмы и агонии, счастья и несчастья. А под конец, как говорят, свихнулся и поймал Бога за бороду. Бога за бороду? Но кому от этого стало легче? У кого приятно замлело сердце? Другое дело — умение договариваться. Договорился ли он с Богом? Нет, не договорился.
сцена 3

(Вновь зал суда)
Суд

итак, вы хотели его убить
: да

: какие же причины этого?
самые весомые. Он убил мою мать, моего отца, и разорил мой дом. И я хотел отомстить.
: но, как будто бы все это случилось очень давно
да, я искал его довольно долго, но все же нашел
Судья к маленькому человеку:
вы подтверждаете слова господина Райха?
Маленький человек:

он сошел с ума! О каком убийстве он говорит, я всегда жил честно, я действовал из лучших побуждений, я никого не убивал.
расскажите о том, что случилось
: а-а-а. Как это трудно. Дело было так
Судья:
Райх
Судья
спасибо. (поварачиваясь к маленькому человеку)
Судья
спасибо. (поварачиваясь к маленькому человеку)


Вот этот написал цикл песен о всех героях края
Райх


Метки:  

И даже это таки дошло!

Суббота, 04 Ноября 2017 г. 10:12 + в цитатник

« СБУ сейчас должна уделить максимум внимания выявлению и задержанию российской агентуры, которая работает на развал Украины, по всей территории нашего государства во всех сферах общественной жизни, во всех органах украинской власти ..." , так было указано в моем исследовании "Меморандум — Резолюция — Постановление — Заявление = ?"еще 26 апреля 2014 года .

"...СБУ должна осуществлять фильтрационные мероприятия ... по всех людей, которые временно находились под российской оккупацией в Крыму и потом уехали на материковую часть Украины. Такие законы особого периода..." , – заметил я в своем труде "Письма неравнодушного... Или победа, или наша смерть!" 8 июня 2014 года .

СБУ, МВД (Национальная полиция находится в его подчинении – примечание мое) ... вместе с ДПС (пограничники – примечание мое) и Управлением государственной охраны (УГО) ... должны действовать по законам военного времени ..., чтобы не позволить российской и пророссийской заразе расползтись по всей Украине... События последнего времени подтверждают эти мои выводы: диверсии..., убийства или покушения на убийство должностных лиц – противников российской агрессии, вербовка пророссийской агентуры..., захват заложников, террор и убийства мирных жителей..., распространения лжи, страха и паники среди наших людей, запугивание – этот террористический набор из Донбасса Москва постепенно пытаться реализовывать на других украинских территориях...

Поэтому

СБУ, при взаимодействии с другими правоохранительными органами и их полном содействии, должна быть готовой противостоять этой асимметричной (гибридной) войне России против Украины... Речь идет о невидимую борьбу специфическими (контррозвідувальними) методами... нашей спецслужбы... против российского врага и его агентуры на нашей территории... Российскими спецслужбами... обсуждается план возможного проведения спецоперации в Украине их силами спецназа для задержания наших чиновников, против которых Москва возбудила уголовные дела в связи с АТО, и принудительной доставки их на территорию России...

Украинские спецслужбы должны помешать реализации указанного високоймовірного российского плана. А с другой стороны, они смогли бы провести такую же, только зеркального вида, спецоперацию, в частности по... основных исполнителей российского вооруженного вторжения в Украину и кучмовских прихвостней Бакая, Билоконя и Януковича с компанией?..

...СБУ должно вычистить от российской агентуры, предателей всех мастей в свои ряды..., а также совместно с другими правоохранительными органами – власть сверху вниз, ряды МВД совместно с Национальной гвардией Украины (НГУ), ГПУ, ГНС, УГО, Минобороны (МО), Генштаба (ГШ) ВООРУЖЕННЫХ сил, разведок, ВСУ, структуры оборонно-промышленного комплекса, народного хозяйства по всей территории Украины...

