Можна довго сперечатися про доцільність страхування свого майна, наводити різні аргументи за і проти. Споживачів хвилюють в першу чергу особисті вигоди від придбання полісу. Зрозуміло, це правильно і з усіх боків обгрунтовано. Проте, зважуючи плюси і мінуси страхових продуктів, варто взяти до уваги ще один важливий аргумент на користь придбання страховки: її соціальну роль.
Я не маю на увазі високопарність, а говорю про конкретну практичну користь для того ж споживача. Річ у тому, що дуже часто збиток майну страхувальника завдається з вини дорожньої служби, ЖЕКу та іншіх організацій, відповідальній за стан міської інфрастуртури. У таких випадках страхова компанія відшкодовує збиток своєму клієнтові, а потім звертається з регресним позовом, наприклад, до дорожньо-експлуатаційного управління району і стягує збитки, що зазнали, з недбайливих господарників. Оскільки страховики мають сильні юридичні служби, то, як правило, вони виграють суди і комунальники вимушені платити за свою безладність. Програючи суди і виплачуючи компенсації, більшість керівників міських служб мимоволі починають замислюватися про можливі наслідки допущених порушень і заставляють підлеглих усувати недоробки до того, як з їх вини хтось постраждає і звернеться в страхову за відшкодуванням.
Шкода лише, що поки що керівники комунальних служб не несуть персональної відповідальності за збитки, понесені бюджетом в результаті регресних позовів. Тоді громадсько-корисний ефект від страхування був би набагато помітніший.

У арсеналі страховиків немало прийомів, що дозволяють компанії істотно знижувати розмір компенсації або ж зовсім нічого не виплачувати. Бажаючи застрахуватися, багато клієнтів вивчають і порівнюють договори компаній, зупиняючи свій вибір на тій, договір якої здається найбільш зрозумілим. При цьому важливо розуміти, що деякі пастки розставлені за рамками договору. Наприклад, при оформленні страхового випадку раптово може виникнути питання про утримання податків з суми виплати. На всі заперечення клієнта співробітники компанії посилаються на закон і запевняють, ніби окрім договору потрібно ще і закони країни виконувати. Зрозуміло, закони виконувати потрібно, проте сплата ПДВ – це обов'язок компанії, а не її клієнта.
Але майте на увазі, що згідно із законом про оподаткування фізичних осіб, лише в тому випадку, якщо страхова виплата не була використана на відновлення застрахованого майна, страхова виплата вважається доходом і оподатковується на доходи фізичних осіб у розмірі 15% від отриманої суми.
Ще один сюрприз може бути пов'язаний з розділом договору «Обов'язки страхувальника». Часто в ньому перерахований ряд неістотних на перший погляд умов, проте невиконаний страхувальником обов'язок розглядається як порушення договору, а значить і виплата виявляється під питанням. Інколи в цьому розділі обмежений час, протягом якого страхувальник зобов'язаний заявити про випадок. Якщо, припустимо, протягом години цього не сталося, висока вірогідність, що компанія вважатиме себе вільною від зобов'язань.
Аби не втрачати гроші через подібні нюанси, бажано перед укладенням договору дізнатися, як виплачує компенсації вибрана СК: з утриманням податку, або без. Про це можуть сказати співробітники компанії, що працюють у відділі врегулювання збитків, а так само клієнти, які вже страхувалися і отримували компенсацію. Інформація про традиції виплат багатьох СК є в Інтернеті. По відповідному пошуковому запиту можна дізнатися багато нового про більшість страхових організацій.
Що стосується обов'язків страхувальника, досить прочитати цей розділ, запам'ятати основні пункти і відповідати на питання представників страховика відповідно умов договору.

