Joys divided are increased. Holland
Поделившись своей радостью, ты приумножишь ее. Холланд
Художник Питер Клас |
Питер Клас ( Pieter Claesz ) - 1597, Бургштейн, Вестфалия — 1661, Харлем. Голландский живописец. Один из первых мастеров голландского натюрморта XVII в. Учился у Флориса ван Дейка. С 1617 работал в Харлеме. Преимущественно обращался к излюбленному в Голландии типу натюрморта, т. н. "завтракам" — изображению накрытого стола со скромным набором предметов трапезы и домашней утвари, составленных в кажущемся беспорядке (особенно в ранних работах), но подчиненных продуманной и четкой (обычно горизонтальной) композиции. Каждый из предметов расположен так, что зритель может воспринять его фактуру, объем, мельчайшие детали. Натюрморты, написанные на сером или оливковом фоне при мягком рассеянном свете, отличаются богатством оттенков в пределах единой коричневато-золотистой, серебристо-серой гаммы, отсюда их название — жанр "монохромных завтраков".
|
Метки: натюрморт |
Лариса Бортникова - Жил-был у бабушки |
Серия сообщений "А что-бы почитать?":
Часть 1 - Новеллы Галины Тарасюк
Часть 2 - Притчи о любви
...
Часть 10 - Письмо Чарли Чаплина дочери
Часть 11 - Аркадий Инин - О женщинах
Часть 12 - Лариса Бортникова - Жил-был у бабушки
Часть 13 - Любовные письма известных людей
Часть 14 - Повеет старостью от сгорбленного сада...
...
Часть 25 - Александр Яшин - Угощаю рябиной
Часть 26 - Александр Яшин - Сладкий остров
Часть 27 - Ми помрем не в Парижі
|
|
Рисуем в китайском стиле |
Попробуем нарисовать божью коровку:
![]()
Use a big brush and paint a round red body.
|
![]()
With dark black ink draw an horizontal stroke.
|
![]()
Add seven point on the back of the animal, one big in the center.
|
![]()
With a small brush, paint the head and the tiny legs.
|
/www.chinese-tools.com/jdd/public/documents/painting/bgTitle.gif" target="_blank">http://www.chinese-tools.com/jdd/public/documents/painting/bgTitle.gif); height: 25px; font-family: arial, helvetica, verdana, simsun; background-position: 0px 0px; background-repeat: no-repeat no-repeat;"> Variations
![]() ![]() |
![]() ![]() |
![]() ![]() |
![]() ![]() |
Понравилось? Больше смотрим здесь: http://www.chinese-tools.com/learn/painting
Серия сообщений "Китай":
Часть 1 - Китай на картинах В. Харченко
Часть 2 - Китайский Новый год
...
Часть 34 - Летающий Тибет
Часть 35 - СКАЗАНИЕ О СОТВОРЕНИИ МИРА
Часть 36 - Рисуем в китайском стиле
Часть 37 - Китайский нефрит
Часть 38 - Нефрит
...
Часть 44 - Канал Касе Гасанова (о Китае)
Часть 45 - Пекинская капуста. Чжан Чжиюань
Часть 46 - Пекин. Жизнь других
|
|
Василь Курилик |
В пошуках буковинського коріння... Василь Курилик

Автор – Степан КАРАЧКО (chernovstepan@mail.ru), краєзнавець, м. Чернівці
Про нашу діаспору, що емігрувала у широкий світ починаючи з початку дев’ятнадцятого століття, в народі говорять так; “Нашого буковинського цвіту розцвіло по всьому світу”.
Ми з вами знаємо цілу плеяду відомих прізвищ, тих хто в далеких світах прославив наш буковинський край.

