Ми вже тиждень живемо на новій квартирі.
Переїзд був дуже веселим. Юра і Наталя замовили трак, Юра мав забрати його в 9 ранку недалеко від нас. Мали відвезти їх речі, а потім наші.В результаті вдалось отримати машину лише в 9 вечора і досить далеко.
Ось хоча б деякі моменти з того дня:
1)в квартирі одні коробки, чотири людини сидять на підлозі, їдять піцу( посуда запакована ж, а час обіду,їсти хочеться), дивляться телік( не витримали, телік таки розпакували, дуже тяжко стільки часу нічого не робити)
2)водій таксі дивиться круглими очима на те стільки речей намагаються запихнути до нього в машину( ми з Владом не витримали і замовили таксі-вен, майже все їм і перевезли)
В той день я також на заміну втраченим нервам здобула синьці ( все-таки я не створена переносити вантажі) :). А саме головне- зробила висновки на майбутнє.
Але все добре, що добре закінчується.
Ми лесь в 11.30( після того як допомогли Юрі з переїздом) з рештою наших речей опинились дома. Сіли на ось такій підлозі:

( може не дуже видно, але тут на половому покритті пилесосом ворсинки викладені в надпис- Welcome Vladlen Tanya)
відкрили пляшку вина, налили її в чашки( і були щасливими що хоч вони запаковіні зверху J і що ми такі розумні , купили вино зарання), поговорили під вино і дійшли висновку, що нас чекає щасливе майбутнє :)

Зустрічалась сьогодні з Марлен після роботи, ходили каву пити. Владлен дуже дивується, як я, так погано говорячи англійською, позаводила неукраїномовних друзів , і ми навіть цікаво час проводимо :). Я взагалі, хоч на курси в день не ходжу, з народам звязок тримати намагаюсь, в недідю от ходила до Марії ( росіянки з Киргизії і Ірану :)) на ДН.
Так сиділи і говорили на нашій ломаній мові про зміст життя. І от коли на український чи російський при запитанні: А чого ти взагалі хочеш? Як бачиш своє майбутнє? і т.д., завжди можна якоїсь води швиденько намолоти, то англійською я почала думати, формувати фразию А коли почала думати, стало страшно :)- дійсно чого я хочу? От раніше був рубіж -поїдемо в Канаду, а зараз ніби його минули, і що тепер? Ніби я щаслива, але якогось відчуття, що все ідеально так і не маю. А може таке відчуття в людини якщо і буває, то тільки на короткий час, і нам так і судилося весь час чогось не відомого хотіли, досягати чогось, але щось і втрачати ? Марлен я відповіла словами Влада- "Там посмотрим " :).Але чогось ці думки мене не покидають. Може дійсно пора дитину заводити (бо всі активно рекомендують ) :)?

Ми вже підписали всі документи. Навіть застрахувались сьогодні, тут це обов'язково. В рік це коштує 150 доларів, але якщо наша власність буле пошкоджена, ми отримаємо максимум 25 тисяч, якщо і будинок при цьому постраждає- 1 мільйон.
Так що в суботу переїзджаємо.
Вивчаю тут план квартири, переводу фути в метри, виходить не така і маленька, 72 квадратних метри без балкона, нам з Владом вистачить :).

Прикольно , раніше друкувати англійською було незвично, а зараз навпаки :). Раніше помічала за собою, що замість крапки в латиниці друкувала часто /, а зараз замість крапки автоматом ю ставлю :). Недавно сіла за Юркин комп, здивувалась, що на кожній клавиші аж по дві букви :).
На роботі ж взагалі Вінда ( 2000 ) має тільки англійську мову, навіть Владу пишу листи англіською, ну і дома клава англійська. І ще я майже звикла в даті першим місяць писати :).

Останнє заняття з англійської було дуже цікавим. Нам роздали анкети, ми їх заповнили і обговорювали потім між собою.
Там було питання-Which lining person do you most despise?( зневажаєш).
Я довго думала , але так і не знайшла відповіді.( я взагалі такого типу питання не люблю). Але судячи по моїй групі, то найгірше в світі себе має почувати Джорж Буш, десь 60% вибирають саме його. Причому ці дані можуть бути навіть більш позитивними, ніж в світі- серед нас не було ні одного мусульманина :). Чесно говорячи такого не чекала, ну думала, що може Драган так скаже (він колись на собі відчув бомбування Югословії), чи дехто з китайців, ну може 20% від групи. Цікаво що багато канадців теж його мягко кажучи не долюблюють. Тут про нього куча анекдотів ходить.