1 августа 2014 года » "О крайнюю необходимость перевода всех силовых структур (СБУ, МВД..., Госпогранслужбы, УДО...) по всей .

в начале августа 2014 года в своей статье "Фильтрация, или Таких "правоохранителей" – на мыло!". Такого решения до сих пор нет..." , – это было очередным моим напоминанием украинской власти относительно необходимости усиления антитеррористического, контрразведывательного режима в Украине в публикации "Лучше поздно, чем никогда..." 26 января 2015 года. "Если бы украинская власть сделала надлежащие выводы из русской агрессии – фактически необъявленной войны России против Украины, то всеми силами через СБУ (в первую очередь, как спецслужбу) старалась бы усилить контрразведывательный режим на украинской территории, сделав его максимально жестким, и вместе с другими правоохранительными органами (МВД, Национальная полиция, ГПУ, Госпогранслужба в пределах их компетенции) проводить безжалостные фильтрационные мероприятия..., что минимизировало бы возможности любого, включая разноцветную "пятую колонну", совершать преступления вроде убийства Павла Шєрємєта и разрушать украинскую государственность асимметричными (гибридными) операциям" , – заметил я в своем материале "Враг не дремлет!", обнародованном 22 июля 2016 года. "...убийство Вороненкова еще раз подтвердило мой тезис, что украинская власть в целом и СБУ, МВД – полиция, ГПУ, УДО и Госпогранслужба в частности не сделали полностью надлежащих выводов... с российской вооруженной агрессии, которая уже длится три года, и готовности Московии постоянно торпедировать стабильность на украинской территории вне АТО...

СБУ надо решительно избавляться от последствий предыдущей вредной кадровой политики... и проводить жесткую контрразведывательную деятельность, фильтрующие меры для предотвращения возможных диверсий, убийств неугодных России людей... на всей украинской территории. Сказанное о кадрах и фильтрацию касается и других силовых структур... ...соответствующие службы и украинская власть должны сделать правильные выводы, чтобы подобные случаи

не могли повториться или хотя бы вероятность их повторения стала близкой к нулю. Если таких выводов не будет, то убитый Денис Вороненков... не станет послєднєй жєртвой...

, – сказано в моей статье "Послєдняя жєртва?" 30 марта 2017 года.

карающий меч (спецмероприятия) украинских спецслужб... должен смертельно упасть на головы предателей и врагов Украины, независимо от их местонахождения (это я предлагал еще в августе 2014 года, подтверждением чему является уже упомянутая выше моя статья Фильтрация, или Таких "правоохранителей" – на мыло!")

, ведь они являются злом » ..., так, как это делал Израиль, уничтожая причастных к массовым убийствам евреев – Холокоста немецко-нацистских военных преступников по всему миру...

", – подчеркнул я в своем исследовании "Украинские спецслужбы провалились!" 30 сентября 2017 года. "...СБУ имеет не только должным образом проводить АТО..., но и бороться с российскими агентурой и информационными воздействиями по всей Украине" , – еще одно мое напоминание о спецслужбе ее обязанности, изложенное в публикации "СБУ умывает руки?!" 18 октября 2017 года. « И вот наконец 31 октября 2017 года появилось информационное сообщение СНБО Украины "СБУ, Нацполіції и Госпогранслужбе поручено усилить антитеррористический и контрразведывательный режим, – А. Турчинов" ( и даже это таки дошло!

"Террористические акты, диверсии, дерзкие убийства..., – все эти события, что произошли в последнее время в Украине, связанные с внедрением спецслужбами Российской Федерации активной фазы плана по дестабилизации внутриполитической ситуации в государстве. Об этом заявил Секретарь Совета национальной безопасности и обороны Украины Александр Турчинов

По его словам, террористические акты, направленные против журналистов, работников СБУ, Главного управления разведки (наверное МО, потому что отдельного такого органа не существует – примечание мое) , а также жестокое убийство военнослужащего Амины Окуевой направлены на нагнетание страха, отчаяния и неуверенности населения в способности государственных институтов обеспечить правопорядок и спокойствие в обществе. "С учетом этих реальных угроз СБУ, Нацполіції и Госпогранслужбе Украины поручено усилить антитеррористический и контрразведывательный режим, пограничный контроль и охрану государственной границы с Российской Федерацией

Я специально привел подборку выдержек из моих публикаций, начиная от

, поскольку в нем говорится о ...