Пригадую, десь в кінці сімдесятих років мені до рук потрапила канадська україномовна газета „Батьківщина”. На шпальтах цієї газети була велика стаття про творчі здобутки художника на ім’я Василь Курилик. Про нашого земляка та обдарованого художника я вирішив розказати також в місцеві газеті. Нажаль моя коротенька публікація потрапила прямо в органи КДБ. Мене неодноразово туди викликали і „переконували”, що не варто писати про „НИХ”. Скільки тоді я мав мороки з тими службами – то краще не згадувати…
Вважаю своїм обов’язком робити такого роду публікації, розповідати про „НИХ” . Щоб ми з вами пам’ятали про тих, які народившись в далеких світах, але з любов’ю та шаною ставиться до нашого буковинського краю. Саме таким був Василь (WILLIAM) Курилик, родинне коріння якого походить зі славного села Борівці, що розкинулось між двома річками – Прутом та Дністром.
Його батьки були другою хвилею буковинських емігрантів до Канади. По приїзду в середині 20-х років ХХ ст., сім’я Куриликів поселяться спочатку в Альберті потім у Манітобі. Дід Василя Курилика емігрував до Канади ще у 1896 році. У сім’ї Марії та Дмитра Куриликів у 1927 році народився Василь у місті Вайтфорді, провінція Альберта. Окрім Василя в родині було ще два брати та чотири сестри. Але саме Василю судилося стати видатним художником.
Василь, навчаючись у Манітобському університеті, у 1949 році отримує ступінь бакалавра гуманітарних наук. В цьому ж році сім’я Куриликів переїжджає жити на постійне місце проживання в Онтаріо.
Василь проти батьківської волі поступає навчатися в мистецький коледж в місті Торонто. Його уроки проходять у відомих вчителів – художників Фреді Гайтена, Карла Шейфера та Еріка Фрейфелда, які у своїх творах реалістично відображали тамтешнє сільське життя. Також міське життя 20-х-30-х рр. ХХ століття. Саме становлення молодого художника відбулося під впливом цих художників. Це була так звана течія післявоєнного образотворчого мистецтва, яке відкидала європейські абстрактні та сюрреалістичні модерністські ідеї, почуття суспільного обов’язку.
Також Василь звертався до школи художників ренесансу, фламандської та німецької, які тоді були надто модними.
Василь розширює свій творчий шлях як художника, продовжує навчання у коледжі Мехіко (Мексика) в школі Сан Мігель де Ал’єнде. Там отримує практичні навики малярства. Також відвідав Мехіко сіті, познайомився з фресками художника Дієго Рів’єри в палаці мистецтв. Провчившись там рік він повертається до Канади.
В 1952 році Василь Курилик сильно захворів, лікувався в Англії. Пізніше він відвідує Ізраїль, духовну мекку християнства. Там він блище знайомиться з місцями, де відбулися діяння святих апостолів та Ісуса Христа. Після довгих міркувань він задумав написати велику серію картин про діяння раннього християнства на землі.
Вперше велика публічна виставка художника відбулась у 1960 році. Це був так званий звіт художника за десять років його творчості. Місцеві критики надто обережно віднеслись до палітри художника. Наступні виставки вже мали тематичну направленість. Слідуючи виставка носила назву „Спогади про життя на фермі та в чагарниках”. Цей цикл картини є спогадами художника про його дитинство та життя його родини на фермі та сільський побут того часу.
Ці дві виставки мале велике етнографічне навантаження для молодого художника. Тут можна спостерегти життя та побут українських емігрантів в Канаді.
Про їхню моральну та духовну культуру – яку вони старались ревниво оберігати. Тут є серія картин під назвою „Приїзд на манітобську землю”, „Зелені свята”, Манітобські святкування” та інші.
Незважаючи на те, що Василь Курилик з початку 50-х проживав переважно в міському оточенні, він постійно у своїй творчості повертався до сільського побуту реалістичних картин фермерського життя, немов цим підтверджував, що його пращури були споконвічними сільськими хліборобами.
І Курилик їде в Єрусалим. Мандрує стежками, якими ходив Месія, дихає повітрям Землі обітованої, намагається все відчути і пізнати, накопичує матеріали з релігійної літератури і місцевої преси. А згодом утілює свій замисел у життя, крізь традиційні біблійні сюжети виразно зображуючи сучасні історичні реалії…
“Страсті Христові”
І ще один з найвидатніших циклів картин Василя Курилика – “Страсті Христові”, який він задумав і втілив у життя наприкінці 50-х років. Це 160 акварелей і полотен, у котрих митець утілив ідею споконвічної боротьби добра і зла. Своїм чітким зором і почуттям митець ніби переносить нас на 2 тисячі років назад. Ось Ісус Христос припав на коліна. Довкруги темрява, тьмяне коріння, дерева. Обличчя Сина Божого не видно, тільки зведені до неба в молитві руки. В них читається біль, страждання і безмежна любов. У наступній картині символічний передній план – грати, крізь які видно ізраїльських первосвящеників, котрі радяться, як знеславити або знищити Месію. А ось апостол Петро тричі зрікається свого Вчителя. З долонь Понтія Пілата злітають краплі води: він перед натовпом “умиває руки”. Далі прив’язаний до хреста Ісус, Його закривавлене тіло. Мученицька Голгофа. Художник ніби дивиться на події з висоти пташиного лету. Верхівка хреста, на якому розпинають Сина Божого. Один з римських легіонерів вбиває в руку цвях. Ще мить, і хрести з розіп’ятими піднімуть… І знову височінь неба, насувається темрява. Здалеку видно місто і три хрести. Ніби напливає профіль знеможеної людини. Здається, ось-ось прозвучать євангельські рядки: “Боже мій, чому Ти мене зоставив?”