Останні чотири дні були дуже насиченими.
По-перше ми вирішили все-таки жити окремо, тому що і працювати разом і жити, це вже занадто :).Надоїдати будемо один одним. І ми вже маємо досить нормальний прибуток, можемо дозволити собі класну квартиру.
І вже найшли квартиру, не дуже далеко від моєї роботи( я в центрі Кітченера працюю), буду пішки ходить, до Владлена роботи( не дуже далеко від центра Ватерлу) ходить прямий автобус, 15 хвилин дорога займатиме, а тим більше ми ж машину плануємо купити :).
Кватрира не дуже дешева і не дуже велика , 878 доларів за однобедромну( 2 кімнати), але ми її вибрали, бо в неї класне розташування, і центри обох міст поряд, і парк великий, і сама вона на 14 поверсі з великим балконом і відповідно видом. А саме головне- будинок дуже чистий, просто блистить, пральна-сушка в квартирі (в більшості в підвалі, і не безкоштовно), посудомиюча машина, холодильник, особистий кондіціонер (ну і опалення відповідно регулюєш сам). В ціну сходить підземний паркінг( для канадських сніжних зим важливо :)). Також в будинку є басейни, сауна, бібліотека, тренажери, party-room, власний парк маленький, навіть спеціальний паркінг для велосипедів. Все це безкоштовно для проживаючих.
Тут на будинок можна глянуть
http://www.margaretplace.ca/property/index.htm
І нам дали позитивну відповідь, вирішили, що ми іміджу будинку шкоди не нанесем :). Поки маємо ще тиждень, щоб точно визначитись, ще будемо дивитись,але скоріше всього будемо цю знімати. Переїзджати будемо 30 квітня.
Так що останні дні ми активно шукали квартиру, дивились різні. Плюс на роботі виявилось, що вони не хочуть перераховувати мою зарплату на спільний з Владом рахунок (мабуть бояться що він зможе потратить :)), відрили ще рахунок на особисто мене. І куча ще якогось мілких речей, курси, так що часу зовсім не було, вибачте, якщо комусь не відповіла на листи і таке інше, на вихідних обовязково все зроблю.
Нам же потрібно ще меблі купувати. Ліжко і матрас ми вже купили( вірніше частину оплатили наперед), нам привезуть його одразу на нове місце.

Владленка на цих вихідних почав займатися в школі водіння.
Я скористалась тим, що чоловік зайнятий :), ходила з народом з курсів в парк, гуляли, грали в спортивні ігри. Дерева ще не почали розпускатись, але травичка зеленіє, квіти цвітуть. В день вже дуже тепло, але по ночам ще заморозки.
Я в оточенні канадських квітів :

Ще ми вчора з Владленкою ходили в бар, пили пиво. Найшли досить прикольне місце, бар з кучаю розваг- більярдом, живою музикою і навіть пляжним волейболом (дійсно взяли відгородили площадку, засипали піском).
А так вже життя стає якимось буденним, до всього вже майже звикли.
Хіба от гуляли сьогодні по католицькому кладовищу :), що переходило в парк. Кладовище між іншим дуже красиве, акуратне. Трапляється дуже багато польських і навіть українських прізвищ. Мене дуже здивувала традиція ставити одну плиту на двох( чоловіка і жінку). Причому один в цей час може бути ще живим ( тоді для одного друкують тільки дату народження). Це щось тиру нашого захоронення поряд. І таке враження, що тут тільки урни хоронять( тіла спалюють).
А Владленка був в захопленні від наявності великою кількості зайців, навіть за одним погнався :)

Я вже три дні відпрацювала :). Поки враження досить не погані.
І я ніби навіть справлясь, хоча звичайно про це тяжко казати, поки скоріше ознайомлююсь. Народ ніби розуміє мій страшний англійський, на запитання відповідає в тему :). Але я фактично не говорю,тільки читаю багато.
Народ приємний, робоче місце нормальне.
Пройде час, склажеться більш чітке і цільне враження- напишу більше.