"события, которые произошли в последнее время" и внедрение " спецслужбами Российской Федерации активной фазы плана по дестабилизации внутриполитической ситуации в государстве

начала должным образом реагировать лишь через три с половиной года и то только после очередного резонансного политического убийства. Причины этого указаны в уже упомянутой вверху моей статье "Послєдняя жєртва?": через них, в частности несовершенную кадровую политику (в которой украинским патриотам-специалистам вожди-руководители не позволяют окончательно взять верх над приспособленцами, перекинчиками и русосовєтофілами, потому что для многих руководітєлєй, властно-псевдодержавницького или опоблоківсько-регіоналівського происхождения, Москва и в дальнейшем остается столицей), Денис Вороненков не стал послєднєй жєртвой... ...

30 октября 2017 года .

неподалеку от поселка Глеваха Васильковского района Киевской области 26 апреля 2014 года Украинские спецслужбы, которые уже "отличились" в деле Павла Шєрємєта, некоторых высокопоставленных убитых силовиков, незапобігання уничтожению военных баз (нет должного контрразведывательного обеспечения), по делам Януковича, отсутствия тотальной зачистки российской агентуры и московской "пятой колонны" (каким образом в России оказался Арсен Клинчаев и много других ему подобных мерзавцев?) и непроведение ответных акций на территории московитського врага, что підтерджує приведенное выше мое исследование "Украинские спецслужбы провалились!", не смогли предотвратить и убийство Амины Окуевой. Данная ситуация просто шокирует, ведь на нее и ее мужа уже было совершено покушение 1 июня 2017 года, поэтому им была предоставлена персональная охрана, от которой "после того, как истек срок предоставления госохраны, они отказались... после нескольких месяцев со времени инцидента" согласно комментария "Украинской правде" 30 октября 2017 года представителя Национальной полиции Украины Ярослав Тракало. Отказ могла быть связана с недоверием к охранникам через ту же кадровую политику в силовых ведомствах, нуждающегося серьезных изменений. Да и не всегда физическая охрана может спасти от хорошо спланированного и выполняемого профессионалами убийства. (наверное МО, потому что отдельного такого органа не существует – примечание мое) Украинская власть обязана безотлагательно пересмотреть свои подходы, включая кадровые, в осуществлении внутриукраинской политики безопасности и принять необходимые решения Президентом Украины, СНБО Украины, если надо, то и Верховной Радой Украины и Кабинетом Министров Украины, согласно их компетенции (поскольку из сообщения СНБО 31 октября 2017 года не понятно, кто, ведь непосредственно Секретарь СНБО не наделен такими полномочиями, правильно, но очень поздно (принцип "Лучше поздно, чем никогда..." здесь неуместен, ибо за такую преступную расхлябанность приходится платить слишком высокую цену: об этом говорится в моей публикации "Это тоже наконец дошло!") приказал СБУ, Национальной полиции и Госпогранслужбе усилить антитеррористический и контрразведывательный режим) , ради безопасной жизни людей в Украине и предотвращения (минимизации возможностей) появления новых жертв заказных политических убийств!».


Метки:  

Вот так!