. Далі наче стоїмо всередині гробниці, де покладене тіло Месії, бачимо, як до її входу котять великий камінь. Потім полотна світлішають. Дивним сяйвом оповите обличчя ангела, на якого теж дивимося з гробниці. А самого Ісуса там уже немає – настало Святе Воскресіння! Яскрава панорама, зелені кольори… А на гору піднімаються люди, котрих стрічає Він – світлий, спокійний, з ледь помітними слідами цвяхів на руках, в очах – добро і любов.
Усе це діялося з Божої волі. Художник і не уявляв собі, що пізнавши Господа розумом і серцем, ілюструватиме рядок за рядком Євангеліє від Матвія і створить таку грандіозну серію. Бо вважав себе, як сам висловлювався, “практично атеїстом”. Але одного дня, коли перебував у Мексиці і почувався у такій страшній матеріальній скруті, що нерідко ночував під мостом, йому наснився зодягнутий в біле чоловік. Той сказав, що Василя жде справа, яку той мусить зробити. Згідно з цим велінням художник повертається в Канаду, де на лісоповалі в провінції Онтаріо заробляє кошти на поїздку в Англію, аби шляхом навчання вдосконалити своє мистецьке вміння. Там знову нужда, що призводить Курилика до хронічної депресії. На додачу ще й реальна загроза втрати зору… Та сталося диво. За одну ніч до Василя повертається здоров’я і здатність добре бачити. Чому вирішальним чином допомогла лікар Маргарет Сміт, котра ще більше навернула свого пацієнта до Бога. На знак подяки в нього зароджується думка ілюструвати Святе Письмо.
До художника приходить світова слава. Про нього знімають фільми, пишуть книги. Уряд нагороджує його найвищою відзнакою для цивільних осіб – орденом Канади. “Курилик є митцем, котрий, як Моцарт, приносить світло з іншого світу”, – захоплюються визначні авторитети.
Цікавим є те, що художник до кожної своєї картини робить ще оригінальний опис, так звану оповідь про задуми та втілення, що саме художник хотів донести до глядача.
Восени 1969 року сім’я відомих колекціонерів з Торонто Колянківських отримали з України десятки картин відомих художників – Павла Горобця, Сергія Шишка, Олекси Шатківського, Олени Яковенко, Олени Яблонської, Григорія Смольського, Миколи Глущенка та інших, також художників Закарпаття: Антона Кашшая, Золтана Шолтеса, Федора Манайла, Андрія Коцки, Володимира Микити та патріярха цієї плеяди – Йосипа Бокшая.
У березні 1970 року в приміщенні Інституту св. Володимира в Торонто влаштовано вперше виставку “Страсті Христові”, 160 творів Курилика, переважно сіро-чорної гами, над якими автор працював понад шість років. Ці твори так сильно вплинули на родину відомих колекціонерів з Торонто Колянківських, що вони вирішили примістити їх у повному складі в галереї, якої будова незабаром стала реалізуватися під проектом архітектора Радослава Жука.
Будівництво приватної галереї Колянківськиї було закінчено швидко. В кімнатах музею на трьох поверхах було розміщено низку різних картин, скульптур, Чудотворну ікону “Охтирська Богоматір”, постійну патронку музею та вищезгадану колекцію праць В. Курилика, закуплену подружжям Колянківських. Мрія власників галереї стала реальністю. Мистецьку галерею “Страстей Христових” Курилика відвідало чимало людей та поважних особистостей не тільки українського, але й іншомовного походження з країн майже всього світу. Музей активно діє і працює нині.
В цей час у містечку Нігара Фалс будується мистецька галерея в якій експонуються картини провідних художників світу – в тому числі і „Стасті Христові” Василя Курилика.
В 1970 році в Торонто відбулась виставка картин Василя Курилика під назвою „Природа бідна мачуха”, де автор концентрує свою увагу глядача на духовному світі та відношення його до матінки–природи..
В 1970 році спілка художників УРСР запросила художників Канади до України на так званий тоді обмін досвітом, серед запрошених був і Василь Курилик. Група канадських художників відвідали багато міст України де виставляли публічно свої картини на осуд українського глядача. Далі була подорож до Грузії.
„Літературна газета” тоді так писала про виставки канадських художників; „…Канадські художники своїми картинами відкрили в Україні далекий канадський світ, у якому живуть тисячі канадських українців. На осуд глядача вперше було представлено роботи художника Василя Курилика, якого коріння походить зі славного та благодатного на творчість буковинського краю…”
