Вже майже нічого не дивує. Приколи до цих пір бувають правда.
Наприклад зайшли з Владом в Tim Horton's( coffee shop, щось типу кавярні-фастфуда) ,попити кави. Каву я часто купляю, з цим проблем не виникло :), а от дивлюсь на кекси і прочитала назву одного із них.
Далі привожу наш з продавцем діалог
Продавець- "Cake?"
Я-"Cake!".
П- вибачте, але вони закінчились
Я- Не зрозуміла, а це що таке? :)( лежить десь десяток переді мною).
П- а, так це muffin
Так що, коли приїдете в Канаду на кексики говоріть тільки muffin, а на куски торта-cake( тим більше що часто в кафе є і ті і ті з однаковою назвою).
А так вде ніби до всього звикли, Владлен каже, що в нього таке враження, що ми в Ватерлу не пару місяців, а років.
З мовою відчуваю прогрес, курси подобаються. Інколи правда відчуваю таке безсилля, коли не можу щось пояснити народу. Бо з народом активно спілкуюсь поза межами курсів, вчора наприклад після занять гуляла з латиносами. Дуже зраділа ,їх діти мене розуміють( бо мені сказали, якщо діти тебе розуміють, то ти в тебе ще нормальна вимова :)). Теж прикол був, сидимо в парку, тут підходить ше один колумбієць, мене представляють, і він до мене іспанською. Але по моїх очах зрозумів, шо тут щось не те ( хоза я іспанською вже пару слів знаю :)). А подумала, невже можна мене з моїм імям і завнішньостю за латиноску принять?- виявляєть і імя в них таке є і світловолосі бувають .
Я теж поповнюю їх запас українських слів- до цих пір вони знали борщ, горілка, вареники ( в декого друзі українці є, одразу видно чим пригощали :)), я виріщила окультурити, навчила -Дякую . А ше одні колумбійці були колись в Києві навіть( у них найкращий друг в Колумбії був родом з України) , привезли звідти вишиванку, хрест деревяний різблений і матрьошку . Я їм кажу мартьошка- це не українське, а вони, ні ми в Києві купили і все тут :). Згадала, які в нас сувеніри можна купить і подумала, що їм ще повезло, хоч частина українського :). Потрібно щось з цим робить, якщо ми хочемо, шоб про нас правильне враження в світі було.
А ще в одної колумбійки собака- Белка. Я їй - О, це на честь першої тварини в космосі?, а вона- Ні, це мій племінник Дмітрій назвав. Виявляється, її дядько на росіянці одружений, живуть в Штатах. Де тільки цих українців і росіян зустріти не можна :).