Пятница, 27 Октября 2017 г. 17:07 + в цитатник

Кабинет Министров -- не боясь возмущения людей -- повысил зарплаты работникам... прокуратуры 09.09.2017 10:20 Пока дедушки и бабушки в Украине думают, как выжить на минимальную пенсию 1312 гривен (а такое, по словам премьер-министра Гройсмана, получают 80 процентов), кому-то мало и нескольких десятков тысяч гривен в месяц. Речь о работниках прокуратуры. Поэтому Кабмин дал согласие на повышение их зарплат. Соответствующее решение правительство приняло на прошлой неделе. Как сообщил Юрий Луценко, прокурор ГПУ в зависимости от выслуги будет получать 20 -- 34 тысячи гривен (было 16 -- 23 тысячи), а прокурор региональной и местной прокуратуры будет 14 -- 26 тысяч (было 9 -- 14 тысяч). “Я получу за август 94 тысячи гривен (было 49). Знаю, это много. Считаю, что я эти деньги отрабатываю”, -- самоуверенно заявил шеф Генпрокуратуры. Вырастут и надбавки к окладам, причем в 13 -- 20 раз! Скажем, если раньше доплаты за чин государственных советников юстиции разного класса были скорее символические -- 140 -- 150 гривен, то теперь -- 2600 -- 3200 грн.! Увеличен также надбавки для старшего советника юстиции-уже не 135 гривен, а 2400, как и для младшего -- со 125 грн. до 2 тысяч! В целом перечень всех этих доплат и должностей достаточно долгое... -- то Есть де-факто зарплаты прокуроров с учета надбавок теперь могут быть еще выше, чем заявлено официально, -- говорит "Експресові" член правления Центра противодействия коррупции Александра Устинова. -- Так, в приложении к проекту соответствующего постановления Минсоцполитики обнародовало расчеты месячных зарплат, в том числе руководства ГПУ. Согласно им, зарплата генпрокурора составляет на самом деле 166 тысяч гривен в месяц (с учетом премии и материальной помощи). Первый заместитель будет получать 139 тысяч, главный военный прокурор -- 142 тысячи, а начальник департамента - почти 49 тысяч гривен. Интересно, что для выполнения этого постановления уже в этом году потребуются дополнительные 1,3 миллиарда гривен. Не сомневаемся, что для кого-кого, а для прокуроров власть найдет, где взять такие огромные средства... -- Как считаете, оправдано ли такое значительное повышение зарплаты работникам Генпрокуратуры? А. Устинова: -- Человек, который в ГПУ расследует дело о хищениях сотен миллионов, не может иметь зарплату в несколько тысяч гривен. Потому что слишком высок риск того, что соблазнится на взятку. При согласовании изменений Минсоцполитики указало, что зарплаты прокурорам надо повысить до уровня зарплат в других правоохранительных органах. Мол, в Национальном антикоррупционном бюро зарплата директора составляет 80 тысяч гривен, а детектива -- 30 тысяч. Но, с другой стороны, повышение уровня оплаты должен происходить параллельно с очисткой системы. В состав антикоррупционных органов вошли новые люди, которые получили достойные деньги. А здесь старым кадрам вдруг просто повысили зарплату! Эдуард Багиров, председатель правления Международной лиги защиты прав граждан: -- Зарплату прокурорам, действительно, логично было повысить, надо, чтобы работники прокуратуры понимали, что мы ценим их труд, государство готово ее достойно оплачивать. Но с одним условием: эффективность работы сотрудников прокуратуры по защите прав государства должна быть увеличена в несколько раз, интересы граждан должны быть защищены. А если работников прокуратуры поймают на совершении должностного преступления, высокая зарплата должна соответственно увеличивать и назначении наказания. К примеру, имел зарплату 30 тысяч гривен, но все равно соблазнился на взятку... Что же, значит, ты патологический преступник, без смягчающих обставни, а таком -- приговор, скажем, 30 лет за решеткой. -- Есть основания надеяться, что после роста зарплаты прокуроры станут честными и начнут работать качественнее? А. Устинова: -- Не думаю, что в Генеральной прокуратуре что-то существенно изменится. Если бы параллельно с повышением зарплат набрали новых людей на прозрачных конкурсах, тогда было бы другое дело. Однако, к сожалению, о привлечении новых кадров пока не идет. Будем искренни, у нас провалена реформа прокуратуры. Преимущественно состав работников остался тот же, что и был раньше. Повышать ему зарплату означает де-факто зря тратить средства, которым можно было бы найти гораздо более полезное применение. Е. Багиров: -- Согласен, что существенных изменений через повышение заработной платы в работе Генпрокуратуры не состоится. Из 100% тех, кто там работает, я могу только 6 -- 7% назвать идеалистами, людьми, которые реально хотят бороться с несправедливостью в стране. Остальные более 90% туда пришли получать доход, притом совсем не из официальных источников -- зарплат или премии. И если им повысят официальные выплаты, это отнюдь не означает, что они откажутся от других возможностей заработать. Ирина КОВАЛЕНКО, Экспресс
Читайте больше здесь: http://expres.ua/news/2017/09/09/261295-kabinet-mi...ya-lyudey-pidvyshchyv-zarplaty