Їмо піцу, поїдаємо дональдси. Але не особливо активно, бо як побачиш товстунів поїдаючих такий продукт, одразу апетит пропадає :).
А на днях Владленка купився на толпи молоді, що поїдали якусь штуку і купив собі таке ж ( не то напій, не то морозиво):

Сьогодні багато гуляли з Владом. Лазили по території університетів і "студеньських містечок"( Ватерлу ж- місто студентів). Так класно! І парк, і навчальні корпуси, і гуртожитки-все разом. Куча спортивних площадок, в що тільки студенти не грають. Бачили кілька великих гулянок, кілька десятків студентів готували барбекю. Владлен пропонував прикинутись знайомими :).
Але студенти живуть не тільки на території універів, вони знімають житло поряд. Ми пройшлись по одній вулиці поряд біля універа- всі будинки арендуються студентами, тут таке часто буває-5 студентів скидаються і живуть в будинку. Теж дуже класно, нам сподобалось. Весело, на вікнах-зазив на пивну гулянку, на балконах- студенки загорають. Владленці це особливо сподобалось :).
Напроти наших апартментів арендують квартиру 3 студентки. Теж весело живуть. Нам не мішають, але як вийти в коридор- то постійно свято- музика, гості, сміх. Тобто студенти в всіх країнах однакові :).
Ось приклад територій універа (гусі справжні:), але це дрібниці, Влад сьогодні перший раз за життя живого бобра на території універа побачив :) ):


А про саму систему навчання- в Канаді вона ніби не погана досить, освіту можна хорошу здобути. Освіта платна, але не дуже дорога, всі універи дотуються державою, тому рік навчання коштує жесь 3-7 тисяч. Ну і грантів багато роздають, десь 100 тисячам народу щороку( не вірю, але таке викладачка сказала :)).
Плюс якщо батьки відкладають на навчання дитини, то ці грощі не тільки вільні від податку, держава докладає 20% до суми( правда, якщо тільки дійсно на навчання використаєш).

Встановилась просто чудо. Особливо класно в парках, або вечором. Бо в день на асфальтованих площах навіть душно.
Надзвичайно яскраве сонце, воно і зимою таке було, в Україні ніби менше сліпить, як правило.А може це не від того, що сонце яскравіше, а від того, що тут багато більше відкритих площ без натяку на тінь.
На вулицях куча мотоциклів з'явилось, машин з відкідним верхом, в автобусах на всю працюють кондиціонери.

Сьогодні гуляли пізно ввечері по нічному Ватерлу і я перший раз уважно поглянула на зоряне небо ( хоч воно майже завжди ясне, але така я не романтична, не уважна :(). І я раптово усвідомила, що воно тут зовсім інше, аж страшно стало, коли очі не знайшли на звичних місцях відомі сузір'я.
Ось таке тут життя, навіть небо інше :).

Все ніяк не доходили руки написати про Вітю і Наталю Пісковських. Вони десь через місяць після нас полетіли в Австралію. В них все класно, Вітя знайшов роботу, Олексійко росте :).
Потрібно якость на факультеті кібернетики повісити карту світу з позначками - Тут живуть і працюють наші випусники. Цікаво чи багато є країн без нас? :)
На днях обідали з Вітею Гавришем, він не міняється, все такий веселий. Зараз загорівся купівлею мотоцикла, на права на цей вид транспорта :) скоро здавати буде.