Саме тоді вперше Василь Курилик відвідує буковинську землю, звідки походять його пращури. Митець був вражений красою буковинського краю. Тут у родинному селі Борівці ним було зроблено ряд зарисовок майбутньої серії картин на буковинську тематику. На жаль, він тоді мав обмаль часу перебування у рідному селі. Від’їжджаючи до далекої Канади, Курилик говорив; „Я повернутися сюди знову”.
Але, на жаль, слідуючи його приїзд відбувся аж через довгих шість років. Тоді Василь Курилик уже був надто хворий, але з радістю провів на Буковині шість незабутніх тижнів. Є визначним те, що саме тут у нього з’явилась „Буковинська серія” картин. Ця серія стала для художника етнографічним джерелом вивчення духовного світогляду Буковини та його творчого збагачення. Це перебування художника на буковинські землі було надто важливе для нього самого, адже він багато чув про Буковину від діда та бабусі, які проживали у Борівцях.
Пригадує дружина Джіні: „Я забороняла йому робити таку далеку подорож на Буковину: тоді вже він був надто хворий.
Хоча я сама відчувала, що ця поїздка була надто важливою для його духовного збагачення, його туди тягнуло прямо магнітом. Він мені багато розповідав про чарівну Буковину. І вперто завжди твердив „Я знову повернусь на Буковину, якщо мене навіть понесуть на ношах” – тому я провела його до аеропорту Оттави і він полетів на Буковину…” Повернувшись в Канаду, він потрапляє в лікарню, але продовжує малювати серію картин на буковинську тематику…
3 листопада 1977 році Василя Курилика не стало. Йому доля відсудила лише 50 років.
В нього в планах було ще багато творчих задумів. Планував також зробити велику фреску до отавської православної церкви.
За свою творчість Курилик був нагороджений Орденом Канади.
Курилик присвячує свою мистецьку творчість відображенню особистого відчуття і бачення Канади. Ілюстровані ним ряд книг, які виказують його пристрасну любов до землі та її жителів, до історичної, культурної та релігійної спадщини. Словами та картинами Курилик прославляє життя канадських етнічних громад, часто покликаючись на свої спогади з дитинства і своє буковинське походження.
Художник після себе залишив великий здобуток своїх робіт. Серед цих робіт є видатна серія „Українська піонерія”. Цей твір складається із шести великих полотен. Варто детально зупинитись на цих картинах. Тут відображена ціла епоха історії еміграції українців до Канади.
Перша картина. Перед глядачем відкривається українське, зимове село у синьому нічному світлі, видніється в далині маленька хатина із хатини вийшло мала дівчина, яка босоніж стоїть на холодному снігу. В очах її великий смуток.
Друга картина. Тут зображено емігрантів з України на кораблі, які допливають до берегів Америки. Попереду видно берег, місто, кораблі, над водою чайки. На палубі корабля в буковинських кожухах з клунками та валізами ми бачимо емігрантів.
Третя картина. На картині відображений канадський ліс де викорчовують дерева наші буковинські люди.
Четверта картина. Ми бачимо організаційно-побутове життя українських піонерів. Зліва стоїть традиційне українська хата, колодязь–журавель. На горизонті видніється щойно побудована нова церква.
П’ята картина. Звичайна канадська сурова зима у сільські місцевості де посилились українці. В центрі картини сільський автобус, що збирає діток до школи і везе до міста, а на зустріч йому пара коней, які везуть молодих до шлюбу. Коні заквітчані стічками та квітами.
Шоста картина. Видніється безмежний широкий лан пшениці, який тянеться до небозводу. Це свідчить про сучасний добробут канадських українців. В пшениці стоїть український фермер, який тримає в руці колоски нового урожаю. В далечині видніється великий елеватор.
Ця серія картин сьогодні зберігається в Канадські Національні Галереї.
Художник був спостережливий та чуйний до матінки-природи. Людину у ній сприймає як жорстоку константу, яка нехтує природними дарами.
Ще за п’ятнадцять років до чорнобильської трагедії Василь Курилик попередив нас у своїх картинах про атомний викид. Можливо, саме Боже провидіння спустилось на художника і він у своїх картинах попереджує: „Люди будьте пильні, бо над світом нависла загроза цивілізації…” На жаль, саме у його рідному селі впала полинь Чорнобиля 1989 року.
Коли художник вдруге перебував у рідному селі, то рідня пригадує такий випадок: „Тоді на дворі стояло тепле літо. Василь багато малював у полі сільських пейзажів; раптом до хати, де він тоді мешкав, вбігла маленька дівчинка і крикнула; „Ваш вуйко художник захворів і впав лицем до землі і там лежить” . Тут миттєво вибігли люди з хати і підійшли до лежачого Василя запитавши: „Вам погано, вуйку Василю?”. На що художник з усмішкою відповів; „ Ні, мої рідні, все в порядку. Я просто хочу відчути запах рідної землі. Вона має свій особистий запах. Тут я шукаю свого коріння…”
http://bukovynaonline.com/diaspora-vasyl-kurylyk/
Обов'язково дивимось канадський документальний фільм про В. Курилика тут:
http://beta.nfb.ca/film/Kurelek/#temp-share-panel
http://marynahrymychacrosscanada.blogspot.com/
Жнива, 1966