Метки:  

Как я сходила на экскурсию на строительство церкви

Четверг, 26 Октября 2017 г. 15:26 + в цитатник

А вы видели как строится храм?.. Как на месте, что когда-то было заброшенным пустырем, появляется прекрасная величавое здание? Как кучи кирпичей, песка и цемента превращаются в стены, увенчанные куполами с крестами, что, кажется, достигают небес?..

Сегодня нас с вами пригласили проникнуть в святая святых - заглянуть за зеленый забор и собственными глазами посмотреть, как рождается новый храм - приход "Введение во храм Пресвятой Богородицы". Пойдем!..

Вмиротворююча атмосфера накатывает как только ты переступаешь порог и заходишь на территорию церкви. Удивительным образом за зеленым забором остается шал мыслей, сиюминутные хлопоты и беспокойства. Перестаешь торопиться, дергаться - так спокойно и уютно сразу становится на душе...

Тропа к церкви проходит мимо приветливую воскресную школу, которая словно говорит тебе - заходи, не проходи меня, ты обретешь здесь особые знания, кое-что действительно ценное...

А потом подходим к новопостроенного храма... Несколько ступенек и мы у просторных дверей... Действительно волнующий момент... Когда в этот момент смотреть снизу вверх особенно ярко почувствуешь то, что входя в церковь, ты попадаешь под ее особую защиту - она принимает тебя под свою охрану. Мы в храме...

Внутри он оказывается еще просторнее, чем казался снаружи. Все вокруг завораживает и ты пытаешься смотреть на все глаза, чтобы чего не пропустить...

Там царит необыкновенная аура, исключительность которой усугубляет то, что сквозь все окна, окошки и двери здания лиється ласковое сияющий свет. Стены и свод церкви сияют новенькой штукатуркой, что совсем скоро станет холстом для художников, усилиями которых там появится небо, евангелисты, библейские сюжеты и удивительной красоты росписи...

В островках еще не покрытых штукатуркой видны кирпичики с многочисленными именами - все эти люди и много других благотворителей присоединились таким образом к возведению храма...

Поражает все место для будущего алтаря, и паламарня, и ризница, церковная лавка и тому подобное. Тебе легко представляются улыбающиеся лица людей, которые уже вскоре будут ходить сюда к Литургии, участвовать в Таинствах. А вот лестницы, которые ведут нас в особое место - туда, где располагаются хоры, предназначенные для церковного хора. И тебе открывается храм с нового ракурса... что-То действительно невероятное!..

И в этот момент понимаешь, насколько удивительной является возможность приобщиться к чему-то такому, что строится на века. Насколько особенной является привилегия сказать своим детям, внукам, правнукам - "Я ТОЖЕ ПРИЛОЖИЛ РУКУ К ЭТОМУ СТРОИТЕЛЬСТВУ". Что храм, куда они ходят, построенный общим неравнодушием, посильными усилиями, верой и надеждами, любовью и молитвами всех тех, кто решил каким-то образом присоединиться к Сооружению, Построения Храма...