В нас тут куча новин, головна - ми з Наталею знайшли роботу. Тестерами. Проект ніби дуже цікавий.
Знайшла я роботу дуже цікаво :).
Роботу я взагалі не шукала, не розіслала ні одного резюме, сказати чесно я його на англійській нормального і не мала. Я рахувала, що поки це робити рано, потрібно підтянути мову. Думала на самому початку, може спробувати шукати якусь типу касиром, але Владлен категорично заборонив :).
І тут викликали Наталію на інтерв'ю( вона роботу тестером почала шукати зовсім недавно, це інтерв'ю перше), яке вона з успіхом пройшла і отримала пропозицію, її також запитали, чи може ще когось вона знає, вона порадила мене. Я терміново написала резюме, відіслала і отримала запрошення. Сьогодні зранку його пройшла, може і не дуже нормально :), але результат позитивний- в обід вже підписала контракт. Умови для Канади може і не дуже( 6 місяців контракт, 16 доларів за годину), але для мене - я про таке і мріяти не могла, це дуже хороший старт. Ну і зарплата не така і погана, і Україні я ніколи не мала половини зарплати Влада, а тут навіть трошки більше :). Може в мене виробка буде не завжди 40 годин в тиджень, але це теж нічого, на курси ходитиму. Плюс працюватиму разом з Наталею!!!( на це роботодавці і розраховують, що якщо що -вона допоможе з мовою, а мої професійні знання їх влаштовують) . В середу вже починаю.
Взагалі тут почався якийсь підйом в ІТ. У Влада з роботи кілька чоловік пішло, але набирають багато нових. Юрку запрошували на інтерв'ю, але на старому місці підняли трохи зарплату( я надіюсь може і Владу піднімуть після трьох місяців :)).

Сьогодні знову +10, не віриться що на вихідних був сніг, дощ, сильний вітер і +1. Як сон, от що може робити з погодою факт наявності поряд океану, і відповідно змінні течії і циклони.Народ на курсах доречі віднісся до моєї не то помилки , не то розіграшу дуже класно, насміялись сьогодні :).
Всі вихідні як і можна зпрогнозувати при такій погоді провели дома, тільки в спорт клуб і магазин вибиралась, сиділи за компом, дивились телевізор. Правда в цьому є теж свій плюс-повчили англійську трошки більше ніж звичайно :).
На цих вихідних перевели годинник і в Канаді, так що знову маємо 7 годин різниці.

Сижу тут в суботу зранку, думаю над текстом вибачальним англійською.
Уявляєте, у нас сніг,мокрий, температура +1. Так шо мабуть Лена не шуткувала. І я збила народ саме в кінці дня, коли сказала, що снігу не буде.
Але в мене є виправдання, я дивилась прогноз і ніякого снігу там не бачила, тільки дощ.
От тобі і 1 квітня, китайці точно образяться :(.
Хоча може народ порахує, що саме в кінці дня я їх і розіграла :).
І ми дійсно вирішили на фестиваль не їхать(на фестиваль кленового сиропу ) :(.

Продовжую читати досить багато українських сайтів . Весь час у курсі подій :) Як і більшість наших тут. Дехто може навіть більше , ніж колись в Україні :). До цих пір не можу заставити багато читати канадських :).
Доречі в мене є двоє знайомих з Киргистану, обговорювала з ними ситуацію там. Народ правда не зовсім може має реальне враження, але цікавий: 1) росіянка, що жила в Киргистані, але вже давно вийшла заміж за іранця, жила в Ірані і Канаді, але має родичів там 2) афганець, що 10 років жив в Киргизії, має там багато друзів.
Відшошення не однозначне, не можуть самі зрозуміти, як так трапилось. Але що там страшна корупція, бідність і т.д. і розуміють, що народ не витримав. Але оскільки народ збунтувався в основному не освітчений, прості селяни і т.д., то злість вилили і на магазини також. І навіть думають, що може мародерство спеціально прибічниками Акаева організували, бо чому міліція не могла зупинити там маго наролу? і чому розгромили супермаркети, а ювелірні залишились цілими?
Ще трошки бояться, шо буде далі , чекають, що робитиме нова влада.
А поки там дешево товари можна прикупить :)

Розіграла сьогодні народ на курсах. Вірніше розіграла росіянка Лена, я тільки підтримала . Вона сказала, що буде завтра сніг, обіцяють 15 сантиметрів. Я підтвердили, народ досить сильно повівся( що мене налякало, бо значить теоритично для Канади це не проблема, сьогодні +10 ). Особливо китайці, мені в кінці дня прийшлось прикласти багато зусиль, щоб пояснити що це неправда :).
Вони почали казати -який фестиваль( у нас тут завтра намічається), сидіть дома, завтра похолодання і сніг. Може навіть хтось образився, бо в Китаї про День дурнів нічого не відомо ). А в Канаді активно веселяться, у Влада на роботі хлорці ніби перегнали в інше місце машину шефа :).Наші викладачі теж один одного розігрували.

