Напевно такої колосальної корупції, яка існує на українській митниці, немає в жодній іншій сфері.
Наразі Уряд України, у відповідності з міжнародним досвідом, має намір укласти угоду терміном на 2-3 роки з однією з європейських компаній, якій передадуть для спільного управління українські митниці. Тобто буде подвійне паралельне управління та спільний прозорий аудит.
До кінця тижня мають бути оголошений тендер та критерії, за якими буде запрошена іноземна компанія до співпраці.
Найбільш ймовірним партнером по даній реформі може стати британська компанія Crown Agents, яка працює з клієнтами в більш ніж 100 країнах. Її управлінські компетенції полягають в широкому діапазоні секторів, забезпечуючи управління державними фінансами, гуманітарній та антикризових заходах, банківській справі та управлінні інвестиціями, закупівлями і логістикою, продовольчою безпекою, спрощення процедур торгівлі, охорони здоров'я, ІТ-консалтинг і навчання.
Необхідно зазначити, що співпраця Crown Agents із українськими чиновниками і управлінцями триває понад десять років. Спеціалісти британської компанії надають консультації в різних галузях та проектах. Наприклад, із останніх це – реалізація проекту «Гармонізація системи державних закупівель в Україні зі стандартами ЄС», основною метою якого є реформа системи державних закупівель відповідно до принципів ЄС. Вартість проекту становить 4 млн. євро.
Реформування митниць має всесвітні приклади по Латвії, Болгарії, Албанії, Індонезії, Південному Судану, Мозамбіку. Діяльність міжнародних експертів направлена від початкових консультацій до повного управління всіма митними операціями в країні.
Наголошую, в Україні дана співпраця не означає повного управління іноземною компанією українською митницею. Мова йде насамперед про надання консультаційних послуг із побудови ефективного кадрового потенціалу, автоматизації процесів, аналізу законодавчого забезпечення та моніторингу вантажів у складі спеціальних операційних груп. Крім того, попередньо наголошувалось, що Кабмін хоче в порядку експерименту віддати на першому етапі тільки 4 з 25 митниць в управління іноземній компанії (Закарпатську, Львівську, Волинську та Чернівецьку).
Досвід Болгарії показує, що залучення іноземних експертів протягом 2002-2010 року сприяло збільшення надходжень до бюджету (на 80%), що в грошовому еквіваленті становить 2 млрд. євро. За три роки реформування латвійської митниці, обсяг стягнутих податків і мит зріс за різними підрахунками на 90%.
За словами експертів, абсолютно реально після проведення тендерних процедур запустити пілотний проект вже з січня 2016 року, а до квітня можливо повністю реалізувати процес залучення іноземців до спільного управління митницями.
http://pravda.press/

Вступ України до СОТ, приєднання країни до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур і Конвенції про тимчасове ввезення передбачають проведення митної реформи. Ще більшим стимулом до модернізації митної служби є різке зростання корупції в митниці, розмір якої вже загрожує не лише економічному розвитку, але і викликає зростання інфляції через збільшення цін на імпортні товари.
Одна з основних причин ситуації, що склалася, - складна і забюрократизована система подачі і оформлення митних декларацій. Велика частина країн вже відмовилися від паперового документообігу на митниці і упровадила технологію так званої «віртуальної митниці» - оформлення всіх необхідних документів в електроном вигляді. Український уряд прийняв рішення про впровадження віртуальної митниці ще кілька років тому, проте ще й досі нічого для цього не зроблено.
Друга проблема української митниці – нечітке описання процедури визначення митної вартості імпортних товарів. Митниця при визначенні вартості імпорту спирається на деяку «базу даних», в якій врахована вартість аналогічних товарів, що раніше ввозилися. Такий підхід до визначення вартості імпорту не враховує ні біржових коливань цін на товари, ні різницю цін залежно від країни надходження товару, умов постачання або об'єму закупівель.
Впровадження європейської практики визначення митної вартості товарів – за цінами інвойсу – не приведе до зменшення сплати податків і зборів (просто податківці збиратимуть до бюджету більше, ніж митники) і значно спростить життя імпортерам.
Також стримує економічний розвиток відсутність гнучкості митного законодавства відносно сучасних форм комерційних угод – лізингу, факторингу, концесії і т.д. По суті, митник визнає лише один тип договору – купівлі-продажу. В результаті вітчизняні підприємці стикаються з проблемами при модернізації металургійних заводів, НПЗ і хімічних підприємств, спостерігається спад в нафто- і газовидобуванні через складнощі з ввезенням устаткування.
Не менш важливим завданням є і прийняття сучасного Митного тарифу. Митний тариф України, що діє, побудований на основі Гармонізованої системи опису і кодування товарів версії 2002 року, тоді як вживання заходів тарифного і нетарифного регулювання в більшості країн світу, зокрема в країнах Європейського співтовариства, СНД здійснюється на основі ГС-2007.
У зв'язку з цим в українських імпортерів та експортерів виникає ряд складнощів, обумовлених розбіжностями в товарних кодах країни-експортера і України під час митного оформлення і неможливістю співставлення митної статистики і обміну інформацією.

У цілому модернізація економіки неможлива без гнучкого митного законодавства, яке включало б відстрочення і розстрочку митних платежів, вживання банківської гарантії і поручительства при ввезенні товарів.

Сподіваюсь, що всі ці проблеми вирішить нова редакція Митного кодексу, яка зараз готується Кабінетом міністрів України.