Исключительность подобной возможности люди всегда понимали и поэтому старались чем могли помочь, поспособствовать возведению церкви, потрудиться ради общего блага, не требуя за это дополнительного вознаграждения или дивидендов. Во все века понимали, что то, что рождается и расцветает в душах в процессе подобного единения общих усилий, и является НАИВЫСШЕЙ НАГРАДОЙ!..

Благодарю прихода "Введение во храм Пресвятой Богородицы" (г. Киев, бульв. Ромена Роллана, 10а.) за гостеприимство и проведенную экскурсию! И вам, дорогие, за то, что вместе со мной посетили этот замечательный новопостроенный храм!




Метки:  

ОСЕНЬ

Среда, 25 Октября 2017 г. 10:12 + в цитатник

ОСЕНЬ, ОСЕНЬ ПО ЗЕМЛЕ ШАГАЕТ.
ОСЕНЬ, ОСЕНЬ ВСТАЛА НА ПОРОГ.
ОСЕНЬ ТИХО ЛИСТИКИ КРАСИТ
В ЖЕЛТЫЕ И КРАСНЫЕ ЦВЕТА.

Детская песня "ОСЕНЬ"

 

Пришла к нам осень, нет не "унилая пора", а прекрасная и ласковая осень. И все произошло как в замечательной детской песенке. Мне нравятся все времена года, но осень особенно. Кроме пышных плодов садов и огородов, наши леса тоже радуют своим урожаем. Особенно в октябре.

Вот и я воспользовался случаем и пошел в лес. В родной лес, с которым я знаком уже более пол века. Лес тоже меня знает и радушно встречает не смотря на все испытания выпавшие на его (леса) судьбу.

В лесу красота, листья покрыло пушистым ковром все вокруг. Только виднеются вершины гор. И эти горы не творение природы, а творение рук человеческих. Это – горы мусора, равномерно расположились вдоль опушки. Я уверен, что это не мы сделали, это виновата власть еще кто-то, но не мы.

Оставив позади эти памятники нездорового ума, иду к месту где ежегодно собираю опята. По дороге попадается різногриб'я, которое складываю в ведро. В лесу тихо, мирно чирикают какие-то птички, доносится равномерный стук дятла и усиленно ревет бензопила, которой два долбодятла, но в человеческом обличье, рубят лес. Это они восстанавливают финансовый баланс местных руководителей леса, подумал я, ведь недавно здесь работала большая комиссия из стольного града, недостатков не обнаружила, но нанесла значительных финансовых потерь лесным специалистам.

Мои размышления прерывает прекрасный пейзаж осенних лесных даров и я приступаю к "тихой охоты". Через 15 минут ведро уже полное и я иду дальше. И вижу невероятное зрелище – корни вырванного бурей дерева покрыто сплошным слоем опенок. Я снова берусь за нож и наповняю рюкзак. А на пне еще остается немалое количество прекрасных грибов. И тут я понимаю, что если уйду отсюда, то желанной на протяжении недели прогулки не будет. И я иду по лесу дальше. Дятел перестал стучать, зато "долбодятли" не перестают работать. Их слышно далеко над. Мне постоянно попадаются опята. Их, кажется, невозможно всех собрать. Они растут там, где я их постоянно собирал, там где не собирал никогда и даже там, где они не могут расти вообще. Но они там есть. Это – чудо!

Чувствую некий дискомфорт. Что-то в лесу творится не то. Что же меня так поразило? Ага, я не слышу грохота бензопилы. На сегодня уже, видимо, закончили. Как не как, а выходной день. Успокоенный иду дальше.

Уже набрал столько опенок сколько надо и еще одну сумку. То для друзей. Возвращаюсь назад и планирую уже идти домой. Но не здесь это было. По дороге постоянно нагинаюсь и переповняю емкости. Вот слышу говор и вижу двух красавиц, которые тоже вышли на прогулку, ведь у них практически пустые ведра. Я направляю их к поваленного дерева, получаю "спасибо" и иду дальше, а барышни идут в противоположную, от указанного мной, сторону. Напоминаю им что опята в другом месте. Получаю еще одну порцию "спасибо" и ухожу.