Вже майже нічого не дивує. Приколи до цих пір бувають правда.
Наприклад зайшли з Владом в Tim Horton's( coffee shop, щось типу кавярні-фастфуда) ,попити кави. Каву я часто купляю, з цим проблем не виникло :), а от дивлюсь на кекси і прочитала назву одного із них.
Далі привожу наш з продавцем діалог
Продавець- "Cake?"
Я-"Cake!".
П- вибачте, але вони закінчились
Я- Не зрозуміла, а це що таке? :)( лежить десь десяток переді мною).
П- а, так це muffin
Так що, коли приїдете в Канаду на кексики говоріть тільки muffin, а на куски торта-cake( тим більше що часто в кафе є і ті і ті з однаковою назвою).
А так вде ніби до всього звикли, Владлен каже, що в нього таке враження, що ми в Ватерлу не пару місяців, а років.
З мовою відчуваю прогрес, курси подобаються. Інколи правда відчуваю таке безсилля, коли не можу щось пояснити народу. Бо з народом активно спілкуюсь поза межами курсів, вчора наприклад після занять гуляла з латиносами. Дуже зраділа ,їх діти мене розуміють( бо мені сказали, якщо діти тебе розуміють, то ти в тебе ще нормальна вимова :)). Теж прикол був, сидимо в парку, тут підходить ше один колумбієць, мене представляють, і він до мене іспанською. Але по моїх очах зрозумів, шо тут щось не те ( хоза я іспанською вже пару слів знаю :)). А подумала, невже можна мене з моїм імям і завнішньостю за латиноску принять?- виявляєть і імя в них таке є і світловолосі бувають .
Я теж поповнюю їх запас українських слів- до цих пір вони знали борщ, горілка, вареники ( в декого друзі українці є, одразу видно чим пригощали :)), я виріщила окультурити, навчила -Дякую . А ше одні колумбійці були колись в Києві навіть( у них найкращий друг в Колумбії був родом з України) , привезли звідти вишиванку, хрест деревяний різблений і матрьошку . Я їм кажу мартьошка- це не українське, а вони, ні ми в Києві купили і все тут :). Згадала, які в нас сувеніри можна купить і подумала, що їм ще повезло, хоч частина українського :). Потрібно щось з цим робить, якщо ми хочемо, шоб про нас правильне враження в світі було.
А ще в одної колумбійки собака- Белка. Я їй - О, це на честь першої тварини в космосі?, а вона- Ні, це мій племінник Дмітрій назвав. Виявляється, її дядько на росіянці одружений, живуть в Штатах. Де тільки цих українців і росіян зустріти не можна :).

Прийшла з курсів, читаю матч (ну і словосполучення :)).
Щастя повні штани, навіть не чекала такого результата, боялась що програють.
Обговорюю результат з Юркою по асьці. Реакція аналогічна :)
Hapon (04:18 PM) :
yes, i don't thing anybody expected Ukraine leading at this stage. Everything looks good now.
The leader is great!!! the future is bright !!!
The leader is great!!! the future is bright !!!
Hapon (04:18 PM) :
ooooo-OOOO-OOOOOOO. Team!!!

Вчора ходили з Владом в кіно на Be cool , http://www.becoolmovie.com/
Прикольний досить, на особливий зміст він звичайно і не намагався претендувати, але настрій піднімає. Траволта як завжди просто супер.
Розуміла фільм правда далеко не ідеально, бо багато жаргону, особливо в виконаннні афроамериканської мафії :). Була присутня страшна російська мафія,як завжди з кучою прорахунів в зображеннні: закордонні паспорти ще СРСР і т.д.
Зал сміявся дуже сильно, ми не так, мабуть не все доганяли. Але був один момент, коли тільки ми вдвох засміялись : Негр говорить до росіянина- Не знаю як ви там в своїй Україні робили, але тут...