Нюфандланд




Старовинна краса, завжди стара і завжди нова, 1975


Українські піонери

Польське весілля, 1977

Вечірка в Манітоба, 1964


Спогади юності

Candy floss clouds

Діти будують снігову фортецю, 1975
|
Вышитое сердце |
Прекрасный рукодельный блог Анастасии Арбузовой:
http://nastyaar.blogspot.com/ , можно до-о-олго путешествовать...


Серия сообщений "Вышивка крестиком":
Часть 1 - Подарок на день Валентина
Часть 2 - Наивная вышивка от Nicoletta Farrauto
...
Часть 7 - Для кухни
Часть 8 - Синенький скромный букетик
Часть 9 - Вышитое сердце
Часть 10 - Вышиваем к Новому году
Часть 11 - Алфавит
...
Часть 29 - Вышиваем маки - схемы
Часть 30 - Вышивка в средневековом стиле
Часть 31 - ЗАКРЕПКА нити БЕЗ ДОСТУПА К ИЗНАНКЕ
|
|
Легенди старого Львова |
Архів програми "Легенди старого Львова" на сайті AfishaLviv.net
Перший випуск програми "Легенди старого Львова" присвячений серцю міста - площі Ринок.
Автор програми: Ілько Лемко
Ведучий: Остап Процик
Режисер: Юрій Гнатковський
Виробництво ТРК Люкс, 2002 рік
|
Синенький скромный букетик |
Взято отсюда: http://www.livemaster.ru/topic/279747-razrabotka-avtorskih-shem-vyshivaniya?msec=16?


Возможны варианты:

Серия сообщений "Вышивка крестиком":
Часть 1 - Подарок на день Валентина
Часть 2 - Наивная вышивка от Nicoletta Farrauto
...
Часть 6 - Кошки
Часть 7 - Для кухни
Часть 8 - Синенький скромный букетик
Часть 9 - Вышитое сердце
Часть 10 - Вышиваем к Новому году
...
Часть 29 - Вышиваем маки - схемы
Часть 30 - Вышивка в средневековом стиле
Часть 31 - ЗАКРЕПКА нити БЕЗ ДОСТУПА К ИЗНАНКЕ
|
|
Для кухни |
Прекрасный сайт по рукоделию: http://uytmir.ru/rukodelie.html
В том числе схемы вышивки крестом: http://uytmir.ru/katalog_shem.html
Вот несколько схем - натюрморотов для кухни:



Серия сообщений "Вышивка крестиком":
Часть 1 - Подарок на день Валентина
Часть 2 - Наивная вышивка от Nicoletta Farrauto
...
Часть 5 - Балерины
Часть 6 - Кошки
Часть 7 - Для кухни
Часть 8 - Синенький скромный букетик
Часть 9 - Вышитое сердце
...
Часть 29 - Вышиваем маки - схемы
Часть 30 - Вышивка в средневековом стиле
Часть 31 - ЗАКРЕПКА нити БЕЗ ДОСТУПА К ИЗНАНКЕ
|
|
Маринованные помидоры |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
1 ч ложка 70% уксуса = 5 мл |
Помидоры вымыть и наколоть в нескольких местах вилкой.
Помидоры плотно уложить в подготовленную (почищенную содой и ошпаренную кипятком) банку, на дно которой положен перец и лавровый лист.
Залить банку до верха кипятком и прикрыть крышкой.

