паперові штуки від француза даніеля мара (daniel mar - і так, сайт відмовляється працювати в опері. зате прекрасно дружить з гугл хромом).



ще...

результати того, шо відбувалося минулої п'ятниці - поки шо зовсім не оброблені.



ше...

це не те, про шо ви подумали. якшо подумали.
це флешмоб, на який я напросилася в Элеонора_Кацнельбоген.
десять речей про мене, які починаються з букви ж. апять же, хочете букву - приходьте в коменти.

жоржини - це справді перший спогад. був такий вірш у дитячій абетці про жука, котрий жив на жоржині і сказав своїй дружині... сказав, коротше. а в мене в дитинстві було багато дефектів мовлення - не ті маленькі, які є й зараз, але яких люди майже не помічають (припускаю, за тембром голосу... =)), а справді багато. у мене були проблеми з половиною алфавіту - уявляєте, як цей віршик звучав у моєму виконанні? :)
справжні жоржини я побачила вже пізніше. вони були жовті й не сильно мене вразили - в дитинстві я була переконана, шо ідеальна квітка має бути синьо-зелена (експерименти з пластиліном, да) або хоча б синя. припускаю, німецькі романтики зацінили б мій ентузіазм.

журнал - знов же ж дитинство. читала я все, шо з буквами, а свіжі букви було діставати складніше, ніж тепер, тому мені виписували журнал "барвінок". ше був журнал "радянська жінка" (мене дуже дивувала ця назва), який потім став просто журналом "жінка" (ця зміна мене теж дуже дивувала; втім, потім я трошки виросла й почала слухати талькова - перетворення радянської жінки на просту для мене виявилося найкращою ілюстрацію до його пісні "метаморфоза").

жанр - одна з категорій, через яку я себе визначаю. і світ довкола теж, звісно. мій / не мій жанр, наприклад. так само - дискурс, але з дискурсом узагалі складно.

далі - про французів, чай і маленький об'єкт бажання...

витинанки - Scherenschnitte.
музика (знову канадська) - bird on a wire прекрасного леонарда коена й у двох кавер-версіях: k.d. lang і англійців the lilac time.



leonard cohen





ще...

така пісня - про любов і про канаду.


image by adryroseinbloom

слухати музику...

verbava -
1. Тотеми (з циклу "Предмети з дерева й каменю")

Ми пішли до парку,
де зібрано дерев'яних людей:
статичний натовп
викорчуваних і пере-
саджених.

Їм відновили обличчя,
насвіжо пофарбували.
На їхньому фоні
інші дерев'яні люди
позували для фотографій;
поблизу, в новому кіоску,
продавали сувеніри й репродукції.

Один із цих людей був справжній.
Він лежав на спині, роздавлений
раптовими падіннями осені чи
нудьгою м'яких зим.
Тільки одна його голова
лишилася неушкоджена, та й вона
вже почала гнити.
Але в цьому ставанні
дерева землею,
у нищенні
проглядало життя,

якого бракувало зітнутим під корінь
випростаним фігурам.

Нам, вічним спостерігачам,
туристам іншого типу,
нам нічому було поклонятися;
жодної фотографії, жодного
літнього небесного фетишу, жодної
листівки, з якої ми
дивилися б,
усміхнені.

Для нас майже не лишилося
живих тотемів,
і мимохідь
крізь скло ми помічаємо

мертві дерева на випалених луках,
мертве коріння в обіймах болота.

оригінал

a crop of image by gerafix

Ruda_Tigra мені сказала п'ять пар слів, з яких треба вибрати.
якшо ви залишите свій слід у коментах, я вам теж скажу. не залишите - не скажу.

/Ruda_Tigra сказала мне пять пар слов, из которых нужно выбрать.
оставите след в комментах - я вам тоже скажу. не оставите - не скажу.
а ответы переводить лень/.

1. мідь чи срібло - срібний вік; мідний вік - то якось зовсім неромантично. срібні браслети краще звучать. срібло якесь тонше, зліше, авторитарніше - але тим самим і затишніше. мідь - занадто себе відкривати.

2. загальна картина чи деталі - деталі. ними можна гратися, їх можна змінювати (кажуть, від того змінюється й загальна картина, але яка різниця), якісь із них можна любити, а на якісь - не зважати. деталь - фрагмент, довільність, можливість сказати "так" або "ні".
у деталях ховається бог (або диявол, це в кого з ким кращі стосунки). кожен бог - у своїй деталі.
та й хто може похвалитися, шо бачить загальну картину?

3. вечір з друзями чи з книжкою - все-таки книжка. у темну пору доби я страшна індивідуалістка.

4. чай зелений чи чорний - сьогодні, й ше, мабуть, з місяць, поки не стане значно тепліше, - чорний. він краще вписується в зимову погоду (і в дощі теж краще - мабуть, якби я жила в лондоні якомусь чи в монреалі, був би тільки чорний чай. ну так, не можуть же всі англійці разом помилятися).

5. учитися чи творити - це, зрозуміло, абсолютно нерозривні процеси, але для мене поки шо (і, мабуть, всерйоз і надовго. мабуть, назавжди) важливіше вчитися. розвиватися. те, шо вдається творити в процесі, - частина навчання.

If one more person tells me this is just like old times, I swear I'll jump out the window.
Buster Keaton in Limelight (1952)

але ж кожному зрозуміло, шо зараз навряд чи, як у старі добрі часи.
хоча завжди можна спробувати повдавати.
наприклад, ось девід бові, який вдає бастера кітона (піти ше далі - і вдавати девіда бові, який вдає бастера кітона).



або бастер кітон, який вдає, наче нікого не вдає...

у зв'язку з цим - питання щодо реквізиту.
може, у когось є такий капелюх (або хтось знає, де його можна дістати)? а ше - жилетка, краватка й піджак. хоча капелюх - то головне (чорт, який каламбур).
мені на зовсім трошки.

всі пабіжалі і я пабіжал.
тепер ви можете запитати мене про які завгодно дурниці на http://formspring.me/verbava.

чудові тендітні ляльки ірини горюнової. я просто млію від їхніх горняток і чайничків...

чай із жасмином



ще...