Купуючи новий автомобіль, особливо в кредит, не можна обійтися без полісу КАСКО. Також Ви отримаєте від продавця гарантійний талон. Природа цих документів багато в чому схожа.
Трапляється, умови гарантії конфліктують з досить важливими пунктами договору страхування. Найбільш поширене непорозуміння – визначення СТО для ремонту і обслуговування автомобіля. У недорогих полісах страхування зазвичай вказується, що компанія відшкодовує вартість ремонту не на фірмовому СТО, а на середньостатистичній станції обслуговування. У гарантійних документах навпаки – протягом зазначеного терміну слід відвідувати лише фірмові станції технічного обслуговування, інакше гарантія може бути втрачена повністю або частково. Складність ситуації посилюється істотною різницею у вартості послуг фірмових і інших СТО.
Автовласник постає перед нелегким вибором: самому платити за відновлення машини і зберегти гарантію, або ж відправитися на рекомендовану страховиком СТО і змиритися з втратою гарантії. Важко дати однозначну рекомендацію, як поступити в такій ситуації, у кожному конкретному випадку потрібно оцінювати залишковий термін гарантії, характер пошкоджень і інші обставини. Аби уникати подібних ситуацій, бажано вибрати такі умови страхування, які не загрожують втратою гарантії. А якщо вже договір підписаний і нічого змінити не можна, доцільно порадитися із страховиком, перш ніж їхати на СТО. В більшості випадків краще шукати рішення до того, як дилер дізнався про пошкодження машини.
До юристів Всеукраїнської громадської організації «Захисту прав споживачів фінансових послуг» звертаються застраховані, які не можуть отримати виплату. А причина тут в тому, що страхова компанія спочатку погоджується виплатити компенсацію по страховому випадку, але для ремонту пропонує лише свою СТО, на якій черга - на найближчих півроку. Логічно, що для автомобіля їздити півроку без ремонту - не найкращий варіант. За усною згодою, СК дозволяє ремонтуватися на якійсь іншій СТО, але після того, як справа зроблена, апелює до договору, в якому написано, що це було заборонено робити, таким чином клієнт втрачає право на відшкодування витрат.
У котрий раз не втомлююся нагадувати – уважно читайте свої договори. Якщо сумніваєтеся, краще порадитися з незалежним експертом (страховиком, юристом). Якщо ж договір підписаний – умови доведеться виконувати.

Аналізуючи скарги споживачів фінансових послуг, наші фахівці налічили в договорах страхування не менше 7 пасток, за допомогою яких страховик може істотно понизити розмір виплати або взагалі залишити клієнта без грошей. Назву декілька з них:

Одне з найбільш спірних питань для автовласників - хто має право керувати автомобілем. У страховиків є два підходи. Одні передбачають в договорі вичерпний перелік осіб, куди зазвичай вписується власник і його дружина. Інші компанії замість списку потенційних водіїв за прізвищами вказують, що право керування має особа, в якої є водійське посвідчення і доручення від власника. Як показує практика, нерідко ДТП трапляються саме тоді, коли приятель, кум, сват або брат везе власника, що випив, з посиденьок. Тому якщо за кермо автомобіля сідають не лише близькі родичі, має сенс придбати страховку без обмеження числа потенційних драйверів.

Немало суперечок виникає і в разі крадіжки автомобіля. Краще всього, якщо в договорі прямо вказано, що страховим випадком вважається крадіжка машини з будь-якого місця у будь-який час доби. Інколи страхові випадки обмежені лише крадіжками з гаражів або стоянок, що охороняються, причому лише за наявності чека, підтверджуючого оплату за користування парковкою. Це обмеження нерідко вводиться побічно, шляхом вказівки місця, де зберігається автомобіль. Буває, текст договору побудований таким чином, що як тільки менеджер напише із слів власника, що машина зазвичай зберігається на стоянці, крадіжка з іншого місця не вважатиметься страховим випадком.

Дуже часто страхувальники скаржаться на підступність розділу "Дії страхувальника при настанні страхового випадку". У багатьох договорах виписаний обов'язок водія при будь-якому випадку пройти медичний огляд на предмет наявності алкоголю в крові. Якщо не пройшов – згідно умов договору в страхової є привід відмовити у виплаті. Тому краще вибирати варіант страховки, де вказано, що огляд водія проводиться на вимогу співробітника ДАІ.

Аби уникнути неприємних несподіванок, перед підписанням документів бажано ознайомитися і з виключеннями зі страхових випадків. Перелік в різних компаніях може бути різним. Наприклад, одні не відшкодовують пошкодження (крадіжку) коліс і фірмових знаків на кузові автомобіля, а інші – пропажу акумуляторів, різного устаткування з салону, молдингів і інших елементів, що знімаються. Ще одна категорія виключень має на увазі відмову у виплаті, якщо при ремонті були порушені правила безпеки. Майже всі СТО порушують, тому краще обійтися без цієї обмовки в договорі.

Окрім перерахованого, важливо пильно прочитати договір страхування і звернути особливу увагу на всі пункти, що містять посилання на Правила страхування. Це внутрішній документ компанії, в якому так само можуть міститися істотні обмеження і несподівані вимоги до автовласників. Якщо посилання на Правила зустрічаються у важливих пунктах, краще не пошкодувати часу і ознайомитися ще й з цим документом. Як показує практика, «гарний» договір передбачає страховий тариф, який на 1-2% вище, ніж договір з каверзами та обмеженнями. Вибір залишається за автовласником.