Соль и сахар положить в кастрюльку, залить небольшим количеством воды и довести до кипения.
Воду из банки вылить, придерживая при этом верхние помидоры.

Кипящий рассол залить в банку.

Долить до верха кипяток.

Влить уксус. Для удобства можно воспользоваться медицинским шприцем.

Банки закатать. Хорошо укутать и оставить до остывания.
|
Тесто, из которого всегда получается удачная выпечка |
Ингредиенты:
- 1 стакан молока (теплого)
- 2 столовые ложки сахара
- 2 чайные ложки сухих дрожжей (1 пакетик 7 г)
- 500 г муки
- 200 г сливочного масла (или маргарина)
- 2 яйца
Положите в молоко пакетик дрожжей. Добавьте туда 2 столовые ложки сахара (обязательно!!!). Размешайте сахар и дрожжи, чтобы сахар растворился, а дрожжи смешались с молоком.
Поставьте мисочку с дрожжами в тёплое место минут на 10-15. Нам нужно получить дрожжевую шапочку.
Просейте муку в миску. Возьмите 200 г мягкого масла, которое вы заранее согрели. Масло с мукой руками тщательно превратите в мелкую крошку.
Тем временем дрожжи дали шапочку. 2 яйца добавляем в муку с маслом. Возьмите молоко с дрожжами и вылейте его в миску. Всё перемешайте. Тесто должно быть достаточно плотным.
Поставьте тесто на 3 часа в холодильник. Потом доставайте понемногу теста и разделывайте пирожки, а тесто держите постоянно в холодильнике, а то растает.
Пирожки на противне не расстаиваем - сразу в духовку, как слепили. Если тесто надо срочно, то в масляно- мучную крошку НЕ добавляем яйца совсем, и тесто ставим в холод только на полчаса.

|
Лычаковское кладбище |
Город упокоения души... Львов. Лычаковское кладбище
Если поискать в Гугл информацию про Лычаковское кладбище, то поисковик выдаст сотни, а то и тысячи ссылок на фото, видео и просто текст с информацией об одном из старейших кладбищ Европы.
Фотографии Oleg Breslavtsev очень точно передают атмосферу этого уголка - сжимается сердце, дух захватывает от того, насколько живыми кажутся статуи и какой грустью пронизаны изображения...
Скорбь, боль, утрата, величие, созидание, любовь, красота, вечность, умиротворение....

|
Оладьи творожные с яблоками |

|
Кошки |







Серия сообщений "Вышивка крестиком":
Часть 1 - Подарок на день Валентина
Часть 2 - Наивная вышивка от Nicoletta Farrauto
...
Часть 4 - Елочные игрушки из фетра с вышивкой
Часть 5 - Балерины
Часть 6 - Кошки
Часть 7 - Для кухни
Часть 8 - Синенький скромный букетик
...
Часть 29 - Вышиваем маки - схемы
Часть 30 - Вышивка в средневековом стиле
Часть 31 - ЗАКРЕПКА нити БЕЗ ДОСТУПА К ИЗНАНКЕ
|
|
Мороженое без мороженицы |