Поднимаюсь на гору и слышу, что "долбодятли" снова взялись за работу. Натужно работает бензопила. Кажется еще немного и она захлебнется и не сможет больше работать. Зато слышу сильный крик, словно кто-то большой и могучий получил смертельную рану. Слышать последний вздох богатыря, наступает тишина и раздается громкий грохот и треск – то упал еще один вековой бук. Это, пожалуй, то самое дерево на котором я упорно хотел написать "Здесь был Ваня". Я царапал его кору на высоте от одного до полутора метра. Сначала было видно, но на следующий год надпись пропадал. И я понял, что дерево растет не для того, чтобы на нем писать разную чушь и делать с ним невесть что. А понимают ли это, призванные охранять и приумножать леса, наши лесоводы?

Уважаемые земляки, приглашаю всех к лесу. Собирайте его дары, потребляйте их, пользуйтесь ими Только, пожалуйста, не будьте "долбодятлами". Очень прошу. Природа не прощает нам надругательства над ней, зато в стократ благодарит нас за заботу!!!


Метки:  

Учебный прием.

Вторник, 24 Октября 2017 г. 19:26 + в цитатник

Кто хоть один раз в жизни учился читать, тот может вспомнить способ чтения слов по слогам. Полнозначные и вспомогательные односложные слова давались в чтении легко, а многосложные слова инкома приходилось разбивать на слоги. Прием действенный, потому что давал возможность ученикам, если фигурально выражаться, грызть гранит науки. Прием действенный явной эффективной доходчивостью. Прием срывал тормоза любом новом, сложном или непонятном слову. Что там говорить о начале обучения читать, когда даже в академических аудиториях можно услышать призыв изъясняться членораздельно. Главное - раздельно. Такое впечатление, будто членороздільне выражений дойдет лучше цельного. Однако, прием действует. Вспомним фильм Л. Гайдая "Бриллиантовая рука", в котором один из главных героев Геннадий (актер А. Миронов) для доходчивости выразил своим визави пароль по слогам. Обратим внимание на то, как мы пояснюємося с туговухими или заторможенными каким-то обстоятельствам лицами, или с иностранцами, независимо от того кто у кого в гостях. По-стекла-в-во! По-ди-тя-че-му. В-ходе-ли-во. Пожалуй за последнее, за особое качество, за доходчивость мы склоняемся к членораздельного общения и поскладового высказывания.

Будь по-другому, не пришлось бы открывателям алгоритма чтения Библии инженеру Василию Підмурному и психологу Владимиру Підмурному извиняться за тавтологию и предлагать читателям читать Библию с конца, с 66 книги, из "Откровения святого Иоанна Богослова" и главное, по-слогам.


Нам кажется, самым интересным местом пророчества есть стихотворение 13.18 с искренним, а как же иначе, уведомлением о число зверя.

13.18. Здесь мудрость! Кто имеет ум, пусть сочтет число зверя, ибо оно число человеческое. А число его шестьсот шестьдесят шесть.

По-ра-ху ва-ли.

пожалуйста, знайте, что текст пророчества "Откровения святого Иоанна Богослова" написан не на арамейском языке, как вся Библия, а на языке греческого койне. Всего, для написания текста "Откровение святого Иоанна Богослова", требовалось использовать 1332 слова. При чем тут 666? Пожалуйста, знайте, что число зверя, то есть число человеческое, и, если верить Библии (Бытие 1:27) " И Бог сотворил человека, по образу божию сотворил его; мужчину и женщину сотворил их."

Человек - то есть пара, двое, куча, значит число 666 надо умножать на два, здвоювати, складывать в кучу. Таким образом число зверя 666 становится человеческим числом 1332, значимым о количестве греческих слов для написания "Откровения святого Иоанна Богослова", именно греческих слов, потому что словами другого языка это число будет другим, а никак не в 1332 слова.








Поиск сообщений в CSPlayer
Страницы: [50] 49 48 ..
.. 1 Календарь