Групою народних депутатів України з метою досягнення стабілізації економіки та підвищення якості і доступності фінансових послуг в рамках стратегічних задач визначених у «Стратегії розвитку України 2020» та Коаліційні угоді розроблено законопроект, яким покликано відновити довіру між позичальниками та кредиторами – №2286а «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення довіри між позичальниками та кредиторами».
Нажаль сьогодні більшість банків згорнули свої програми кредитування і працюють лише з окремими клієнтами, репутація яких перевірена роками, або на тих умовах, що не дозволяють охопити весь ринок. Кошти банків сьогодні спрямовуються переважно не на довгострокове кредитування, а на короткі споживчі позики та безризикові інструменти НБУ та Уряду.
Ще одна тенденція банківського бізнесу – це проблемність стягування заставного майна. За оцінками незалежних експертів рівень ефективності Державної виконавчої служби України сьогодні лише 3-4%. При цьому існують високі затрати стягувачів та боржників при примусовому виконанні рішень, за даними Світового банку близько 40% стягнутої заборгованості перерозподіляється на користь третіх осіб.
Таким чином, банківський сектор України, як «кровоносна система» розвитку економіки перетворюється на малорозвинений бізнес для виконання окремих обслуговуючих операцій, по типу переказу коштів або зарплатних проектів.
Новий законопроект щодо відновлення довіри між позичальниками та кредиторами, спрямований в першу чергу на встановлення прозорих та чесних правил взаємодії банку і клієнта, на побудові правовідносини на основі повного розуміння відповідальності за свої кроки.
Законопроект покликаний вирішити в першу чергу питання зменшення ризиків банківських установ на всіх стадіях кредитування: видача, обслуговування, повернення. Адже високі ризики банків при здійсненні кредитування, б’ють не тільки по банківських установах. Від цього страждають і вкладники та інші кредитори банків, а також добросовісні позичальники, які змушені сплачувати високу вартість кредитних ресурсів.
Законопроектом передбачено внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Це викликано необхідністю ліквідації дискримінаційного статусу забезпечених кредиторів у процедурі банкрутства та вдосконалення законодавства з метою унеможливлення використання процедур банкрутства для ухилення від повернення отриманих кредитів.
Внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо доступу до інформації державних реєстрів та баз обумовлено тим, що 12.09.2012р. розпорядженням Кабінету Міністрів України №940-р було внесено зміни до низки нормативних документів, які регулюють діяльність державних реєстрів. У результаті – з 01.01.2013 р. банки втратили пряму можливість отримувати інформацію із Єдиного реєстру довіреностей та Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів.
Оперативне отримання інформації з державних реєстрів надасть можливість оперувати об’єктивними даними про потенційного клієнта, його майновий стан та зобов’язання (як на стадії отримання кредитів, так і в процесі стягнення заборгованості).
Необхідне внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо форми договору застави транспортного засобу та опису основного зобов’язання в договорі застави рухомого майна.
За відсутності підтримки гарантій прав та законних інтересів кредиторів-інвесторів та боржників (позичальників), вітчизняних автовиробників банківські установи не зацікавлені в активному відновленні кредитування, в тому числі, кредитування придбання автомобілів та кредитування аграрного сектору України та промислових підприємств на придбання спеціалізованої сільськогосподарської техніки / великотоннажної технологічної техніки.
Необхідність внесення змін до ЗУ «Про банки і банківську діяльність» зумовлена тим, що у банківських установах знаходяться крім грошових коштів померлих власників ще й інше рухоме майно, що перебуває на збереженні у банківських установ, за договорами про надання в оренду індивідуального сейфа для зберігання цінностей, та/або у заставі, за договорами закладу тощо.
Через відсутність нормативних підстав додатково у довідках зазначати інформацію щодо іншого рухомого майна, виникає неврегульованість, яка обмежує права спадкоємців на отримання спадщини у повному обсязі.
Необхідність внесення змін до ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» зумовлена неможливістю користуватися своїми коштами особам, які знаходяться за кордоном. Наприклад, пенсіонерам чи особам, що не мають фізичної можливості з’явитися до банку для отримання картки. Діючі норми наразі також не дають змоги довіреним особам, що мають належним чином засвічені довіреності, отримувати платіжні картки.
Прийняття вказаних змін сприятиме зменшенню ризиків банківських установ у взаємостосунках із клієнтами, у перспективі це сприятиме здешевленню кредитних ресурсів, що зробить банківський кредит більш доступним для суб’єктів господарювання та громадян. Також прогнозований позитивний результат лише від розформування резервів, які сформовані банками під негативно класифіковані кредити, принесе Державному бюджету України до 20 млрд. грн. (за рахунок сплати податку на прибуток).