Приготовить мороженое без мороженицы можно очень просто, если под рукой есть блендер и бананы. Это домашнее мороженое из банана готовится без яиц, без сливок, без молока.
Ингредиенты:
банан - 1 крупный;
сок лимона - 1 ст. ложка;
сахарная пудра или мёд - 1 ст. ложка .
Для домашнего мороженого из банана нам понадобятся хорошо спелые бананы.
Приготовление:
Бананы очистить от шкурки и нарезать кружочками. Сложить в полиэтиленовый пакет ровным слоем и отправить в морозилку.
Все надо делать быстро, чтобы бананы не успели потемнеть. Время полной заморозки бананов зависит от вашей морозильной камеры. Я оставляю бананы на ночь.
Выкладываем замороженные кусочки бананов в блендер, добавляем сок лимона и сахарную пудру.
|
Шарики из ниток |
Источник:http://www.passionforum.ru/blog/master-klassy-po-decory/shariki-iz-nitok.html
Вот такие шарики мы обычно делаем на Новый год для украшения квартиры, но из них также можно сделать люстру или торшер. Все очень просто.
Ход работы:
1. Сварите крахмал и засуньте в него шерстяные нитки. Хорошенько обваляйте их в крахмальной смеси.
2. Надуйте шарик как можно большего размера таким образом, чтобы форма его была не овальной, а круглой. При покупке выберите обязательно такой надувной шар.
3. Отметьте у основание маркером или фломастером место, которое не будет затрагиваться нитками. Это отверстие должно быть такого размера, чтобы позже вы смогли вставить в него лампочку.
4. Наденьте резиновые перчатки. Далее возьмите жирный крем, вазелин или подсолнечное масло и обильно смажьте этим шар. Это делается для того чтобы нитки не приклеились к шарику. Подвесьте шарик, так его будет удобнее обматывать и после работы он будет лучше высыхать.
5. Обматываем наш шар пропитанными в крахмальной смеси нитками в хаотичном порядке. Нитки нужно распределять равномерно. Натягивать их нужно как можно туже, но при этом форма шара не должна деформироваться.
6. Ждем пока нитки полностью высохнут. После этого сдуваем шарик и извлекаем его оттуда.
7. Вставляем в люстру осветительную арматуру и вкручиваем лампочку. Крепим к потолку и включаем свет!
Получилась очень нежная и красивая люстра в виде шара.
Кстати, вместо обычного крахмала можно использовать и готовый клей на крахмальной основе. Только последовательность работы будет немного отличаться. Сначала вы надуваете шар и обматываете его нитками, и только потом тщательно обмазываете его клеем.
|
Пасхальное дерево Фолькера Крафта |

|
Метки: пасхальные яйца |
Затеряные сады Хэлигана |












![]()



В цветочных садах растут множество уникальных, экзотических растений, привезенных сюда со всего мира, среди которых - невероятная коллекция рододендронов, камелий огромных размеров.





![]()


![]()


![]()
![]()
![]()
Еще:









Источники : Википедия
http://thegardenwanderer.blogspot.com/2010/07/lost-gardens-of-heligan-uk.html
http://blogs.privet.ru/user/bersineja/103574090
Серия сообщений "Англия":
Часть 1 - Английский пейзажист Джордж Коул
Часть 2 - Эльфы Cicely Mary Barker
...
Часть 7 - Творчество Джорджа Классена (George Clausen) (заготовка)
Часть 8 - Сказочный мир Артура Рэкема
Часть 9 - Затеряные сады Хэлигана
Часть 10 - Королевские ботанические сады в Кью
Часть 11 - Марианна Норт
...
Часть 43 - Chatsworth House. Поместье, где снимали "Гордость и Предубеждение"
Часть 44 - Дом Джейн Остин, деревня Чоутон и Винчестерский собор
Часть 45 - Вера Линн
Серия сообщений "Парки мира":
Часть 1 - Священный Лес
Часть 2 - Затеряные сады Хэлигана
Часть 3 - Королевские ботанические сады в Кью
Часть 4 - Кёкенхоф
...
Часть 29 - Жемчужина Сингапура - Национальный Сад Орхидей
Часть 30 - Парк Чаир
Часть 31 - Chatsworth House. Поместье, где снимали "Гордость и Предубеждение"
|
|
Священный Лес |
Священный лес или Сад чудовищ (итал. Sacro Bosco, Parco dei Mostri) — садово-парковый ансамбль в долине у подножия замка семьи Орсини в городке Бомарцо, разновидность маньеристского парка с сюрпризом, выдающийся памятник итальянского Ренессанса. Парк украшают около 30 мифологических скульптур и фантастических сооружений.


























Серия сообщений "Парки мира":
Часть 1 - Священный Лес
Часть 2 - Затеряные сады Хэлигана
Часть 3 - Королевские ботанические сады в Кью
...
Часть 29 - Жемчужина Сингапура - Национальный Сад Орхидей
Часть 30 - Парк Чаир
Часть 31 - Chatsworth House. Поместье, где снимали "Гордость и Предубеждение"
|
|
Подорожник |

|