verbava -
1. Тотеми (з циклу "Предмети з дерева й каменю")

Ми пішли до парку,
де зібрано дерев'яних людей:
статичний натовп
викорчуваних і пере-
саджених.

Їм відновили обличчя,
насвіжо пофарбували.
На їхньому фоні
інші дерев'яні люди
позували для фотографій;
поблизу, в новому кіоску,
продавали сувеніри й репродукції.

Один із цих людей був справжній.
Він лежав на спині, роздавлений
раптовими падіннями осені чи
нудьгою м'яких зим.
Тільки одна його голова
лишилася неушкоджена, та й вона
вже почала гнити.
Але в цьому ставанні
дерева землею,
у нищенні
проглядало життя,

якого бракувало зітнутим під корінь
випростаним фігурам.

Нам, вічним спостерігачам,
туристам іншого типу,
нам нічому було поклонятися;
жодної фотографії, жодного
літнього небесного фетишу, жодної
листівки, з якої ми
дивилися б,
усміхнені.

Для нас майже не лишилося
живих тотемів,
і мимохідь
крізь скло ми помічаємо

мертві дерева на випалених луках,
мертве коріння в обіймах болота.



Margaret Atwood -
1. Totems (from "Some Objects of Wood and Stone")

We went to the park
where they kept the wooden people:
static, multiple
uprooted and trans-
planted.

Their faces were restored,
freshly-painted.
In front of them
the other wooden people
posed for each other´s cameras
and nearby a new booth
sold replicas and souvenirs.

One of the people was real.
It lay on its back, smashed
by a toppling fall or just
the enduring of minor winters.
Only one of the heads had
survived intact, and it was
also beginning to decay
but there was a
life in the progressing
of old wood back to
the earth, obliteration

that the clear-hewn
standing figures lacked.

As for us, perennial watchers,
tourists of another kind
there is nothing for us to worship;
no pictures of ourselves, no blue-
sky summer fetishes, no postcards
we can either buy, or
smiling
be.

There are few totems that remain
living for us.
Though in passing,
through glass we notice

dead trees in the seared meadows
dead roots bleaching in the swamps.

a crop of image by gerafix