Щоб екскурсія в славетне місто Львів захлинула Вас емоціями і цікавими враженнями, ми пропонуємо Вам дуже цікаві місця: побачити одну з кращих панорам міста, відвідати стародавню вулицю, дізнатись, яка традиційна львівська випічка, зануритись в романтичний Львів та пізнати історію львівської медицини.



Площа Ринок
Справжній дух Львова можна пізнати лише на Площі Ринок. Це не лише вир подій та атракцій, але й неповторна атмосфера. Це місце, де кожен камінь, будинок, фонтан має свою унікальну історію. Чого лише варта кам'яниця Єльонківська, що навпроти фонтану Нептуна. На Площі Ринок вона виглядає традиційним будинком того часу з трьома вікнами. А от зі сторони Латинської катедри у неї 12 вікон, бо власник кам’яниці мав понад 10 дітей. І так кожен наступний будинок розповість вам про життя колишніх її власників. Вас здивує і кількість левів, які з фасадів охороняють будинки, та їхні пильні погляди за вашими кроками.



А найвпізнаваніша панорама Львова відкривається власне з центру площі з вершини міської ратуші. На цей оглядовий майданчик підіймаються з 1851 року! Щоб побачити усю красу міста, доведеться подолати 408 сходинок. Власне там у вас виникне бажання повертатися у це місто знову і знову.



Вірменька вулиця
Поряд з Площею Ринок є друга за значенням вулиця старого Львова – Вірменська. Її збудували ще в Середньовіччі. Вона, як і вся частина старого Львова, оповита легендами. Наприклад, незвичайний будинок «Пори року» оздоблений афоризмами, алегоріями пір року, масками вітрів з чотирьох сторін світу, а також зодіакальними знаками.

З будинку в кінці вулиці можна піднятись просто у небо, там встановлена драбина, ставши під яку, створюється ілюзія, що вона впирається просту у небеса. Поряд є вже сучасний пам’ятник усмішці – потерши її, ваше бажання обов’язково здійсниться.



Майстерня пряників «Юрашки»
На перетині вулиць Вірменської та Краківської діє пряникова майстерня (вул. Краківська, 14). З історією цих львівських смаковликів пов’язано теж чимало легенд. З’явилися вони ще двісті років тому. За переказами, медові пряники були дуже популярні під час ярмарків на площі Святого Юра, їх відтоді і називають «юрашки». Була у той час і традиція – після кожного ярмарку пряник дарували рідним та друзям.





Ця традиція фактично залишилась і до нині. Тепер туристи на згадку про Львів везуть додому пряники. Унікальна ця майстерня смаколиків і тим, що пряники можна не лише придбати, чи посмакувати у тамтешньому кафе, але й створити їх самотужки за власним рецептом. У закладі «Юрашки» пропонують як індивідуальні, так і групові майстер-класи.



Італійський дворик
А от найбільш затишний дворик у місті – Італійський. Він знаходиться на площі Ринок у палаці Корнякта. Це одне з найпрекрасніших та найромантичніших місць центральної частини Львова. Лише уявіть, це місце почуло безліч освідчень в коханні та пропозицій руки та серця. Атмосфера цього мальовничого дворика перенесе вас у середньовічну Венецію чи Рим.

Там також можна заховатись від міської метушні. Адже будинок зведений так, що шум із площі в дворик не доносився. В італійському дворику можна почули лише джазові та класичні концерти.



Аптека-музей «Під чорним орлом»
Вас безперечно здивує і те, що у Львові досі діє найдавніша міська аптека. Знайти ви її теж можете на Площі Ринок. Занурившись в історію виготовлення ліків, можна побачити аптечну кухню та навіть алхімічну лабораторію, тисячі рецептів, ліків, та пристрої, які коли використовували для їхнього виробництва, наприклад для наповнення тюбиків з маззю.

А у темних підвалах аптеки досі стоять великі дерев’яні діжки, у яких зберігали медичні вина. І навіть сьогодні ж там продовжують купувати лікарські препарати та знамените «Залізне вино».



О Львове, я звертаюся до тебе, до веж твоїх, бруківки і кадет.
Мені підтримка твоя, Леве, треба, самотність твоя, тиша сигарет…

Я приповзу до тебе на колінах, о місто ти моє, семи вітрів.
Шукатиму я відповідь в глибинах, твоєї тиші, спокою, віків…

З тобою возз’єднаюсь воєдино, я розчинюсь в романтиці твоїй.
Покладуся на тебе, ти єдине, на цій землі. Місто живих надій…

Я по Вірменській пронесуся вітром, по Личаківській з сумом я пройду.
І знайду спокій, що мені потрібен, о місто Лева, я до тебе йду!

© Єгор Мюррей Шнайдер